UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоральний зміст феномену влади (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4167
Скачало236
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Моральний зміст феномену влади

 

Розгляд феномену влади, його значення і роль в соціальному житті

держави, людини являє собою актуальну тему за ситуації сучасного

перетворення вітчизняної моделі соціального управління.

 

Зміни суспільних відносин, з одного боку, і соціально – економічних

умов, з іншого, висувають до керівників всіх інституцій освіти вимоги не

тільки щодо уміння розпоряджатися владою і здатності утримувати її у

своїх руках, але і необхідності наявності в суб’єктів управління

специфічних особистісних прагнень, що створюють передумови успішної

реалізації відзначених умінь і здібностей.

 

Розгляд влади як глобального явища, властивого і природі, і людському

суспільству, має давню традицію в історії суспільної думки. Ще

Аристотель висловлював думку, що початок володарювання і підпорядкування

має універсальний прояв, а відносини влади – природну зумовленість одних

людей підкорятися, а інших – панувати.

 

Коли у людини є тільки один варіант вибору, вона робить цей вибір сама.

При двох альтернативах вибору зростає кількість імовірних помилкових

рішень. При n–кратній альтернативі у людей виникає так багато варіантів

вибору, що вони не можуть ефективно приймати рішення. Вони бажають, за

висловом Е.Тоффлера, аби рішення приймалися іншими, а вони йому

підкоряться.

 

Р.Стейсі [122] зауважує, що існування керівників виправдане потребою

реагувати на нестабільність, неврівноваженість, непорозуміння та безлад.

 

Саме поняття влади*, утім, як і суміжні з ним поняття – авторитету,

панування, впливу, сили і т.п., відноситься до числа тих багатомірних

категорій соціального знання, на які претендують філософія, політологія,

соціологія, психологія, етика, право...

 

Класична теорія державного управління за Аристотелем та Платоном [112]

передбачає п’ять складових державної влади, і, відповідно, стільки ж

складових державного управління:

 

1) концептуальна влада – вирішує визначення чинників, що впливають на

суспільство, формування концепції (парадигми) управління для досягнення

цілей суспільства;

 

2) ідеологічна (політична) влада – впорядковує державну концепцію та

пропагує її своїм громадянам;

 

3) законодавча влада – підводить під державну концепцію юридичні основи,

визначає правові процедури та регламенти запровадження цієї концепції;

 

4) виконавча влада – запроваджує державну концепцію до реалій життя,

спираючись на юридичні закони, моральні засади та традиції;

 

5) судова влада – слідкує за дотриманням законності в житті суспільства.

 

 

М.Вебер виокремив три типи влади: 1) влада узаконеної традиції; 2)

харизматична влада; 3) влада закону.

 

Пізніше дослідники Дж.Фреч і Б.Рейвен виділили п’ять типів влади:

законна влада, влада винагороди, примусу, досвіду, зв’язків і посилань

на інших людей.

 

Владу можна розглядати і під таким кутом [65]:

 

Влада, в основі якої – вольовий примус (директор, педагог впливає на

підлеглих під страхом покарання).

 

Влада, що грунтується на заохоченні (впроваджується система заходів щодо

матеріального і морального стимулювання).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ