UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПарадигми управлінської іншонауки (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3824
Скачало258
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Парадигми управлінської іншонауки

 

Після Куна відомий фізик Д.Бом визначив парадигму як комунікативне

середовище, мовний, комунікативний простір, у який “занурена” наукова

спільнота.

 

Особливо цікавими з цього приводу видаються нам міркування дослідника

Станіслава Грофа [34] у його концептуальній науковій праці “За межами

мозку”. На його думку: “У широкому смислі парадигма може бути визначена

як набір переконань, цінностей та технік, які поділяються членами

конкретного наукового співтовариства... Нова парадигма не завжди

приймається легко, оскільки це залежить від різних факторів емоційної,

політичної та адміністративної якості, а не є просто справою логічного

доказу. Західна наука наближається до зрушення парадигми небачених

розмірів, через яке зміняться наші поняття про реальність та людську

природу, яке поєднає, нарешті, концептуальним містком древню мудрість та

сучасну науку... У будь-якому випадку парадигми треба розглядати як

моделі, а не як кінцеві описи реальності” .

 

На думку С.Грофа [34] “парадигма – це завжди більше, ніж просто корисна

теоретична модель у науці, опосередкованим впливом її філософії на

особистість та суспільство в дійсності визначається в межі світу”. І,

разом з тим, жодна із парадигм ніколи не пояснить всі факти, і для

теоретичного пояснення одних і тих же даних можна використовувати

декілька парадигм. Необхідно чітко пам’ятати про відносну природу любої

парадигми – якою б прогресивною вона не була та якби переконливо не

формулювалася. Не можна плутати її з істиною про реальність.

 

Парадигми також визначають дозволене проблемне поле, встановлюють

допустимі методи та набір стандартних рішень. Під впливом парадигми всі

наукові підвалини у якій-небудь окремій області піддаються корінному

перевизначенню. Нормальна наука, заснована на новій парадигмі, не тільки

не сумісна але й неспівставна з практикою, якою керувала попередня

парадигма. Наукова теорія, яка одного разу отримала статус парадигми, до

того часу буде нагальною, поки їй не знайдеться життєздатна

альтернатива.

 

Для наукової парадигми, на думку В.Розіна [108], характерні: 1) поділ

дійсності на два плани: явище та сутність; 2) побудова суджень за типом

“А є В”; створення ідеальних об’єктів (моделей) різного рівню розвитку,

тобто мова йде про моделювання як невід’ємний метод наукового пізнання;

3) зведення у ряді випадків одних ідеальних об’єктів до інших

(“вторинне” моделювання).

 

Дослідження виявів парадигми на рівні функціонування різних педагогічних

систем виступає актуальним завданням методології педагогічної науки. Для

цього необхідна серйозна теоретична, методологічна, емпірична база, якою

може стати педагогічна системологія (О.Прикот, І.Колеснікова,

Г.Корнетов) як науково-педагогічна дисципліна. При цьому актуалізується

завдання вирішення функціонально-методичних задач конкретної

педагогічної діяльності, базовим підґрунтям якої є феномен парадигми.

Такою діяльністю виступає педагогічне проектування – суб’єктивна

діяльність, яка відбувається у ціннісно-смисловому та функціональному

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ