Реферат на тему:
«Украинский Вестник» ( Санкт-Петербург, 1906). Його роль у вирішенні
українського питання в Росії на початку ХХ століття.
?????¤?¤?$?????m?у, політичну стабільність Росії як великої держави [8].
Українське населення знаходилось у тяжкому, злиденному становищі, не
мало можливостей задовільняти свої національні та культурні потреби.
Якби не активна робота української фракції в Думі, яка пробудила
свідомість українців Росії, то українці, можливо в середині ХХ ст.
зникли б як народ [9], розчинилися в широкому масиві росіян хоча вони
чимало доклали до економічного і культурного розвитку Росії. Внесений
до Державної Думи Російської імперії законопроект “Про громадянську
рівність” повинен був урівняти в правах українців і росіян і певною
мірою задовільнити національні та культурні потреби українців [10].
Однак цього не сталося. Усі дискусії по українському питанню були
припинені, а Дума припинила своє існування. На нашу думку, перша
Державна Дума була розпущена власне через українське питання. Російський
уряд налякався позиції українських депутатів вимог українських
автономістів, як і інших національних меншин. Розпуск Думи означав
повернення до жахливих умов попереднього життя [11]. Народ втратив надію
на те, що царський уряд зможе вирішити національної проблеми. Розпуск
Державної Думи відкинув національне питання. Росія знову опинилась у
стані політичної анархії, а український рух став переслідуваний,
оскільки російське самодержавство не бажало навіть чути про наявність
українського питання. Проте українські свідомі сили продовжували
боротися проти царського самодержавства. На початку ХХ ст. українстьке
питання в Росії у нову революційну добу, зазвучало ще сильніше грізною і
згуртованою політичною силою виступив український національний рух,
поставивши перед російським суспільством українське питання на найвищому
державному рівні [12]. З усіх куточків Російської імперії, де проживали
компактно українці, долинули голоси на підтримку української
парламентської фракції. І з цим потрібно було рахуватися, оскільки
українці в ряді російських регіонів складали більшість населення, а їхні
національні і культурні потреби ніколи не задовільнялися. В Росії
продовжував битися пульс національного життя у вигляді стихійного чи
цілком свідомого самовизначення. Російський уряд вдавався до репресій. В
усьому українському, наголошував М.Грушевський, російський уряд бачив
“сепаратизм”, з яким треба було боротись. При такій постановці питання
українці не мали права на задоволення своїх національних та культурних
потреб, тому тільки радикальні реформи в Росії могли б вирішити цю
проблему [13].
Для українців Росії було дуже важливо, щоб реформи привели до
демократичного суспільства, стабільних демократичних законів, які б
сприяли їх економічному і культурному розвитку. Вони з оптимізмом
дивились у майбутнє, розуміючи, що рано чи пізно російській правлячій
еліті доведеться вирішити українське питання [14].
Література:
Украинский Вестник. Спб.1906,N1.с.6-7.
С.Русова. Украинский Вестник.Спб.1906,N1,c.46-47.
Speetator.На пути освобожденя.Украинский Вестник. Спб.1906, N1,с.54-61.
О.Билоусенко. Украинский парламентский клуб.Украинский Вестник.
Спб.1906, N 1,с.68-69.
В.Шеремет. Украиская парламентская фракция. Украинский Вестник.
Спб.1906, N 2,с.133-134.
А.Г. Голоса об автономии. Украинский Вестник. Спб.1906, N 3,с.156.
М.Грушевский.О зрелости и незрелости. Украинский Вестник. Спб.1906, N
4,с.207-208.
М.Грушевский. Наши требования. Украинский Вестник. Спб.1906, N
5,с.267-273.
А.Лотоцкий. Илоты ХХ века. Украинский Вестник. Спб.1906, N 6, с.
360-375.
М. Грушевський.Конец гетто. Украинский Вестник. Спб.1906, N 7,с.377-398.
А Русов. После роспуска Думы. Украинский Вестник. Спб.1906, N
9,с.623-624.
М.Грушевский.На другой день. Украинский Вестник. Спб.1906, N 11,с.
743-748.
М. Грушевский. украинский вопрос в России. Украинский
Вестник.Спб.1906,N1,с.54-61.
О.Білоусенко.Terra incognita. Украинский Вестник.Спб.1906,
N14,с.948-963.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
