UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультурно-креативний компонент аксіологічної парадигми (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1974
Скачало263
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Культурно-креативний компонент аксіологічної парадигми

 

Педагогічна аксіологія, вивчаючи особливості цінностей у межах нової

освітньої парадигми, підкреслює, що їх феномен полягає в тому, що саме

цінності надають стійкості системі освіти, особистості педагога і

вихованця, визначають принципи їх поведінки, спрямовують інтереси й

потреби особистості у життєвому та освітньому просторі, регулюють

мотиваційну сферу педагогічної дійсності.

 

Предметом педагогічної аксіології є розвиток культури особистості в

освітньому просторі та повсякденних реаліях соціального буття.

 

Культурологічна концепція (М.І. Михальченко , О.В. Семашко, Т.В.

Іванова) національної освіти пред’являє вчителеві основну ідею, зміст

якої зводиться до того, що необхідно прагнути виховувати людину культури

через збереження культури як середовища, яке живить і вирощує

особистість через діалог культур та наповнення освіти смислами. Вихідне

положення концепції пов’язане з ціннісним ставленням до людини як

самоцілі, до пошуку ”людини в людині”. Саме тому провідним в організації

освіти особистості повинен бути культурологічний підхід. У рамках

культурологічного підходу транслюється система ставлення до учня,

вчителя, освіти в площині культури.

 

Учень, відповідно до культурологічної концепції, – це суб’єкт освіти,

здатний до культурного саморозвитку, а педагог – з’єднувальна ланка між

дитиною і культурою, людина, яка веде до світу культури (цінностей).

 

Освіта – це процес засвоєння культури через особистісні смисли,

співпрацю і діалог. Таким чином, створюється освітній простір, де

відбувається (здійснюється) становлення людини культури, прилучення до

цінностей культури, де вищою цінністю є людина.

 

У цій частині аксіологічної парадигми освіта розглядається як єдиний

фактор збереження людського потенціалу, соціального і духовного

здоров’я, процес, який стимулює саморозвиток особистості, формування

індивідуального людського образу.

 

Освіта як суспільне та приватне благо. Цінність блага виявляється у

здатності сприяти задоволенню цілісної системи потреб особистості й

отримує своє вираження в оцінці. Благо являє собою найбільш істотну

основу прекрасного як на рівні цінності, так і на рівні оцінки, хоча

саме по собі воно ще не є ні самим прекрасним, ні його сутністю.

 

Виробництво і постачання освітніх послуг має товарний характер дуже

обмеженою мірою тільки тоді, коли освіта здобувається повністю на

платній основі. За своїм характером освітнім послугам більше підходить

термін ”благо”. Благо не обов’язково є результатом праці людини

(наприклад, навколишнє середовище), але має велике значення для

життєдіяльності окремої людини і суспільства в цілому. З приводу

постачання благ у суспільстві починають виникати соціально-економічні

відносини. Таким чином, виробництво і постачання освітніх послуг може

здійснюватися в товарній та нетоварній формах:

 

1) процес формування соціально свідомих громадян та кваліфікованих

працівників для потреб сучасного виробництва передбачає необхідність

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ