.

Диференційовані рентні платежі: проблеми та перспективи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
493 3534
Скачать документ

Реферат на тему:

Диференційовані рентні платежі: проблеми та перспективи

Діюча в Україні система встановлення рентних платежів за видобуток
нафти, природного газу передбачає визначення розміру рентних платежів
залежно лише від обсягів видобутку і не встановлює їх залежності від
ціни реалізованої продукції.

Діюча система не враховує особливості нафтогазовидобувної галузі, що
характеризується різноманітністю гірничо-геологічних умов розробки
нафтових і газових родовищ і, як наслідок, різною собівартістю
видобутку. При цьому більшість нафтогазових родовищ України (близько 70
%) знаходяться у тяжких гірничо-геологічних умовах та мають низький
дебіт вуглеводнів, експлуатація свердловин нерентабельна або дуже
низька.

Тобто рентні платежі в їх теперішній формі є специфічною формою податку
на одиницю продукції, несуть однорідне економічне навантаження і є
близькими до акцизу. Це суперечить економічній сутності цього платежу,
метою якого є вилучення на користь держави частини надприбутку,
одержаного нафтогазовидобувними підприємствами від реалізації видобутих
нафти і природного газу залежно (у першу чергу) від коливання цін.

Сьогодні в Україні не існує законодавчо встановленого механізму
визначення ставки рентних платежів за нафту і природний газ. Зазначені
ставки встановлюються на кожний поточний рік Законом України “Про
державний бюджет України” і протягом останніх років коливалися, залежно
від економічної ситуації у державі, в дуже широких межах – від нульової
ставки до 30,6 грн. за 1000 куб. м природного газу та від нульової
ставки до 160 гривен за тонну нафти. Це суперечить діючому законодавству
України, оскільки відповідно до статті 1 Закону України “Про систему
оподаткування”, “ставки, механізмсправляння, пільги щодо оподаткування
мають встановлюватися тільки законами України про оподаткування”.

Верховною Радою України 22 травня 2003 року прийнято Закон України “Про
внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2003
рік” та деяких законодавчих актів” № 849-ІУ яким, без економічного
обґрунтування, черговий раз значно збільшено розмір рентних платежів на
природний газ з 28,9 грн. до 30,6 грн. за 1000 куб. м, на нафту з 52,02
грн. до 160 грн. за тонну нафти та введено додаткову рентну плату за
газовий конденсат у розмірі 104,04 грн. за тонну.

Зазначене підвищення розмірів рентних платежів за попередніми
розрахунками забезпечує державі додаткові надходження в розмірі близько
88 млн гривень, але фактично на відповідну суму зменшуються капітальні
вкладення у видобуток вуглеводнів в Україні.

Таким чином, сьогодні рентні платежі забезпечують гарантований дохід
держави, але не вирішують проблеми по вилученню надприбутків у
видобувників вуглеводнів.

Економічно необґрунтоване встановлення ставок рентної плати на нафту і
природний газ призводить до збиткової діяльності нафтогазовидобувних
підприємств, не дає можливості здійснювати приріст запасів та
забезпечити технічне переоснащення родовищ. Крім того, слід зауважити,
що видобутий підприємствами НАК “Нафтогаз України” газ постачається
населенню регульованій державою ціні, яка покриває лише собівартість,
рентну плату та інші податкові зобов’язання. За таких обставин
видобувати газ стає не-вигідно. Така політика призводить до постійного
дефіциту капітальних вкладень.

У національній Програмі “Нафта і газ України до 2010 року”, прийнятій
постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.01 р. № 665,
сформульовано основний принцип енергетичної безпеки країни – максимально
можливе забезпечення потреб держави у паливно-енергетичних ресурсах за
рахунок підвищення обсягів власного їх видобутку, послаблення залежності
від імпорту енергоносіїв.

Відповідно до положень цієї Програми з метою нарощування обсягів
власного видобутку нафти і газу передбачалося в середньому щорічно
вкладати в нафтовидобуток близько 1 770 млн грн. Але у
нафтогазовидобувному комплексі має місце постійний дефіцит коштів і, як
наслідок, невиконання запланованих Програмою обсягів видобутку нафти та
газу.

При однаковій ціні на видобуті нафту і природний газ та єдиній системі
оподаткування величина рентних платежів не може бути однаковою для всіх
родовищ, її роль має полягати в регулюючій функції держави і
забезпечувати зацікавленість надрокористувача в розробці родовищ як зі
сприятливими гірничо-геологічними умовами, так і таких родовищ, де
гірничо-геологічні умови обтяжливі для економічно вигідного видобутку
нафти і природного газу.

Одним із шляхів вирішення цього питання та поліпшення економічного
стану нафтогазовидобувних підприємств є встановлення економічно
обґрунтованого розміру рентних платежів (залежно від ціни реалізованої
продукції) та їх диференціація залежно від різних гірничо-геологічних
умов розробки родовищ.

Найбільш концентрованими показниками сприятливості чи несприятливості
гірничо-геологічних умов для економічно вигідного видобутку нафти чи
природного газу із надр є:

– глибина залягання покладу нафти чи газу, яка обумовлює розмір
капітальних витрат на буріння свердловин та експлуатаційні витрати
видобутку вуглеводнів;

– середній дебіт свердловин, який безпосередньо впливає на розмір
валового доходу нафтогазовидобувних підприємств.

У практиці нафтогазовидобувних країн світу не існує єдиної методики
нарахування і справляння рентних платежів. У більшості
нафтогазовидобувних країн рентні платежі встановлюються у відсотках від
вартості видобутих нафти і газу, виходячи з нормативних
(диференційованих залежно від гірничо-геологічних умов розробки родовищ)
ставок рентних платежів, з урахуванням існуючого рівня цін на нафту і
природний газ.

Слід зазначити, що останні 5–10 років у світовій практиці відмічається
тенденція деякого зменшення нормативів рентних платежів. Крім того,
більш високі нормативи рентних платежів мають місце в
країнах-експортерах нафти і газу. Для більшості країн-імпортерів нафти і
газу, особливо тих, що зацікавлені в залученні для розвідки і розробки
своїх родовищ іноземних інвестицій, ці нормативи не перевищують 12,5 %.

При визначенні вартості видобутих нафти і природного газу користуються
як реальними цінами світового ринку, так і встановленими органами
державного управління спеціальними регульованими цінами. При розробці
морських родовищ нафти і природного газу та родовищ, що мають важко
видобувні та виснажені запаси, має місце пільговий режим оподаткування
щодо рентних платежів (аж до повного їх скасування).

Враховуючи світовий досвід і дані аналізу родовищ нафти і природного
газу в Україні, за участю асоціації “Нафтогазбудінформатика” розроблено
Закон України “Про рентні платежі за нафту і природний газ”, який
узагальнює світовий досвід по стягненню надприбутку нафтогазовидобувних
підприємств, що використовують мінерально-сировинні ресурси держави.
Зазначеним Законом запроваджується розрахунок рентних платежів залежно
від диференційованих за гірничо-геологічними умовами розробки нафтових
та газових родовищ ставок рентних платежів та фактичного рівня цін на цю
продукцію.

Основною метою Закону є вирівнювання рентабельності
природокористування в різних умовах і одночасно забезпечення
стимулюючо-регулюючої ролі ренти.

2 жовтня 2003 року Верховна Рада України більшістю голосів прийняла
Закон України “Про рентні платежі на нафту і природний газ”. Прийняття
цього Закону можна розцінювати як важливий крок держави до
цивілізованого підходу з регулювання діяльності нафтогазовидобувних
підприємств, оскільки на сьогодні в Україні, як зазначалось вище, не
існує законодавчо встановленого механізму визначення ставки рентних
платежів на нафту і природний газ.

Проте Президент України наклав на Закон України “Про рентні платежі за
нафту і природний газ” вето, мотивуючи його, в першу чергу, втратами
бюджету та відсутністю рентних платежів за газовий конденсат.

Враховуючи нагальність вирішення проблеми сьогодні підготовлено нову
редакцію Закону України “Про рентні платежі за нафту, природний газ і
газовий конденсат” з урахуванням пропозицій Президента України і до
проекту Закону України було внесено відповідні зміни та доповнення:

– до Закону внесено рентні платежі за газовий конденсат;

– збільшено ставки рентних платежів за нафту і природний газ, що
зменшить втрати бюджету у разі введення Закону в дію у 2004 році;

– збільшена залежність диференційованої ставки рентних платежів від
глибини свердловин, що стимулюватиме розробку нових родовищ із значною
глибиною залягання.

Новим проектом Закону України “Про рентні платежі за нафту, природний
газ і газовий конденсат” пропонується встановити розрахунок рентних
платежів залежно від диференційованих за гірничо-геологічними умовами
розробки нафтових і газових родовищ ставок рентних платежів та
фактичного рівня цін на цю продукцію.

Запропонована проектом Закону методика враховує:

– стан родовищ та умови видобутку нафти, природного газу і газового
конденсату в Україні;

– досвід встановлення диференційованих нормативів рентних платежів
багатьох нафтогазовидобувних країн світу;

– розміри максимальних ставок рентних платежів, що встановлюються у
нафтогазовидобувних країнах світу;

– залежність рентних платежів від існуючого рівня цін на нафту,
природний газ і газовий конденсат;

– залежність рентних платежів від умов реалізації продукції – за
регульованими або ринковими цінами;

– необхідність забезпечення надходження коштів до бюджету України за
рахунок рентних платежів за видобуті мінеральні ресурси і, в той же час,
необхідність суттєвого покращення фінансового стану нафтогазовидобувних
підприємств України з метою нарощування власного видобутку нафти,
природного газу і газового конденсату.

Передбачений проектом Закону розподіл надприбутку дозволить
нафтогазовидобувним підприємствам підтримувати достатній рівень
рентабельності видобутку за рахунок зменшення рентних платежів при
падінні цін, а державі – отримувати значно більші надходження до бюджету
при зростанні цін на нафту, природний газ і газовий конденсат.

Проектом Закону визначено, що для обсягів нафти, природного газу і
газового конденсату, які реалізуються за регульованими цінами,
розрахунок рентних платежів проводиться окремо із застосуванням
регульованих цін, що дасть змогу дещо вирівняти економічні умови
діяльності нафтогазовидобувних підприємств за рахунок зменшення рентних
платежів для обсягів вуглеводнів, які реалізуються за регульованими
цінами.

Введення в дію запропонованого законопроекту дасть змогу за рахунок
застосування диференційованих ставок рентних платежів вирівняти умови
виробничої діяльності нафтогазовидобувних підприємств, незалежно від
гірничо-геологічних факторів розробки родовищ. Це дозволить зробити
рентабельним видобуток нафти, природного газу і газового конденсату на
старих, мало- та низькодебітних родовищах і родовищах із значною
глибиною залягання за рахунок встановлення менших ставок рентних
платежів та направити вивільнені кошти на додатковий видобуток нафти,
природного газу і газового конденсату, що сприятиме економічному
зростанню як кожного з підприємств, так і нафтогазовидобувної галузі в
цілому.

Економічні наслідки введення в дію Закону України “Про рентні платежі за
нафту, природний газ і газовий конденсат” такі.

Проведені розрахунки можливих втрат бюджету у разі прийняття Закону
України “Про рентні платежі за нафту, природний газ та газовий
конденсат” свідчать, що падіння суми рентних платежів (в розмірі 215 або
181,5 млн грн.) у разі підвищення ціни на природний газ для населення
спостерігається лише за видобутий природний газ, який майже в повному
обсязі йде на потреби населення за дуже низькими регульованими цінами.
Разом з тим, зменшення рентних платежів буде частково компенсоване для
бюджету за рахунок збільшення податку на прибуток.

У разі економічно обґрунтованого прогнозованого підвищення регульованої
ціни на природний газ, рентні платежі за видобутий природний газ
відповідно збільшаться. Те ж саме стосується розміру рентних платежів за
нафту і газовий конденсат, ціни на які мають сталу тенденцію до
зростання. В подальшому в разі необхідності можливого підвищення, або, в
окремих випадках, зменшення ставок рентних платежів на видобуті
вуглеводні в Україні таке регулювання можна буде здійснювати шляхом
внесення відповідних змін саме до цього Закону.

Зазначений Закон є вкрай необхідним для нафтогазовидобувної галузі
України і дозволить нафтогазовидобувним підприємствам забезпечити
достатній рівень рентабельності видобутку, а державі – отримувати значно
більші надходження до бюджету від збільшення видобутку вуглеводнів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020