UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГломерулонефрити у дітей (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2236
Скачало268
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Гломерулонефрити у дітей

 

Визначення поняття та термінологія

 

Гломерулонефрит (ГН) - набуте двобічне захворювання нирок, яке

характеризується переважним ураженням гломерул та наявністю сечового

синдрому (разом з екстраренальними симптомами). ГН вважається гострим

при тривалості перебігу менше одного року. Якщо клініко-лабораторні

прояви спостерігаються понад 6 місяців документують затяжний перебіг

захворювання. Згідно до класифікації, крім гостроти процесу, ГН

характеризується активністю та наявністю порушень функції нирок. В

дитячий практиці найчастіше використовують класифікацію, затверджену в

1982 році.

 

Гломерулонефрит вважається первинним, якщо захворювання виникло вперше і

не має в своїй основі інших патологічних станів, що уражують нирку. ГН

вважається вторинним у разі розвитку на тлі ниркових захворювань не

гломерулярного походження. За наявності системного захворювання

сполучної тканини гломерулонефрит розглядається як його клінічній

синдром. Тому в цих випадках термін "вторинний" в сучасній літературі не

вживається.

 

Первинний гломерулонефрит

 

Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом

 

Критерії діагнозу: сечовий синдром у вигляді протеїнурії, еритроцитурії

та циліндрурії різного ступеню; відсутність екстраренальних проявів

захворювання.

 

Лікування: базисна терапія, яка передбачає призначення режиму, дієти

(стіл 5), протимікробних, або противірусних препаратів протягом 2

тижнів; патогенетична терапія: ІАПФ або дилтіазем (або АРА) протягом 3-6

місяців. З метою прискорення зниження протеїнурії призначається

німесулід в терапевтичній дозі два рази на день 2-4 тижні. У разі

вираженої еритроцитурії застосовують делагіл, вираженої протеїнурії -

цитостатики (бажана нефробіопсія).

 

В сучасний час первинний ГН більше ніж в 65% випадків розвивається після

перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції. Розвиток вторинної

бактеріальної флори суттєво не впливає на патологічний процес в нирках.

Тому призначення антибіотиків доцільно за наявності нефритогенного штаму

стрептококу за результатами посіву із носоглотки та збільшенні титрів

антистрептолізину-О. У більшості випадків можлива (але не обов'язкова)

противірусна терапія.

 

При збереженні еритроцитурії понад 20-40-60 тис./мл, або протеїнурії до

1 г/л доцільне призначення делагілу протягом 3-6 місяців у дозі 5-8

мг/кг маси тіла на добу і протягом ще 6 місяців у дозі 4 мг/кг. Серед

інгібіторів АПФ препаратами вибору є еналаприл, лізіноприл, квинаприл,

раміприл, в разі підвищення креатиніну - моноприл або моексіприл в

середніх терапевтичних дозах. З метою антипротеїнуричного ефекту доза

ІАПФ підвищується в 2-4 рази від початкової.

 

Дози ІАПФ на прикладі еналаприлу. Гіпотензивний ефект - 0,3-0,4 мг/кг,

антипротеїнуричний - 0,5-0,8 мг/кг, протисклеротичний - 0,9-2,0 мг/кг.

 

Ускладнення: виникнення супутньої патології нирок.

 

Критерії досягнення повної ремісії: нормалізація результатів аналізів

сечі.

 

Критерії прогресування: перехід в інший синдром; збереження

патологічного сечового синдрому протягом року і перехід в хронічний

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ