.

Інформаційні технології у проектуванні та контролінгу логістичних бізнес-процесів віртуальних підприємств (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5234
Скачать документ

Реферат на тему:

Інформаційні технології у проектуванні та контролінгу логістичних
бізнес-процесів віртуальних підприємств

Швидкі темпи розвитку мережі Інтернету, яка дає користувачам можливість
віддаленого спілкування, укладання угод, проведення платежів, купівлі,
дозволяють розглядати її не тільки як „інформаційну супермагістраль”,
але і як потужний і перспективний інструмент бізнесу. У розвинених
країнах створюються й успішно функціонують віртуальні співтовариства,
віртуальні підприємства (ВП), у яких взаємовідносини між суб’єктами
бізнесу (клієнтами, виробниками, постачальниками) реалізуються на базі
Інтернет-технологій.

Функціонування ВП у ринкових відносинах пов’язане з безліччю ризиків. З
метою зменшення чинників, що призводять до ризику, необхідно провести
ряд досліджень, які дозволять оцінити економічну доцільність створення
такої інфраструктури. У даній роботі можливість проведення економічних
оцінок можна простежити з опису бізнес-процесів створення і
функціонування ВП.

В основі створення віртуального підприємства лежить принцип активної
інтеграції ресурсів партнерів. При цьому поняття ресурсу інтерпретується
досить широко. Це і наукові розробки, і передові управлінські та
інформаційні технології, матеріальні і грошові ресурси.

Як показує досвід передових виробництв, ефективність функціонування
підприємства значно підвищується, якщо в управлінні ресурсами
використовувати логістичний підхід, а саме – інтегроване управління
ресурсами на всьому шляху їхнього руху. І оскільки задачі логістики
відносяться до усього підприємства, повна інтеграція всіх логістичних
процесів є істотним гарантом досягнення поставлених цілей.

Щодо процесу створення і функціонування ВП, логістичний підхід в
управлінні ресурсами вимагає інтеграції таких процесів, як пошук
ресурсів (взаємодія з інвестором, клієнтом, партнером), прив’язка
ресурсів до партнерів (побудова логістичних ланцюгів), контролінг руху
ресурсів, процесів забезпечення виробництва ресурсами, доставка готового
замовлення клієнту.

Як будь-яка виробнича система, ВП являє собою сукупність взаємозалежних
бізнес-процесів, які забезпечують досягнення цілі. Тому для реалізації
логістичного підходу в управлінні ресурсами розглянемо бізнес-процеси
життєвого циклу віртуального підприємства від моменту зародження ідеї
створення ВП і етапу проектування його інфраструктури до етапу
функціонування та реалізації продукції.

Структурна схема бізнес-процесів життєвого циклу ВП, що має на меті
виконання визначеного проекту і припиняє своє існування при його
завершенні, або переходить до реалізації нового проекту або програми
(рис. 1). Як видно зі схеми, основні бізнес-процеси етапу проектування і
функціонування ВП нерозривно пов’язані з інформаційним простором
Інтернету та інформаційним відображенням грошових потоків, які
забезпечують їхню фінансову реалізацію. Перші чотири бізнес-процеси
належать до фази проектування ВП як інфраструктури, наступні два – до
фази функціонування і реалізації продукції.

Опис бізнес-процесів ведеться за таким стандартом: характеристика,
структура, схема взаємодії між елементами. Характеристика бізнес-процесу
складається з: призначення; вхідної та вихідної інформації; стандартів
даних; власника, виконавця та споживача процесу; вимог до процесу та
його якості; схеми управління процесом. Структуризація бізнес-процесу
дозволяє виділити логістичні процеси (функції, операції) по кожному з
ресурсів, дає можливість сформулювати вимоги до інформаційної підтримки
кожному зі структурних елементів схеми.

Для прикладу візьмемо матеріальний ресурс та простежимо входження
логістичних функцій у кожний з перерахованих вище бізнес-процесів.

Розглянемо бізнес-процес „Обгрунтування цілі”, орієнтований на побудову
оцінок доцільності створення ВП. Основними його складовими є: розміщення
замовлення на розробку специфікації виробу і контроль виконання
замовлення; оцінка можливості забезпечення виробу новими технологіями,
необхідними матеріальними ресурсами; оцінка собівартості виробу; аналіз,
коригування, ухвалення рішення про випуск.

Останній підпроцес, у свою чергу, складається з бізнес-процесів: аналізу
прогнозованого розміру собівартості запланованого до запуску виробу,
узгодження її з фінансовими можливостями ВП; коригування складу виробу
(або вибір іншого) із наступним перерахуванням собівартості; порівняння
отриманих варіантів і прийняття остаточного рішення.

Схема організації бізнесу-процесу „Обгрунтування цілі” наведена на рис.
2. Аналогічні схеми організації побудовані для всіх бізнес-процесів та
їх складових (рис. 1). Аналіз структурної схеми бізнес-процесів
життєвого циклу ВП показав, що базовими є процеси управління
матеріальними ресурсами. У розглянутому бізнес-процесі – це „Оцінка
можливості забезпечення технологіями і матеріальними ресурсами”.

У бізнес-процес „Формування замовлення” входять підпроцеси, пов’язані з
формуванням конфігурації замовлення клієнтом, перевіркою ліміту
кредитування і, при необхідності, блокуванням зробленого замовлення.
Замовлення, що відповідає вимогам кредитування, обробляється системою
щодо забезпечення його необхідними технологіями, матеріальними та
грошовими ресурсами.

У таких бізнес-процесах, як „Побудова логістичних ланцюгів”,
„Встановлення договірних відношень” реалізується функціональність,
пов’язана з пошуком партнерів ВП, прив’язкою ресурсів до постачальників
і партнерів, укладанням угод про співробітництво або постачання
необхідних технологій, матеріальних ресурсів, частин виробу та оцінкою
дій, що проводяться та прогнозуються.

У бізнес-процесі „Постачання, виготовлення” реалізуються функції
контролінгу матеріальних потоків, що транспортуються, складуються,
знаходяться у виробничому процесі.

Бізнес-процес „Збут” містить типову функціональність логістики збуту.

Крім матеріальних ресурсів, у кожному з бізнес-процесів контролюються
фінансові логістичні ланцюги (пошук інвестицій, здійснення передоплати,
розрахунки з партнерами, постачальниками, клієнтами). Це дозволяє
зробити висновок: процес створення і функціонування ВП, що орієнтується
на виконання разового проекту, можна розглядати як процес проектування і
контролінгу логістичних бізнес-процесів, де ресурсами виступають
матеріальні та грошові потоки.

Перейдемо до аналізу можливостей використання широкого спектра
Інтернет-технологій у реалізації описаних вище логістичних
бізнес-процесів. Для цього розглянемо основні Інтернет-послуги:
електронна пошта (ЕП); телеконференції; списки розсилань (mail lists);
FTP – передача файлів (File Transfer Protocol); IRC – система розмовних
кімнат (Internet Relay Chat); гіпермедіа WWW; засоби передачі голосу
каналами зв’язку Інтернету; сервіси пошуку інформації.

Можливість їхнього використання продемонструємо на прикладі однієї зі
складових бізнес-процесу „Обгрунтування цілі”: „Розміщення замовлення на
виготовлення виробу”, що структурно складається з підпроцесів пошуку
виконавця; узгодження замовлення; контролю виконання; прийому готової
роботи.

Пошук виконавця можна робити засобами пошуку інформації в Інтернеті
(каталоги, пошукові машини).

Узгодження замовлення можна вести з використанням найбільш поширеного
сервісу „відкладеного читання” – електронної пошти (за принципом „один
одному” або „один багатьом „); за допомогою засобів голосового зв’язку
(„один одному”); системи розмовних кімнат (на базі текстів, що
набираються на клавіатурі).

Контроль виконання можна вести як шляхом спілкування по Е-mail, так і
шляхом відвідань Web-сайта виконавця, відповідно до заздалегідь
установлених правил доступу.

Прийом готової роботи може бути реалізовано шляхом тестування виконаного
завдання з подальшою передачею файлів замовнику.

Для інших бізнес-процесів життєвого циклу ВП використання сервісів
Інтернету аналогічне.

Необхідно зазначити, що, поряд із великими можливостями Інтернету, ряд
його сервісів має певні недоліки. Так, при використанні пошукових машин
на запит видається велика кількість інформації, серед якої корисна
складає лише незначний обсяг, і потрібно витратити значну кількість часу
для її отримання й опрацювання.

На відміну від пошукових систем, каталоги орієнтовані на здійснення
пошуку користувачем вручну. Для реєстрації у каталозі необхідно або
заповнити визначену форму, або надіслати запит, де мається вказівка: у
який розділ ви хочете помістити свою сторінку, короткий опис сайта та
список ключових слів для пошуку сторінки у каталозі. Відправними точками
інформації з визначеної теми використовуються тематичні Web-сервери, що
містять велику кількість посилань, які є основою для наступної навігації
в Інтернеті.

Одним із важливих питань є статус інформаційної взаємодії в Інтернеті.
На етапі проектування і функціонування ВП є активним користувачем
Інтернету, тому що обсяг часу, витраченого на створення віртуальної
структури, може виявитися вирішальним у конкурентній боротьбі
виробників. Однак залежно від реалізованих бізнес-процесів роль
взаємодії змінюється: ВП виступає не тільки користувачем інформації
глобальної мережі, але і її постачальником (пропозиції потенційним
клієнтам і партерам). Тому на етапі життєвого циклу ВП використовується
як Pull-, так і Push-моделі комунікації Інтернету. В основі Інтернету
лежить Pull-модель, у якій інформація надається за запитом. Проте в
Інтернеті існує також можливість реалізації Push-моделі, відповідно до
якої користувач підписується на канали, які відповідають його тематиці,
у результаті чого інформація автоматично доставляється на комп’ютер.
Використання Push-технології не заперечує необхідність Web-сайта, на
базі якого організовуються всі типи взаємодій ВП із клієнтами та
партнерами.

Проблеми пошуку в Інтернеті вирішені у рамках багатьох систем
автоматизації документообігу і ділових процесів організацій. Прикладом
повнотекстового пошуку може служити технологія, реалізована утилітою
inTeam у середовищі Lotus Notes [1].

gd:

gd:

gd:

gd:

gd:

ку клієнтів і партнерів, яка сприяє притягненню нових клієнтів і
побудові оптимальних логістичних ланцюгів, що мінімізують логістичні
витрати на всіх етапах життєвого циклу ВП.

Наявний досвід створення Web-сайтів показує, що спочатку для цього
повинні бути вирішені такі питання: місце розміщення сайта; вибір
провайдера послуг Інтернету; розробка дизайну сайта та його структури;
інформаційне наповнення. Фізично Web-сайти можуть розташовуватися на
будь-якому сервері мережі Інтернет. Це може бути Web-сервер провайдера
або власний Web-сервер, розташований у провайдера, або на власному
Web-сервері, що територіально розташований у одного з партнерів ВП.
Основною ідеєю при цьому служить встановлення і підтримка ефективних
комунікаційних зв’язків як із клієнтами, так і з партнерами. Тому,
проектуючи Web-сайт, необхідно відобразити обидві сторони інформаційного
взаємозв’язку ВП: як постачальника інформації (товарів, послуг), так і
споживача.

Оскільки для кожного бізнес-процесу потрібна своя інформація, роль
Web-сайта багатопланова: від рекламного буклета в електронному вигляді
до потужного інструменту взаємодії з клієнтом (партнером). Основними
вимогами до сайта є: персоніфікація інформації; оперативність
актуалізації; можливість самообслуговування. Одним із ключових питань
створення Web-сайта є його структура, що орієнтується на різні типи
користувачів: такі, що просто цікавляться, потенційні клієнти
(партнери), діючі партнери. При цьому клієнт повинен одержати вичерпну
інформацію з питань, що його цікавлять: перелік продукції, що
випускається; можливості конфігурування виробу, що замовляється,
узгодження термінів випуску, ціни. Дизайн сайта повинен відповідати
основній ідеї його створення.

При створенні Web-сайта ВП можна скористатися вже існуючими розробками,
у яких структурно сайт розбивається на три частини: головну сторінку і
наступні, що розбиваються на дві зони, що включають як специфічні
розділи, що характеризують власників підприємства та виробничу
продукцію, так і розділи, які відображають загальні схеми реалізації
Інтернет-технологій.

При такому підході Web-сайт ВП містить: головну сторінку з інформацією
про плани ВП (перелік виробів, запланованих до випуску) і стандартні
можливості: допомогу з навігації, умови одержання інформації; зону з
більш докладною інформацією про ВП, його керівництво та стандартні
розділи: екран із новинами, дошку оголошень, стійку з інформаційними
матеріалами і конференц-зал, де реалізована можливість оперативного
спілкування (чат і форум). Як правило, для відвідувачів сайта тут
передбачається можливість перегляду інформаційних матеріалів, що
знаходяться на стійці, добору в папку матеріалів, що зацікавили, для
наступного перегляду або одержання їх електронною поштою; зону з
докладною інформацією, орієнтованою на існуючих або потенційних
клієнтів, і специфікацію виробу, на базі якої клієнт будує конфігурацію
свого виробу. Ця інформація буде використовуватися також при роботі з
партнерами, при укладанні угод, контролі за процесом виконання
замовлення.

Перші українські Web-сайти підприємств виглядали як буклети, що містять
тільки необхідну інформацію: адресу підприємства, телефон,
спеціалізацію, перелік продуктів і запропонованих послуг. Надалі сайти
запозичили технологію роботи з користувачами у кращих закордонних
компаній.

Оптимальну функціональність для проектування, запуску й експлуатації
сучасних Web-сайтів, призначених для електронного бізнесу малих
підприємств, дає WebSphere [2], що входить до пакета IBM Small Business
Suite для Linux, який є інтегрованою платформою і включає три важливі
інструментальні засоби для формування електронного бізнесу та
обслуговування замовників, постачальників і власних співробітників. Це
інтегрований обмін повідомленнями і підтримка спільної роботи, сервер
Web-додатків корпоративного рівня і сучасний сервер баз даних.

Для залучення клієнтів на Web-сайт можуть бути використані всі види
реклами в Інтернеті. Досить повний план рекламної кампанії фірми,
спрямований на інформування користувачів про створення фірми в
Інтернеті, приведений у роботі Успенського [3]. Цей план включає:
реєстрацію сервера на пошукових машинах, на тематичних Jump Station,
розміщення посилань на серверах у Web-каталогах і на інших добре
відвідуваних серверах. Паралельно з побудовою Web-сайта вирішується
завдання інтеграції отриманої із сайта інформації у відповідну систему
автоматизації підприємства.

Закінчивши побудову Web-сайта, можна приступати до реалізації
бізнес-процесів „Формування замовлення”, „Моделювання логістичних
ланцюгів”, „Встановлення договірних відношень”. В основі реалізації
кожного з перерахованих бізнес-процесів лежать наступні підпроцеси:
пошук клієнта (партнера); узгодження умов співробітництва (часових,
об’ємних, якісних і вартісних характеристик); оцінка й узгодження
вартості виробу, документування відношень.

Звідси видно, що зазначені бізнес-процеси можуть бути виконані на базі
інструментарію систем класу CRM (Customer Relationship Management) –
керування взаємовідносинами з клієнтами. Наведемо їхню коротку
характеристику.

На рівні технологій CRM – це набір додатків, пов’язаних єдиною
бізнес-логікою та інтегрованих у корпоративне інформаційне середовище
компанії (часто у вигляді надбудови над ЕRР) на основі єдиної бази
даних. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє здійснити
автоматизацію відповідних бізнес-процесів у маркетингу, продажах і
обслуговуванні. Завдання CRM – охопити всі канали і точки контакту з
клієнтами, створити клієнтську базу, розглядаючи її як найважливіший
актив компанії.

Нині багато систем включають додатки, які реалізують окремі або всі
функціональності систем класу CRM. Наприклад, інструментарій Navision
Attain дозволяє реалізовувати такі взаємовідносини з клієнтами:
управління контактами; ведення протоколів взаємодій; аналіз інформації
про постачальників та клієнтів; управління сервісним обслуговуванням.
Застосування рішень Navision/Siebel [4] дозволяє будувати ефективну
стратегію взаємодії з партнерами і клієнтами на підставі Web-технологій.

Інструментарій „On line-продаж” системи SAP [5] дає клієнту цілодобовий
доступ, вільне переміщення по сайту, на якому надано каталог виробів і
послуг; можливість „конфігурування” продукції та перевірки виготовлення
замовлення. Система дає клієнту можливість вибрати вид платежу:
рахунок-фактуру, накладений платіж, кредитну картку. За допомогою SAP
On-line при опрацюванні відповідних комерційних операцій ВП може
з’єднуватися як з клієнтами, так і з партнерами. У SAP/R3 включено
інструментарій, який реалізує повний цикл управління логістикою
(починаючи від процесів обробки замовлень, управління матеріальними
потоками включно до збуту готової продукції). Таким чином, оскільки
Web-технологія охоплює всі продукти і сервіс фірми SAP, її додатки
можуть підтримувати роботу всіх партнерів ВП. Для реалізації глобальних
зв’язків у системі використовується багатомовна і багатовалютна
функціональність. Використовуючи дану систему, для розробки
бізнес-процесів „Формування замовлення”, „Моделювання логістичних
ланцюгів”, „Встановлення договірних відношень” достатньо ПК,
Web-браузера та пароля.

У межах зазначених бізнес-процесів повинні бути розроблені й описані
регламенти взаємодії між партнерами і клієнтами ВП. Регламенти
відображають головні принципи: забезпечення всіх структур ВП необхідною
інформацією у потрібний час, у потрібному вигляді, у конкретному місці
комп’ютерної мережі. Щодо інформаційного забезпечення ВП, актуальною
проблемою є надійне управління всім, що використовується протягом
життєвого циклу виробу. Основою проектування інформаційної структури,
процедур і регламентів інформаційної взаємодії є описи бізнес-процесів.

Бізнес-процеси „Постачання, виготовлення”, „Збут” складаються з
наступних підпроцесів: відслідковування у часі об’ємних, вартісних і
якісних параметрів логістичних операцій, функцій, ланцюгів; узгодження,
коригування та прийняття рішень; контроль рахунків, обробка платежів;
доставка виробів клієнтам; післяпродажне обслуговування. Фактично такі
бізнес-процеси спрямовані головним чином на управління логістичними
ланцюгами матеріальних і грошових потоків.

У даний час багато систем включають як додатки SCM (Supply Cain
Management) [6] – систему управління ланцюгами постачань. Прикладом
цього можуть бути такі системи, як Navision Attain, mySAP SCM. MySAP
SCM, що реалізують повний набір бізнес-процесів з управління
логістичними ланцюгами в заготівлі, виробництві та збуті.

Автоматизацію документообігу ділових процесів можна робити на базі Lotus
Domino and Notes – засіб збору організації, організації і розподілу
інформації і знань.

Основу Lotus Domino and Notes складають три технології: електронна пошта
та система пересилки повідомлень; база даних колективного користування;
засоби автоматизації ділових процедур (WorkFlow) [7].

У систему inTeam, створену на платформі Lotus Domino and Notes, поряд з
іншими модулями, входять такі: „Партнер”, „Клієнти”, „Контакти”, що
дозволяють здійснювати ефективну взаємодію. При розгляді бізнес-процесів
життєвого циклу ВП ми обмежилися процесом „Збуту”. Однак сьогодні значна
частина замовників однією з умов укладання контракту ставлять вимоги
створення системи інтегрованої логістичної підтримки (ІЛП) у широкому
змісті, тобто розглядається сукупність процесів, організаційно-технічних
заходів і регламентів, що здійснюються на всіх етапах життєвого циклу
виробу: від розробки до утилізації. Це пов’язане з тим, що іноді
„витрати на володіння” значно перевищують „витрати на його закупівлю”,
що має місце для наукоємних виробів. ІЛП є важливою складовою частиною
CALS (Continuous Acquisition and Life Cycle Support) [8], що включає
інформаційну підтримку стадій життєвого циклу виробу, що знаходяться
після його продажу.

Література:

1. http://www.pool.Kiev.ua.

2. ibm.com/linux/sbs.

3. Успенский И. Интернет как инструмент маркетинга. – СПб.: Изд. БХВ,
1999. – С. 199.

4. http://www.kc.com.ua.

5. http://www.sap.com/sem & www.sap.com/workplace.

6. http://www.itc-ua.

7. http://www.wfinc.org.

8. http://www.osmag.ru.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020