Реферат на тему:
Значення бібліотеки для культурного розвитку села в період
демократизації
Бібліотека – нагромаджувач історичного розвитку культури, адже в її
фондах збираються документи з історії, що фіксують розвиток культури і
містять дані про події, досягнення і проблеми суспільного життя.
Виходячи з того, що зафіксована в документах інформація є довговічною,
можна сказати, що бібліотека – берегиня національної культури.
Соціально-політичні й економічні перетворення в суспільстві, викликані
переходом до ринкової економіки, знайшли пряме відображення в діяльності
бібліотек і зумовили значні її зрушення. Нові суспільно значущі функції,
яких сьогодні набуває бібліотека, гуманітарні й технічні новації
сприяють підвищенню якості й оперативності задоволення інформаційних
запитів читачів, появі нових форм роботи, при яких враховуються інтереси
різних груп суспільства.
Діяльність бібліотеки, особливо за умов трансформації суспільства,
виходить за межі суто культурної сфери. Досвід провідних демократичних
країн засвідчує важливу роль бібліотек у:
становленні й розвитку демократії;
формуванні і плідному функціонуванні місцевого самоврядування
(бібліотеки інформують населення про нормативні документи владних
структур: рішення, розпорядження, постанови. Це зміцнює зв’язок між
владою і виборцями, оскільки багато питань, пов’язаних із їхнім
повсякденним життям, зокрема освітою, охороною здоров’я та правопорядку,
комунальним життєзабезпеченням, вирішується на місцевому рівні);
розвитку самосвідомості, всебічної культури населення, потягу до знань
[1].
Щодо сільських бібліотек, то вони, практично, єдині безплатні осередки
культури, що знаходяться у найвіддаленіших куточках країни. Маленька
сільська бібліотека (через певні обставини) не може консолідувати
національні культурні сили, стати інформаційним центром. Основне її
призначення – бути місцем, де звичайна „маленька людина” може
доторкнутися до культури, відчути себе Людиною.
Дослідження показує, що бібліотека на селі все ще продовжує відставати
від змін у суспільстві. Причини цього різноманітні: невідповідність
реаліям життя, постійне скорочення обсягів фінансування, катастрофічна
нестача літератури, інформації, низький рівень кваліфікації бібліотечних
працівників та ін. Дана проблема знайшла лише фрагментарне висвітлення у
науковій літературі, переважно на сторінках журналу „Бібліотечна
планета” та у виступах на науково-практичних конференціях [2]. У
зв’язку з цим, дане питання залишається актуальним і потребує подальшого
вивчення. Зокрема, ми зупинимося на тому, яких змін зазнала сільська
бібліотека наприкінці ХХ ст., у період соціально-економічних змін,
визначимо основні завдання, які має виконувати цей заклад культури в
умовах національного відродження українського народу.
За період 1991 – 2001 рр. мережа бібліотек системи Міністерства культури
і мистецтв України скоротилася на 3280 одиниць, причому втрати сільських
бібліотек становили 2905 одиниць, тобто 81% від загальної кількості. Це
означає, що близько 3 тис. населених пунктів позбулися єдиного місцевого
закладу культури, котрий забезпечував конституційне право мешканців села
на вільний доступ до інформації шляхом надання у безкоштовне
користування книжкових, періодичних та інших видань [3].
На початку 90-х років ХХ ст. в Україні протягом року видавалось лише три
книжки на душу населення (з них художньої літератури українською мовою –
менше одного примірника) [2, № 63]. Такий катастрофічний занепад
ключової галузі національної культури не може не відбиватися на рівні
національної самосвідомості, що, у свою чергу, зводить до нуля роботу з
книгою та читачем у бібліотеках.
За вказаний період значно знизився приріст книжкового фонду в сільських
бібліотеках, у 2-3 рази зменшилась кількість передплатних періодичних
видань, а деякі книгозбірні взагалі залишилися без них [4]. Щорічно
сільська бібліотека в середньому отримує тільки 10-15 примірників книг,
в основному, перевидань, а новинок – лише 0,7 % від загального фонду,
тоді як за нормами ІФЛА цей показник має сягати 5 %. З передплатних
видань на одну сільську книгозбірню припадає лише 2-3 газети та 1-2
журнали для дітей. Така бібліотечна політика не сприяє забезпеченню
інформаційної рівноправності громадян. Зокрема, у 2001 р. в областях на
одну тисячу населення припадала така кількість нових надходжень: в
Одеській – 131, Полтавській – 106, Вінницькій – 49, Львівській – 44,
Закарпатській – 30 [3,4]. Як влучно зазначає В.С. Бабич, „таке надто
обмежене комплектування новими надходженнями знецінює діяльність
бібліотек, по суті, перетворює їх на склад застарілої літератури” [5].
Для сільських бібліотек характерна стабільність кадрового складу:
основний контингент бібліотекарів на селі – жінки передпенсійного і
пенсійного віку. Це свідчить про те, що молодь не бажає пов’язувати свою
трудову діяльність із професією бібліотекаря, однією з основних причин
цього є низький рівень оплати праці. В 90-х роках були певні зрушення
щодо соціального захисту спеціалістів бібліотек шляхом розширення пільг,
видів і форм матеріального забезпечення за рахунок обласних і місцевих
бюджетів, фондів. Так, для бібліотекарів у сільській місцевості були
передбачені пільги на оплату житла, придбання будматеріалів, опалення,
освітлення, відшкодування витрат, пов’язаних із підвищенням тарифів і
подорожчанням послуг. Окремі міськради, сільради, наприклад у Київській
області, встановлювали доплати працівникам культури у зв’язку з
переведенням їх на 0,75, 0,5, 0,25 тарифної ставки [6]. На підвищення
заробітної плати працівників сільських книгозбірень мало вплив і
об’єднання закладів культури у центри культури та дозвілля. Однак
бібліотекарі залишаються однією з найменш оплачуваних категорій
працюючих. У 2001 р. їх середньорічна заробітна плата становила 802 грн.
Більшість бібліотек потребували капремонту, нового бібліотечного
обладнання. Взагалі на утримання однієї сільської бібліотеки, в
середньому, було витрачено 1135 грн. [3,4].
Незважаючи на таке скрутне становище, книгозбірня посідає важливе місце
у житті людей, про що свідчить дослідження у Кіровоградській області
2000 р. [7]. Мета проведення – визначити місце сучасної бібліотеки в
задоволенні інформаційних запитів молоді в умовах суттєвих змін
соціальної структури суспільства. Серед учасників анкетування була
молодь як міста, так і села. Відповідаючи на запитання анкети, читачі
відзначали, що бібліотеки займають важливе місце в їхньому житті.
Звертатися сюди їх спонукають різні причини. Якщо для міської молоді на
першому місці є потреба в інформаційних джерелах для виконання
навчальних завдань (52,4 %) , то головним мотивом звернень респондентів
до районних (55,5 %) та сільських (54,7%) бібліотек є бажання отримати
літературу для дозвільного читання (в Кіровоградській обласній
бібліотеці таких читачів 36,7 %). А необхідність одержання літератури
для виконання навчальних програм у сільської молоді – на другому місці.
Особливе значення для респондентів сільських (51,4%) та районних (51,6%)
книгозбірень має спілкування в бібліотеці та відвідування масових
заходів.
h
j
j
?У відповідях на запитання щодо задоволення бібліотечним обслуговуванням
знайшли відображення проблеми сільських книгозбірень. Якщо читачі
обласної та районних бібліотек найчастіше задоволені обслуговуванням, то
в сільських книгозбірнях таких користувачів менше половини (40,1 %),
14,1 % – задоволені частково, 26 % – не задоволені, 19,8 % – на це
запитання не відповіли. Більшість респондентів, мешканців міста, також
задоволені комплектуванням цих закладів, тоді як сільські мешканці не
задоволені ні фондом бібліотеки, ні умовами її роботи (близько 40% всіх
опитаних). Один з недоліків – відсутність належної взаємодії бібліотек
зі школами, зокрема, навчальним закладам не надається систематично
інформація про нову літературу, а також бібліотекарі не володіють
інформацією про читацькі інтереси шкільної молоді, що, звичайно ж, їх
не задовольняє.
Безперечно, бібліотека, особливо сільська, потребує кардинальних
зрушень у своїй діяльності. В 90-х роках ХХ ст. такі зміни мали місце.
Почали виникати інноваційні типи бібліотек. Так, успішно працюють
бібліотеки-музеї (Стильська сільська Старобешівської, Дробишівська
сільська Краснолиманської районних ЦБС Донецької області). Окрім
відповідної літератури, тут розміщено музейні експозиції з історії села,
відомості про видатних земляків, етнографічні матеріали. Екскурсії, які
проводять бібліотекарі, сприяють патріотичному вихованню дітей та
молоді, допомагають краще знати свою історію [8].
У бібліотеці селища Дослідне Дніпропетровської області діє краєзнавчий
музей, де експонуються вироби народних майстрів: глиняні, в’язані,
побутові речі, різьба по дереву, збираються матеріали з історії області
та району. Нещодавно фонд її поповнився 709-ма примірниками книг із
садівництва, які все своє життя збирав один із жителів селища [9].
Бібліотечні заклади реорганізуються також у бібліотеки-клуби. Така
практика існує на Дніпропетровщині, Львівщині, де, наприклад, любителів
народної творчості об’єднав клуб „Фольклорний переспів”, створений у
1988 р. при бібліотеці-філії с. Гориславичі Мостиської ЦБС. Девізом
клубу став вислів: „Не можна знати історію народу, не знаючи усної
народної творчості”. Засідання клубу проходять при великій аудиторії, що
сприяє збільшенню кількості відвідувачів бібліотеки, підвищенню
інтересів молоді до літератури про історію і культуру свого народу.
Амплуа членів клубу – співи, виконання цікавої бувальщини, гуморесок,
віршів [10].
Разом зі школою бібліотека має бути надійним і реальним помічником тим,
хто вдосконалюється, вчиться, намагається пізнати світ, а для цього, в
першу чергу, необхідне постійне оновлення і збільшення її книжкового
фонду. Вирішенню даної проблеми може сприяти проведення акції „Подаруй
книгу бібліотеці”, передплата періодичних видань, з цією метою можуть
використовуватись асигнування з місцевого бюджету (кошти сільських рад),
спонсорська допомога. Бібліотеки повинні залучати додаткові кошти шляхом
надання платних послуг: проведення платних лекцій, виставок, підбір
необхідної літератури з доставкою додому.
Говорячи про бібліотеку в сільській місцевості, потрібно враховувати той
факт, що тут відбуваються аграрні перетворення, пов’язані з переходом до
ринкової економіки, проведенням земельної реформи. Колгоспно-радгоспний
лад, як система, перестав існувати. Сьогодні на селі маємо конгломерат
різноманітних сільськогосподарських підприємств: акціонерні товариства,
корпорації, кооперативи, індивідуальні селянські (фермерські)
господарства тощо. Це, у свою чергу, зумовило зміни у складі сільського
населення: з’явилися брокери, підприємці, акціонери, фермери, люди, які
займаються комерцією. Всі вони прагнуть визначитися в житті, налагодити
свою справу, яка б відповідала потребам ринкових відносин і, звичайно,
приносила б дохід. За цих обставин, сільська бібліотека має стати не
лише культурно-освітнім закладом для змістовного дозвілля, а й центром
ділової інформації. Вона повинна використовувати не лише власні
інформаційні ресурси, а й підтримувати тісні зв’язки з іншими
інформаційними структурами району, області, виходити на
загальноукраїнські бази даних. Це може бути одним з ефективних шляхів
вирішення фінансування бібліотеки: якісну, оперативну, достовірну
інформацію споживач згоден оплатити. Годі й казати, яке б велике
значення для інформаційного забезпечення потреб жителів села мала б
комп’ютеризація маленької сільської бібліотеки з подальшим підключенням
її до баз даних найбільших бібліотек країни.
Сільська бібліотека, як символ культури і просвіти, має проводити роботу
за такими напрямами:
роз’яснення та впровадження в життя державної національної культурної
політики;
розкриття ідейного змісту й естетичного значення призабутої, вилученої
з національного життя історико-культурної спадщини народу;
правдиве відтворення тернистого шляху репресованих, забутих політичних
діячів, яскравих представників національної культури та мистецтва;
участь у відзначенні знаменних і пам’ятних дат вітчизняної історії,
ювілеїв її діячів;
сприяння відродженню українських свят, традицій, обрядів;
збереження і поширення місцевих звичаїв, ознайомлення з історією
рідного краю, його яскравими особистостями.
Для успішного вирішення цих завдань необхідно не лише припинити масове
згортання мережі сільських бібліотек, а й збільшувати її,
удосконалювати; повсякчас дбати про поповнення книжкового фонду
літературою як українською мовою, так і мовою національних меншин;
припинити приватизацію закладів культури, некомпетентне втручання різних
відомств у їх діяльність. Необхідна державна охорона бібліотек, тобто
виконання прийнятих законів і прийняття нових правових актів.
Література:
Копієвська О. Бібліотечна справа України як напрям культурної політики
// Бібліотечна планета. – 2003. – №4 (22). – С. 31 – 33.
Шамо Т.І. Питання популяризації української літератури в бібліотеках як
засіб підвищення національної самосвідомості // Тези наук.-практ. конф.
працівників культури „Культура і національна самосвідомість”. – К.,
1991. – С. 63 – 65; Бабич В.С. Імідж бібліотек та інформаційна культура
бібліотечних кадрів // Тези доп. наук.-практ. конф. „Українська культура
і мистецтво у сучасному державотворчому процесі: стан, проблеми,
перспективи” / В.Г. Чернець; Держ. акад. керівних кадрів культури і
мистецтв. – К., 2000. – С. 104 – 112.
Корнієнко А. Культура потребує більшої уваги від суспільства і держави
// Бібліотечна планета. – 2003. – №3 (21). – С. 4 – 5.
4. Чорноіван Л. Районна бібліотека гуртує місцеву громаду //
Бібліотечна планета. – 2001. – №2(12). – С. 12.
Бабич В.С. Імідж бібліотек та інформаційна культура бібліотечних кадрів.
Зазначена пр. – С. 107.
Ашаренкова Н. Соціальний захист бібліотекаря: важелі забезпечення //
Бібліотечна планета. – 2002. – №4 (18). – С. 6 – 9.
Прядко О. Сучасна бібліотека в уявленні молоді // Бібліотечна планета. –
2002. – №2 (16). – С. 33.
Супрунець Н. Зважуємо на виклик часу (За підсумками обласного огляду
роботи бібліотек) // Бібліотечна планета. – 2002. – №3 (17). – С. 14 –
15.
Сокольська Г. Головне для нас – бути потрібними людям // Бібліотечна
планета. – 2001. – №2 (12). – С. 11.
10.Коцур Я. Формування національної самосвідомості молоді (З досвіду
роботи бібліотек Львівщини) // Бібліотечна планета. – 2003. – №3 (21). –
С. 36 – 37.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
