.

Методи впровадження дистанційного навчання з використанням електронних бібліотек та Internet технологій (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4285
Скачать документ

Реферат на тему:

Методи впровадження дистанційного навчання з використанням електронних
бібліотек та Internet технологій

У сучасному інформаційному середовищі України важливе місце в
становленні систем навчання та освіти займає глобальна комунікація, яка
дозволяє організувати не тільки оперативне спілкування, а й одержувати
доступ до інформації незалежно від відстані та розташування студентів і
слухачів. Ці способи базуються на технологіях мережної взаємодії (у
першу чергу, на використанні глобальної комп’ютерної мережі Інтернет).
Повноцінні Інтернет-комунікації поки що обмежено доступні, а інколи й
занадто дорогі. Інтернет – унікальний за своїми можливостями спосіб
доступу до першоджерел інформації незалежно від кордонів та відстані.
Самі ж джерела необхідно створити і відповідним чином підтримувати.
Звичайно найчастіше ці дані подано на англійській та інших іноземних
мовах при певних обмеженнях через Інтернет знаходять своїх користувачів,
але це значною мірою пов’язано зі специфікою іноземних вузів та
англомовних застосувань. В українській частині Інтернету сховища текстів
та методи організованого спілкування (зокрема з тематики електронної
освіти і дистанційного навчання) тільки починають формуватися .

Створення повномасштабної системи електронної підтримки процесів обміну
навчально-методичними матеріалами і навчальними курсами відкриває
можливості ефективної організації процесів перепідготовки і підвищення
кваліфікації корпоративних користувачів, до яких належить система ДПА.

У зв’язку з цим виникає питання – наскільки Інтернет може замінити такі
звичні способи комунікації, як традиційні професійні журнали і
література, які видаються? Сьогодні рішення може бути тільки
інтегрованим, коли об’єднуються можливості новітніх інформаційних
технологій і традиційні способи тиражування друкованої продукції,
складовою частиною якої можуть бути електронні посібники та інтерактивні
навчальні курси в системі дистанційної освіти. Це пов’язано з певними
обставинами, серед яких виділялось дві основні: 1) доступність Інтернету
ще довго не можна порівнювати з доступністю звичайної пошти; 2) типовий
користувач Інтернету не може створити “підручними” засобами такий
зручний носій, як поліграфічне видання. Таким чином, повноцінна
інформаційна система, призначена для бібліографічних завдань, повинна
бути інтегрованою і включати обидві складові: сучасні телекомунікаційні
технології і традиційний видавничий підхід.

Важливим етапом у розвитку дистанційного навчання є індивідуальний
підхід, в якому системи навчання повинні мати наступні компоненти:

– телеконференцію, призначену для оперативного (протягом одного-двох
днів) взаємоінформування через комп’ютерну мережу всіх користувачів, які
цікавляться замовленою тематикою;

– електронну бібліотеку, тобто доступний через комп’ютерну мережу архів
текстів, зображень, аудіо матеріалів тощо;

– серійні видання (ті, що систематично видаються і за певним стереотипом
оформляються);

– книжкову серію – діючу послідовність видання томів (посібників,
монографій, літературно-художніх здобутків тощо), що мають ознаки єдиної
серії.

Названі компоненти повинні бути взаємопов’язаними з новими надходженнями
в бібліотеку, публікаціями у серійних виданнях, про видання книг
необхідно повідомляти в телеконференції. Найбільш цінні матеріали з
телеконференції потрібно розміщувати в електронній бібліотеці, там же
зберігаються повні тексти матеріалів, опублікованих у серійних виданнях
з уривками з книг, прийнятих у бібліотеку, які раніше публікувалися
тощо.

Часто в дистанційному навчанні використовують профільні телеконференції,
але такі підходи не завжди бувають доцільними. Інформаційне наповнення
не завжди відповідає вузькій предметній сфері. Крім того, не кожен
навчальний заклад має можливість використовувати сучасні
телекомунікаційні зв’язки.

Коли ж вимагаються оперативність, надійність і незалежність від
відстаней, то неминуче доводиться розраховувати на комерційних
постачальників телекомунікаційних послуг. При втраті оперативності і
надійності створення телеконференції, призначеної для обговорення
поточних проблем, утратило б усякий зміст. Крім того, конференції
бувають некеровані (у цьому випадку перевірка того, чи відповідають
зміст і технічні параметри повідомлення статуту конференції,
здійснюється самим відправником) і керовані або модельовані (за
відповідністю повідомлень статуту стежить спеціально призначена людина –
модератор, без відома якого жодне повідомлення в електронну конференцію
потрапити не може). Некеровані конференції, звичайно, сильно засмічені
комерційною рекламою, листами не за даною темою, повторними
розсиланнями, технічно дефектними повідомленнями тощо. У більшості
випадків це відштовхує потенційних учасників, які не можуть або не
бажають “прориватися” через подібний інформаційний шум. Інколи
користувачам телеконференцій доводиться платити за загальний обсяг
передачі, витрачаючи свої кошти. У такому випадку конференція
обов’язково повинна мати модератора, тобто бути керованою.

Наступним рішенням повинна бути підготовка статуту конференції, який
потрібно узгодити з координатором телеконференцій і оголосити в мережі
голосування відповідно до прийнятих правил.

Нова конференція, як правило, проходить багатомісячний період
“розкручування”, за цей час сумарна активність учасників зростає до
рівня декількох повідомлень у день. Від самих учасників залежить,
насамперед, наскільки цікавими і корисними є розповсюджувані через
конференцію листи, статті, правові акти, оголошення, рецензії тощо.
Звичайно, змістовному наповненню конференції в першу чергу сприяють
співробітники освітнього закладу, однак поступово до них приєднується
усе більше учасників з інших організацій, а також приватних осіб.

Однією із складних систем щодо вибору оптимальних проектних рішень з
реалізації форми і змісту інформаційних матеріалів є електронна
бібліотека з доступом через Інтернет. Сучасні проекти направленні на
реалізацію таких вимог: 1) бібліотека повинна мати сучасний
Web-інтерфейс з можливостями дистанційного перегляду і замовлення
літератури; 2) до загальної кількості користувачів бібліотеки необхідно
включити працівників, студентів та слухачів освітнього закладу
(користувачі корпоративної мережі навчального закладу).

Існує кілька методів рішення питань реалізації електронної бібліотечної
системи. Найпоширенішим є використання клієнт-серверної архітектури
(Oracle, MS SQL, InterBase і т.д.). На рисунку 1 розглянуто один із
прикладів схеми роботи електронної бібліотеки клієнт-серверної
архітектури з використанням Internet технології.

Бібліотечні файли бази даних можуть знаходитися на одному або кількох
серверах корпоративної мережі навчального закладу. Може існувати
декілька SQL-серверів, між якими налагоджені реплікації. Клієнти
корпоративної мережі звертаються до одного із SQL-серверів, який
опрацьовує запити і встановлює доступ до оригіналу або до копії бази
даних. Клієнти глобальної мережі Internet також звертаються до одного із
SQL-серверів корпоративної мережі через Web (або ftp)-сервер. Web-сайт
дозволяє знайомитися з правилами користування бібліотекою, переглядати
каталоги, робити пошук тощо, а при запиті користувача на одержання
конкретного матеріалу здійснюється його автоматичне переміщення з
ftp-сервера на комп’ютер даного користувача. Відбувається це в рамках
звичайної роботи з навігаційними програмами типу Internet Explorer чи
Netscape Navigator.

Рис. 1. Схема роботи електронної бібліотеки клієнт-серверної архітектури

Крім того, доступ до ftp-сервера можливий і через електронну пошту. На
багатьох вузлах Інтернету знаходяться шлюзи типу ftpmail. Подібні шлюзи
працюють за наступною схемою: на адресу шлюзу через електронну пошту
посилається лист-інструкція, у якому повідомляється адреса ftp-сервера,
а також імена і місце розташування потрібних файлів у наданому сервері;
шлюз самостійно встановлює ftp-з’єднання з відповідним сервером, копіює
необхідні файли, а потім висилає їх замовнику через електронну пошту.
Таким чином, не маючи до Інтернету повносервісного (діалогового)
доступу, бібліотекою можна користуватися за допомогою однієї тільки
електронної пошти.

Існують й аналогічні шлюзи типу webmail, за допомогою яких можна
одержувати через електронну пошту безпосередньо Web-сторінки. Однак
через певні причини скористатися такими шлюзами досить важко, і сьогодні
вони ще не поширені.

В Академії ДПС України було спроектовано і впроваджено електронну
бібліотеку клієнт-серверної архітектури, схема якої подібна до схеми
рис. 1. У корпоративній мережі закладу використовується Microsoft SQL
Server 7.0 (рис. 2).

Рис. 2. Зовнішній вигляд програми “SQL Server Enterprise Manager” зі
списком користувачів електронної бібліотеки

Між SQL-серверами, якщо їх використовується кілька, може бути
налагоджена автоматична реплікація. Використання декількох SQL-серверів
дозволяє розвантажити трафік у корпоративній мережі навчального закладу,
крім того, це один із способів відмовостійкості системи.

???успіхом окремі частини системи могли б знаходитися в США чи
Австралії, або в іншому місці).

Протягом 2001 р. було створено першу чергу бібліотеки – із
Web-інтерфейсом та засобом пошуку матеріалів за ключовими словами.

Пошук у бібліотеці може здійснюватися для корпоративних користувачів
через клієнтський додаток MS SQL-Server 7.0. Цей спосіб є основним, якщо
користувач матиме відповідні права доступу. Крім перегляду алфавітного
каталогу та копіювання архівних текстових файлів, він може вносити зміни
до бібліотечного фонду (адміністратори, бібліотекарі, працівники
навчального закладу) відповідно до їх повноважень (рис. 3).

Рис. 3. Перелік користувачів електронного фонду бібліотеки Академії ДПС
України

Всі інші клієнти – “гості” корпоративної мережі – можуть переглядати
електронний фонд бібліотеки та здійснювати копіювання інформації (рис.
4). Доступ до електронного фонду бібліотеки можливий і за допомогою
Internet-провідників (через Web-сервер Академії). Ним можуть
користуватися користувачі корпоративної мережі закладу та користувачі
глобальної мережі Internet (рис. 5).

Рис. 4. Електронний фонд бібліотеки Академії ДПС України

Пошук здійснюється за всіма полями, що характеризують бібліотечну
одиницю збереження: бібліографічним описом, списком стрижневих слів чи
рефератом анотації, відомостями про авторів, додатковою інформацією
тощо. Кожен із користувачів в інтерактивному режимі електронної
бібліотеки може отримати допомогу. Web-сторінка бібліотечного сервера
має зручний і простий у користуванні інтерфейс, що дозволяє користувачам
швидко знаходити потрібну інформацію.

Бібліотечні фонди безупинно поповнюються, і основна надія розроблювачів
тільки на те, що читачі бібліотеки будуть не пасивними користувачами,
але й постачальниками загальнозначущих та цінних текстів. Правовласники
мають змогу розміщувати тексти в бібліотечних фондах. Розроблена
технологія та програмне забезпечення з успіхом можуть використовуватися
не тільки в роботі одного навчального закладу, але й у будь-якій
аналогічній бібліотеці з іншим змістовним наповненням.

Рис. 5. Пошук періодичного електронного фонду бібліотеки Академії ДПС
України за допомогою Web-технології

Як відомо, серійні видання бувають двох видів: триваючі (які видаються,
коли готовий черговий випуск) і періодичні (які видаються через рівні
проміжки часу). До триваючого видання висувається менше вимог: випуски
можуть істотно відрізнятися за обсягом, виходити то частіше, то рідше,
відсутні будь-які зобов’язання перед передплатниками тощо.

Для організації роботи наповнення, пошуку інформації електронних
бібліотек використовується стандартизація періодичних видань. Всю
інформацію, яка стосується окремої публікації, необхідно зібрати докупи,
а не розкидати по збірнику, як це, звичайно, буває в багатьох виданнях.
Початкова смуга повинна містити всі необхідні відомості для побудови
бібліографічного посилання, а також реферат, що може використовуватися
при автоматичному пошуку. Оскільки всі матеріали збірника призначені для
розміщення в електронній бібліотеці, їх необхідно оформити так, щоб було
легко обробити бібліотекареві, знайти читачу, а потім використати при
цитуванні. Збірник слід побудувати таким чином, щоб читачу, який
використовує витягнуту з електронної бібліотеки статтю, не потрібно було
добувати додаткову інформацію, що в аналогічних виданнях нерідко
згрупована на перших чи останніх сторінках випуску. Кінцева смуга
публікації обов’язково повинна містити відомості про авторів, включаючи
їх електронні адреси, наявність яких необхідна. За допомогою електронних
адрес зацікавлений читач може встановити прямий оперативний зв’язок з
авторами, а також запропонувати їм обговорити будь-яке питання
привселюдно у телеконференції. Полегшує пошук наявність у відомостях
даних про авторів, їхніх повних імен і по батькові.

На Заході серед авторів публікацій часто, крім адреси електронної пошти,
вказується адреса особистого Web-сайта. Особистий Web-сайт дозволяє
отримати більшу інформацію про автора, ознайомитися з повним списком
його робіт, прочитати неопубліковані тексти чи фрагменти тощо, тобто
одержати доступ до повного набору інформаційних ресурсів, наданих
автором у спільне розпорядження. Звичайно, подібну можливість важко
переоцінити. В Україні вказівка адреси особистого (і навіть
колективного) Web-сайта поки що не дуже поширена.

Значного поширення також набули електронні журнали, які часто є
електронною копією періодичних видань. Інформація в таких виданнях
повинна бути не просто джерелом цікавих і різноманітних матеріалів (як в
телеконференції та електронній бібліотеці), але мати електронні тексти з
певним рівнем якості – як у змістовному, так і в суто редакційному
відношенні. Наявність у системі подібного джерела, певним чином
зорієнтованого на все співтовариство зацікавлених осіб, повинна сприяти
загальному підвищенню якості розповсюджуваних у системі матеріалів.

Потрібно зазначити, що телеконференції при активній участі педагогів,
викладачів, працівників органів народної освіти повинні стати справжнім
постійно діючим форумом всіх, хто зацікавлений у питаннях вищої та
середньої освіти. Створення доступного, автоматично підтримуваного і
добре організованого архіву всіх повідомлень через сучасні Internet
технології у мережі може бути основою для організації та підтримки
навчальних процесів, технологій перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів, якщо ця система використовується в корпоративній
мережі. Важливим питанням є автоматичний підбір і архівація експертним
способом з найбільш цікавих матеріалів конференції та розміщення їх в
електронній бібліотеці. Звичайно, джерелом таких матеріалів можуть
служити й інші конференції.

Важливим етапом інтеграції інформаційних систем освітніх закладів у
контексті процесів дистанційного навчання є електронні бібліотеки, які
підтримують відповідний багатоаспектний доступ до одиниць збереження, що
дозволяє читачу або слухачу підбирати необхідні матеріали у достатній
мірі. Електронна бібліотека у даному випадку виступає центром те тільки
традиційного систематичного каталогу, але і місцем збереження відеотек
та телеконференцій, підтримки зв’язку через розсилки списків, завдяки
яким користувачі, що помістили в цей список свою адресу електронної
пошти, зможуть оперативно одержувати інформацію про нові надходження.

Література:

1. Алле М. Экономика как наука: Пер. с франц. – М., 1995.

2. Афонцев С. Экономическая политика и модели экономического развития //
Мировая экономика и международные отношения. – М.: Изд-во “Наука”. –
2002. – № 4.

3. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. – К., 1997.

4. Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах
глобалізації // Економіка України. – 2001. – С. 311.

5. Гунський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.:
Наукова думка, 1997.

6. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність національної економіки України.
Стратегія розвитку України: теорія і практика. – Київ, 2002.

7. Иноземцев Л. Неизбежность постиндустриального мира. К вопросу о
полярности современного мироустройства // Постиндустриальный мир и
Россия. – М.: РАН, Эдиториал УССР. – 2000.

8. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика ХХ века //
Мировая экономика и международные отношения. – М.: Наука, 2002. – № 1.

9. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // Мировая
экономика и международные отношения. – 2002. – № 1.

10. Косолапов Н. Глобализация, миропорядок ХХІ века в России.
Постиндустриальный мир и Россия / Под. ред. В. Хароса, В. Красильщикова.
– М.,2001. – 250 с.

11. Марчук Е.К. Стратегічна орієнтація суспільства – рух на випередження
// Стратегічна панорама. – 1999. – № 4.

12. Мочерний С. До питання про постіндустріальне суспільство //
Економіка України. – 2002. – № 9.

13. Новокшонов Л.В., Тридюнов Ю.В. Мировое хозяйство. – ЮРИСТО, 2000.

14. Оболенский В. Глобализация мировой экономики и Россия // Мировая
экономика и международные отношения. – М.: Изд-во “Наука”, 2001. – № 3.

15. Пахомов Ю. Україна і виклики глобалізації // День. – 2001. – 7
серпня.

16. Перес К. Технологические процессы и возможности для развития
качества динамической цели. – ЮНКТАД.ХТД/RT/1/9. – 1999. – 20 december.
– С. 50.

17. Ратленд П. Глобализация и посткоммунизм // Мировая экономика и
международные отношения. – 2002. – № 1.

18. Стратегія розвитку України: теорія і практика. – К., 2002.

19. Трансформація моделі економіки України / За ред. В.М. Гейця. – К.:
Лотос, 1999.

20. Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ і стратегія розвитку. –
Київ, 2001.

21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. – К.,
Либідь, 2002.

22. Філіпенко С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. – К.:
Товариство “Знання” України, 2000.

23. Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і
перспективи // Економіст. – 2002. – № 3.

24. Чухно А.А. Економічна теорія. – К.: Вид-во “Вища школа”, 1993.

25. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх
значення для України // Економіка України. – 2001. – № 11, 12.

26. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. – М.:
Экономика, 1999.

27. Энциклопедический социологический словарь / Под общей редакцией Г.В.
Осипова. – М., 1995.

28. Яковець Ю. Глобальні тенденції соціокультурної динаміки і
перспективи взаємодії цивілізації у ХХІ столітті // Економіка України. –
2000. – № 3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020