.

Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних форм власності (на прикладі м. Києва) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
527 4582
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних
форм власності (на прикладі м. Києва)

Питання щодо оцінки реального податкового навантаження на мікрорівні
залишається досить актуальним. Одні стверджують, що такий підхід
неконструктивний, оскільки він не враховує корисності оберненого потоку
благ, який отримують платники податків (юридичні особи) за рахунок
бюджетних витрат [14]. Інші вважають існування юридичних осіб лише
механізмом, що забезпечує передачу прибутків із підприємницької
діяльності до безпосередньо власників бізнесу [2]. На нашу думку, підхід
до оцінювання податкового навантаження і звідси вплив адміністративних
важелів регулювання має зміст, оскільки саме підприємство (юридична
особа) сплачує податки, включаючи податок на доходи фізичних осіб із
зарплати найманих працівників. Крім того, юридична має деякі можливості,
яких не має фізична особа (наприклад, отримання кредиту, подання позиву
до арбітражного суду та інші). Що стосується податку на додану вартість
(далі – ПДВ), то відповідно до механізму адміністрування він цілком
перекладається на споживача, однак якщо порівняти попит на деякий товар
за відсутності ПДВ і попит після його впровадження, то стає зрозуміло,
що втрати від оподаткування несе як виробник, так і споживач унаслідок
зменшення попиту після впровадження податку [3, с. 13]. У нашій роботі
ПДВ також враховується під час оцінки податкового навантаження. Але у
наведеній статистиці відсутня інформація щодо сплати соціальних
платежів, які, по суті, є оподаткуванням фонду заробітної плати і тому
повинні враховуватися при оцінці податкового навантаження [1].

Крім того, величина ставки оподаткування фонду оплати праці (ставка
соціальних платежів) має суттєвий вплив на тінізацію економіки в цілому
[9].

Зазвичай, податкове навантаження вимірюється відносно показників
економічної діяльності підприємств прибутку або валового доходу, однак
вважається, що величина валового доходу – більш об’єктивний показник
економічної діяльності, оскільки підприємці схильні до зменшення бази
оподаткування податку на прибуток підприємства і використовують значну
кількість схем (завищення витрат на сировину, маркетингові та страхові
послуги) з метою ухилення від сплати податку [12]. Внаслідок цього в
останні роки рентабельність основних галузей економіки України показує
стійку тенденцію до зменшення. Можливо, це пов’язано з недоліками
податкового планування і контролю за комерційною діяльністю підприємств
[8].

Виходячи з цього, деякі дослідники роблять висновок про правильний шлях
розвитку вітчизняної економіки на підставі факту, що підприємці
вкладають кошти у низькорентабельні або збиткові інвестиційні проекти
[15]. Для аналізу діяльності таких підприємств можливе застосування
іншого показника – соціально-податкового навантаження, який
розраховується як співвідношення до валового доходу суми витрат з
нарахування та виплати заробітної плати а також інших податкових та
обов’язкових платежів [4].

З іншого боку, широко відомим фактом є значна тінізація української
економіки та, за твердженням авторитетних зарубіжних організацій,
Україна займає одне з перших місць за рівнем корумпованості органів
державної влади і, навіть, не в змозі впровадити базисні антикорупційні
принципи, які добре спрацьовують у інших країнах [18].

Це пояснюється тим, що фактичний рівень рентабельності в значної частини
підприємств більший, ніж показник, який декларується, і швидше
перевищує, наприклад, ставки по гривневих депозитах у банках, що в
середньому складають 15–18 % [19]. За допомогою корупційних механізмів
здійснюється перерозподіл прибутків, які є потенційними доходами держави
між підприємцями та корумпованими службовцями [18].

Як зазначалося раніше, головним показником, що характеризує відношення
підприємства до сплати податків, є відношення сплачених податків до
валового доходу. Тому, якщо брати відношення сплачених податків до
прибутку, то остання характеристика може бути суттєво занижена за
рахунок методів оптимізації податкових платежів (завищення витрат на
виробництво, завищення маркетингових послуг, псевдо страхування,
використання штучно занижених експертних цін тощо). При такому підході
вважається, що приховати прибуток підприємства значно легше, ніж валовий
дохід (касовий метод дозволяє розраховувати достатню точність розрахунку
валового доходу). Тому існує пропозиція значну тінізацію фонду оплати
праці використати як базу для соціальних платежів валовий дохід [10].
Коли є значний за обсягом тіньовий сектор економіки [11], важливим
питанням є ефективність діяльності податкової служби, спрямованої на
зменшення податкових злочинів. У країнах з ринковою економікою важливою
характеристикою є ступінь добровільності сплати податків (відношення
добровільно сплачених податків до суми сплаченої з урахуванням
донарахувань [16]).

Проаналізуємо статистичні дані відносно валового доходу та сплачених
податків 2 880 підприємств м. Києва за 2005 рік і перший квартал 2006
року. Серед сплачених податків найбільша частка податку на прибуток
підприємств (далі – ППП), податку на додану вартість (далі – ПДВ),
податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), інших податків і платежів
(далі – ІП) (акциз, плата за землю тощо), що визначені законодавством
про оподаткування.

У результаті податкових перевірок для деяких із цих підприємств було
нараховано штрафні санкції. Тому однією з цілей цього дослідження є
аналіз ефективності впливу нарахування штрафних санкцій на сплату
податків у наступному часовому інтервалі. Для вирішення цього завдання
зроблена спроба виявити основні чинники нарахування штрафних санкцій та
передбачити їхні наслідки у наступні проміжки часу.

Крім того, були уточнені показники діяльності 2 634 підприємств відносно
валових доходів і сплачених податків за 2005–2006 рр. Ці підприємства
забезпечили близько 50 % податкових платежів, що адмініструється
державною податковою адміністрацією у м. Києві. Зі 10,1 млрд. грн.
частка окремих податків у загальній сумі податків така: ППП – 31 %, ПДВ
– 35 %, ПДФО – 15 %, ІП – 19 %. Також було використано дані щодо форми
власності досліджуваних підприємств. На підставі цієї інформації можна
зробити висновки стосовно залежності податкового менеджменту [7]
підприємств від форм власності, тенденцій розвитку підприємств різної
форми власності та впливу на цей розвиток адміністрування податків.

Аналіз вибірки. Припустимо, що податкове навантаження щодо валового
доходу є об’єктивною характеристикою відношення до сплати податків, яка
дозволяє не враховувати суттєву відмінність в обсягах виробництва та в
обсягах сплачених податків. Зазвичай, різні підприємства залежно від
сфери діяльності, становища основних фондів, рівня організації
виробництва мають різні показники валового доходу та прибутку і тому
по-різному сплачують податки. Такий підхід ґрунтується на тому, що інша
альтернативна форма оподаткування – податок з обороту – базується на
валовому доході, а не прибутку.

) відносно сплачених податків, валових доходів і податкових навантажень
(табл. 1).

Таблиця 1

Статистичні характеристики вхідної інформації (фільтровані дані)

106

Податкове навантаження за 2005 рік, % 0,98 2,3

Сумарне податкове навантаження за 2005 рік, % 3,02 31

Податкове навантаження за 1 квартал 2006 року, % 1,0 3,2

Оскільки прийнято вважати основною характеристикою відносної величини
сплати податків податкове навантаження відносно валового доходу, то в
першу чергу проаналізуємо вплив донарахувань на цю характеристику.
Розрахована оцінка величини податкового навантаження до нарахувань
становила 0,97 %, якщо осереднення проводити по всій вибірці
підприємств.

Після донарахувань вона зросла до 3,02 %. Виходячи з цього, на перший
погляд, можна зробити висновок, що завдяки нарахуванням надходження до
бюджету податкове навантаження суттєво збільшилося, тому й суттєво
збільшилася сума надходжень. Однак, якщо взяти до уваги сумарну величину
надходжень і донарахувань за 2005 рік, то останні становлять лише 30,1 %
від початкової суми надходжень. Податкове навантаження, якщо його
розрахувати на підставі сумарної величини надходжень і сумарних валових
доходів, збільшилося від 1,31 % до 1,7 %, тобто зміна відбулася
несуттєва. Порівняння характеристик навантажень, отриманих цими двома
способами, переконливо свідчить, що головна частка донарахувань була
зроблена підприємствами з малими обсягами валового доходу, тобто
невеликими платниками податків. Цю гіпотезу ми в подальшому перевіримо
на основі аналізу гістограм податкових навантажень.

Уже попередній аналіз за даними табл. 1 свідчить, що вплив перевірок,
проведених у 2005 році, на величину сплати податків у першому кварталі
2006 року не значний, середнє податкове навантаження змінилося від 0,98
% до 1 %. Крім того, аналіз середньоквадратичних відхилень свідчить про
значну неоднорідність підприємств як за обсягами виробництва, так і щодо
сплати податків. Для усіх масивів, які досліджуються, коефіцієнт
варіації перевищує 100 %.

Нами була розрахована кореляційна матриця першого порядку для визначення
ступеня щільності взаємозв’язку між змінними очищеної вибірки (табл. 2).
У кореляційній матриці використовуються такі позначення: Tax 05 –
сплачені податки підприємствами м. Києва за 2005 рік, Tax 06 – сплачені
податки підприємствами м. Києва за 2006 рік, VD 05 – валовий дохід
підприємств за 2005 рік, VD 06 – валовий дохід за 2006 рік, Dopl –
податкові донарахування за 2005 рік, TaxFull – сплачені податки за 2005
рік + доплата, TaxNav 05 – податкове навантаження на ці підприємства за
2005 рік (відношення сплачених податків до валового доходу), TaxNavFull
– податкове навантаження з урахуванням доплат, TaxNav 06 – податкове
навантаження на ці підприємства за 2006 рік.

Якщо задати ще один критерій фільтрації вибірки – величина донарахувань
для окремого підприємства не повинна перевищувати валовий дохід, то
обсяг вибірки зменшився до 2 865, для яких було побудовано кореляційну
матрицю (табл. 2).

, тоді зіркою (*) у кореляційній матриці позначається рівень значущості
менший за 0,05.

Аналіз таблиці показує, що існує істотна кореляція між валовими доходами
та сплаченими податками за різні проміжки часу. З іншого боку, це
свідчить про правильність вибору податкового навантаження відносно
валового доходу як головної характеристики процесу адміністрування
податків. Величина взаємозв’язку донарахувань із величиною валового
доходу суттєво менша, ніж взаємозв’язок між сплаченими податками та
валовим доходом. Разом з тим суттєва кореляція спостерігається між
донарахуваннями за 2005 рік та податками, сплаченими за 1 квартал 2006
року ( r = 0,415).

Сформулюємо основну гіпотезу для перевірки причин для донарахувань –
величина донарахувань за 2005 рік у середньому визначалася на підставі
податкового навантаження відносно валового доходу за цей проміжок часу.
Тоді для підприємств з малим або нульовим податковим навантаженням
величина донарахувань повинна бути більшою ніж для підприємств із
значним показником податкового навантаження. Тобто залежність повинна
бути оберненою. Але цього не спостерігається ( табл. 2).

Таблиця 2

Коефіцієнти кореляції між факторами

Tax05 Dopl VD06* Tax06* TaxFull TaxNav05 TaxNavFull TaxNav06*

VD05 0,354* 0,16* 0,98* 0,27* 0,349* 0,017 0,015 – 0,002

Tax05 1 0,22* 0,354* 0,89* 0,869* 0,15* 0,118* – 0,0008

Dopl

1 0,158* 0,415* 0,676* 0,019 0,049 – 0,0005

VD06*

1 0,299* 0,35* 0,02 0,018 – 0,002

Tax06*

1 0,885* 0,126* 0,125* – 0,001

TaxFull

1 0,126* 0,114* – 0,001

TaxNav05

1 0,389* – 0,008

TaxNavFull

1 – 0,006

Найбільший рівень кореляційного зв’язку спостерігається між однойменними
характе-ристиками за 2005 та 2006 роки. Так, взаємозв’язок між валовими
доходами дорівнює 0,982; між сплаченими податками – 0,892; між
податковими навантаженнями – 0,389. На нашу думку, це свідчить про
існування деяких сталих підходів до податкового менеджменту.

Розрахуємо фактор добровільності сплати податків. Якщо ним вважати
відношення кількості платників податків, які сплатили без донарахувань
до загальної кількості платників податків, то загальна кількість
платників податків, для яких донарахувань не було, дорівнює 322, а це
складає 11,2 % від загальної кількості. Якщо розглядати цей показник як
відношення сплачених податків до загальної суми з урахуванням доплат, то
цей показник становить 77 %. Наприклад, у США ще в 1995 році рівень
добровільності становить 85–90 % [16]. У нашому випадку певна кількість
доплат була незначною, вона навіть не компенсувала витрат на проведення
перевірки. Тому введемо межу ефективності, яка становить, на нашу думку,
близько 1000 грн та розрахуємо відповідно до першого варіанта оцінки.
Така величина донарахувань пов’язана, у першу чергу, з технічними
помилками початкового нарахування податків. Тоді кількість платників
податків, які відповідають цьому критерію, становить 649. У процентному
відношенні це становить 22,6 %. Проте ця величина є також надзвичай-но
незначною. Однак якщо оцінити процес перевірок щодо економічної
ефективності, то межа повинна бути суттєво збільшеною з урахуванням усіх
прямих і непрямих витрат на проведення перевірок (приблизно до 8 000
грн).

Аналіз податкового навантаження. Проаналізуємо побудовані гістограми
розподілу податкових навантажень по податках, сплачених за 2005 рік
(рис. 1). Найбільша кількість підприємств (приблизно 1420 або 49,4 %)
сплачує податків за 2005 рік у розмірі менше, ніж 0,2 % від валового
доходу. Серед них 521 (або 18,1 %) не показали доходу взагалі і
відповідно не сплатили податків. Найбільше податкове навантаження
становило 39,7 % від валового доходу.

Рис. 1. Статистичний розподіл податкового навантаження за 2005 р.
(кількість спостережень n = 2877, число інтервалів – 50, крок – 0,006
(0,6 %)

Проаналізуємо, як вплинули на рівень сплати податків донарахування в
кінці 2005 року. Для цього побудуємо гістограму за перший квартал 2006
року (рис. 2). Як і в 2005 році, найбільша кількість підприємств
сплачувала податків у розмірі менш ніж 0,2 % від валового доходу. При
збільшенні навантаження відповідна кількість підприємств прямує до нуля.

Рис. 2. Статистичний розподіл податкового навантаження за I кв. 2006 р.
(кількість спостережень n = 2877, число інтервалів – 50, крок – 0,006
(0,6 %)

Результати порівняльного аналізу податкових навантажень до і після
перевірок подано в табл. 3. Кількість підприємств, які не сплачували
податки, взагалі збільшилася до 664 або 23,1 % проти 18,1 % в 2005 році.
Також збільшилася частка підприємств, які сплачували податки менше 0,2 %
від валового доходу ( з 49,5 до 55,5 %).

Усі показники в інших діапазонах суттєво не відрізняються від показників
минулого 2005 року. Звідси випливає, що проведені перевірки та
донарахування в 2005 році не вплинули позитивно на сплату податків у
першому кварталі 2006 року.

Таблиця 3

Порівняльний аналіз податкового навантаження до і після впровадження
штрафних санкцій

Податкове навантаження, % 0–0,2 0,2–1 1–2 2–3 3–4 4–5 5–6 6–10 > 10

2005 р. (кількість підприємств) 1421 766 331 134 78 46 27 42 32

Питома вага, % 49,5 26,5 11,4 4,6 2,7 1,6 0,9 1,5 1,3

2006 р. 1 квартал 1594 703 249 115 44 34 40 48 50

Питома вага, % 55,5 24,4 8,6 4,0 1,5 1,2 1,4 1,7 1,7

Для поглибленого аналізу впливу нарахувань на величину сплачених
податків проаналізуємо лінійну залежність податкового навантаження у
першому кварталі 2006 р. від податкового навантаження у 2005 році (Х1)
та показника, який характеризує ефективність податкових перевірок (Х2).
Як цей показник, використаємо різницю податкового навантажен-ня після
донарахувань і податкового навантаження до нарахувань. У результаті
проведеного регресійного аналізу (табл. 4) була отримана економетрична
модель виду:

(1)

Отримана модель дозволяє стверджувати про існування щільної залежності
від податко-вого навантаження за попередній рік.

Таблиця 4

Оцінки параметрів економетричної моделі

Параметр Оцінка Стандартна помилка t- критерій

Стьюдента Р- величина

Вільний член 0,004 0,0003 13,5 0,00…

Х1 0,546 0,0126 43,5 0,00…

Х2 – 0,000002 0,000006 – 0,4 0,7

R2 = 39,9%; F = 946,9, SEE = 0,016.

).

Як згадувалося раніше, значна частка штрафних санкцій має незначні як
абсолютні, так і відносні величини. Тому в наступній регресійній моделі
ми враховували тільки ті підприємства, для яких величина податкового
навантаження внаслідок штрафних санкцій зросла більше ніж на 1 %. Для
цієї вибірки регресійна залежність аналогічна виразу 1 і

(2)

коефіцієнт при не значимий.

Отримана модель практично така ж, як і попередня. Це вказує на те, що
перевірочна робота не є системною, тобто відсутня певна логіка та
алгоритм цих перевірок, і вона не впливає позитивно на ступінь сплати
податків підприємств.

.

Такий підхід є надзвичайно спрощеним, тому що він не враховує соціальні
платежі оподаткування фонду оплати праці та відносить сплату ПДВ цілком
на рахунок підприємст-ва. Під час аналізу вибірки нами були виключені
підприємства з від’ємною рентабельністю (для яких величина прибутку
перевищувала валовий дохід). Крім того, з вибірки були вилучені
підприємства з рентабельністю більше 100 % (n = 21). Після цього середня
величина рентабельності по цензурованій вибірці становила 3,98 % при
середньоквадратичному відхиленні 9,1 %. Така значна варіативність
вибірки пояснюється існуванням незначної кількості підприємств із
високими значеннями рентабельності (табл. 5).

Таблиця 5

Кількість підприємств за рентабельністю

% 0* 0-0,5 0,5 -1 1-2 2-4 4-6 6-10 10-15 15-20 20-30 30-100

n 521* 1735 349 338 246 81 69 27 13 13 6

% 18,1 60,3 12,1 11,7 8,6 2,8 2,4 0,9 0,5 0,5 0,2

– кількість підприємств з нульовою рентабельністю включається і в
інтервал 0–0,5 %

Крім того, нами була розрахована на підставі попереднього алгоритму
усереднена рентабельність, яка визначалася сумарними валовими доходами і
сумарними сплаченими податками. Сумарний валовий дохід склав 321 млрд
грн, сумарні витрати – 303 млрд грн, розраховано за поданим вище
алгоритмом. Звідси рентабельність становила 5,9 %. Вона відрізняється
від попередньої оцінки, тому що у попередньому випадку нами були
виключені спостереження з надзвичайно великою рентабельністю.

Значна кількість підприємств не сплачує податки взагалі, тому має
нульову рента-бельність (n = 521, або 18,1 %). Рентабельність менше 0,5
% мають 1 735 підприємств або 60,3 %. Кількість підприємств, які
показують більш реальні значення рентабельності (більше 10 %),
становлять 59 або 2,1 % від загальної кількості. На нашу думку, ця
величина рента-бельності відповідає дохідності фінансових інструментів
банківської системи, яка складає для депозитних вкладів 15–18 %. Таким
чином, переважна більшість підприємств міста Києва (більше 97 %), якщо
вважати істинною інформацію поданих декларацій до податкових органів,
працює збитково, в це повірити надзвичайно важко. Напрошується висновок,
що вони працюють за тіньовими схемами, тобто маскують реальні прибутки.
Гістограму розподілу рентабельності вибірки, що досліджується, показано
на рис. 3.

Рис. 3. Гістограма розподілу рентабельності підприємств цензурованої
вибірки (кількість спостережень n = 2 877, число інтервалів – 50, крок –
0,012 (1,2 %)

Як описувалося раніше, найбільша частка вибірки має незначний рівень
рентабельності, при зростанні рентабельності кількість підприємств
суттєво зменшується.

Аналіз уточненої вибірки. На першому етапі нами було проаналізовано
вплив контроль-но-перевірочної роботи ДПА в 1 кварталі 2006 році. Тепер
проаналізуємо дані, які містять інформацію за весь 2006 рік. Повний
обсяг вибірки становить 2 684 підприємства. За даний період 299
припинили своє існування (у 2006 році показали нульовий валовий дохід).
Таким чином, кінцева вибірка становила 2385 підприємств, основні
статистичні характеристики подано в табл. 6.

Таблиця 6

Статистичні характеристики вхідної інформації уточненої вибірки

1010

Сумарне податкове навантаження за 2005 рік, % 3,3 9,3 1,6 7825

Податкове навантаження за 2006 рік, % 3,8 9,8 1,6 8972

Крім оцінки середнього та середньоквадратичного відхилення, додатково
була розрахова-на медіана та сумарний показник відповідної
характеристики. Це потрібно для визначення динаміки розвитку процесу,
зокрема, медіана дозволяє без розрахунку моментів вищих порядків
визначити асиметрію досліджуваних процесів. Сумарний валовий дохід зріс
з 282 млрд грн у 2005 році до 321 млрд грн у 2006 році (табл. 6) або на
13,8 %, що практично пояснюється інфляційною складовою (10,3 % за 2005
рік та 11,6 % за 2006 рік [5]). Сплачені податки зросли з 10,1 млрд грн
до 14,2 млрд грн, або на 40,6 %. Цей процес чітко відобразив-ся при
порівнянні ступеня податкового навантаження за ці роки. Так, середній
показник, розрахований за загальною вибіркою, зріс із 3,3 до 3,8 %, або
за іншою методикою розрахун-ків, яка базується на сумарних сплачених
податках до сумарних доходів з 3,6 до 4,4 %.

Що стосується середнього розміру підприємств, які належать до
досліджуваної вибірки, то найменший валовий дохід незначно перевищує 500
тис. грн на рік, що пов’язано з верхньою межею валових доходів
підприємств, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Найбільший за обсягом валовий дохід перевищує 25 млрд. грн. Медіана
розподілу практично на порядок менша за середнє значення, що свідчить
про суттєву частку підприємств з малими обсягами валових доходів.

Аналіз залежності від сплати податків від форми власності. Загальна
вибірка (n = 2380) була розділена за формою власності. До першої групи
відносяться підприємства з приватною формою власності (n = 2234). До
другої – з державною формою власності (n = 146). Основні статистичні
характеристики економічної діяльності та сплати податків по цих трьох
вибірках залежно від форм власності показано в таблицях 7, 8.

Таблиця 7

Статистичні характеристики вхідної інформації уточненої вибірки для
приватної форми власності (грн)

109

Сумарне податкове навантаження за 2005 рік, % 2,8 8,7 1,3 6175

Податкове навантаження за 2005 рік, % 2,1 9,3 1,0 4679

Податкове навантаження за 2006 рік, % 3,2 9,0 1,5 7083

Найбільш великі за обсягами виробництва підприємства належать державній
формі власності. Для них середній обсяг валового доходу становить 657
млн грн, для підприємств приватної форми власності середній річний
валовий дохід становить 83 млн грн, а для підприємств колективної форми
власності – 53 млн грн.

По-перше, проаналізуємо ефективність діяльності підприємств залежно від
форми власності. Головним показником, за яким будемо робити висновок, є
валовий дохід. Для підприємств приватної форми власності (n = 2234)
загальний валовий дохід зріс з 185 млрд грн у 2005 році до 233 млрд грн
у 2006 році (на 25,9 %), що суттєво перевищує річні темпи інфляції за
досліджуваний проміжок часу.

Таблиця 8

Статистичні характеристики вхідної інформації уточненої вибірки для
державної форми власності (грн)

109

Сумарне податкове навантаження за 2005 рік, % 11,1 14,36 8,4 1621,4

Податкове навантаження за 2005 рік, % 3,27 16,06 1,9 478,1

Податкове навантаження за 2006 рік, % 12,43 15,48 8,76 1814

Порівняно з цим для колективної форми власності валовий дохід упав з 228
млн грн до 168 млн грн (зменшився на 36,8 %). Така ж сама тенденція
спостерігалася і для підприємств державної форми власності: валовий
дохід зменшився з 96 млрд грн до 87,4 млрд грн, або на 9 %. Такі
характеристики подано в номінальних коштах, для яких характерне
інфляційне зростання, тобто зменшення на 9 %, у кількісних показниках
виробництва, означає найменше 20-ти відсоткове зменшення.

Зараз зупинимося більш детально на сплаті податків. Для підприємств
приватної форми власності величина сплати податків зросла з 4,5 млрд грн
до 6,9 млрд грн, або на 53,3 %, тоді як для колективної форми власності
– з 11,8 млн грн до 15,9 млн грн, або 34,7 %. Тобто це суттєво менше
порівняно з приватною формою власності. Що стосується сплати податків з
підприємств з державною формою власності, то ці показники такі: 2005 рік
– 5,65 млн грн, 2006 – 7,25 млрд грн, тобто зросло на 28,3 %. Зростання
величини сплачених податків при зменшенні валових доходів для
підприємств державної та колективної форм власності призвело до
суттєвого зростання податкового навантаження з 3,3 % до 12,4 % для
підприємств державної форми власності, та з 5,6 до 15 % – для
підприємств з колективною формою власності. Це швидше за все негативно
відобразиться на економічних показниках цих підприємств наступного року.
Для підприємств із приватною формою власності податкове навантаження
зросло з 2,1 до 3,2 %, що меншою мірою негативно вплине на результати
подальшої економічної діяльності.

Отже, на відміну від традиційного показника податкового навантаження, що
визначається як співвідношення податку на прибуток та валового доходу,
розширений показник податко-вого навантаження є більш адекватною
характеристикою, яка характеризує відношення до сплати податків
платниками різних форм власності.

Для більшості підприємств податкове навантаження має надзвичайно мале
значення, менш ніж 1 % від валового доходу. Значна частка підприємств не
сплачує податків взагалі. Для аналізу діяльності таких підприємств
можливе застосування іншого показника – соціально-податкове
навантаження, який розраховується як співвідношення до валового доходу
суми витрат із нарахування та виплати заробітної плати, а також інших
податкових та обов’язкових платежів.

Ефективність проведених податкових перевірок сплати податків за 2005 рік
майже не вплинула на рівень добровільності сплати податків за перший
квартал 2006 року.

Показники рентабельності виробництва надзвичайно низькі порівняно з
дохідністю основних інструментів фінансового ринку України. Це, на нашу
думку, свідчить про значну тінізацію доходів підприємств і доводить
необхідність посилення фіскальної складової у організації та здійсненні
контрольно-перевірочної роботи органами державної податкової служби.

Існує суттєва залежність величини податкового навантаження від форми
власності, вона найбільша для підприємств державної форми власності, що,
мабуть, пов’язано з тим, що ці підприємства сплачували 50 % податок на
прибуток підприємства.

Останні півроку спостерігалася позитивна тенденція щодо зростання частки
податків у валових доходах підприємств різної форми власності, однак
тільки для приватної форми власності зростання частки сплачених податків
супроводжувалося зростанням обсягу виробництва.

Продовженням цих досліджень буде, на нашу думку, аналіз податкового
менеджменту, як з боку держави так і з боку підприємств, із метою
встановлення компромісних рішень щодо частки податків у кінцевій
вартості продуктів, а також і прибутку підприємств. Це швидше стосується
змін у податковій системі України, спрямованих на зменшення частки
тіньової економіки, зокрема впровадження системи моніторингу (відбору)
платників податків, застосування нових методів здійснення перевірок,
розвитку інституту „податкових агентів”, повернення до непрямих методів
визначення податкових зобов’язань, відмова від дорогих в адмініструванні
податків, заміна відрахувань на заробітну плату єдиним соціаль-ним
платежем, перегляду системи відповідальності за вчинення правопорушень
тощо.

Література:

1. Амоша О., Вишневський В. До питання про оцінку рівня податків в
Україні // Еконо-міка України. – 2002. – № 8. – С. 11–19.

2. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн. –
К.:, Комп’ю-терпрес, 2004. – С. 55.

3. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Д.Э. Лекции по экономической теории
государственного сектора. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 831 с.

4. Брехов С. Оцінка контрольно-перевірочної роботи // Формування
ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 10(53). – С. 44–49.

5. Брехов С. Штрафи за несплату податків в ринкових умовах України //
Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 2(45). – С. 126–129.

6. Дудко В.С., Погореловська І.Д., Скрипник А.В., Данілов О.Д.
Застосування системи „STATGRAPHICS” при прийнятті інноваційних рішень у
фінансах і податках: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС
України, 2001. – 94 с.

7. Иванов Ю.Б., Карпова В.В., Карпов Л.Н. Налоговый менеджмент: Учебное
пособие. – Х: ИД „ИНЖЭК”, 2006. – 488 с. – С. 412–449.

8. Максимець К.П. Організація податкового планування і контролю на
комерційному підприємстві // Економіка та управління. – Київ: Європ.
ун-т, 2005. – № 1. – С. 67–75.

9. Осаковский В. Влияние реформирования ЕСН на теневую экономику:
негласный сговор и конфликт интересов // Вопросы экономики. – 2005. – №
5. – С.89–99.

10. Парнюк В. Про необхідність зміни методологічного підходу до
нарахування зборів до Пенсійного та соціальних фондів // Економіка
України. – 2006. – № 4. – Квітень. – С. 16–21.

11. Скрипник А., Дудко В. Оцінка тіньового сектора економіки України //
Вісник НБУ. – 2000. – № 4. – С. 16–19.

12. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив
на детініза-цію економіки // Вісник НБУ. – 2002. – № 5. – С. 52–59.

13. Скрипник А.В. Сучасні підходи до прийняття нової редакції
Податкового кодексу // Вісник НБУ. – 2005. – № 12. – С. 20–28.

14. Соколовськая А. Теоретичные начала определения налоговой нагрузки и
уровня налогообложения экономики // Экономика Украины. – 2006. – № 7
(528). – Июль. – С. 4–17.

15. Чухно А. Нова економічна політика // Економіка України. – 2005. – №
6. – С. 4–10.

16. Internal Revenue Service 1995 Data Book // Departamet of the
Treasury. NW Washington. – 1995. – 26 p.

17. Keller W., Warrack B. Essentials of bisiness statistics // ITP. –
1994. – Belmont, California. – pp. 446–448.

18. http://enfor.ua.com/letters/2005/09/13/171105.html.

19. www.liga.net // ЛІГА БізнесІнфор.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020