.

Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
13 6519
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва План

1.Особливості процесу праці в інформаційному виробництві

2. Закони функціонування суспільного інформаційного виробництва

1. Особливості процесу праці в інформаційному виробництві

Інформаційне виробництво є найменш енергоємним і найбiльш екологiчно
чистим процесом, здiйснюваним людиною.

Особливості процесу праці в інформаційному виробництві зумовлені
особливостями його елементів — предметів і знарядь праці, а також самим
характером виробничої діяльності.

Перш за все, інформаційне виробництво є високоінтелектуалізованим,
вимагає від працівників високої кваліфікації і, відповідно, спеціальної
фахової підготовки, незалежно від категорії персоналу — як робітників
(операторів), так і вищих керівників. Отже, праця є творчою і,
відповідно, потребує розроблення спеціальних методів і підходів до
організації праці (наприклад, спеціалізація), розроблення інструментів
мотивації до праці (системи преміювання тощо).

Як наслідок виникають проблеми з нормуванням праці, визначенням її
обсягів, складанням календарних (перспективних і поточних) планів
виконання робіт. Нормування праці в матеріальному виробництві — досить
формалізована задача і не є такою проблемою, як в інформаційному
виробництві. Досить легко визначити нормативи затрат праці (норми часу
та норми виробітку) на продукти, які легко піддаються кількісному
вимірюванню. Інша справа — в інформаційному виробництві, коли навіть
праця операторів ЕОМ, крім суто технічної роботи, потребує виконання
«творчих» операцій. Що ж до праці програмістів, системних аналітиків,
постановників задач тощо, то творчий характер їх праці не потребує
доказу.

Оцінювання обсягів робіт також є надто складною задачею. Наприклад, як
визначити обсяг робіт, пов’язаних з розробленням програмного продукту? В
яких одиницях вимірювати його — операторах, умовних машинних командах?

Ще одною специфічною ознакою інформаційного виробництва є наявність
«пікових навантажень». У матеріальному виробництві це є ознакою
неритмічності постачання, нераціонального плану-графіка виробництва,
поганої організації виробничого процесу (наявність вузьких місць) тощо.
В інформаційному виробництві (крім виробництва ПП) «пікові навантаження»
зумовлені часовими характеристиками самої інформації (наприклад,
періодичність надання), особливо коли йдеться про соціально-економічні
об’єкти: звіти і зведення завжди мають чіткі терміни подання. Тому
виникає потреба у розробленні заходів зі «згладжування піків». Існує
багато методів такого згладжування — формування портфеля замовлень із
взаємно перекриваними «піками», впровадження помісячного обліку робочого
часу. Тобто допускається порушення трудового законодавства щодо
тривалості робочого дня (8 год) і тижня (40 год), але з додержанням
місячного фонду робочого часу. При цьому «надурочні» не оплачуються, а
надається «відгул».

Завдяки можливості дистанційного використання засобів виробництва є
можливість організації віртуального виробничого процесу, коли
працівники, знаходячись у себе вдома, можуть виконувати виробничі
завдання. Такий процес, з погляду організації та управління ним, має як
значні переваги, так і вади. З одного боку, відпадає проблема охорони та
організації праці і, відповідно, відповідальності адміністрації за
порушення чинного законодавства чи не створення відповідних умов
виробничого середовища (дотримання норм площі, освітлення робочих місць,
температури, запилення, іонізації повітря, рівня опромінення,
інтенсивності навантаження, внутрішнього розпорядку, інших вимог
трудового законодавства). З іншого боку, виникає велика кількість
проблем, які не мають місця в матеріальному виробництві: необхідність
розроблення принципово інших підходів до контролю виконаної роботи,
системи управління якістю кінцевого продукту, системи мотивації до
праці, оплати праці тощо.

Характерним для інформаційного виробництва є наявність шкідливих
факторів виробничого середовища і необхідність упровадження заходів щодо
запобігання їм. Звичайно, в будь-якому виробництві є шкідливі фактори,
але в інформаційному виробництві вони досить специфічні й зумовлені
передусім дією засобів праці (ЕОМ) на організм людини — вплив на психіку
людини, наявність випромінювання, зокрема електромагнітного, а також
творчим характером праці, коли працівник, захопившись проблемою, забуває
про санітарно-гігієнічні норми праці й завдає шкоди своєму здоров’ю.
Найбільш радикальним способом запобігання впливу шкідливих факторів,
спричинених ЕОМ, є оснащення підприємств засобами ОТ, які відповідають
сучасним досягненням у комп’ютерній ергономіці, розроблення внутрішнього
розпорядку, який відповідає вимогам санітарних норм і правил праці в
інформаційній сфері. Тому керівник інформаційно-обчислювальної фірми
повинен постійно відслідковувати нові досягнення та стан законодавчої та
нормативної бази з цих питань.

Ще одна особливість полягає у такому: за типом виробничої системи
інформаційне виробництво є проектним виробництвом. Отже, доцільно
застосовувати методологію управління проектами, як найбільш адекватну та
ефективну.

Інформаційне виробництво — є прообраз виробництва майбутнього. Воно є
джерелом нових ідей у менеджменті, організації виробництва, маркетингу,
взаємодії з користувачами, організації бізнесу взагалі.

2. Закони функціонування суспільного інформаційного виробництва

Закономірності руху інформації у суспільстві й розвитку суспільного
інформаційного виробництва можна виявити тільки аналізуючи кількісні
характеристики цього процесу. Найпоширенішою одиницею виміру інформації
є шеннонівський біт (двійкова одиниця). Вона застосовується для
оцінювання якості сигналів у процесі взаємодії систем управління та їх
частин, а також у дослідженнях конкретних інформаційних виробництв,
метою яких є зменшення або збільшення невизначеності у будь-якій
інформаційній системі.

Для встановлення загальних закономірностей руху інформації у суспільстві
необхідно використовувати більш узагальнені та предметні одиниці
вимірювання інформації та її потоків.

Почнемо з людини — найпростішого інформаційного виробництва. За даними
нейропсихологів, людина здатна втримувати в пам’яті близько семи різних
об’єктів, що обдумуються нею одночасно. При цьому складність і природа
об’єктів може бути різною. Спілкуючись один з одним, люди працюють в
режимі «питання—відповідь» й вимірювати довжину повідомлень, що при
цьому передаються ними, в шеннонівских бітах досить складно і, мабуть,
не потрібно. Для кількісної оцінки руху інформації важливішим є
кількість запитань і відповідей, вироблених у процесі спілкування.

У складних інформаційних виробництвах одночасно спілкуються багато пар:
«людина — людина», «людина — машина», «машина — машина».

У процесі спілкування виробляються і на якийсь час фіксуються на
паперових, магнітних, електронних, акустичних та інших носіях певні
порції інформації. Зіставити різні інформаційні виробництва можна тільки
у разі відносно близьких одиниць вимірювання порцій або одиниць
інформації. В різних інформаційних виробництвах можуть використовуватися
різні одиниці вимірювання цих порцій: символ, поле, запис, документ,
текст, файл, масив інформації тощо. Наприклад, у бібліотеці, тобто в
інформаційному виробництві, покликаному обслуговувати читачів, можна
виявити декілька різних одиниць інформації. Це книги, їх бібліографічні
описи, реферати, каталожні записи, формуляри читачів тощо.

Розглянемо основні закони функціонування суспільного інформаційного
виробництва, виведені Г. Т. Артамоновим .

Процес обміну інформацією між окремими суб’єктами суспільного
інформаційного виробництва характеризується різною інтенсивністю,
зумовленою наявністю або відсутністю взаємного інтересу. Ступінь
інтересу в кожному конкретному випадку залежить від багатьох факторів
або, за термінологією математики, є функцією багатьох аргументів.
Перерахувати всі ці фактори, або аргументи, неможливо. Для наших цілей
досить розглянути залежність показників інтересу J від трьох
узагальнених факторів: інформаційної відстані — R, інформаційної
складності — S і старіння — Т:

.

.

Таке визначення інформаційної відстані, звичайно, не є строгим. Уточнити
його можна тільки розглядаючи окремі невеликі групи інформаційних
виробництв з усталеними зв’язками один з одним. Однак для встановлення
характеру залежності ступеня інформаційного інтересу від інформаційної
відстані останнє можна визначити також якісно.

Інформаційна відстань донедавна істотно залежала від географічного
фактора: чим далі суб’єкти за місцем їх розташування, тим більшою була
інформаційна відстань між ними. Якщо суб’єкти інформаційного виробництва
— люди, інформаційна відстань між ними збільшується з віддаленістю
родинних відносин, місць проживання, навчання або робіт, професійних
інтересів тощо.

, що дозволяє сформулювати емпіричний закон інформаційного тяжіння:
Інтерес суб’єктів інформаційного виробництва один до одного зворотно
пропорційний квадрату інформаційної відстані між ними.

Залежність показника інтересу від складності інформації можна визначити
досить просто, якщо прийняти, що складність документа або запису
вимірюється кількістю полів або символів, що містяться в них. Якщо
складність документа дуже велика, то ним цікавиться не дуже багато людей
і/або інформаційних виробництв. Наприклад, повний комплект технічної
документації на виробництво літака цікавить, очевидно, незначну
кількість людей. Але наявністю вільних місць на конкретні рейси літака
щодня цікавляться багато тисяч людей. Причому більшість з них не
цікавляться навіть маркою літака, що обслуговує рейс. Повний комплект
документації на літак містить сотні тисяч або мільйони записів, а
інформація про наявність вільних місць укладається в одному короткому
записі. Підрахувавши число запитів на документи різної складності
протягом досить тривалого проміжку часу, можна побудувати залежність
середньої величини показника інтересу до документів від їх складності —
J (S).

Спостереження показують, що ця залежність також являє собою круто спадну
до нуля криву. У точці нульової складності інтерес також рівний нулю,
тому значення функції інтересу визначається тільки для складності
більшої за деяку мінімальну величину s. Таку функцію можна представити
як гіперболу, що примикає до прямої мінімальної складності s:

J (S) = L/(S – s)а,

і ми приходимо до емпіричного закону інформаційної складності: Інтерес
до документа зворотно пропорційний його складності.

Більшість діючих інформаційних виробництв підкоряються цьому закону і
використовують його на практиці. Наприклад, у бібліотеці набагато
інтенсивніше звертаються до бібліографічних карток, ніж до книг. Для
цього й створюються в бібліотеках, архівах, музеях та інших сховищах
складних документів довідкові масиви їх коротких смислових
ідентифікаторів. Звичайно, ніякі довідкові масиви не можуть повністю
замінити необхідність ознайомлення зі складними документами, але уяву
про їх зміст вони дають.

Старіння інформації також знижує інтерес до неї. Це настільки відомо
всім, що не потребує додаткового обґрунтування. Наприклад, найбільший
інтерес у бібліотеці звичайно викликають стенди нових надходжень.
Учорашня щоденна газета мало кого цікавить.

Для багатьох інформаційних продуктів процес старіння періодично
переривається проявом до нього інтересу іншими суб’єктами інформаційного
виробництва, що ніби оновлює його.

Емпірична залежність середньої величини показника інтересу від старіння
інформації може бути апроксимована аналогічно залежності від
інформаційної відстані, але, можливо, з іншим постійним коефіцієнтом та
іншим показником ступеня. Отже, ми отримуємо формулювання емпіричного
закону старіння інформації: Інтерес до інформації зворотно пропорційний
часу, що пройшов з моменту його останнього вияву. Під моментом
останнього вияву розуміється момент останнього використання інформації у
будь-якому акті спілкування в інформаційному виробництві. Старий
документ може бути цікавий нескінченно довго, якщо до інформації, що
міститься в ньому, люди звертаються досить часто. Прикладом тому можуть
слугувати релігійні трактати і підручники, що містять перевірені
практикою наукові істини, — Біблія, Коран, підручник з алгебри тощо.

Визначення параметрів закону старіння інформації (у будь-якому
інформаційному виробництві) може допомогти в удосконаленні технології
переміщення записів і документів між масивами оперативного,
ретроспективного та архівного зберігання (показники інформаційного
інтересу великої, малої і середньої величини). Інтерес, виявлений до
ретроспективного і/або архівного документа, дає змогу повернути його в
оперативний фонд, де, як правило, реалізовуються більш оперативні
технології копіювання і поширення.

Наголошуємо, що всі три закони добре узгоджуються з практикою.
Відхилення спостерігаються здебільшого у відносно специфічних
інформаційних виробництвах, а також поблизу критичних нульових значень
величин інформаційної відстані, інформаційної складності та часу
старіння.

Інформаційні виробництва розвиваються під тиском попиту на інформацію,
який, в свою чергу, визначається інтересом. Розвинені інформаційні
виробництва, які ефективно задовольняють попит (знаходяться в активному
спілкуванні), розвивають інтерес до інформації, що виробляється ними.
Якщо інформаційне виробництво успішно розвивається, то можна
стверджувати, що воно підкоряється наведеним вище законам інформатики.
Якщо інформаційне виробництво «тупцює» на місці або деградує, то це
означає, що воно з певних причин не підкоряється цим законам.

Крім трьох розглянутих статичних законів, які відображають стаціонарні
закономірності руху інформації, спостерігаються й динамічні
закономірності руху інформації, пов’язані зі зміною її змісту в
інформаційних продуктах.

Сама проблема співвідношення форми (інформаційного продукту) і змісту
(інформації, що в ньому міститься і/або використовується) є вічною і,
очевидно, до кінця не вирішуваною. Тому ми зупинимося тільки на
зовнішніх проявах цієї проблеми, доступних прямому спостереженню та
узагальненню.

Рухаючись від одного інформаційного виробництва до іншого, інформація
перетворюється, але змістовно вона може зберігатися, збагачуватися чи
втрачатися. Щодо вербальної інформації можна стверджувати, що вона
зберігається в процесах простого копіювання, тобто в процесах
перенесення символів з одного фізичного носія на інший.

Інформація може збагачуватися і не втрачатися, якщо до предмета
інформаційного виробництва крім копіювання додаються деякі коментарі, а
отже, збагачується початковий предмет праці інформаційного виробництва.

Якщо в продукті інформаційного виробництва присутня тільки частина
предмета праці й відсутні коментарі, то інформація втрачається. Ця
процедура часто використовується для створення простих і досить
ефективних ідентифікаторів складних інформаційних продуктів. Однак така
процедура буває пов’язана і з умисним, а іноді й з кримінальним
приховуванням інформації.

Часткова присутність предмета праці в продукті інформаційного
виробництва разом із коментарями, не зважаючи на втрати, приводить до
збагачення. Це не означає, що супроводження предмета праці реквізитами
виробника часткової копії збагачує його. Збагаченням уважається добірка
часткової копії предметів праці разом із результатами статистичної,
математичної, аналітичної або іншої їх обробки та узагальнення.

Будь-яке узагальнення інформації, що міститься в предметі праці, веде як
до збагачення, так і до втрати інформації, якщо в продукті
інформаційного виробництва відсутня точна копія предмета праці.

Цю закономірність можна виразити у формі першого закону інформаційної
динаміки: Тільки повне копіювання інформаційних продуктів зберігає
інформацію.

Нехтування цим законом призводить до сумних наслідків в інформаційних
виробництвах, пов’язаних з виробленням і прийняттям рішень на основі
аналізу узагальненої інформації про результати діяльності великої
кількості інших виробництв — заводів, шкіл, інститутів, організацій
тощо. Такі рішення, зазвичай, неефективні або навіть шкідливі. Прикладом
може слугувати неймовірно «роздута» система статистичного обліку та
узагальнення інформації в СРСР, що мала постачати інформацію, годящу для
всіх рівнів управління країною і на всі часи… Природно, що внаслідок дії
закону інформаційної динаміки продукція державної системи статистики
містила усе що завгодно, але тільки не реальну інформацію, необхідну для
управління країною. Інформація втрачалася в міру її узагальнення
(агрегування). На жаль, така сама ситуація спостерігається й нині. Дані
державної статистики здебільшого кладуться в інформаційну основу
підготовки і прийняття рішень на всіх рівнях.

Крім втрат інформації у процесі часткового копіювання документів за їх
руху в суспільному інформаційному виробництві, має місце випадкове або
навмисне викривлення інформації. Воно може бути наслідком помилок під
час копіювання документів (перенесення думок людини на механічні або
електронні носії можна вважати авторським копіюванням), може з’явитися й
у разі викладу змісту документа іншою мовою (перекладу тексту).

Наслідки таких викривлень змісту документів під час використання їх як
засобів виробництва можуть бути дуже тяжкими. Наприклад, друкарська
помилка в рецептурі ліків може призвести до тяжких наслідків для
хворого, а неякісний переклад дипломатичного документа — до порушення
взаєморозуміння між країнами.

Для виявлення та виправлення випадкових викривлень інформації в
інформаційних виробництвах використовуються спеціальні процедури,
зокрема редагування і коректура текстів документів, контроль
правильності запису за зміни носія. Однак завжди залишається деяка не
нульова ймовірність появи випадкових викривлень у будь-якому документі.
Цей факт можна сформулювати як другий закон інформаційної динаміки:
Ніякий інформаційний продукт не гарантований від випадкових викривлень
під час свого руху в суспільному інформаційному виробництві.

Набагато більше втрат суспільству завдають навмисні перекручення
інформації, що призводять до свідомої дезинформації та прямої омани
окремої людини, груп людей і суспільства загалом. Немає жодної людини у
світі, яка б не відчула на собі наслідків навмисного перекручення
інформації. Брехня і наклеп на побутовому рівні, викривлення даних у
фінансових документах з метою обману ділових партнерів і держави —
повсюдні явища у суспільстві.

Розглянуті властивості навмисних перекручень інформації можна вважати
третім законом інформаційної динаміки: Навмисні перекручення інформації
виявляються тільки за їх наслідками.

Ми розглянули тільки зовнішні ознаки дії законів інформаційного
виробництва. Більш глибокі причини відмінності підходів до організації
інформаційного виробництва визначимо розглядаючи принципи управління
інформаційним виробництвом.

PAGE

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020