UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГуманізм – методологічна основа педагогічної аксіології (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3325
Скачало422
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Гуманізм – методологічна основа педагогічної аксіології

 

Н.О. Асташова витлумачує поняття культури як систему умов, що

забезпечують людині, по-перше, самоідентифікацію і, по-друге,

самостворення як соціальної істоти; актуалізують широкий спектр питань,

які стосуються сутності та ієрархії цих умов, оскільки вони забезпечують

людині можливість удосконалювати свою природу і тим самим стимулюють

соціальний прогрес. Основні прагнення, ідеї, смисли, установки

особистості відповідно до рівня і актуальних потреб

культурно-історичного розвитку соціуму пропонується розглядати як

специфічні архетипи. Ці архетипи можна позначити такими категоріями, як

гуманізм, сенс життя, творчість.

 

О. Злобіна розглядає гуманізм як похідну категорію для характеристики

поняття “гуманізація виховання”, означення сутності, змісту й

організації цілеспрямованої виховної роботи з гуманізації відносин.

 

В.І. Луговий під гуманізацією освіти розуміє приведення освіти до такого

стану, який би дав змогу повноцінно формувати людські індивіди. При

цьому, слід запобігати звуженого розуміння освітнього гуманізму,

ототожнювання його лише з педагогікою співробітництва, рівноправністю

учасників освіти, свободою, самоцінністю індивідуальності. Все це не

відображає цілісного, повноцінного людського розвитку, що і є основною

родовою ознакою гуманізму освіти.

 

Звідси гуманізація може трактуватися в двох значеннях. У широкому

значенні – це система поглядів, що визнає цінність людини як

особистості, її права на свободу, розвиток та вияв своїх здібностей,

права на щастя. У вузькому значенні – це відродження духовності в

суспільстві, національної культури, визнання того, що людина – абсолютна

цінність, вища субстанція, ”міра всіх речей”, – що неможливо ставитися

до людини як до засобу досягнення своєї мети. Не можна не погодитися із

Питиримом Сорокіним, який з цього приводу вважає, що всілякий прогрес,

який веде до зменшення щастя або до збільшення страждань – це не

прогрес. Всі критерії прогресу, якими б різноманітними вони не були, так

чи інакше передбачають та повинні включати в себе принципи щастя.

 

Гуманізм – це вираження людяності в усіх різноманітних проявах людської

поведінки. Гуманізм є вибірковим ставленням до світу, яке ґрунтується на

визнання цінностi життя й сприйняття світу у глибоких взаємозв’язках.

 

Cмисл гуманізації визначається основними напрямками, блоками, а саме:

гуманізація та демократизація як гoловні процеси відродження духовності;

відродження і нове осмислення свободи особиcтocтi; необхідність

піднесення людини на новий щабель гуманності, розуму, інтелекту;

висування людини в ранг вищої цінності.

 

Гуманізація – це два взаємопов’язані процеси; один з них – визволення

свідомості від догм, стереотипiв тоталітарного, авторитарного мислення,

від йогo жахів та загальних заборон, дрyгий – ствердження системи

гуманістичних цінностей, стимулів і мотивів у культурі свідомості й

поведінці особистості.

 

О.Г. Злобіна визначає, що через поняття ”гуманізація” утверджується

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ