Реферат на тему
Натуральний мінор у фрігійських оборотах
План
1. Функціональна система
2. Фрігійській оборот і логіка послідовностей
3. Фрігійський тетрахорд у верхньому голосі
4. Фрігійський тетрахорд в басу
Література
1. Функціональна система
Повна функціональна система натурального мінору в основному
відрізняється від системи гармонічного мінору будовою домінантової групи
– d, dtIII, dVII.
В ній головний тризвук – мінорний, побічні ж тризвуки- мажорні. Всі
акорди групи на підставі будови головного тризвуки позначаються, як
відомо, малими буквами:
Відсутність підвищеного VII ступеня ослабляє гостроту тяжіння цих
акордів до тоніки, і тому їх застосування пов’язано з особливими
умовами.
2. Фрігійській оборот і логіка послідовностей
Натуральний мінор взагалі вводиться епізодично і на невеликих ділянках
твору. Головною основою для його введення служить поступенвий рух одного
з голосів від основного звуку тоніки вниз до V ступеня:
Що утворюється таким шляхом низхідний верхній тетрахорд натуральної
мінорної гамми співпадає по своїй інтервальній будові з тетрахордом
старовинного фрігійського ладу (б. 2 – би. 2 – м. 2 в низхідному
порядку). У зв’язку з цим гармонічний мелодичний хід голосу по звуках
низхідного верхнього тетрахорду натуральної мінорної гамми називається
фрігійським оборотом. Якщо він служить закінченням побудови, що
закінчується на основному трезвуку D, то його називають фрігійською
каденцією.
Як відомо, VII ступінь гамми – ознака домінантової групи, VI ступінь –
ознака субдомінанти. Тому фрігійский тетрахорд, що складається з
I-VII-VI-V ступенів, викликає природну послідовність домінантової, а
потім субдомінантової гармонії. Типова формула послідовностей,
пов’язаних з фрігійським оборотом, таким чином, протилежна основній
формулі мажору і гармонічного мінору:
xz”
?
8
x|”
?
ься загальний тип послідовностей, властивий гармонічному мінору.
Отже, до фрігійського обороту і після нього рух акордів йде в
гармонічному мінорі.
Можливі обороти, подібні фрігійському, і за відсутності початкового
звуку або при віддаленні заключного:
3. Фрігійський тетрахорд у верхньому голосі
Коли фрігійський тетрахорд проводиться у верхньому голосі, він
гармонізується частіше за все таким чином:
1) t-dtIII-s-D tsVI-dtIII6-s-D:
2) Вживана послідовність паралельних секстакордів t6-dVII6-tsVI6-D6 (або
D65, DVII7, або SII2-D6), з поперемінно різними подвоєннями:
3) VII натуральна ступінь гамми може також розглядатися як септима
тоніки, зокрема – Прохідна:
4. Фрігійський тетрахорд в басу
Якщо фрігійський тетрахорд проводиться в басу, він гармонізується
частіше за все таким чином:
1) t-dVII-s6 (sIID43, зрідка tsVI) – D:
2) t-d6-s6 (рідше sII43 і tsVI)-D:
3) t-t2-s6 (або tsVI, або sII43)-D;
Приклад гармонізації:
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.
2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.
3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.
4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.
5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.
6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.
7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.
8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.
Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.
10. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.
11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
