.

Можливості оптимізації бази і ставок оподаткування податком на прибуток (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
385 3837
Скачать документ

Реферат на тему:

Можливості оптимізації бази і ставок оподаткування податком на прибуток

Цілісність і збалансованість системи оподаткування доходів – одна з
найважливіших умов забезпечення економічного зростання та
соціально-політичної стабільності будь-якої країни. Для більшості
постсоціалістичних країн швидкий перехід від адміністративно-командної
економіки до ринкової супроводжується розбалансуванням системи державних
фінансів, різким спадом виробництва та зростанням соціального
напруження. У таких історичних умовах податкова система, яка формувалася
без достатнього досвіду та в короткий термін, мала дуже багато
недоліків. Враховуючи низький рівень добробуту громадян, державні органи
влади були вимушені віддати перевагу фіскальній функції оподаткування.
Водночас були порушені базові принципи створення податкових систем, як
наслідок – значні перекоси у податковому навантаженні на платників
податків і, як результат, недостатні надходження в бюджет. Тому аналіз
діючих ставок та бази оподаткування податком на прибуток підприємств має
актуальне значення.

Дану проблему досліджувало багато вітчизняних економістів, серед них:
Арзуманов Р., Климахіна О., Бадида М. [1, 2], але ряд проблем потребує
поглибленого дослідження, а саме: можливості оптимізації податкових
ставок і бази оподаткування податком на прибуток. Тому метою нашої
статті буде пошук шляхів оптимізації діючого механізму оподаткування
прибутку підприємств.

Деякі економісти вважають, що доцільніше було б оподатковувати доходи
підприємства, а не прибутки. В Україні така практика існувала тривалий
час. Тому варто спочатку проаналізувати механізм нарахування податку на
прибуток (рис. 1).

Справляння податку на прибуток та податку на доходи не має суттєвої
різниці. Неоднаковий лише порядок розрахунку об’єкта оподаткування. За
економічним змістом оподатковуваний прибуток, що виступає як об’єкт
оподаткування, є оподатковуваним доходом. Тому, на нашу думку, не варто
повертатися до практики оподаткування доходу підприємства.

Головною перевагою прибуткового оподаткування є пряма залежність
розміру податку від розміру отриманого прибутку. Це необхідно мати на
увазі при встановленні ставок податків. Так, розмір ставки податку на
прибуток необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове
оподаткування не перешкоджало б розвитку виробництва, тому виникає
питання про важкість оподаткування.

Мета фіскальної науки полягає в адміністративно-організаційному вмінні
забезпечувати максимум державних доходів при нейтралізації негативних
ефектів оподаткування на ділову активність і стан економіки при
мінімальному соціальному невдоволенні платників податків. Саме звідси і
походить думка, що найвище податкове мистецтво полягає в зниженні
податків і спрощенні податкових систем з метою збільшення доходів
бюджету. Але, з іншого боку, зниження податкових ставок не безмежне,
тому необхідно відшукати оптимальну ставку оподаткування для даних умов.

Еволюція прибуткового оподаткування характеризується закономірним
переходом від підвищення податкових ставок на доходи юридичних і
фізичних осіб в умовах розширення державного регулювання економіки до
зниження їх в умовах обмеженого державного втручання в
соціально-економічні процеси.

Розвиток прибуткового оподаткування підприємств в Україні
супроводжувався зміною ставки податку та тенденцією до переходу від
диференціації ставок до застосування єдиної ставки податку для
підприємств, що займаються різними видами діяльності.

Якщо у 1993 році ставка податку на валовий дохід була на рівні 18 %, то
з 01.02. 1994 її було підвищено до 22 %. Податок на прибуток підприємств
в усі періоди його запровадження стягувався за ставкою 30 %, лише з
01.01.2004 ставку знижено до 25 %. Крім базової, було передбачено
пільгові ставки для спільних підприємств з часткою іноземного інвестора
понад 30 %, дослідних підприємств з часткою відповідної продукції не
менше 80 %; для доходів, одержаних підприємствами від належних їм акцій,
облігацій та цінних паперів. На високому рівні (60, 70, 75 %) було
встановлено ставки на доходи від посередницької діяльності, грального
бізнесу, масових концертно-видовищних заходів.

У нетривалі періоди переходу до оподаткування прибутку зазначений
податок також стягувався за диференційованими ставками. Їх рівень і
ступінь диференціації на окремі види діяльності було зменшено з 1995
року після набрання чинності Законом „Про оподаткування прибутку
підприємств”.

Застосування великої кількості податкових ставок пояснюється спробами
державного регулювання розвитку певних видів діяльності, але це значно
ускладнювало роботу податковим органам і бухгалтерам, а також
стимулювало до ухилень через маніпулювання ставками.

Розглянемо дані про надходження податку на прибуток підприємств до
зведеного бюджету протягом ряду років (табл.1)*.

Таблиця 1

Податок на прибуток та прибуток підприємств у 1993-2003 рр.

Показники 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003

трлн крб млрд грн

Доходи   державного  бюджету 49,6 523,6 20,7 30,2 27,1 28,9 32,9 49,1
54,9 61,95 67,06

Податок  на прибуток 14,5 142,9 4,9 5,5 5,7 5,7 6,4 7,7 8,3 9,4 10,4

Частка податку на прибуток у доходах бюджету, % 29,17 27,33 23,49 18,19
20,96 19,69 19,32 15,67 15,07 15,17 17,00

Прибуток підприємств 93,3 514,8 52,9 18,8 14,4 6,4 7,4 13,9 18,7 14,6
13,9

Частка прибутку, що сплачується у вигляді податку, % 15,52 27,77 9,2
29,2 39,46 88,97 85,8 55,25 44,2 64,37 74,82

Як видно з таблиці, частка податку на прибуток у доходах бюджету спадає
і стабілізувалася в середньому на рівні 15 %. Таким чином, можна зробити
висновок, що застосування диференційованих ставок щодо оподаткування
прибутку суттєво не збільшує доходи бюджету. Рівень надходження податку
на прибуток на сьогодні є досить близьким до рівнів оподаткування
корпорацій у розвинених країнах [5]. Але, як зазначалось вище, податок
на прибуток українських підприємств відрізняється від податку на
прибуток корпорацій, оскільки вітчизняним податком на прибуток
оподатковуються всі юридичні особи незалежно від розміру, крім тих, хто
знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Поряд з цим, якщо порівняти загальну суму податку на прибуток і суму
отриманого прибутку підприємствами, бачимо, що частка податку досить
значна, хоча і сильно коливається, але в середньому наближається до
45,98 %. Це говорить про значне навантаження на підприємства, що
отримують прибуток. Назвати цю величину податковим тягарем буде не
зовсім коректно, це швидше важкість оподаткування.

Російська фінансова наука, а потім і радянська, вважала проблему
визначення податкового тягаря більш складною, ніж це прийнято на Заході.
І. Горлов першим в історії фінансової науки розкритикував чисто
математичний підхід до визначення величини податкового тягаря і поставив
питання про важкість оподаткування [3]. Думка І. Горлова отримала свій
розвиток у працях В.А. Лєбєдєва та О. Ісаєва. В.А. Лєбєдєв вирішення
проблеми висоти податкових ставок ставив у залежність від ефективності
економічної і податкової політики. Він поставив в основу податкової
політики три правила: 1) цінність послуг державного правління, що
надаються виробництву, повинна по можливості дорівнювати тому, що
береться у вигляді податків з виробників; 2) кожен податок повинен бути
співвимірний з податковою силою свого об’єкта; 3) прибуткове
оподаткування повинне поступово прямувати до згладження різниці між
фактичними і нарахованими середніми величинами доходів.

Хоча сьогодні податки збираються з метою фінансового забезпечення
діяльності держави, але податкові доходи витрачаються на конкретні
бюджетні цілі і в першу чергу на народне господарство. Тому перше
правило В.А. Лєбєдєва заслуговує уваги сучасного дослідника податків, і,
звичайно, в податковій політиці необхідні співставлення державних витрат
на народне господарство з тією сумою податків, яку держава отримує від
виробників. З урахуванням таких розрахунків, можливо, величина важкості
оподаткування вітчизняного виробника отримала б реальну оцінку.

Треба звернути увагу на нетотожність понять „важкість оподаткування” і
„податковий тягар” у літературі початку ХХ століття. К.Ф. Шмельов писав,
що поняття тяжкості оподаткування зводиться до двох елементів: 1)
податковий тягар; 2) тиск, спричинений цим тягярем у народному
господарстві, чи власне тяжкість, яку відчуває народне господарство чи
окремі галузі в результаті примусових вилучень.

Подальший розвиток, особливо у другій половині ХХ ст., економічної науки
з новими засобами аналізу, фінансової науки і, перш за все, теорії
перекладання і фінансової статистики, дозволило уточнити існуючі та
знайти нові вимірники важкості оподаткування. Сучасна наука для
розрахунку податкового тягаря на рівні національного господарства
використовує вироблений світовою практикою показник відношення суми
вилучених податків до обсягу ВВП. Поки що не вироблено єдиного підходу
до показника податкового навантаження для кожного конкретного показника.
Немає ясності у визначенні знаменника (що треба розуміти під доходом
податкоплатника).

Практичним результатом досліджень проблеми визначення важкості
оподаткування виявилася б можливість статистичного визначення ступеня
прогресивності чи регресивності національної системи прибуткового
оподаткування. Це був би орієнтир для розрахунку ефективності
здійснюваних податкових реформ у межах моделі регулювання економіки з
метою побудови оптимальної системи прибуткового оподаткування, яка б
могла виконувати однаково і фіскальну, і регулюючу функції.

Але щоб визначити порівнювальну важкість оподаткування одних
статистичних даних недостатньо: бідному платнику податків набагато важче
віддати меншу частину свого доходу, ніж багатому більшу. Тому для
визначення важкості оподаткування важливо знати, скільки у платника
залишається після сплати податків.

Таким чином, виходячи із загальнотеоретичних міркувань, використання
податку на прибуток підприємств усіх форм власності в Україні є
виправданим. Проте вітчизняний механізм справляння цього податку з малих
підприємств характеризується рядом недоліків, що негативно
відображається на розвитку малого бізнесу. Адже, не зважаючи на те, що
ставки оподаткування є помірними, порівняно з розвиненими країнами,
діючий механізм встановлення об’єкта оподаткування і застосування
податкових ставок урівнює як дрібні підприємства, так і великі (табл.
2)*.

Таблиця 2

Фіскальний внесок малих підприємств у формування надходжень з податку на
прибуток

Роки

Показники 2000 2001 2002 2003 2004 (прогноз)

1. Надходження податку на прибуток до зведеного бюджету, млрд грн. 7,7
8,3 9,4 5,65 5,00

2. Загальний прибуток, отриманий рентабельними підприємствами млрд грн.
36,1 39,8 40,9 43,4 44,7

3. Частка прибутку, що сплачується у вигляді податку (1/2х100 %) 21,311
20,82 22,98 13,02 11,2

4. Прибуток, отриманий малими підприємствами, млн грн. 4 655,8 3 612,0 –
783,2 3 006,0 2 880,0

5. Розрахункова величина податку на прибуток, сплаченого малими
підприємствами (4х3/100/1000), млрд грн. 0,99 0,75 – 0,39 0,32

6. Питома вага розрахункового податку на прибуток, сплачений малими
підприємствами у загальному обсязі його надходжень (5/1х100) 12,9 9,1 –
6,9 6,4

Як видно з таблиці 2, за період 2000–2004 рр. суб’єкти малого
підприємництва – юридичні особи, відігравали малопомітну роль у
забезпеченні надходжень податку на прибуток підприємств до зведеного
бюджету України. Сума прибутку, отриманого малими підприємствами,
постійно зменшувалася на фоні загального збільшення обсягу прибутку.

Щорічно малі підприємства сплачували трохи більше за 1/10 їх загального
обороту. Крім того, на фоні збільшення виручки від реалізації продукції
фіскальний вклад малих підприємств підвищився несуттєво, що зумовлено
падінням рентабельності та погіршенням загального фінансового стану.

На нашу думку, сучасний варіант обчислення об’єкта оподаткування
вигідніший для великих підприємницьких структур – товаровиробників. До
01.07.1997 оподатковуваний прибуток розраховувався за даними
бухгалтерського обліку за формулою (1):

ОП = ВР – Срп – Зпр + (–) Д(В), ( 1)

де ОП – оподатковуваний прибуток;

ВР – валова виручка від реалізації продукції;

Срп – собівартість реалізованої продукції;

Зпр – збитки попереднього року новостворених і приватизованих
підприємств;

Д (В) – відповідно інші доходи (витрати), які збільшують чи зменшують
об’єкт оподаткування.

Після 01.07.1997 застосовується інший підхід. Об’єкт оподаткування,
обчислений за новою цією методикою, суттєво відрізняється від прибутку в
класичному розумінні. Його можна розрахувати за формулою:

Ооп = СВД – (СВВ + (–) Утмц(Пртмц) + А) – Змп, (2 )

де Ооп – об’єкт оподаткування;

СВД – скоригований валовий дохід;

СВВ – скориговані валові витрати;

Утмц (Пртмц) – відповідно убуток (приріст) балансової вартості покупних
товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів,
малоцінних предметів у залишках на складах, у незавершеному виробництві,
готовій продукції;

А – сума амортизаційних відрахувань;

Змп – сума збитків минулого податкового періоду.

Так, коли обмежитися тільки матеріальними затратами (абстрагуватися від
інших витрат), то сума скоригованих валових витрат (на приріст (убуток)
балансової вартості покупних товарів), по суті, буде рівною собівартості
реалізованої продукції. Проте існують важливі затратні статті (заробітна
плата і нарахування на неї, амортизаційні відрахування, оплата послуг –
наприклад, оренди, послуг банку та ін.). Відповідно до існуючої
методології такі затрати вносять до валових повністю, а не за
бухгалтерським принципом відповідності отриманих доходів, це дозволяє
знизити об’єкт оподаткування, якщо залишаються значні запаси готової
продукції або незавершеного виробництва.

Розглянемо на конкретному прикладі різницю між об’єктами оподаткування,
розрахованими за наведеними методиками*.

За звітний період (2003 рік) підприємство отримало виручку у сумі 100
000 грн, собівартість реалізованої продукції складає 60 000 грн, сума
матеріальних витрат збитки минулого року 5 000 грн. Таким чином, за
методикою, що діяла до 01.07.1997 сума прибутку складає 100 000 – 60 000
– 5 000 = 35 000 грн.

За методикою, що діє після 01.07.1997 маємо дещо інший варіант і
результат розрахунку. Виручка від реалізації продукції – 100 000 грн,
валові витрати – 55 000 грн, залишків матеріальних запасів на кінець і
початок періоду немає, залишки незавершеного виробництва на кінець
періоду 10 000 грн., на початок періоду залишків немає. Питома вага
матеріальних витрат у незавершеному виробництві складає 70 %. Таким
чином, приріс балансової вартості матеріальних запасів у незавершеному
виробництві складає 7 000 грн. Сума амортизаційних відрахувань – 20 000
грн. Об’єкт оподаткування податком на прибуток складає: 100 000 – 55 000
+ 7 000 – 20 000 = 32 000 грн.

Отже, з розрахунку дійсно видно реальне, але законне заниження об’єкта
оподаткування податком на прибуток. Але скористатися такою можливістю
можуть тільки великі підприємства із значними обсягами фінансових
потоків.

На відміну від великих виробничих підприємств, в умовах дефіциту
фінансових ресурсів дрібні товаровиробники не можуть собі дозволити
відволікання значної частини оборотного капіталу у незавершене
виробництво та готову продукцію на складі. Як правило, продукція
випускається невеликими партіями, під конкретне замовлення.

Якщо використовувати західну термінологію, то можна сказати, що між
прибутком, що відображається у фінансовій звітності, можуть бути як
постійні, так і тимчасові відмінності. Постійні відмінності пов’язані з
несенням витрат, які зменшують розмір прибутку для фінансової звітності,
але для податкового обліку, згідно з чинним законодавством, вони не
можуть бути віднесені до собівартості реалізованої продукції. Прикладом
цього можуть бути представницькі витрати і податок на майно в Німеччині.

Тимчасові відмінності пов’язані з різними методами оцінки майна та
зобов’язань. Наприклад, якщо здійснювати аналіз списання вартості
основних фондів на витрати виробництва, то використання для податкового
обліку методів прискореної амортизації призведе до того, що між
прибутком для фінансової та податкової звітності в окремі роки
експлуатації цих фондів будуть тимчасові розходження, які зникнуть, якщо
підсумувати відхилення за весь період їх функціонування.

Отже, методи розрахунку прибутку завжди включають можливість
витлумачення і пояснення господарських операцій, глибина та
спрямованість яких залежить від того, хто використовуватиме інформацію,
так і від того, які нормативні розпорядження існують у діапазоні
можливого вибору. Тому, на нашу думку, варто розглянути можливість
застосування порядку визначення об’єкта оподаткування податком на
прибуток за даними бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що в одних зарубіжних країнах (наприклад, Італії,
Німеччині, Франції) існує тісний зв’язок між прибутком для податкової та
фінансової звітності, в інших країнах (наприклад, Великобританії,
Канаді, США) такий зв’язок просліджується нечітко.

Для малих підприємств відбулось різке збільшення адміністративних витрат
на дотримання податкових процедур, адже, по суті, підприємства змушені
вести два обліки – бухгалтерський і податковий. Суттєвими вадами даного
механізму також є недостатнє врахування тієї обставини, що на стадії
становлення мале підприємство (особливо у виробничій сфері), як правило,
функціонує в умовах постійного фінансового дефіциту. У розвинених
країнах дрібним фірмам надаються суттєві пільги з оподаткування або ж їх
доходи оподатковуються у спеціальному порядку. Досконало спроектована і
відлагоджена традиційна мультибазисна податкова система для малого
бізнесу ближча до ідеалів оптимального оподаткування, оскільки в ній
компенсуються переваги і недоліки окремих податків, що посилює загальний
сприятливий вплив оподаткування на економіку. Тому спрощена система
оподаткування може бути альтернативою, але не обов’язком для суб’єктів
малого підприємництва. Звідси випливає логічний висновок, що
запровадження радикально спрощеного оподаткування суб’єктів малого
підприємництва доцільне лише за наявності комплексу умов, за яких
недоліки єдиного податку перекриватимуться позитивним ефектом від його
застосування.

Таким чином, можна зробити такі висновки:

1. Діюча ставка оподаткування податком на прибуток помірна. Порівняно із
ставками податку на прибуток зарубіжних країн і цілком прийнятна для
подальшого застосування в Україні.

2. Існуючий механізм нарахування і сплати податку на прибуток
підприємств цілком прийнятний для великих підприємств, але не зовсім
коректний для малих підприємств. Тому доцільно розробити альтернативу
оподаткування прибутку малих підприємств, але відмінну від спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності.

Література:

1. Арзуманов Р.М., Климахіна О.М. Оподаткування підприємницької
діяльності // Фінанси України. – 2003. – № 5. – С. 89.

2. Бадида М.П. Оподаткування підприємств та шляхи його вдосконалення в
Україні: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук. – К.: Київський національний економічний університет,
2003.

3. Горлов И. Теория финансов. – Казань. – 1841. – С. 234–235.

4. Податкові системи зарубіжних країн / За загальн. ред. М.Я. Азарова. –
К.: Вид. дім „Комп’ютерпрес”, 2004. – 204 с.

5. Статистичний щорічник України 2003 / За ред. О.Г. Осауленка. – К.:
Консультант, 2004. – 663 с.

* Побудовано за даними Статистичний щорічник України 2003 / За ред О.Г.
Осауленка. – К.: Консультант, 2004. – 663 с.

* Побудовано за даними: Статистичний щорічник України 2003 / За ред О.Г.
Осауленка. – К.: Консультант, 2004. – 663 с.

* Розраховано за даними ТОВ „Зігзаг”.

ПЛАТНИКИ

Резиденти

Суб’єкти підприємницької діяльності

Громадські організації

Бюджетні установи

Інші

Філії

Нерезиденти

Фізичні особи

Юридичні особи

Постійні представництва нерезидентів

Особливості сплати податку на прибуток

Об’єкт оподаткування

Скоригований валовий дохід – скориговані валові витрати – амортизаційні
відрахування

25%

Підприємства залізничного транспорту

Установи пенітенціарної системи

Національний банк України

Сума податкових зобов’язань

Сума зменшення податкових зобов’язань

СУМА ПОДАТКУ ДО СПЛАТИ

СТАВКИ

25%

6%

3%

Рисунок. Порядок оподаткування прибутку підприємств

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020