UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМаємо що маємо, або реальна картина управлінського мистецтва (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2354
Скачало229
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Маємо що маємо, або реальна картина управлінського мистецтва

 

Розвиток освіти (загальної та вищої) на початку XXI ст. визначається

“Національної доктриною розвитку освіти” та Законом України “Про вищу

освіту”. У цих документах концептуальні новації щодо організації

управління освітою визначаються провідними. Зміна соціально-економічних

умов розвитку нашого суспільства, орієнтація його на товарні та ринкові

відносини унеможливлює управління освітою на традиційних засадах.

Управлінська ціннісна ідеологія минулого в наш час спрацьовує

неефективно.

 

Б.Г.Чижевський констатує, що для народів України завжди було характерним

утвердження і дотримання засад гуманізму, зв’язку з природою та

прагненням до освіти, освіченості, професіоналізму. Представники “нових”

ціннісних орієнтацій відхиляють принципи гуманізму і спрямовують вектор

розвалу, руйнування проти матері-жінки, сьогодення дітей,

педагога-гуманіста, культури. Ми поставлені перед вибором демократичних

і “нових” цінностей, що приводить до протидії між двома світоглядами.

Опорними тезами “нових” цінностей виступають: вибір між білим та чорним,

всезмінності, вседозволеності, спокуси, насолоди, ласощів.

 

І.А.Зязюн [45] припускає, що один з аспектів гуманізації освіти

вбачається у зменшенні ворожих інтересам суспільства індивідуалістичних

та егоїстичних устремлінь на основі усвідомлення кожною особистістю її

належності до спільноти людей. Найважливішою метою гуманізації освіти є

засвоєння молодим поколінням єдиних для всіх членів суспільства

цінностей.

 

Актуальним залишається питання, яке було підняте Л.Виготським: кого ми

хочемо бачити біля керма школи – відчайдушного мандрівника, що керується

поривами серця, чи професійного капітана, що створює і реалізує проект,

ретельно вивчає позиції, підбирає команду, перевіряє судно? Парадокс,

однак, полягає у тім, що, незважаючи на складну природу педагогічної

діяльності в порівнянні зі всіма іншими, в управлінні школою, освітою ми

не користуємося поняттями сучасного менеджменту. Більшість ще зараз

знаходиться в полоні уявлень, якими оперували і сто років тому.

 

Так, підготувати вчителя-професіонала, директора-професіонала дорого

коштує. Але якщо, на думку П.Семиволос [111], система підготовки

педагогічних кадрів не буде радикально змінена, школа, як в одній

фантастичній розповіді, буде знаходитися в пастці часу: навколо вирує

життя, а тут все без найменших змін.

 

Французький письменник Проспер Меріме у новелі ”Таманго” описує випадок,

коли раби-невільники вирвалися з полону у трюмі корабля, яким їх везли

із Сенегалу до Нового світу. Сп’янені волею, вони вбили всю команду і

захопили корабель. Та як з’ясувалося, після перемоги, ніхто з

невільників не вмів управляти судном. Після багатоденних страждань та

спроб врятуватися всі вони загинули посеред океану.

 

З посиланням на особливості слав’янської ментальності, М.Горький писав:

”Я з особливою підозрою, особливою недовірою ставлюся до російської

людині при владі – недавній раб, вона стає найсвавільнішим деспотом, як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ