.

Удосконалення аналітичного обліку витрат як один із факторів покращання фінансових результатів діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
411 3511
Скачать документ

Реферат на тему:

Удосконалення аналітичного обліку витрат як один із факторів покращання
фінансових результатів діяльності

На різних етапах розвитку економіки вимоги до достовірності і повноти
інфор-мації, що характеризують витрати виробництва, оперативності її
надходження до основних користувачів, були і залишаються одними з
найактуальніших. В умовах „виконання плану будь-якою ціною” не
приділялось належної уваги не тільки собівартості продукції, методам і
прийомам її визначення, але й створенню ефективної системи управління
витратами, що забезпечує постійну спрямованість на фінансові результати
діяльності рибницьких господарств внутрішніх водойм, які ми обрали як
об’єкт дослідження.

Рибництво набуває все більшого значення в забезпеченні населення
високоцінною, відносно доступною та високоякісною продукцією – рибою, і
тому відіграє важливу роль у вирішенні проблем харчування,
використовується для лікувальних і дієтичних цілей.

Проведені дослідження свідчать, що сучасні умови діяльності рибницьких
господарств характеризуються роботою не на повну потужність та
нерітмічним випуском продукції, а самі методичні підходи до обліку
витрат не зовсім відповідають ринковим вимогам. Чинна система обліку не
забезпечує прийняття ефективниф рішень, спрямованих на досягнення
позитивних кінцевих результатів господарської діяльності.

Як одне з проблемних питань, облік витрат розглядали М.Т. Білуха, Б.І.
Валуєв, В.І. Єфіменко, С.Ф. Голова, М.В. Кужельний, В.М. Пархоменко,
В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко та інші. Серед зарубіжних авторів ці проблеми
знайшли висвітлення в наукових працях П.С. Безруких, Л. Бенеша (Чехія),
К. Друрі, І. Душанової (Болгарія), В.Ф. Палія, Дж. Фостера, Ч. Хонгрена,
А.Д. Шеремета, А. Яругової та інших.

Проте публікації, присвячені проблемі обліку витрат для рибницьких
господарств внутрішніх водойм України, є не зовсім придатними й зробити
будь-які методичні висновки по них дуже складно, а інколи просто
неможливо.

Тож актуальним є відбір і практична реалізація напрямів, які б сприяли
розвитку аналітичного обліку витрат у поєднанні з технологічними
особливостями рибництва. У свою чергу це актуалізує потребу теоретичного
обґрунтування як концептуальних основ, так і вироблення конкретних
рекомендацій з цього питання.

Зміни в господарсько-економічній діяльності, формування ринкового
середовища вимагають коригування форми і змісту господарського обліку.
Це викликає необхідність перегляду всіх облікових об’єктів для
визначення їх місця та функцій як у межах видів обліку, так і в
загальній обліковій системі. Щоб об’єднати ці підходи, в першу чергу,
необхідно знайти основу, яка єднала б їх у межах однієї сучасної
парадигми облікової системи України. В економічній теорії і на практиці
традиційно відокремлюють у складі господарського обліку три його види:
оперативний, бухгалтерський та статистичний. Посилення фіскальних
акцентів податкової політики призвело до виникнення в Україні ще одного
виду обліку – податкового. Але останнім часом спостерігається тенденція
до поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський.

Наявність декількох видів обліку Я.В. Соколовим пояснюється такими
причинами [1. – С. 308]:

1) цілями різних інстанцій, яким необхідно подавати звітність;

2) різною оперативністю облікових даних;

3) строками зберігання інформації;

4) ступенем точності і деталізації;

5) наявністю різної методології.

Для з’ясування того, чи є витрати об’єктом фінансового та управлінського
обліку, насамперед, необхідно визначитися з особливостями і
відмінностями зазначених систем.

Фінансовий облік є найбільш важливою частиною системи бухгалтерського
обліку та обслуговує економіко-правові відносини підприємства з іншими
юридичними і фізичними особами, забезпечує інформацією зовнішніх
користувачів про фінансовий стан. На підприємствах такий облік ведеться
з дотриманням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні”, Методичних рекомендацій з планування
обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг)
сільськогосподарських підприємств” [2] та інших документів, встановлених
державними органами (положення (стандарти) бухгалтерського обліку,
інструкції тощо.

З більшості публікацій випливає, що „управлінський облік – це
інтегрована система обліку витрат і доходів, яка систематизує інформацію
про те, в що обходиться виробництво продукції, надання послуг,
здійснення того чи іншого виду діяльності, який зв’язок між витратами,
обсягом виробництва, рівнем рентабельності підприємства для прийняття
оперативних управлінських рішень і координації проблем майбутнього
розвитку підприємства [3. – C. 47]”. Управлінський облік не обмежений у
виборі методів і правил. Він організовується керівництвом підприємства
на базі загальних принципів, виходячи з внутрішніх потреб керівництва,
не регламентується і не регулюється державою. Основною метою є
забезпечення інформацією осіб, які входять до складу керівництва
підприємства [4. – С. 107, 393].

Визначення управлінського обліку в Законі України „Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХIV як
„…системи обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства
для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством”[5], на
нашу думку, є значним кроком уперед щодо розвитку його як підсистеми
бухгалтерського обліку.

Крім того, управлінський облік включає також:

відображення виробничих процесів у кількісному виразі;

класифікацію витрат відповідно до мети, з якою здійснюється їх
групування, а також порядок включення витрат у собівартість продукції;

інтеграцію у структуру управління підприємством системи обліку
фінансових результатів діяльності за центрами відповідальності, що
формує інформацію для прийняття рішень;

визначення очікуваного прибутку від того чи іншого економічного заходу;

формування внутрішньої і зовнішньої звітності за рівнями управління
виробничими процесами;

планування і координація аспектів стратегічного розвитку рибницьких
господарств у майбутньому.

Як бачимо, одним із аспектів цих видів обліку є орієнтація на витрати
виробництва. Втім прийняття зазначеного Закону в такій редакції не
вирішили проблему, оскільки є лише факт визнання існування
управлінського обліку і його тотожності внутрішньогосподарському. На
нашу думку, негативним є по-перше, не достатньо чітке визначення
управлінського обліку, по-друге, відсутність організаційного закріплення
співвідношення фінансового та управлінського обліку в обліковій системі
господарства.

Таким чином, облік витрат на рибницьких господарствах доцільно
здійснювати в єдиній системі бухгалтерського обліку за двома напрямами –
фінансовому та внутрішньогосподарському (управлінському) – із
урахуванням вимог організаційно-технологічних особливостей рибництва.

Різний характер витрат, їх відношення до вирощування (вилову) риби,
рибопосадкового матеріалу, виробництва рибної продукції зумовлює
необхідність науково-обґрунтованої класифікації витрат на виробництво.
Класифікація витрат забезпечить правильний їх облік, раціональну
організацію калькулювання собівартості рибної продукції лише за умови її
теоретичного і методичного обґрунтування та придатності для практичного
застосування.

Класифікація витрат виробництва – це зведення за певними ознаками всієї
різноманітності витрат на виробництво і збут продукції в економічно
обґрунтовані групи, які включали б витрати, однорідні за своїм змістом
або подібні між собою [6, 7]. „Це допоможе не тільки краще планувати і
обліковувати витрати, але й точніше їх аналізувати, а також виявляти
певні співвідношення між окремими видами витрат і розраховувати ступінь
їх впливу на рівень собівартості і рентабельності виробництва [8. –
С. 45].

Вітчизняні й зарубіжні економісти вносять свої пропозиції щодо
удосконалення класифікації витрат. А.А. Бойчук вважає, що „… певна
ознака класифікації витрат повинна відповідати конкретним цілям” [9. –
С. 224]. Л.В. Нападовська стверджує, що „… класифікація витрат – це
поділ їх на класи на основі певних загальних ознак об’єктів і
закономірних зв’язків між ними [10]. За словами С.В. Данілочкіна, Е.А.
Ананькіной, класифікація витрат – засіб для вирішення завдань управління
[11. – С. 24]. Ми надаємо перевагу визначенню А. Яругової, яка
стверджує, що класифікація витрат „зумовлюється різними варіантами їх
обліку, що, в свою чергу, позначається на організації й управлінні
виробництвом” [12. – С. 58].

Міжнародні стандарти з виробничого обліку і практики його організації в
економічно розвинених країнах передбачають різні варіанти класифікації
витрат залежно від цільової установки та напрямів обліку витрат. Під
напрямом обліку витрат мають на увазі галузь діяльності, де необхідний
відокремлений цілеспрямований облік витрат на виробництво.

На підставі вивчення та узагальнення різних думок вітчизняних і
зарубіжних вчених щодо цієї проблеми та практики класифікації витрат на
виробництво, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку
нами розроблена і запропонована розширена класифікація витрат на
вирощування (вилов) риби, рибопосадкового матеріалу і виробництва рибної
продукції для рибницьких господарств. Вона дозволяє управляти витратами
у процесі виробництва, здійснювати облік із застосуванням нормативного
методу за місцем утворення витрат і центрами відповідальності (рис. 1).

Отже, використання рекомендованої класифікації витрат у практиці
господарств досліджуваної галузі дозволяє управляти витратами по ходу
виробничого процесу через виявлення відхилень від заданих параметрів,
приймати рішення для попередження недоліків у роботі, підвищити
рентабельність виробництва рибної продукції, забезпечити високі темпи
росту прибутку.

Рис. 1. Класифікація витрат на виробництво у повносистемному рибницькому
господарстві внутрішніх водойм України

Враховуючи наведену класифікацію витрат, було розроблено структуру
аналітичних рахунків до рахунку 23 „Виробництво” для ВАТ „Київрибгосп”:
231 „Вирощування рибопосадкового матеріалу”; 232 „Утримання цьогорічки у
зимувальних ставах”; 233 „Утримання плідників і ремонтного матеріалу”;
234 „Вирощування риби при дворічному обороті”; 235 „Вирощування риби при
трирічному обороті”; 236 „Інкубаційно-селекційна робота”; 237 „Переробка
рибної продукції”; 238 „Вирощування риби в озерах, ріках, морських
затоках, водосховищах та садках”; 239 „Допоміжні виробництва”.

Для подальшого розвитку товарного рибництва та впровадження прийомів
управлінського обліку в частині обліку витрат, випуску рибної продукції,
калькулюванні собівартості в аналітичному обліку рибницьких господарств
внутрішніх водойм перешкод практично на сьогодні немає. Аналітичний
облік може бути організований як бухгалтерськими, так і оперативними
методами.

Більшість учених-економістів [8. – С. 243; 13. – С. 50–54; 14. – С. 501]
дотримуються думки, що важливим питанням впровадження управлінського
обліку є вибір принципу побудови плану рахунків бухгалтерського обліку.
Проте вивчення цього аспекту ускладнюється тим, що в світовій практиці
застосовують два основних принципи побудови плану рахунків:

– двокруговий (автономний) принцип, тобто виділення двох систем рахунків
управлінського та фінансового обліку, що не кореспондують між собою. Цей
принцип застосовується у планах рахунків майже 80-ти країн, у тому числі
в більшості країн Європейського Союзу (Іспанія, Бельгія, Німеччина,
Португалія, Франція, Швейцарія).

– інтегрований (моністичний) принцип, при застосуванні якого рахунки
фінансового та управлінського обліку існують у межах єдиної системи
рахунків і кореспондують між собою. Цей принцип застосовують на великих
промислових підприємствах країн так званої англосаксонської групи
(Австралія, Великобританія, Канада, США).

Детальне вивчення теоретичних підходів щодо цієї проблеми, дозволило нам
зробити висновок про те, що побудова плану рахунків активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій,
особливо виділення дев’ятого класу рахунків „Витрати діяльності”,
засвідчує, що в Україні передбачено застосування інтегрованого принципу
ведення управлінського обліку. Іншими словами „при застосуванні
інтегрованої системи обліку використовують спеціальні синтетичні рахунки
управлінського обліку витрат: виробництво, адміністративні витрати,
виробничі накладні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати
тощо, до яких відкривають відповідні аналітичні рахунки згідно з
ухваленою схемою деталізації інформації [15. – С. 68–69].

Практика свідчить, що кожне рибницьке господарство будує свій план
рахунків виходячи із особливостей ведення рибництва. Проте теоретичне
обґрунтування доцільності застосування того або іншого варіанта ще не є
гарантією його зручності і застосовуваності на практиці. Запропонований
фрагмент плану рахунків, розроблений із метою диференційованого
відображення специфіки операцій з обліку витрат на виробництво по ВАТ
„Київрибгосп”.

Як зазначалось, для обліку витрат на виробництво діючим планом рахунків
передбачено рахунок 23 „Виробництво”. Інтегрований код рахунку 23
„Виробництво” для цілей фінансового та управлінського обліку (рис. 2)
матиме такий вигляд:

ХХ Х Х ХХ
ХХ

Код центра

відповідальності

Код конкретного об’єкта

Код субрахунка третього порядку за видами риб

Код субрахунка другого порядку

Код синтетичного рахунка

Рис. 2. Код рахунка 23 „Виробництво”

Необхідно зазначити, що при побудові індивідуального плану рахунків
підприємства використовується гнучка система аналітичного обліку з
різним рівнем деталізації інформації. Проведені нами дослідження щодо
цього дали змогу продумати і включити субрахунки другого, третього,
четвертого порядку, що не вказані у типовому Плані рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств і організацій.

Крім того, до субрахунку 233 „Утримання плідників і ремонтного
матеріалу” включено субрахунки другого порядку 2331 „Плідники”, 2332
„Ремонтний матеріал”. До субрахунку 237 „Переробка рибної продукції” –
субрахунки 2371 „Риба охолоджена”, 2372 „Риба морожена”, 2373 „Риба
копчена”, 2374 „Риба в’ялена”, 2375 „Баличні вироби”, 2376 „Інша харчова
рибна продукція”.

Звідси, доповнення системи рахунків фінансового обліку аналітичними
рахунками дозволяє суттєво підвищити оперативність облікових даних, а в
результаті цього змінити підходи до управління витратами та фінансовими
результатами діяльності підприємства.

Крім того, у кінці місяця, облічені за стадіями вирощування
рибопосадкового матеріалу і ставової риби сумуються усі без винятку
витрати на виробництво, які групуються за видами продукції,
замовленнями, цехами, переділами та калькуляційними статтями витрат.
Узагальненням усіх цих витрат по підприємству у цілому є зведений облік
витрат на виробництво. Залежно від форми обліку – журнально-ордерна або
автоматизована – техніка узагальнення витрат у системі рахунків
бухгалтерського обліку може бути різною. Тобто при всіх можливих
варіантах зведеного обліку необхідно забезпечити його послідовну
побудову й відповідність з рівнями управління, які існують на
підприємстві (рис. 3).

комплексні технічні лінії

відділення

переділи технологічного процесу

цехи

виробничі дільниці

Рис. 3. Поетапна організація зведеного обліку в умовах використання ЕОМ

Отже, виникає можливість використовувати систему автоматизованих робочих
місць для інформування керівництва про витрати матеріальних, трудових і
фінансових ресурсів, для прийняття рішень щодо попередження перевитрат
ресурсів. При цьому автоматизований процес отримання єдиної
оперативно-бухгалтерської облікової інформації про хід виробництва й
відповідне витрачання ресурсів дає змогу оперативно виявити та
об’єктивно оцінити рівень витрат на виробництво.

З огляду на сказане, зазначимо, що автоматизована система повинна бути
пов’язана з іншими АРМами способами та видами отримання й надання
вхідної та вихідної інформації, способами її передачі, відображення й
використання. Наявність такого інформаційного облікового масиву на
рибницькому господарстві дає можливість виконувати наступні аналітичні
процедури:

відслідковувати динаміку витрат за видами діяльності для вивлення
резервів їх економії;

аналізувати доцільність фінансування науково-дослідних розробок,
пов’язую- чи витрати, здійснені з цією метою, із динамікою прибутків
звітного, поточного та наступного періодів;

оцінювати ефективність витрат, пов’язаних з реалізацією рибної
продукції;

виявляти результативність і прибутковість діяльності кожного
структурного підрозділу.

Прийняття рішень, так само як оцінка і контроль, потребує повної
сукупної інформації. При цьому, усі дані накопичуються в функціональних
відділах і службах та використовуються разом з інформацією, яка
формується в межах управлінського обліку рибницьких господарств,
відсутність якого стримує їх розвиток. У будь-якому випадку в інформації
відображаться зв’язки між виробничими підрозділами та фінансовими
показниками і процес їх формування.

Таким чином, незалежно від галузевих особливостей діяльності, сучасна
система обліку витрат передбачає таку організаційну модель, яка
відповідала б достовірному й об’єктивному контролю за рухом витрат на
виробництво, підвищенню повноти і оперативності використання облікових
даних, визначенню нових напрямів для покращання фінансових результатів
господарської діяльності.

Література:

Соколов Я.В. История развития бухгалтерского учета. – М.: Финансы и
статистика, 1985. – 367 с.

Методичні рекомендації з планування обліку і калькуляції собівартості
продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств № 132,
затверджено наказом Мінагрополітики від 18.05.01 // Бухгалтерія у
сільському господарстві. – 2001. – № 8. – С. 21–42.

Правдюк Н. Л., Кривий А. П. Виробничі витрати та їх місце в
управлінському обліку // Економіка АПК. – 1999. – № 4. – С. 47.

Скирпан О.П., Палюх М.С. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. –
Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 496 с.

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України
від 16.07.99 № 996-XIV // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – № 9. –
С. 3–8.

Безруких П.С. Состав и учет издержек производства и обращения. – М.:
ФБК, 1996. – 224 с.

Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за международними
стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра,
2001. – 840 с.

Керимов В.Є. Управленческий учет: Учебник. – М.:
Издательско-книготорговый центр „Маркетинг”, 2001. – 268 с.

Бухгалтерський облік і прийняття рішень: Навч. посібник / За ред П.С.
Смоленюка. – Хмельницький, НВП „Евріка” ТОВ, 2001. – 380 с.

Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. – Дніпропетровськ:
Наука і освіта, 2000. – 450 с.

Ананькина Е.А., Данилочкин С.В., Данилочкина Н.Г. и др. Контроллинг как
инструмент управления предприятием / Под. ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.:
Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 279 с.

Яругова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран. – М.:
Финансы и статистика, 1991. – 240 с.

Сысоев Н.И. Отражение затрат в управленческом учете // Бухгалтерский
учет. – 2002. – № 6. – С. 50–54.

Управленческий учет: Учебное пособие/ Под. ред. А.Д. Шеремета – 2-е
изд., испр. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2001. – 512 с.

Загородній А., Партін Г. Управлінський облік – для чого він фірмі //
Податкове планування. – 2001. № 7. – С. 68–69.

Класифікація витрат на виробництво у повносистемному рибницькому
господарстві

ЗА ВИДАМИ ВИТРАТ

Статті калькуляції

Елементи витрат

ЗА СКЛАДОМ

Одноелементні

Комплексні

ЗА ХАРАКТЕРОМ

Основні

Накладні

ПО ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

Виробничі

Адміністративні

Витрати на збут

ЗА СПОСОБОМ ВКЛЮЧЕННЯ ДО СОБІВАРТОСТІ

Прямі

Непрямі

ЗА ПОВНОТОЮ РЕАЛІЗАЦІЇ

Невичерпані

Вичерпані

ЗА ОЗНАКОЮ ЗВ’ЯЗКУ З ОБСЯГОМ ВИРОБНИЦТВА

Постійні

Змінні

Умовно-постійні

ЗА МЕТОДАМИ ОБЧИСЛЕННЯ

Маржинальні

Інкрементні

ЗА ВІДНОШЕННЯМ ДО ВИТРАЧАННЯ АКТИВІВ

Дійсні

Можливі

ЗА ВІДНОШЕННЯМ ДО ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Обов’язкові

Дискреційні

ЗА ПОРЯДКОМ ОБЧИСЛЕННЯ

Фактичні

Планові

Нормативні

ЗА РІВНЕМ КОНТРОЛЬОВАНОСТІ

ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЙНЯТОГО РІШЕННЯ

Контрольовані

Частково контрольовані

Неконтрольовані

Релевантні

Нерелевантні

Диференційні

ЗА ЕТАПАМИ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

Вирощування рибопосадкового матеріалу

Вирощування товарної риби

Переробка риби-сирцю

ЗА МОЖЛИВІСТЮ ВСТАНОВЛЕННЯ НОРМАТИВІВ

Нормовані

Ненормовані

Зведення витрат по первинних центрах формування

І

Зведення витрат по проміжних центрах формування

Облік по зведених центрах

ІІ

ІІІ

ІV

Зведений облік витрат по рибницькому господарству в цілому

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020