Реферат на тему:
Інструментарій управління агробізнесом
Здійснення ефективного управління в аграрному секторі економіки вимагає
як прийняття оптимальних рішень, так і їх узгодження в розподіленому
середовищі на різних етапах діяльності сільськогосподарських
підприємств. Швидкий розвиток інформаційних технологій надає можливість
значно полегшити процес управління в аграрних господарствах. Із появою
об’єктно-орієнтованих технологій стає можливим перехід до систем
масштабу підприємства з об’єктами, які розподілені між багатьма
комп’ютерами, здатних обмінюватись інформацією незалежно від операційної
системи, платформи і мови програмування.
Із метою узгодження та прийняття розподілених управлінських рішень
пропонується система моделей таких різних функціональних блоків, як
технології, планування виробництва, забезпечення ресурсами, збут
продукції, фінанси, маркетинг, бухгалтерія, аналіз функціонування
господарства, що реалізують конкретні завдання аграрних підприємств.
За даними первинного обліку господарських операцій складається
бухгалтерський баланс і звітність підприємства, в яких відображаються
діяльність господарства, склад і рух засобів і їх джерела [1]. Це –
узагальнений бухгалтерський звіт, звіт про прибутки і збитки, звіт про
рух грошових коштів, затрати на продукцію та ін. (табл. 1) (працюють
моделі блоку ”Бухгалтерія”).
На основі даних бухгалтерської звітності розраховуються
техніко-економічні показники діяльності підприємства для загальної
оцінки і порівняння з діяльністю минулих років і з передовими
господарствами. Тут також приймаються рішення про подальшу доцільність
наступної діяльності підприємства або формуються рекомендації щодо
переорієнтації господарства, нарощування або скорочення його потенціалу,
збільшення обсягів виробництва (працюють моделі аналізу функціонування і
оцінки виробничо-господарської діяльності блоку ”Аналіз функціонування
господарства”).
Із урахуванням даних аналізу минулої діяльності господарства і прогнозу
стану на наступний період ринків сировини, товарів, засобів виробництва,
цінних паперів і фінансів здійснюється розрахунок і оцінка варіантів
діяльності підприємства на наступний період з урахуванням рекомендацій
моделей аналізу з нарощування потенціалу, зміни напрямів діяльності,
зміни обсягів виробництва. У результаті роботи даного класу моделей
формується бізнес-план господарства, в якому сформульовані цілі
господарства, окреслений його потенціал, види діяльності, напрями
розвитку, вкладання капіталу, допустимі і бажані затрати, прибуток і
собівартість продукції (діють моделі формування бізнес-плану блоку
”Планування виробництва”).
За визначеними напрямами господарювання, умовами розвитку господарства,
наявними ресурсами вибирається оптимальний набір технологій із
урахуванням кліматичних умов та вимог сівозмін. З вибраних технологій
визначається оптимальний набір техніки, необхідні ресурси та їх норми
витрат, майбутні витрати та вихід продукції (працюють моделі вибору
оптимального технологічного комплексу і технічних засобів блоку
“Технології”).
На сформованих попередніми блоками умовах за допомогою моделей
формування плану виробництва визначаються обсяги виробництва продукції,
що забезпечують досягнення цілей господарства. Моделі дозволяють
коригувати вибір варіантів плану з урахуванням побажань управлінців.
Крім обсягів виробництва продукції, вибраний варіант плану містить
обсяги необхідних ресурсів, затрати на виробництво та прибуток, який цей
план дасть можливість одержати. Перш ніж одержаний варіант плану буде
рекомендований як кінцевий, він передається блокам з забезпечення
ресурсами, збуту продукції, фінансів, бюджету господарства для перевірки
на можливість побудови під цей план виробництва таких планів реалізації
продукції і забезпечення господарства ресурсами та фінансами, які б
сприяли досягненню поставленої господарством мети (діє модель формування
плану виробництва блоку ”Планування виробництва”).
Модель планування виробництва використовується не тільки для побудови
плану виробництва, але є засобом узгодження в межах єдиних цілей і
можливостей господарства роботи інших моделей, які мають свої цілі і
обмеження. При реалізації моделі застосовується метод
багатокритеріальної оптимізації, що дозволяє побудувати цільову функцію,
яка враховує інтереси як господарства в цілому, так і його складових
компонентів: виробництва, забезпечення ресурсами і фінансами, збуту. У
ролі обмеження для вказаної моделі виступають можливості господарства з
виробництва, забезпечення і збуту із урахуванням наявних ресурсів, стан
внутрішнього середовища і ситуація на ринку. На рис. 1 зображена схема
взаємодії моделей у процесі узгодження управлінських рішень.
При побудові планів виробництва, забезпечення і реалізації
використовуються маркетингові оцінки ринку сировини,
сільськогосподарської продукції, засобів виробництва, фінансового ринку
і ринку цінних паперів, що дають інформацію про кон’юнктуру ринку, попит
на окрему продукцію, прогноз цін і цінову політику (працюють моделі
вивчення ринку блоку «Маркетинг»).
Взаємодія усіх вищезгаданих моделей (див. рис.1) як єдиної
структуризованої системи стає можливою завдяки прикладній компоненті –
загальній архітектурі брокерів об’єктних запитів Common Object Request
Broker Architecture (CORBA), основне призначення якої – підтримка
розробки і розгортання складних об’єктно-орієнтованих систем. На
сьогодні в аграрному секторі економіки функціонують різні за величиною
сільськогосподарські
підприємства або агропромислові утворення, які мають складну
спеціалізацію і можуть складатися із географічно віддалених один від
одного підрозділів і здійснювати інформаційні взаємодії на основі
загальних сховищ баз даних через загальну корпоративну або глобальну
мережу та мати різні комп’ютерні платформи і програмні рішення. CORBA
виконує функції проміжного програмного забезпечення об’єктного
середовища. Узгоджена взаємодія моделей, реалізованих на різних мовах
програмування, стає можливою завдяки технологіям ”клієнт-сервер”, які
дозволяють їй забезпечити взаємодію об’єктів і їх інтеграцію в цілу
систему незалежно від фізичного розміщення об’єкта, платформи і мови
програмування [2].
”
??моделями здійснена процедура, пов’язана з брокером об’єктних запитів
(Object Request Broker, ORB) – об’єктної ”шини”, за допомогою якої
відбувається взаємодія локальних і віддалених об’єктів. Крім самого
виклику методу віддаленого об’єкта, ORB відповідає за пошук реалізації
об’єкта, його підготовку до отримання і обробки запиту, передачі запиту
і доставки результатів клієнту. Клієнт, використовуючи дані технології,
отримує обслуговування від сервера об’єкта, запитуючи метод, заданий в
інтерфейсі об’єкта. Інтерфейс об’єкта задається за допомогою визначеної
мови опису інтерфейсів (Interface Definition Language, IDL). На мові IDL
визначаються усі інтерфейси і типи даних. Різноманітні мови
програмування підтримуються завдяки заданим відображенням між описом
типів даних на IDL у відповідні визначення на конкретній мові. CORBA IDL
задає визначення, які можуть відображатися у множину різних мов, не
вимагаючи при цьому ніяких змін від цільової мови. Крім того, CORBA
включає в себе кілька груп реалізації об’єктів.
Для реалізації об’єктів для конкретних додатків користувача, наприклад,
об’єкти для підтримки таких специфічних бізнес-процесів, як дослідження
ринку (маркетинг), визначення обсягів виробництва (планування
виробництва) та інші, використані прикладні об’єкти (Application
Objects). Для реалізації об’єктів, що представляють загальні для
будь-якого об’єктно-орієнтованого середовища можливості: служба імен,
служба подій, служба трансакцій і т. д., використані об’єктні служби
(CORBA services). Для реалізації об’єктів, необхідних для більшої
кількості додатків, наприклад, підтримка складових документів, потоків
завдань та ін., використані загальні засоби (CORBA facilities). Для
вертикальних структур управління передбачається реалізація об’єктів
домена (CORBA domains).
На сьогодні основною і, практично, єдиною технологією зв’язку між
членами складних утворень можна назвати глобальну мережу Інтернет і
супутні їй протоколи ТСР/ІР, однак проміжне програмне забезпечення
дозволяє абстрагуватися від середовища передачі даних.
У сучасних умовах для існування будь-яке підприємство, в тому числі
сільськогосподарське, повинно забезпечувати автоматизацію всього
виробничого циклу продукції, включаючи маркетинг, технологічну, технічну
і економічну підготовку виробництва, планування і оперативне управління
виробництвом, зберігання, збут, а також функціонування допоміжних
підрозділів і служб (бухгалтерія, управління кадрами та ін.). Ефективна
автоматизація усіх етапів виробничої діяльності підприємства можлива
лише на основі єдиних середовищ – методичної, організаційної,
інформаційної. За наявності єдиного інформаційного середовища наявність
єдиного програмного середовища і єдиного технічного середовища є
бажаною, але не визначальною умовою. Вирішення завдання створення
єдиного інформаційного середовища – це реалізація концепції Continuous
Acquisition and Life cycle Support (комп’ютерне супроводження процесів
життєвого циклу виробів) – CALS. Ідеологія CALS полягає у відображенні
реальних бізнес-процесів на єдине інформаційне середовище, де ці процеси
реалізуються у вигляді комп’ютерних систем, а інформація існує тільки в
електронному вигляді.
У складі CALS можна виділити два великі блоки – комп’ютеризоване
інтегроване виробництво і система логістичної підтримки виробу.
Першочергово блок ”комп’ютеризоване інтегроване виробництво” вибраний
для підтримки моделей, пов’язаних із технологіями, плануванням
виробництва та діяльністю за допомогою системи автоматизованого
проектування (САПР-К), інженерного аналізу і розрахунків (СІАР) і
технологічної підготовки виробництва (САПР-Т); системи автоматизованої
розробки експлуатаційної документації (Electronic Technical Publication
Development – ETPD); системи управління даними про вироби (Product Data
Management – PDM); системи управління проектами і програмами (Project
Management – PM); автоматизованої системи управління
виробничо-господарською діяльністю підприємства (АСУП)[1].
Для узгодження управлінських рішень при плануванні та управлінні
виробництвом розробляється апарат моделювання інтегрованої логістичної
підтримки (ІЛП) виробу, що являє собою сукупність процесів,
організаційно-технічних заходів і регламентів, що здійснюються на всіх
стадіях життєвого циклу продукції від її планування до реалізації. Так,
на стадії проектування логістичний аналіз (Logistics Support Analysis)
передбачає певні вимоги до продукції, що враховуються у моделі
планування виробництва, визначає затрати і ресурси, необхідні для
підтримки продукції в потрібному стані, створює базу для стеження за
перерахованими параметрами протягом її життєвого циклу. Така інформація
використовується у відповідних моделях при формуванні планів
забезпечення підприємства ресурсами, складанні кошторисів затрат. Із
цією метою створена і застосована комп’ютерна система планування потреб
у засобах матеріально-технічного забезпечення, формування заявок (Order
Administration), управління контрактами (Invoicing) на постачання
матеріально-технічного забезпечення. Передбачається також створення
електронної технічної документації для закупки, доставки, впровадження,
експлуатації, обслуговування і ремонту засобів та створення і ведення
”електронного досьє” на продукцію та засоби, що сприятиме швидкому
реагуванню і оперативності усіх учасників господарства, а також
оперативному визначенню реального обсягу робіт з обслуговування і потреб
у ресурсах та формуванні планів забезпечення ними.
Застосування вищевказаних технологій робить систему моделей узгодженою,
чітко організованою і такою, що легко розширюється; концепція
відображення у мові програмування забезпечує взаємодію об’єктів, що
створюються в різних мовних середовищах, а поняття об’єктного посилання
забезпечує сувору ідентифікацію об’єкта і спрощує роботу з розміщення
об’єкта.
Література:
1. Левин А., Судов Е. CALS – сопровождение жизненного цикла // Открытые
системы. – 2001. – № 3. – С. 58–68.
2. Кошкин К.В., Павлов А.А. Алгоритмическое обеспечение, управление прое
ктами виртуальных производств в судостроении. – Херсон: Олди-плюс, 2001.
– 178 с.
Бухгалтерія
облік господарських операцій, облік
затрат
,
складання балансу і звітності
Аналіз функціо
–
нування підприємства
аналіз функціонува
н
–
ня і оцінка виробн
и
–
чо
–
господарської
ді
я
льності
Маркетинг
вивчення ринку,
кон
’
юнктури,
п
о
питу, ціни
Фінанси
прогноз
фінансового стану,
формування планів
забезпечення
ф
і
нансами
Планування господарської діяльності
формування бізнес
–
плану
Технології
вибір оптимального технологічного комплексу і
технічних засобів
Забезпечення ресурсами
формування плану
забе
з
печення ресу
рсами
Збут продукції
формування плану збуту
продукції
Бюджет підприємства
складання кошторису затрат доходів та оцінка
ефективності підприємства
Планування виробництва
формування плану виробництва
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
