.

Утвердження нової філософії економічної освіти як чинник інноваційного майбутнього України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
406 3952
Скачать документ

Реферат на тему:

Утвердження нової філософії економічної освіти як чинник інноваційного
майбутнього України

Розбудова основних засад відкритого суспільства, зорієнтованого на
духовно-інформаційний вектор глобальної еволюції людства, та
цілеспрямована зміна пріоритетів розвитку вітчизняної економіки на шляху
ринкової трансформації господарських відносин і опанування інноваційної
моделі економічного зростання передбачають всебічний розвиток
інтелектуального капіталу як визначальної складової національного
багатства, рушійної сили суспільного поступу в новому тисячолітті.

Загальновизнано, що постіндустріальні тенденції та глобалізація
економіки викликають зміну відносної цінності ресурсів, перетворюючи
інтелект та інформацію на стратегічно важливі фактори зміцнення
конкурентоспроможності провідних держав світу. Інноваційний вплив знань
на розвиток суспільства сприяє усвідомленню економічної науки та освіти
як важливих генераторів людського капіталу, дієвих стратегічних
компонентів формування необхідних компетенцій сучасних фахівців у
найважливіших сферах людської діяльності. Відтак виникає необхідність у
перебудові суспільної свідомості, подоланні стереотипів та впровадженні
принципово нового підходу до якості підготовки фахівців у галузі
економічної теорії та господарської практики з урахуванням:

–  загальноцивілізаційних зрушень, пов’язаних з гуманізацією
соціально-економічних перетворень, антропологічним поворотом в освіті та
науці, демократизації навчального процесу на основі впровадження етичних
цінностей партнерства і співробітництва;

–  нагальної необхідності підвищення якості освітньої діяльності як
основи формування сучасної культури вищої школи, заснованої на новітніх
технологіях навчання, здатних забезпечити цілісне сприйняття динаміки
соціально-економічних змін, розвинути творчу уяву та системно-аналітичне
мислення, створити атмосферу вільного виявлення власних поглядів та
переконань, прагнення до самостійного наукового пошуку тощо;

–  переходу до інноваційної освіти, зорієнтованої на мобільність,
свідомий вибір альтернатив, реалізацію природних творчих функцій
індивідів, здатних працювати в умовах невизначеності, оперативно та
безболісно адаптуватись до умов, що швидко змінюються, екстраполювати
ідеї з однієї сфери в іншу на основі інтелектуально-критичного
сприйняття реальності та прогнозування нових тенденцій суспільного
розвитку.

Економічний факультет Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, який у 2004 р. відмітив свій 60-річний ювілей, є провідним з
підготовки економістів та менеджерів вищої кваліфікації в Україні, має
давні та славні традиції.

Історія розвитку та викладання економічної теорії у Київському
національному університеті бере початок від заснування у жовтні 1842 р.
в Імператорському університеті Святого Володимира кафедри політичної
економії та статистики, яка за Статутом університету ввійшла до складу
історико-філологічного відділення філософського факультету. Викладання
політичної економії стало відправним пунктом розвитку економічних
досліджень та урізноманітнення економічних дисциплін, які читались
студентам університету.

Першим завідувачем кафедри у період з 1847 по 1850 рр. був
І.В.Вернадський (1821 – 1884) – учений-енциклопедист, наукова спадщина
якого пов’язана з дослідженням актуальних проблем політичної економії,
статистики та історії економічної думки. Його наступником став
талановитий педагог, видатний вчений, громадський діяч М.Х.Бунге (1823 –
1895) – автор визнаних наукових праць з економічної теорії, грошового
обігу, фінансів, бухгалтерського обліку, економіки промисловості та
торгівлі; дослідник та аналітик історії економічної думки; засновник
соціологічного напряму в статистиці.

Ще за життя визнаною М.Х. Бунге заслугою стало заснування ним Київської
економічної школи. Прихильниками та послідовниками вченого стали
професори Київського університету: Д.І.Піхно, А.Я.Антонович,
О.Д.Білімович, також українські вчені Р.М.Орженцький,
М.І.Туган-Барановський, Є.Є.Слуцький, чиї дослідження сягали рівня
світової науки. Викладачами політичної економії та інших тісно
пов’язаних з нею економічних дисциплін ( статистики, фінансів) працювали
відомі вчені Г.Д.Сидоренко, Г.М.Цехановецький, М.І.Зібер, Д.І.Піхно,
А.Я.Антонович, В.Я.Желєзнов, М.П.Яснопольський, К.Г.Воблий,
О.Д.Білімович, М.В.Бернацький, П.Л.Кованько, М.М.Цитович.

У незалежній Україні наукові здобутки видатних співвітчизників,
викладачів та професорів Київського університету становлять значний
інтерес для економічної науки. Необхідно зазначити, що розвиток кафедри
політичної економії та статистики тут відбувався у нерозривному зв’язку
із загальною еволюцією української та світової економічної науки. Серед
всесвітньо відомих економістів, які свій науковий шлях почали в
університеті, можна назвати Є.Є.Слуцького, С.А.Подолинського,
Ю.Е.Янсона, В.В.Новожилова та ін.

Однією з особливостей університетської економічної думки була тривала
прихильність до класичної наукової школи з її трудовою теорією вартості.
Загальновизнаним є аналіз теоретичних здобутків класичної школи в
політичній економії, здійснений вченим європейського масштабу,
викладачем Київського університету М.І.Зібером (1844 – 1888). Водночас
революційні зрушення в галузі економічної теорії останньої третини Х1Х
ст. сприяли проникненню в університетську економічну науку новітніх на
той час концепцій маржиналізму та їх подальшій розробці представниками
Київської економічної школи, започаткованої М.Х.Бунге.

Учень М.Х.Бунге Д.І.Піхно (1853 – 1909) розвинув учення про потреби,
обмін та споживання, корисність речей як джерело та мірило їх цінності,
взаємодію попиту та пропозиції тощо. Продовжувачем традицій Київської
політекономічної школи був професор університету О.Д.Білімович
(1876–1963), який протиставив трудовій теорії вартості (цінності) так
звану „примиренську теорію”, що поєднувала положення теорії граничної
корисності, теорії попиту і пропозиції та математичної школи. Він став
зачинателем „математичної” течії українського маржиналізму. Варто
зазначити, що саме український дослідник здійснив найкращу математичну
інтерпретацію економічної таблиці Ф.Кене.

Помітне місце у плеяді українських вчених-економістів, наукова творчість
яких отримала світове визнання, займає представник математичної школи в
політичній економії Є.Є.Слуцький (1880 – 1948), який навчався у
Київському університеті і пізніше зазначав у автобіографії, що інтерес
до економіки виник у нього під впливом університетських вчителів ще в
перші студентські роки. Вчений став засновником національної
економіко-математичної школи, фундатором сучасної математичної теорії
споживання, яка започаткувала принципово новий напрям наукових
досліджень у світовій економічній науці, якісно новий етап розвитку
теорії попиту, оригінальний підхід до проблем взаємодії ціни, попиту і
функції корисності тощо.

Серед видатних економістів, які свій науковий шлях розпочали в
Університеті Святого Володимира, слід також назвати талановитого
науковця С.А.Подолинського (1850 – 1891), який здійснив
еколого-економічне відкриття світового значення щодо творчої діяльності
людини по нагромадженню та перетворенню сонячної енергії на земній
поверхні в засоби задоволення фізичних і духовних потреб людей. У 20-х
роках ХХ ст. це відкриття надихнуло видатного українського вченого
В.І.Вернадського (1863 – 1945) на створення теорії біосфери та ноосфери.

Плідна діяльність учених університету в Х1Х – на початку ХХ ст.
здійснювалась в умовах існування багатьох напрямів і шкіл вітчизняної
економічної науки, становила ґрунтовну основу для її подальшого розвитку
та викладання. Однак, уже в 20-ті роки ХХ ст. спадкоємність цього
розвитку було порушено, а далі й цілком зруйновано. За панування єдиної
тоталітарної ідеології в СРСР, сталася примусова самоізоляція радянської
економічної науки від світової.

Найпримітнішою рисою розвитку економічного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за сучасних умов є
подолання автаркічної замкнутості, багаторічної самоізоляції української
економічної науки, інтенсивна її інтеграція у світову, відродження
традицій класичної університетської освіти з метою забезпечення
суспільного прогресу на основі інноваційної парадигми розвитку.

Нині економічний факультет – провідний в Україні з підготовки фахівців
економістів та менеджерів вищої кваліфікації, яка ведеться за вісьмома
спеціальностями: економічна теорія, менеджмент організацій, фінанси,
банківська справа, облік та аудит, економіка підприємства, міжнародна
економіка, економічна кібернетика. Підготовка фахівців високого рівня
забезпечується на основі постійного вдосконалення навчальних планів з
урахуванням потреб життя і розвитку науки, публікації підручників нового
покоління, впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес, а
також інтеграції науки, освіти та господарської практики.

?????¤?¤?$?????_? Україні, в тому числі в системі класичних
університетів. Виходячи з того, що формування нової концепції вищої
школи потребує підвищення ролі класичних університетів у забезпеченні
підготовки фахівців світового рівня, адаптації української освіти до
умов ринкової економіки та наближення її до світового рівня, у 2001 р. з
ініціативи університету і факультету, була створена і розпочала роботу
Науково-методична комісія Міністерства освіти і науки України з
економіки і управління класичних університетів.

Гарантом якості навчального процесу на факультеті є його
професорсько-викладацький склад. Сучасний рівень фахової підготовки на
факультеті забезпечують 28 професорів, 73 доценти та 57 асистентів,
серед яких 14 кандидатів наук. Працюють дві спеціалізовані вчені ради з
питань захисту докторських та кандидатських дисертацій за провідними
економічними спеціальностями. Результати наукових досліджень широко
впроваджуються у навчальний процес як нові навчальні курси та спецкурси
з актуальних економічних проблем. За останні п’ять років викладачі
факультету опублікували 24 підручники, 20 монографій, 96 навчальних
посібників, біля 900 наукових статей.

Наприкінці 2004 р. в Києві відбулася презентація підручників нової серії
„Класичний університетський підручник”, започаткованої за ініціативи та
під керівництвом доктора економічних наук, професора, завідувача кафедри
економічної теорії, декана економічного факультету, заслуженого діяча
науки і техніки України В.Д.Базилевича:

– Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. – К.: Знання,
2004. – 851 с.;

– Історія економічних учень: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. – К.:
Знання, 2004. – 1300 с.

Презентованим підручникам уже сьогодні належить чільне місце як у
навчальній роботі зі студентами, так і в науковій роботі фахівців
відповідного профілю. Це ті книги, на яких формується еліта України, які
сприяють загальному зростанню культури економічного мислення суспільства
на всіх його рівнях. Публікація підручників нового покоління викликала
широкий позитивний резонанс серед викладачів, науковців, студентства.
Зокрема, підручник з історії економічних учень удостоєний диплома IХ
Міжнародного книжкового ярмарку „Зелена хвиля” в номінації „Мистецтво
книги”, а підручник з макроекономіки нагороджений дипломом IУ
Міжнародної виставки-ярмарку „Книжковий сад – 2004” у номінації
„Підручник для тебе”.

Зростає кількість студентів факультету та якість їхньої підготовки.
Відповідно до програми перебудови навчання, на факультеті зроблено
значні кроки для стимулювання студентів до самостійної та інтенсивної
навчально-дослідницької роботи: діє модульно-рейтингова система,
інтегральний рейтинг для випускників бакалаврів з метою їх об’єктивної
рекомендації до магістратури та аспірантури. Постійно поповнюються
бібліотечні фонди факультету. Його невід’ємною складовою став
інформаційно-обчислювальний комплекс: діють комп’ютерні класи,
спеціалізовані аудіовізуальні та лінгафонні кабінети, студії відеозапису
навчальних матеріалів, доступ до ресурсів локальної та глобальної мереж
Інтернет.

Міжнародне співробітництво економічного факультету розвивається у таких
формах: участь у реалізації спільних проектів; участь науковців
факультету у міжнародних конференціях, семінарах, літніх школах; наукові
стажування та читання лекцій за кордоном; спільні наукові та навчальні
видання; навчання студентів та аспірантів за кордоном тощо. У 2004 р.
для участі у міжнародних конференціях, обміну досвідом та підвищення
кваліфікації за кордон було відряджено 26 викладачів та 22 студенти і
аспіранти економічного факультету; кількість вчених-іноземців, яких було
прийнято на економічному факультеті зросла з 6 осіб у 2002 р. до 33 осіб
2004 р. Метою міжнародного співробітництва є стандартизація деяких видів
наукової та викладацької діяльності згідно міжнародних правил та вимог
(стандарти маркетингових досліджень міжнародних ринків, оцінки факторів
міжнародного економічного співробітництва та показників розвитку);
організація викладання курсів у відповідності з сучасними вимогами та
технологіями, що застосовуються провідними вищими навчальними закладами
світу тощо.

Свідченням міжнародного авторитету економічного факультету та високого
професійного рівня його професорсько-викладацького складу є активна
співпраця з багатьма зарубіжними вузами, зокрема: Карловим університетом
м.Прага (Чехія), Сандерлендським університетом (Великобританія),
Університетом Айови (США), Еразмузьким університетом м.Роттердам,
університетом м. Утрехт (Нідерланди), Ягелонським університетом,
Університетом Марії Кюрі-Склодовської м.Люблін (Польща), Університетом
Жанна Моне (Франція), Лозаннським університетом (Швейцарія), Бременським
університетом, Мюнхенським університетом, Університетом м. Костанц,
Університетом прикладних наук м.Шмальканден (Німеччина), Македонським та
Арістотельским університетами м. Салоніки (Греція), Дебреценським
університетом (Угорщина), Московським державним університетом ім.
М.В.Ломоносова, Санкт-Петербурзьким державним університетом (Росія),
Азербайджанським технічним університетом (Азербайджан), Ташкентським
державним університетом ім. Мірзо Улугбека (Узбекистан) та ін.

Економічний факультет встановив та підтримує тісні зв’язки з багатьма
міжнародними організаціями: ESOMAR, Європейською конфедерацією
маркетингу та національними професійними асоціаціями у сфері бізнесу
багатьох країн світу. Викладачі факультету активно працюють над
розробкою online курсів та програм, організацією дистанційної освіти
через мережу Інтернет, а також постійно співпрацюють з міжнародними
громадськими фондами: Fulbright, IREX, DAAD, VOLKSWAGEN Stiftung
(Німеччина), Fridrich Ebert Stiftung, CEUME, “Відродження”, “Євразія” та
ін.

Таким чином, за 60 років економічний факультет нагромадив значний
потенціал, багатий досвід, здобув престиж, національне та міжнародне
визнання. Це є важливим підґрунтям для реалізації нових планів та
найважливіших напрямів перспективного розвитку.

Перехід до нової парадигми економічної освіти неможливий без рішучого
подолання застарілих стереотипів та штампів минулого в організації
навчально-виховного процесу, наповнення його інноваційним змістом,
виходу на якісно нові параметри та стандарти підготовки
висококваліфікованих фахівців, здатних адекватно реагувати на стрімкі та
далеко не прості виклики сьогодення, адаптуватись до швидкозмінних вимог
національного та міжнародного ринків праці, відповідально та стратегічно
мислити, думати про майбутнє та опікуватися ним. Це потребує подальшого
розвитку фундаментальної університетської освіти на основі опанування
зростаючими інформаційними потоками, збереження власної інтелектуальної
ідентичності, органічного поєднання історичних традицій та інновацій,
поглиблення міждисциплінарної взаємодії. Радикальні зміни у напрямках,
змісті та формах підготовки нового покоління фахівців економістів
можливі на основі:

–  підвищення якості освіти як центральної складової реформування вищої
школи в контексті провідних ідей Болонського процесу; усвідомлення того,
що університетська економічна освіта не зводиться до накопичення
необхідних знань та умінь і передбачає, в першу чергу, формування
економічного світогляду, глибокого розуміння існуючих в економіці
системних взаємозв’язків, опанування компетенціями та навичками
продуктивної співпраці з іншими людьми, прийняття відповідальних рішень;

–  розвитку творчого потенціалу особистості, впевненості у власних
силах, мобільності та здатності адаптуватися до вимог, що змінюються;
формування інноваційної поведінки, здатності до самореалізації,
самовдосконалення та саморозвитку;

–  виховання гармонійно розвиненої, соціально активної, толерантної
особистості з високими духовними ідеалами, забезпечення свободи
творчості, концептуального плюралізму, неупередженого та наполегливого
пошуку істини;

–  реструктуризації навчального процесу на основі створення сучасної
інфраструктури, системного впровадження інноваційних технологій навчання
та діагностики якості знань, принципово нових науково-методичних і
навчально-дидактичних ресурсів, розвитку нових форм та методів
самостійної роботи студентів з метою індивідуалізації навчання та
активізації їх творчої праці.

Важливо зазначити, що корегуючи в дусі вимог часу змістовну парадигму
університетської економічної освіти, шукаючи нові важелі та підходи до
її успішної реалізації, ми не повинні відкидати нагромаджений раніше
досвід, апробовані методи та технології суб’єк-суб’єктної взаємодії. Без
педагогіки співпраці та соціального партнерства неможлива соціалізація
особистості, подальший розвиток наукових традицій та гармонійне
поєднання навчання і виховання. Спільними зусиллями колектив факультету
має зробити все можливе для збереження надбань національної
університетської освіти, її інтеграції до світового освітянського
простору, виховання поваги до етичних, моральних цінностей людства як
основи побудови чесного та справедливого суспільства, що має життєздатне
майбутнє.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020