UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГносеологічний континіум поняття ”цінність” (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2113
Скачало255
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Гносеологічний континіум поняття ”цінність”

 

Ціннісний аспект педагогічної діяльності

 

В наш час у соціальних науках сформувалися три підходи пізнання феномену

людини: ціннісний (аксіологічний), діяльнісний і особистісний.

 

Предметна диференціація стосунків в системі освіти визначає їх сутність:

вони за будь-якого випадку є емоційно-ціннісними атитюдами, що мають

ієрархічну структуру, яку можна позначити за допомогою таких понять, як

загальний знак (позитивне – негативне); модальність (сум, радість,

тривога і т.д.); динаміка (тривалість, інтенсивність та ін.); зовнішній

вираз (мова, міміка).

 

Людина існує в постійній діяльності. Універсальність поняття

“діяльність” породжує методологічно важливу властивість –

поліфункціональність. Можна вести мову про декілька різних функцій, у

яких зміст поняття “діяльність” виступає в контексті наукового мислення:

 

 

– діяльність як пояснювальний принцип, тобто діяльність як поняття з

філософсько-методологічним змістом, що виражає універсальну

характеристику людського світу;

 

– діяльність як предмет об’єктивного наукового вивчення, тобто щось, що

розчленовується і відтворене в теоретичній картині певної наукової

дисципліни відповідно до методологічних принципів останньої, зі

специфікою її задач і сукупністю основних понять;

 

– діяльність як предмет управління – те, що підлягає організації в

систему функціонування і (чи) розвитку на основі сукупності фіксованих

ознак;

 

– діяльність як предмет проектування, тобто виявлення способів і умов

оптимальної реалізації визначених (переважно нових) видів діяльності.

 

Аналіз зазначених функцій поняття “діяльність” дозволяє відзначити, що в

них дана закономірна послідовність руху від найбільш загальних принципів

будь-якого дослідження діяльності до побудови теоретичних моделей і,

далі, до управління і проектування діяльності.

 

Л. С. Виготський і С.Л. Рубінштейн визначали три основних види

діяльності, що змінюють один одного в онтогенезі, – гра, навчання і

праця.

 

Б.Г. Ананьєв надав цій класифікації більш узагальненого характеру і

визначив два види соціальної діяльності – спілкування і пізнання. Цю

позицію прийняв І.С. Кон.

 

О.М. Леонтьєв визначає два види діяльності – працю і спілкування.

 

Г.С. Батищев характеризує різні види діяльності таким чином:

 

– перетворювальна діяльність набагато ширша, ніж праця, вона ширша, ніж

практика, бо охоплює усі форми людської діяльності, які ведуть до змін

реальних чи ідеальних, того, чого раніше не існувало;

 

– пізнавальна діяльність– активність суб’єкта, спрямована на об’єкт, не

модифікує його, не руйнує, а відображається у вигляді знань про нього;

 

– ціннісно-орієнтаційна (М.С. Каган) діяльність встановлює стосунки не

між об’єктами, а між об’єктом і суб’єктом, тобто дає

об’єктивно-суб’єктивну оцінку, інформацію про цінності, а не сутності;

 

– комунікативна діяльність, або спілкування, – це взаємини суб’єктів у

справжній комунікативній діяльності, яка відіграє велику роль у всіх

трьох визначених видах діяльності, оскільки соціальна природа людини

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ