Реферат на тему:
Процедури аналітичної обробки внутрішньої інформації органів
Протягом останніх років можна спостерігати розвиток аналітичних
методів, процедур і прийомів, що застосовуються в діяльності ДПС
України. Вони розвиваються і розповсюджуються не тільки за рахунок
вказівок „зверху”, але і внаслідок розробок місцевих ДПІ, офісів по
роботі з великими платниками податків. Їх перелік і методика
розрізняються залежно від конкретних виконавців, але вже склалася певна
послідовність аналітичних процедур, що розповсюджені на місцях і
частково відображені у нормативних документах ДПА. Цей процес
стимулюється і тим, що за 13 років існування податкової служби України
її органи накопичили величезний масив інформації найрізноманітнішого
характеру про платників податків і умови їх діяльності. Постійно
вдосконалюється програмне забезпечення, що також розширює можливості
аналізу і обміну інформацією.
Мета цієї статті – дати характеристику і навести приклади найпоширеніших
аналітичних процедур щодо внутрішньої податкової інформації ДПС.
Предметом дослідження є проблеми використання внутрішньої інформації для
галузевого аналізу платників податків.
Другий напрям аналізу податкових показників галузі – вивчення стану
розрахунків по податках для галузі в цілому при оцінці перспектив і
доцільності проведення перевірки конкретного підприємства цієї галузі.
Якщо на попередньому етапі нас цікавили макроекономічні показники
податкових надходжень на рівні галузі, то зараз маємо більш конкретні
цілі: слід порівняти між собою (або з середньогалузевими значеннями)
окремі підприємства галузі і вибрати з них найбільш „гідних” кандидатів
на податкову перевірку. Для цього використовується ряд аналітичних
процедур, які ми послідовно розглянемо. В узагальненому вигляді вони
викладалися в методичних рекомендаціях ДПА України, присвячених питанням
організації податкового супроводження великих платників податків з
різних галузей. Це зрозуміло, оскільки саме на найбільші підприємства
максимально впливає ділове середовище галузі, так і вони формують його
навколо себе. Але ніщо не перешкоджає використати таку ж послідовність у
податковому аудиті всіх інших платників податків певної галузі.
Аналогічна ситуація спостерігається в незалежному аудиті, де вивчення
бізнесу клієнта включає цілий ряд напрямів макроекономічного, галузевого
і мікроекономічного характеру, але в кожному конкретному випадку аудитор
сам визначає, що саме слід дослідити. Звичайно, чим більше підприємство,
тим більше часу займає вивчення його бізнесу і тим більшій кількості
напрямів повинен приділяти увагу аудитор.
Показники і методика аналізу стану розрахунків по податках. Аналіз баз
даних податкових органів починається зі збору загальної інформації про
кількість, назви, місцезнаходження, структуру і реквізити платників
податків вказаних галузей. Ця інформація міститься в АІС районного рівня
„Облік податків і платежів” і АІС обласного рівня „Картка платника”.
Процедура має технічний характер і спрямована на отримання уявлення про
склад галузі, розташування і організаційну структуру основних
представників. Зазначимо, що саме для її проведення велике значення має
створення універсальної загальноукраїнської бази даних про платників
податків, оскільки зараз цей аналіз проводиться на обласному рівні і до
нього залучаються лише ті підприємства галузі, які розташовані на
території області. Часто підприємство є або єдиним представником своєї
галузі в області (обленерго, енергогенеруючі компанії), або їх кількість
дуже незначна, щоб робити узагальнення.
Далі податковий аудитор знайомиться із станом розрахунків з бюджетом у
закріплених галузях (борг, переплата, податкове навантаження), вивчає
обсяг нарахованих і сплачених підприємствами галузі податкових платежів.
Розраховується середня сума податкових платежів у цілому і по окремих
видах податків, яка припадає на одне підприємство. Підприємства галузі і
регіону групуються залежно від сум нарахованих і сплачених податків.
Інформація отримується із АІС „Галузь” і АІС ОР „Картка платника”. У
табл. 1 наведена інформація про нараховані і сплачені податки, суму
переплат і податкового боргу за 2004 рік по галузях економіки міста N.
Звертає на себе увагу нестабільність сум нарахованих податкових
зобов’язань. Лише в чотирьох галузях податкові нарахування змінилися
менш ніж на 20 % порівняно з попереднім роком. У решті галузей темпи
приросту або падіння перевищують 30 %. Загальна їх сума скоротилася
майже на чверть, причому левова частка падіння прийшлася на галузь
державного управління. Промисловість і транспорт стабільно нарощують
податкові платежі, будівництво також збільшило їх на 8 %, але
враховуючи, що обсяг підрядних будівельних робіт за той самий період
збільшився на чверть, цей показник не можна вважати задовільним. Цікавий
факт – майже двократне скорочення податкових платежів торговельних
підприємств, причому товарообіг у роздрібній торгівлі збільшився на
23 %, хоча фінансовий результат – від’ємний. Оптова торгівля також має
суттєве збільшення товарообігу при позитивному фінансовому результаті.
Але і високі темпи приросту податкових нарахувань не завжди є приводом
для оптимізму. У галузі виробництва і розподілення електроенергії, газу
і води вони збільшилися на 43 %, зате податковий борг зріс на 137 %, а
його абсолютна сума перевищила поточні нарахування в 4,5 раза. Лише
чотири галузі скоротили податковий борг протягом поточного року; у решти
він зростав. Переважна частка боргу припадає на дві галузі –
розподілення електроенергії, газу і води та державне управління. Якщо
причини цього в першому випадку зрозумілі, то другий випадок вимагає
спеціального дослідження. З переплатами ситуація принципово інша.
Практично по всіх галузях вони мають відносно незначний розмір, хоча і
перевищують суми податкового боргу. При цьому обидва показники значно
менше поточних нарахувань. Але є винятком торгівля. Тут сума переплат
перевищує податковий борг і водночас майже в два рази перевищує суму
поточних нарахувань. Безумовно, дані таблиці ще раз підтверджують, що
торговельна діяльність має високий податковий ризик.
Щодо сплачених сум податків, то в більшості галузей їх динаміка повторює
динаміку нарахувань, і особливих несподіванок тут нема. Винятком є
металургія і нафтохімічна промисловість, де нараховані і сплачені суми
податків змінюються у протилежних напрямах. Але ці дві галузі
відрізняються дуже незначними сумами податкових платежів, тому
зрозуміло, що навіть незначні зміни в економічній ситуації можуть
призвести до таких наслідків.
Групування підприємств галузі залежно від сум податкових надходжень.
Оцінивши динаміку податкових платежів і стан податкової заборгованості в
галузях, перейдемо до вивчення „портрета” типового платника податків
кожної галузі. Для цього за матеріалами табл. 3.3 розрахуємо середню
суму податків, що припадає на одного платника в кожній галузі і
проведемо розподіл платників податків залежно від сум податкових
надходжень на рік (на жаль, не для всіх галузей є дані про кількість
об’єктів ЄДРПОУ, тому візьмемо дані по секторах).
Сектор економіки Середня сума нарахованих податкових платежів за 2004
рік, тис. грн.
Промисловість 159,6
Виробництво і розподілення електроенергії, газу і води 4587,6
Сільське господарство -64,1
Транспорт і зв’язок 209,7
Будівництво 39,8
Торгівля 12,1
Освіта 14,9
Наука і наукове обслуговування
Фінансова діяльність 55,0
Управління 1960,8
Як бачимо, у виробництві електроенергії, газу і води працюють головним
чином великі підприємства, кожне з яких здійснює значні податкові
платежі. Те саме можна сказати і про державне управління. У
промисловості багато малих підприємств, тому і середня сума податкових
платежів відносно невисока. Нарешті, у торгівлі сума сплати на одне
підприємство найнижча, оскільки це переважно підприємства малого
бізнесу. Наведені дані дають уявлення про те, чого можна чекати від
середнього підприємства кожної галузі, тому підприємства, які не
„дотягують” до цих середніх значень, викликають особливу увагу
податківців.
У практиці роботи ДПС використовується розподіл платників податків
залежно від сум річних нарахувань по податкових платежах. Наприклад, у
харчовій галузі вищезазначеного міста платники податків розподілилися:
– 28,9 % не сплатили жодної копійки до бюджету;
– 64,7 % сплатили від 0,01 до 100 тис. грн.;
– 3,2 % – від 101 до 500 тис. грн.;
– 2,2 % – від 501 тис. грн. до 3 млн. грн.;
– 0,8 % – від 3 до 7,2 млн. грн.
– 0,2 % сплатили понад 23 млн. грн.
Зрозуміло, що причини, через які третина зареєстрованих підприємств не
сплачує до бюджету нічого, вимагають додаткового дослідження.
Середньогалузеві декларації з ПДВ і податку на
прибуток. Середньогалузевий розмір податкових платежів у розрахунку на
одного платника податків залежить від багатьох факторів. Їх особливості
наочно ілюструють середньогалузеві декларації по податку на прибуток і
ПДВ, що складаються за даними АІС „Галузь” (табл. 2 і 3).
Таблиця 2
Податкова декларація з податку на додану вартість по галузях
Транс-порт і зв’язок Тор-гівля Будів-ництво Інші Зага-лом по ДПІ
Кількість платників 3 144 1 5 153
Усього податкових зобов’язань (ряд. 9) 0,33 300,4 4,53 10,23 315,4
Усього податкового кредиту (ряд. 17) 0 268,1 0,21 6,59 274,9
Чиста сума зобов’язань за поточний період (ряд. 18 = ряд. 9 – ряд.17)
18.1. Позитивні значення, + 0,33 54,49 4,53 3,79 63,14
18.2. Від’ємні значення, – 0 21,91 0,15 0 22,06
Коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму оплати
ПДВ (ряд. 19)
19.1. До збільшення 0 0 0 0 0
19.2. До зменшення 0 0 0 0 0
Сума ПДВ до сплати за підсумками звітного періоду (позитивні значення,
ряд. 18 та 19) (ряд. 20) 0,33 54.49 4,53 3,79 63,14
Сума ПДВ до відшкодування за підсумками звітного періоду (від’ємні
значення, ряд. 18 та 19) (ряд. 21) 0 21,91 0,15 0 22,06
ПДВ попереднього періоду, що зменшує суму до сплати в звітному періоді
(ряд. 22) 0 56,09 0 0,61 56,7
Сума ПДВ, що підлягає зарахуванню на особовий рахунок платника
(ряд. 23 = ряд 20 – ряд. 22, додатне значення) 0,33 0 4,53 3,18 8,04
Сума ПДВ, що зменшує суму податку до сплати в звітному періоді і не
відображається на особовому рахунку платника (ряд. 24) 0 23,51 0 0 23,51
Місто NN – типове курортне місто, де немає великих промислових
підприємств, а економіка представлена головним чином галузями,
пов’язаними з обслуговуванням відпочиваючих. Тому з 153 підприємств,
зареєстрованих у міській ДПІ, 144 належать до галузей торгівлі і
громадського харчування. Складних операцій з імпортом товарів вони не
ведуть, тому вексельні розрахунки з ПДВ відсутні, що спрощує процедуру
документальної перевірки. Саме від торговельних підприємств є підстави
очікувати основної частки податкових надходжень, але, як видно з
таблиці, в сукупності вони мають дебетове сальдо з розрахунків з
бюджетом по ПДВ. Підприємства транспорту і зв’язку, будівництва та інших
галузей сплачують „живі гроші”, зате провідна галузь у формуванні
бюджету участі не бере.
Аналогічний аналіз можна провести на основі середньогалузевої декларації
з податку на прибуток.
Аналіз використання пільг. Наступна аналітична процедура пов’язана з
аналізом використання пільг підприємствами тих чи інших галузей. На
етапі визначення базової галузі для проведення перевірки ми аналізували
питому вагу пільг, щоб виявити ті з галузей, де пільгове оподаткування
призводить до значних втрат бюджету. Зараз поставимо завдання інакше: чи
всі підприємства однієї галузі використовують ті чи інші пільги? Яких
видів податків стосуються найбільш поширені в галузі пільги? Яким на
цьому фоні є піддослідне підприємство: чи користується воно типовими для
галузі пільгами в середніх розмірах, або перелік пільг нехарактерний для
галузі, а зекономлені суми перевищують середньогалузевий рівень?
Наскільки правомірно використання тих чи інших пільг конкретним
підприємством?
Головна мета пошуку відповіді на ці питання полягає в тому, щоб оцінити
використання пільг по окремих видах податків даним підприємством
порівняно з галуззю.
Як приклад, візьмемо розподіл сум, використаних пільг, підприємствами
харчової галузі NN області за 2004 р. Загальна характеристика
використання пільг цією галуззю така: у 2004 році 9,4 % від
зареєстрованих по харчовій промисловості платників податків галузі
скористалися пільгами в оподаткуванні. Вони одержали 147 пільг по п’яти
видах податків і платежів на суму у 39,4 % обсягу пільг по промисловості
та 14,5 % в цілому по всіх галузях економіки. Це становить найбільшу
частку серед галузей промисловості і другу за значенням серед усіх
галузей економіки після торгівлі. Для порівняння згадаємо, що і по
Україні в цілому сума пільг у харчовій промисловості становить майже
чверть від суми пільг по промисловості і 8,9 % від загальної суми пільг
по всіх галузях. Сума пільг на одного зареєстрованого платника податків
у цій галузі становить 354 тис. грн. на рік.
Серед пільг по окремих видах податків провідне значення мають пільги з
акцизного збору, оскільки складають більше половини від загальної суми
пільг по галузі. Їх отримувачі – це спиртзаводи, пивоварні, виноробні і
лікеро-горілчані заводи. Судячи з питомої ваги пільг з акцизного збору,
виробництво алкогольних напоїв і спирту є однією з основних підгалузей
харчової промисловості в регіоні. Оскільки їх отримувачами є середні і
великі виробничі підприємства, то контроль за сплатою податку і
використанням пільг полегшується. Головна ознака правомірності
застосування пільги полягає у експорті або виробничому використанні
підакцизної продукції. Це також неважко перевірити, оскільки існує
спеціальний порядок оформлення експортних вантажів, так саме як і
обмежене коло споживачів, здатних використати продукцію пільговиків у
виробничих цілях.
Пільги з ПДВ займають друге місце за обсягом, що взагалі нетипово. У
більшості галузей саме вони складають основну їх частину. Але в даному
регіоні вони відступили на другу позицію завдяки концентрації заводів,
що виробляють алкогольні напої. У даному випадку дві третини від
загальної суми цих пільг пов’язані з експортом продукції харчової
промисловості – це відшкодування ПДВ по сировині, використаній на
експортну продукцію і нульова ставка ПДВ по експортованій продукції.
Знову ж таки, така ситуація вимагає особливої уваги до
зовнішньоекономічної діяльності підприємств, митного оформлення
вантажів.
Крім перевірки правомірності використання пільг, пов’язаних із
зовнішньоекономічною діяльністю, податковий аудитор звертає увагу на
форми розрахунків із закордонними партнерами, своєчасність і повноту
повернення валютної виручки в Україну, дотримання правил обов’язкового
продажу валюти.
В окремих випадках доводиться також перевіряти рівень цін на ті чи інші
товари і послуги, дотримання правил віднесення на валові витрати
товарів, завезених з офшорних зон.
Накопичення і аналітична обробка інформації по ЗЕД вимагає обміну
інформацією з рядом державних установ, перш за все регіонального
управління НБУ, органів виконавчої влади (надання ліцензій), обласних
управлінь зовнішніх економічних зв’язків, Торгово-промислової палати.
Переважна частка внутрішньої інформації ДПС накопичується в АРМ
„Митниця”.
Інформаційні ресурси ДПС не вичерпуються перерахованими вище джерелами.
У зв’язку з підвищенням уваги до непрямих методів оподаткування і
визначенням джерел необхідної для цього інформації виникла необхідність
накопичення і аналізу інформації щодо можливої участі підприємств
харчової галузі у проектах спеціальних економічних зон та територій
пріоритетного розвитку, галузевих економічних експериментів, в угодах
про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи тощо.
Головна мета цих аналітичних процедур – оцінка реальної наявності коштів
у підприємств, а їх головна особливість полягає в тому, що навряд чи
можна розробити якусь типову методику проведення. Форми економічної
діяльності платників податків, що можуть свідчити про їх реальний
фінансовий і майновий стан, дуже різноманітні, тому і методи їх
дослідження в кожному окремому випадку підбираються з урахуванням
ситуації. Більше того, в деяких випадках слід аналізувати не тільки, а
можливо і не стільки фінансовий стан самих підприємств, скільки доходи і
майновий стан їх власників. Ще одна особливість полягає в тому, що тут
важко відокремити внутрішню і зовнішню інформацію. Використовується як
оперативна інформація відділів податкового аудиту і податкової міліції,
так і повідомлення преси, виступи керівників підприємств.
З вищевикладеного можна зробити такі висновки.
Методика і послідовність проведення аналітичних процедур щодо
внутрішньої інформації поки що остаточно не відпрацьована. У кожному
випадку податкові аудитори вибирають і узагальнюють інформацію, виходячи
з конкретних потреб. Назріла необхідність визначити хоча б основні
напрями і типову методику цього процесу.
Аналітичні процедурі в ДПС відрізняються великою різноманітністю і
вимагають творчого підходу з урахуванням галузевих аспектів.
При здійсненні ряду аналітичних процедур важко відокремити внутрішню і
зовнішню інформацію, тому, можливо, доцільно переглянути підходи до
формування баз даних районного і обласного рівнів, розширивши їх за
рахунок статистичної і загальноекономічної інформації, результатів
спостережень.
Література:
1. Наказ ДПА України від 09.11.2004 № 633 “Про внесення змін і доповнень
у наказ ДПА України від 12.08.2004 № 471 „Про затвердження Порядку
розподілу платників податків по категоріях уваги і їх супроводу”
2. Наказ ДПА України від 01.09.2003 № 415/ДСК „Про затвердження
Методичних рекомендацій щодо відбору, планування та складання звітності
про проведені позапланові документальні перевірки збиткових
(малоприбуткових) підприємств”.
3. Матеріали аналітичних оглядів по Харківській і Черкаській області, АР
Крим.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
