.

Принципи розробки модифікованої динамічної моделі міжгалузевого балансу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4024
Скачать документ

Реферат на тему:

Принципи розробки модифікованої динамічної моделі міжгалузевого балансу

Можливості практичного застосування моделі міжгалузевого балансу в
традиційній її постановці досить широкі. Підтвердженням цього може
служити регулярна розробка звітних міжгалузевих балансів (МГБ) як у
країнах із централізованною економікою, так і в країнах з розвиненою
ринковою економікою. Серед останніх міжгалузеві дослідження особливо
розвинені в Японії, де досягнуто оптимальне співвідношення між
державно-монополістичним і приватним капіталом. В Україні також
накопичений значний досвід у теоретичних дослідженнях і практичному
застосуванні моделі МГБ для вирішення проблем розвитку національної
економіки [1–3].

Спираючись на цей досвід, слід зазначити, що, хоча в теоретичному і
практичному аспектах ідеологія МГБ є дуже продуктивною, вона потребує
подальшого удосконалення. Це дуже актуально, оскільки Україна перебуває
в стадії переходу до цивілізованих структур ринкової економіки, коли з
особливою гостротою постають питання узгодження соціальних інтересів
суспільства і структурної перебудови економіки з метою забезпечення цих
інтересів.

У цьому контексті важливо відзначити, що підхід до кількісного опису й
урахування соціально-політичних чинників, стратегії і тактики
економічної діяльності уряду, який реалізується у межах традиційної
схеми МГБ, поки що здійснюється поза моделлю. Існуючі економетричні
моделі дозволяють оцінити економічні наслідки таких, наприклад, подій,
як заморожування цін і заробітної плати, стимулювання експорту,
збільшення або скорочення військових витрат, але в той же час не дають
підстав для суджень про можливість їх здійснення. У такого роду моделях,
включаючи і традиційну схему МГБ, не знаходить адекватного висвітлення
той факт, що вибір напрямів економічної політики відбувається в
результаті реакції уряду на зміну циклічних чинників зростання, чим
цілком ігноруються зворотні зв’язки, що виникають як відображення
впливів економічної системи на процеси прийняття соціально-політичних
рішень. Ця надто загальна властивість виявляється в ряді конкретних
показників прикладних моделей: у способі розбивки змінних на ендогенні й
екзогенні, у специфікації рівнянь тощо. Зокрема, в макроекономічних
моделях змінні, що характеризують економічну діяльність держави, як
правило, віднесені до екзогенних, а сценарні блоки, що формують
сукупність екзогенних змінних, або просто постулюються, або
обгрунтовуються поза модельними, чисто політичними гіпотезами.

Співробітниками Інституту кібернетики пропонуються такі підходи, що
дозволяють істотно „пом’якшити” особливо жорсткі обмеження, обумовлені
зазначеною властивістю традиційного апарату економіко-математичного
моделювання, що позитивно впливає на спроможність моделі враховувати
прямі і зворотні взаємодії між соціально-політичними і матеріальними
чинниками економічного розвитку [4, 5]. Вирішення цієї проблеми не може
базуватися на традиційному підході до побудови макроекономічних моделей
рівня МГБ. Тому необхідна розробка на базі схеми МГБ моделі
соціально-економічної системи більш високого порядку з визначенням у ній
прямих і зворотних зв’язків між соціально-політичними і власне
економічними чинниками. Однак такий „лобовий” підхід неможливий через
відсутність системи показників, що кількісно відображає процеси
соціально-політичного характеру. На нашу думку, у даному випадку можна
знайти поліативне рішення – врахувати в моделі тільки ту частину
параметрів соціально-політичного розвитку, що безпосередньо „зв’язані” з
економічною системою і мають кількісні вимірники. Це може бути досягнуто
в результаті представлення економіки як цілісної системи, виділення в
ній регулюючого блоку й опису закономірностей функціонування системи в
термінах взаємодії між регулятором і регульованим об’єктом.

Внаслідок запропонованого розширення меж побудови МГБ за рахунок
введення додаткових чинників, які не включалися раніше до ендогенних
змінних, з’являються умови для виявлення і опису в об’єкті моделювання
прямих і зворотних зв’язків, що, як і в технічних системах, замикають
ланцюги регулювання. З аналізу відомих типів регуляторів випливає
припущення про принципову можливість використання різних схем
регулювання в процесі моделювання економічної системи. При цьому
регулятор може включатися в модель як її функціонально значимий елемент,
або розглядатися як доповнення системи.

Однак у практичних розрахунках типові схеми регулювання не завжди
дозволяють відобразити всю різноманітність регулюючих впливів в
економіці. Розбивка системи на підмножини регулюючих і регульованих
показників може бути здійснена в результаті ряду перетворень, що мають
на меті упорядкування елементів за характером зв’язків між змінними. У
нашому випадку під перетворенням структури, що описує економічну
систему, будемо розуміти приведення її до такого упорядкованого вигляду,
що забезпечує визначення контурів прямих і зворотних зв’язків, які
інтерпретуються як причинно-наслідкові. При цьому під упорядкуванням
системи, що моделюється, будемо вважати таке розташування її елементів,
при якому кожний наступний елемент залежить від найбільшої кількості
попередніх і найменшого числа наступних елементів. Викладені принципи
побудови розширеної моделі МГБ можуть бути подані у вигляді такої
блок-схеми.

Рис. 1. Блок-схема основних взаємозв’язків комплексу моделей аналізу і
розвитку економіки

Сформульовані цілі і методологічні основи побудови комплексної моделі
економіки, що враховує процеси державного регулювання, значною мірою
визначають її специфікацію. До ендогенних змінних у межах цієї
специфікації насамперед необхідно віднести ті економічні характеристики,
що так чи інакше відображають процес прийняття рішень у
загальнодержавному масштабі. Тобто це показники, що кількісно описують
процеси державного регулювання – елементи державних витрат, змінні, що
виражають податкові і кредитно-грошові відносини тощо.

Зауважимо, що розходження в цільових настановах і орієнтирах під час
побудови будь-яких моделей мають дуже суттєве значення і впливають на
зміну набору екзогенних змінних. Важливою відмітною ознакою
запропонованого підходу від більшості моделей економічної динаміки є
виключення змінних, що відображають основні напрями державної
економічної політики, з набору екзогенних показників. Виходячи з цього,
усі показники, що характеризують процеси державного регулювання,
розглядаються в подальших модельних побудовах як органічна частина
об’єкта, що моделюється, тобто, включаються до ендогенних змінних.
Рівень деталізації змінних визначається вибором розумного компромісу між
суперечливими вимогами: по-перше, необхідністю досить повно описувати
об’єкт у тому аспекті, який відповідає цільовій настанові моделі;
по-друге, потребою забезпечити компактність її конструкції, що дозволяє
оперативно використовувати модель.

Передбачувана блок-схемою (рис. 1) попередня структура модифікованої
динамічної моделі міжгалузевого балансу складається зі змінних,
об’єднаних у 6 блоків відповідно до основних функціональних підрозділів
ринкової економіки.

Блоки описують формування показників за такими групами:

1) кінцевий попит – у тому числі за видами інвестицій і споживання;

2) чисельність зайнятих за основними категоріями працюючих і чисельність
безробітних;

3) доходи населення за групами;

4) виробництво продукції і матеріальні витрати на виробництво;

5) державні фінанси за видами;

6) кредитно-грошові відносини.

Будуючи економетричну модель, що включає в себе, як ендогенні, змінні
перерахованих шести блоків, можна сформулювати ймовірносні гіпотези, що
відображають найбільш загальні уявлення про взаємозв’язки національної
економіки, у тому числі запропоновано формулювання і верифікація, коли
це можливо, ймовірносних гіпотез щодо випадкових збурень і здійснена
специфікація окремих співвідношень. Проте зауважимо, що формулювання і
верифікація ймовірносних гіпотез щодо створюваної системи моделей
необхідні тому, що статистичні методи, застосовувані для оцінки
параметрів моделі (зокрема, метод найменших квадратів), справедливі лише
в межах дотримання певних передумов.

Специфікація рівнянь визначається послідовним ітеративним узгодженням
наших знань про характер закономірностей розвитку і причинно-наслідкову
структуру об’єкта, найбільш поширених прийомів опису динаміки
показників, включених у модель, і статистичного експерименту.

,

де Хt – вектор ендогенних змінних моделі;

Xt-1 – вектор їхніх запізнілих значень;

Zt – вектор екзогенних змінних моделі;

A,B,C – відповідно, матриці коефіцієнтів при векторах Хt, Xt-1, Zt;

µt – вектор випадкових похибок моделі.

?

??Т? пов’язаний з обмеженим числом суміжних елементів, більш того, ці
зв’язки часто односпрямовані. Одним із допущень щодо характеру
перетворення, яке, не змінюючи економічного змісту матриці, призводить
до виявлення її формальних властивостей, служить припущенням про
можливість використання для цієї цілі тріангуляції матриці.

У результаті застосування алгоритмів тріангуляції може бути отримана
квазітрикутна матриця, порядок розташування елементів якої відображає
спрямованість причинно-наслідкових зв’язків в економіці. При цьому слід
очікувати, що у верхній частині матриці А розташуються змінні, що
виражають витрати первинних чинників виробничого процесу – основного
капіталу, чисельності зайнятих у приватному секторі. Збільшення
порядкових номерів у перетвореній матриці послідовно вказує стадії:
виробництва, розподілу і споживання. При цьому варто зауважити, що в
роботах, присвячених проблемам формалізації понять „причина” і
„наслідок”, обґрунтовується необхідність їхнього поділу в часі. Під
причинними зв’язками в цьому випадку розуміють певні зв’язки між станами
або змінними системи, що належать до різних моментів часу.

У тих випадках, коли матриця взаємозв’язків має строго трикутну форму,
модель є (при виконанні ряду додаткових умов) рекурсивною. Перевага її
полягає в тому, що одна і та сама змінна не може одночасно
інтерпретуватися як наслідок і причина будь-якої іншої, що має місце в
нерекурсивних моделях. Зазначимо, однак, що рекурсивні моделі не дають
можливості враховувати зворотні зв’язки, роль яких в економіці значна.
Вони можуть бути відображені тільки при переході до замкнутих структур
або до авторегресійних моделей, у яких зворотні зв’язки виражаються
запізнілими значеннями ендогенних змінних.

Такий підхід дозволяє при побудові моделі використовувати переваги
упорядкованих і рекурсивних структур і відображати об’єктивно властиві
економіці зворотні зв’язки у їхньому причинно-наслідковому аспекті. Всю
множину цих зв’язків в А’ можна описати через елементи, розташовані над
головною діагоналлю. Як правило, це такі елементи: військові і
невійськові державні витрати, ставки відсотка, інвестиції, чисельність
безробітних тощо. Вони належать або до регулюючих, або до цільових
параметрів і так можуть бути віднесені до розряду важливих керуючих
важелів.

У той же час регулювання зі зворотним зв’язком в економіці відбувається
частіше за все з запізнюванням, викликане загальною властивістю
інерційності системи регулювання. Державні заходи з питань податкової,
бюджетної й амортизаційної політики, зазвичай, здійснюються з лагом не
менше року. Більш гнучкі напрями економічної політики, наприклад
кредитно-грошової, також можна включити в рівняння регульованих
параметрів з річним лагом.

Важливим блоком у модифікованій динамічній моделі МГБ є блок моделювання
державних витрат, однак його розробка пов’язана з багатьма труднощами
соціально-політичного характеру. У більшості вітчизняних і закордонних
моделей показники державних витрат розглядаються як екзогенні. У той же
час з упевненістю можна стверджувати, що динаміка державних витрат
визначається не тільки зовнішніми стосовно економіки чинниками, але й
станом і можливостями поточного розвитку. Такий підхід дозволяє
розглядати діяльність держави в системі економічних відносин.

Може бути побудоване рівняння динаміки цивільних витрат уряду. Вони
визначаються такими чинниками: масштабами і тенденціями загальної зміни
економіки, що на макрорівні можуть бути описані динамікою ВВП;
соціально-демографічними чинниками, що впливають на соціальні витрати
уряду; пріоритетом військових витрат перед цивільними на всіх стадіях
розвитку; рядом кон’юнктурних показників, що відображають „дохідну базу”
державного бюджету і необхідність проведення заходів за рахунок
збільшення державних витрат в окремі періоди.

Поряд з моделюванням державних витрат необхідно розраховувати і величину
урядових закупівель. Включення її в розширену модель МГБ виправдане,
по-перше, існуванням досить великої розбіжності між показниками попиту
на товари та послуги і витратами держави; по-друге, зміною частки
витрат, що відповідають у грошовому вираженні окремим елементам
кінцевого попиту, в тому числі і державних закупівель; по-третє,
відсутністю адекватних вимірників цих закупівель в агрегованій
класифікації.

Величина кінцевого попиту з боку держави вимірюється, в основному,
військовими витратами, більша частина яких має відповідний товарний
еквівалент. Цивільні витрати також впливають на кінцевий попит, однак
значна частина їх спрямовується на оплату праці державних службовців у
невиробничих галузях і побічно стимулює попит через витрати на особисте
споживання.

Розроблена в результаті теоретичних і експериментальних досліджень
економетрична версія моделі МГБ надає широкі можливості для проведення
імітаційних і прогнозних розрахунків соціально-економічного розвитку
країни. При цьому імітаційні розрахунки здійснюються, в основному, для
оцінки точності апроксимації фактичного руху параметрів, що описуються.

Імітаційні можливості моделі визначаються надійністю параметрів рівнянь
та її структурою, що дозволяє врахувати найважливіші закономірності
поводження системи в середньостроковому аспекті, а також короткострокові
циклічні зміни. Процеси середньо- і довгострокового характеру
відображаються лаговими чинниками і ланцюгами позитивних зворотних
зв’язків, а короткострокові коливання економічної кон’юнктури –
механізмом функціонування негативних зворотних зв’язків, і, крім того,
можуть бути описані прирісними показниками.

Розрахунки по імітації в базовому періоді варто проводити по декількох
напрямах. Насамперед, повинна бути здійснена оцінка ефективності
взаємодії всієї множини екзогенних змінних, рівня „замкнутості” моделі
протягом періоду імітації і сукупного впливу екзогенних змінних на
динаміку системи. Для цього можуть бути використані методи введення
випадкових відхилень, зокрема, крокова корекція помилок. Причому,
особлива увага повинна бути приділена точності опису показників, що
мають відношення до окремих аспектів регулювання, та оцінки ступеня
їхньої обумовленості об’єктивним розвитком економіки.

Модель середньострокового прогнозування може бути продуктивно
використана насамперед для оцінки проведених і намічених до здійснення
заходів державного регулювання. До них варто віднести, у першу чергу,
податкові реформи і бюджетну політику уряду. У той же час усі розрахунки
по моделі припускають чітке розмежування задач, пов’язаних з активним і
пасивним прогнозом, наприклад, визначенням траєкторій росту при
зберіганні в майбутньому тенденцій динаміки керуючих змінних. Задачі, що
можуть бути вирішені при пасивному прогнозуванні, дозволяють
досліджувати питання про міру відповідності цілей і завдань державної
політики реальним тенденціям і потенційним можливостям економічного
росту. При цьому можуть спостерігатися розбіжності як у цільових, так і
в структурних макропоказниках, для пояснення яких (розбіжностей)
уявляється продуктивним використання в розрахунках зважених регресій,
які дозволяють послабити „значимість” параметрів, сильно віддалених від
поточного моменту. За такого способу опису модель (якщо прогноз –
пасивний) базується на припущенні збереження в майбутньому виниклих в
останні роки тенденцій економічної динаміки. Оцінка ефективності моделі
як інструмента прогнозування й імітації грунтується на стабільності
параметрів і відношенні результатів прогнозу до оцінки відповідних
цільових нормативів, розроблених експертним шляхом. Точність прогнозу в
цілому може бути оцінена як міра розбіжності між розрахунковими даними і
фактичними значеннями змінних, що не включені до впливу показників, по
яких оцінувались параметри.

Для здійснення активного прогнозування вибирається той варіант моделі,
який зазначеним показником точності визнається найбільш задовільним. При
цьому зміст активного прогнозу полягає в оцінці найбільш імовірних
соціально-економічних наслідків різних альтернатив державної політики,
що кількісно характеризується значеннями регулюючих параметрів у
визначеному діапазоні їхньої зміни. З усієї множини розглянутих
альтернатив для реалізації вибирається та, при якій протягом усіх років
прогнозованого періоду досягається максимальний інтегральний економічний
ефект, оцінюваний за допомогою відповідного критерію. Значення
регулюючих параметрів, що відповідають такого роду альтернативі, і
необхідно покласти в основу конкретних урядових програм економічного
розвитку.

Література:

1. Овсиенко Ю.В. Проблемы финансовой политики в условиях перехода к
рынку // Экономика и мат. методы. – 1992. – № 28. – Вып. 2. –
С. 242–251.

2. Осауленко О., Карчева Г. Моделювання дебіторської і кредиторської
заборгованості суб’єктів господарювання // Вісник НБУ. – Листопад.
–1997. – С. 86–97.

3. Залесский А.Б. Принципы налогообложения предприятий и последствия их
применения // Экономика и мат. методы. – 1993.– №29. – Вып. 1. –
С. 39–55. Соколовский Л.Е. Налог на добавленную стоимость и предприятие
максимизирующее прибыль // Экономика и мат. методы. – 1992. – № 28. –
Вып. 4. – С. 583–588.

4. Лавров Л.Г., Карпец Э.П. Оптимизационная модель прогнозирования
фискальных и монетарных показателей // Теорія оптимальних рішень:
Збірник наукових праць. – ІК НАНУ, 2004. – № 3. – С. 81–88.

5. Карпец Э.П., Лавров Л.Г. Оптимизационная эконометрическая модель
межотраслевого баланса // Теорія оптимальних рішень. Збірник наукових
праць. – ІК НАНУ, 2005. – № 4. – С. 110–118.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020