.

Уникнення подвійного оподаткування як напрям удосконалення інституту зовнішньоекономічного співробітництва в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
386 3313
Скачать документ

Реферат на тему:

Уникнення подвійного оподаткування як напрям удосконалення інституту
зовнішньоекономічного співробітництва в Україні

Розширення міжнародного співробітництва, переміщення капіталу, товарів,
послуг неминуче породжують багатомірність (подвійність) оподаткування.
Подвійне оподаткування характеризує таку ситуацію, коли відбувається як
горизонтальне, так і вертикальне накладання одних податків на інші, а це
неминуче супроводжується негативними економічними наслідками. За умови
зміцнення міжнародного економічного співробітництва та глобалізації
економіки розв’язання проблеми подвійного оподаткування стає складовою
міждержавної координації.

Подвійне оподаткування – це випадки, коли об’єкт податку або його
платник оподатковується в рамках однієї або кількох фіскальних
юрисдикцій податком певного виду більше, ніж один раз.

Розрізняють подвійне економічне та юридичне оподаткування. Подвійне
економічне оподаткування – це ситуація, коли з одного й того ж доходу
податок платять декілька його послідовних отримувачів. Подвійне юридичне
оподаткування – це ситуація, коли один і той самий платник податків
обкладається відносно одного й того ж доходу однаковими або
співставленими податками два і більше рази за один період. Подвійне
юридичне оподаткування здебільшого зустрічається у випадках ведення
господарської діяльності в міжнародному масштабі внаслідок одночасного
застосування принципів резидентства та територіальності декількома
країнами щодо одного й того ж доходу платника податків  Уникнення
подвійного юридичного оподаткування можливе, коли країна постійного
місцеперебування платника податків може дозволити йому при виконанні
податкових зобов’язань врахувати податки, виплачені за кордоном. Це може
бути системи податкових заліків (Exemption Method) або податкових
кредитів (Foreign Tax Credit).

Система податкових заліків передбачає, що сума податків, сплачених в
іноземній юрисдикції за принципом територіальності утворення доходів,
вираховується при підрахунку прибутку, який обкладається податком
компанії ( доходів фізичної особи) в юрисдикції її резиденства.

Система податкових кредитів дає право вираховувати суму податків,
сплачених за кордоном, із суми податкових зобов’язань фізичної чи
юридичної особи. Система податкових кредитів є більш вигідною для
платника податків в умовах подвійного міжнародного оподаткування,
порівняно з системою податкових заліків. Пояснимо це на прикладі.

Корпорація N є резидентом країни А, але підприємницьку діяльність веде
не тільки в країні А, але й в країні В. Від підприємницької діяльності в
країні А корпорація N одержала прибуток в розмірі 60 одиниць. Крім того,
із іноземної країни В (джерела доходів корпорації N) дохід у сумі 40
одиниць репатріюється в країну А. Податкова ставка в А становить 20 %,
податкова ставка у В – 30 %.

1. Податкові заліки.

Податкові зобов’язання N в В: 40 х 30 / 100 = 12 одиниць.

Податкові зобов’язання N в А: (дохід в А + дохід в В – іноземні податки)
х внутрішня податкова ставка:

(40 + 60 – 12) х 20 / 100 = 17,6 одиниць.

Загальна сума сплачених податків : 12 + 17,6 = 29,6 одиниць.

Чистий дохід корпорації N: 100 – 29,6 = 70,4 одиниці.

2. Податковий кредит.

Податкові зобов’язання N в В = 40 х 30 / 100 = 12 одиниць.

Податкові зобов’язання N в А: (дохід в А + дохід у В) х внутрішня
податкова ставка – сума сплачених податків в В:

(40 + 60) х 20 / 100 – 12 = 8 одиниць.

Чистий дохід корпорації N: 100–20 = 80 одиниць.

3. За умови незастосування жодного із засобів уникнення подвійного
оподаткування:

Податкові зобов’язання N у В = 40 х 30 / 100 = 12 одиниць.

Податкові зобов’язання N в А: (дохід в А + дохід у В ) х внутрішня
податкова ставка

(40 + 60) х 20 / 100 = 20 одиниць.

Загальна сума сплачених податків : 12 + 20 = 32 одиниць.

Чистий дохід корпорації N: 100 – 32 = 68 одиниць.

Саме податковий кредит у країнах, які розвиваються, є одним із факторів,
що стимулює діяльність іноземних інвесторів. Його розмір визначається не
тільки реально сплаченим обсягом податку, але й його величиною, яка
повинна бути справленою за відсутності податкових знижок у приймаючій
країні. У деяких державах межа цього кредиту фіксується. Наприклад, у
видобувній промисловості Мексики вона становить 20 % від обсягу
інвестицій, а для дрібних компаній її підвищено до 25 %. Податковий
кредит застосовується для регулювання певних видів діяльності іноземних
компаній. У тій самій Мексиці запроваджено обмеження для зменшення
питомої ваги місцевих ресурсів із низьким ступенем обробки у вартості
експортованих товарів.

Сертифікат на одержання податкового кредиту надається лише
підприємствам-експортерам, у яких його питома вага сягає не менш 30 %
вартості всього експорту, а вартість, відповідно, не перевищує 10 % від
неї. У Мексиці, Малайзії та Пакистані право на податковий кредит
здобувають компанії, що ведуть НДДКР і сприяють підвищенню кваліфікації
робочої сили4.

Уникнення подвійного оподаткування за допомогою системи податкових
заліків і системи податкових кредитів досягається шляхом підписання
країнами двосторонніх угод.

Окремі угоди можуть містити в собі спеціальні статті, в яких говориться
про особливі обмеження на певні пільги щодо оподаткування. Міжнародні
угоди укладаються на двосторонній основі, але є випадки, коли
підписуються багатосторонні угоди. Чинне податкове законодавство України
передбачає уникнення подвійного оподаткування лише на основі підписання
двосторонніх податкових міжнародних угод. Звичайно, такі угоди
поширюються на податки з доходів і майна, але в окремих випадках можуть
стосуватися й інших податків.

Укладання міжнародних податкових угод між країнами націлене на:

– уникнення подвійного оподаткування;

– розподіл прав оподаткування (між державою, яка є джерелом доходу, та
державою, резидент якої є одержувачем таких доходів);

–забезпечення захисту вітчизняних суб’єктів господарювання, що проводять
зовнішньоекономічні операції;

– обмеження ставки оподаткування пасивних доходів у державі – джерелі
виникнення доходу (прибутку), а саме дивідендів, процентів та роялті;

– викриття фіскальних злочинів у країні;

– створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій.

Підставою для практичного застосування переваг міжнародних договорів
конкретним платником податку є підтвердження, підписане компетентними
податковими органами держави, з якою укладено договір, із печаткою, яке
підтверджувало б, що на дату виплати доходів особа (юридична або
фізична) була резидентом даної країни.

Інтеграція національної економіки в систему світогосподарських зв’язків
зумовила те, що Україна також зіткнулася з проблемою подвійного
оподаткування й активно почала використовувати в своїй податковій
політиці міжнародні податкові угоди. Станом на 01.01.2002 року наша
держава мала більше тридцяти чинних двосторонніх податкових угоди, що
цілком відповідало рівню провідних країн світу. Ще з дев’ятьма країнами
згідно зі статтею 7 Закону України “Про правонаступництво в Україні”
застосовуються угоди колишнього СРСР про уникнення подвійного
оподаткування. А оподаткування доходів нерезидентів, які походять із
держав, з якими не підписані угоди, наприклад, Греції, Ізраїлю, Грузії,
здійснюється в Україні в повному обсязі.

Детальний порядок оподаткування доходів резидентів двох договірних
держав визначається умовами кожної конкретної угоди. Наведемо декілька
прикладів для ілюстрації. Так, Конвенція між Україною та Угорською
Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна й
попередження податкових ухилень поширюється на податок на прибуток
підприємств в Україні і корпоративний податок в Угорській Республіці.
Прибуток пидприємства-резидента кожної договірної держави
оподатковується лише у цій державі, якщо тільки дане підприємство не
здійснює комерційної діяльності в іншій договірній державі через
постійне представництво. Прибуток постійного представництва повинен
оподатковуватись у тій державі, на території якої воно перебуває та
здійснює підприємницьку діяльність.

При цьому право на використання переваг угод надається податковим
органам за умови надання письмового підтвердження про те, що нерезидент
є особою, на яку поширюється положення угоди на підставі постійного
місця перебування, місця розташування керівного органу, місця реєстрації
або іншого аналогічного критерію.

Між Урядами України і Литовської Республіки підписано Конвенцію про
уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень
стосовно податків на дохід і майно. Термін “дивіденди” у статті 10
Конвенції означає дохід від акцій чи інших прав, які не є борговими
вимогами, що дають право на участь у прибутку, так само як дохід від
інших корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню, як
доходи від акцій відповідно до податкового законодавства держави,
резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.

Дивіденди можуть оподатковуватись в Україні згідно з законодавством
України. У випадку, якщо одержувач фактично має право на дивіденди,
податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 % від загальної суми
дивідендів, якщо компанія є власником принаймні 25 % капіталу компанії,
яка сплачує дивіденди, або 15 % загальної суми дивідендів у всіх інших
випадках. Тобто у разі коли розмір частки литовського підприємства у
статутному фонді українського підприємства перевищує 25 %, якщо
оподаткування дивідендів здійснюватиметься в Україні, то розмір такого
податку не перевищуватиме 5 % від загальної суми дивідендів. Процедуру
застосування цього пункту Конвенції визначає постанова Кабінету
Міністрів України “Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування
доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними
договорами України про уникнення подвійного оподаткування” від 06.05.01
№ 470.

Підписані міжнародні угоди з Росією і Білоруссю значно розширюють пільги
зі сплати ПДВ: починаючи з 01.02.1998 р. при ввезенні товарів на митну
територію держав, які підписали угоди, ПДВ не сплачується. Вказані
пільги надаються тільки під час митного оформлення ввезених із Росії і
Білорусі імпортних товарів, які походять із території цих країн і
походження яких підтверджується відповідними сертифікатами.

Угода про подвійне оподаткування між Німеччиною та Україною передбачає 5
% репатріаційний податок на дивіденди, а угода з Кіпром – нульову
ставку.

Щодо Франції, Україна використовує згідно із Законом України “Про
правонаступництво України” договір колишнього СРСР про уникнення
подвійного оподаткування. Однак, зважаючи на динамізм розвитку
економічних відносин, доцільно переглянути такі договори відповідно до
реалій розвитку країни.

Назвемо певні суперечності, які мають місце в правовому забезпеченні
зовнішньоінвестиційних зв’язків в Україні. Так, застосування положень п.
19.3 статті 19 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, які
стосуються податків, сплачених за кордоном, а саме податку на капітал
(майно) та приріст капіталу і сум податків, сплачених з пасивних
прибутків, вимагає від України невиконання відповідних положень чинних
міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Такими
положеннями кожного з договорів обумовлені податки, на які поширюється
цей договір. Ці податки включають всі податки на дохід (прибуток) та
його елементи, які справляються у кожній із держав, що підписали
договір. В Україні податками, що входять у сферу застосування цих
договорів, сьогодні є податки на прибуток підприємств та на доходи
фізичних осіб. У ст. 9 Конституції України, ст. 7 Закону “Про міжнародні
договори України” та ст. 19 Закону “Про систему оподаткування”
закріплено переважну дію положень міжнародних договорів над положеннями
чинного законодавства.

Неврегульованою сьогодні залишається проблема сплати податків в Україні
постійними представництвами нерезидентів доходів із джерелом походження
з України, коли необхідно враховувати механізм уникнення подвійного
оподаткування. Стаття 13 “Оподаткування нерезидентів” Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” дає чіткий перелік доходів від
господарської діяльності, отриманих нерезидентом із джерелом їх
походження з України, хоча п. 1.21 статті 1 цього ж Закону вважає
доходами з джерелом їх походження з України будь-які доходи, отримані
нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Якщо говорити про незареєстрованого належним чином суб’єкта
господарювання, виникають ще більші непорозуміння між нерезидентами і
податківцями. Вони не можуть правильно визначити базу оподаткування
результатів діяльності на території України, врахувати підстави
уникнення подвійного оподаткування згідно з міжнародними угодами,
врахувати законність відтоку грошових коштів за кордон та нанесені
збитки нашій економіці.

На наш погляд, враховуючи економічне становище України, що склалось на
даний час, наша держава повинна дуже ретельно розглядати угоди про
уникнення подвійного оподаткування, які вона підписує з іншими
державами. Це потрібно для того, щоб виключити випадки, в яких сума
недобраних внаслідок цих угод податків з іноземців в Україні і з
українців за межами нашої держави буде мати негативний вплив на розвиток
економіки України.

Для реалізації цієї мети необхідно виконання наступних умов:

– як найшвидше прийняття Податкового Кодексу в цілому і введення його в
дію;

– розробка коментарію до Кодексу з чітким визначенням термінів, оскільки
міжнародні угоди укладаються на декількох мовах. Імовірність виникнення
суперечностей істотно знизиться, якщо використовувати англійську
термінологію;

– зменшення введення в обіг нових понять, які можуть викликати
непорозуміння;

– систематичне та повне інформування податкових посадових осіб щодо угод
про запобігання подвійному оподаткуванню, які підписані між Україною та
іншими країнами. Адже часто мають місце випадки невиконання або
невідповідного тлумачення угоди, що призводить до порушення умов угод на
практиці.

Закордонний капітал приходить до тих країн, де вміють приймати рішення і
відповідати за них. Якщо взяти до уваги, що наші вітчизняні суб’єкти
зовнішньоекономічної діяльності мають не менше проблем у зв’язку з
неповною урегульованістю питань про усунення подвійного оподаткування,
ніж іноземні, то проблема поліпшення інвестиційного законодавства
набуває особливо важливого значення.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020