UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДомінантнонакорд (d9) (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1481
Скачало322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Домінантнонакорд (d9)

 

План

 

1. Визначення і позначення. Інтервальний склад. Розташування.

 

2. Великий і малий нонакорд

 

3. Приготування

 

4. Розв’язання D9 в Т

 

5. D9 як затримання до D7

 

6. Переміщення

 

7. Субдомінант нонакорд

 

Література

 

1. Визначення і позначення. Інтервальний склад. Розташування.

 

Домінантнонакорд утворюється з D7 шляхом додавання до нього ще однієї

терції зверху, тобто нони від основного звуку в басу. Побудоване таким

чином на основному звуці D пятизвуччя складається з великої терції,

чистої квінти, малої септими і нони і називається домінантнонакордом.

Позначається - D9:

 

2. Великий і малий нонакорд

 

Залежно від якісної величини нони розрізняються великі (тобто з великою

ноною) і малі (з малою ноною) нонакорди. Великий D9 зустрічається в

натуральному мажорі, малий - в мінорі і гармонічному мажорі:

 

Домінантовий нонакорд застосовується майже виключно в основному вигляді

і притому значно рідше, ніж D7 і D. Обернення же D9 зустрічається ще

рідше і навіть не отримали загальноприйнятих найменувань.

 

Нормальним розташуванням D9 вважається те, при якому його нона і

основний звук даються в різних октавах (регістрах).

 

3. Приготування

 

Домінантний нонакорд звичайно готується акордами субдомінантової групи

-S, SII6, SII, SII7 (рідше TSVI) натурального мажору, гармонічного

мажору і мінору. З'єднання цих субдомінант з

доминантнонакордом-гармонічний: два загальні звуки залишаються на місці,

утворюючи в D9 приготовану септиму і нону:

 

Як і всяка домінантова гармонія, D9 може також вводитися після Т, К64,

D7 і D. Якщо D9 слідує за D7, то септима D7 може переходити в нону D9,

внаслідок чого виходить переміщення одного дисонуючого звуку в іншій:

 

4. Розв’язання D9 в Т

 

Домінантнонакорд (D9), як і D7 - дисонуюче співзвуччя, причому

дисонантність його, як вже відомо, обумовлена біфункціональністю: три

нижні його звуки представляють D, два верхніх - S:

 

Як біфункціональне співзвуччя домінантової функції, D9 природно

розв’язується в Т.

 

П'ятизвучний або повний D9 розв’язується в тонічні тризвуки таким чином:

основний звук його йде в основний звук тоніки, а вся решта голосів

рухається, як у ввідному септакорді: терція і квінта - поступово вгору

відповідно в основний звук і терцію Т, а септима і нона - вниз в терцію

і квінту Т. Тоничний тризвук, таким чином, виходить з подвоєною терцією,

головним чином для уникнення паралельних квінт, як при обороті DVII7-Т:

 

Проте при іншому розташуванні акордів і голосоведенні, коли паралельні

квінти замінюються паралельними квартами, подвоєння терції в тоніці не

обов'язково. В цих випадках звичайно три голоси рухаються паралельними

секстакордами або квартсекстакордами:

 

В чотириголосному складі D9 застосовується неповним, тобто з пропуском

квінти. Неповний D9 за тих же умов голосоведення розв’язується завжди в

повний тонічний тризвук мажору або мінору:

 

5. D9 як затримання до D7

 

j–

 

3аву, тобто в подвоєний основний звук D7, а вся решта голосів

залишається на місці (окрім можливого октавного стрибка в басу).

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ