.

Формування податкової культури як завдання процесу модернізації ДПС України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
450 6052
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування податкової культури як завдання процесу модернізації ДПС
України

Державна податкова служба України за роки незалежності утвердилася як
інформаційно розвинений, професійно керований орган виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 636
схвалено “Програму формування високої податкової культури населення та
підтримки зусиль органів державної податкової служби, спрямованих на
наповнення дохідної частини бюджету і державних цільових фондів”.

Виконання цієї Програми вимагало кардинальних перетворень в організації
діяльності податкових органів.

Одним із суттєвих елементів започаткованої в нашій країні
адміністративної реформи стала поступова зміна докорінних принципів
функціонування податкової системи. Стратегічне завдання її подальшого
реформування полягає в тому, щоб сприяти сталому економічному зростанню,
поглибленню ринкових перетворень, розвитку підприємництва і в результаті
цього – задоволенню нагальних потреб держави та суспільства.

Назріла необхідність проведення масово-роз’яснювальної роботи серед
широкого загалу, спрямованої на виховання суспільної свідомості,
досягнення взаєморозуміння, налагодження партнерських стосунків між
державою і платниками податків.

Зростає рівень податкової культури громадян і фаховий рівень
співробітників податкових органів. Про це неодноразово йшлося на
сторінках спеціалізованих періодичних видань, на різного роду семінарах
і “круглих столах” на податкову тематику. Однак формування свідомого
ставлення громадян до виконання конституційного обов’язку – сплати
податків – залишається нагальним, першочерговим завданням програми
модернізації податкової служби. Причому проблема вже визріла до того
рівня, коли, як зазначають податківці-практики, необхідне й теоретичне
її дослідження, робота над понятійним апаратом і структурою.

Важливість і актуальність розгляду проблеми формування податкової
культури в умовах модернізації ДПС України зумовлена рядом обставин:
по-перше, виходом держави на якісно новий рівень міжнародних відносин і
готовністю вступити до європейських інститутів; по-друге, новому періоду
розвитку держави повинна відповідати сучасна філософія освіти й
мислення, нові педагогічні технології навчально-виховного процесу,
спрямованого на розвиток податкової культури у податківців і платників
податків; по-третє, стан податкової культури і податковий правопорядок
суттєво впливають на авторитет як ГУПМ ДПАУ, так і ДПС України,
формування громадської думки стосовно відповідності своєму прямому
призначенню податкового корпусу; по-четверте, зростанням ролі
філософсько-соціологічних, соціально-психологічних, етико-естетичних і
лінгвістичних аспектів спілкування, що розкривають комплекс понять про
закони спілкування, необхідність підвищення комунікативної культури і її
специфіки у професійній діяльності податківця; по-п’яте, об’єктивною
необхідністю покращання культури мовлення податківця як сукупності і
системи комунікативних характеристик мовлення: правильності, чистоти,
точності, логічності, багатства (різноманітності), виразності,
доцільності, відповідності ситуації спілкування.

Метою статті є з’ясування суті податкової культури, підвищення особистої
культури податківця, розкриття завдань комунікації і встановлення
системи засобів для їх реалізації.

Який же зміст вкладається у поняття “податкова культура”?

Безперечно, розглядаючи податкову культуру, необхідно пам’ятати, що
вона є складовою поняття культури – не менш складного і багатогранного
явища суспільного життя. У наукових джерелах нараховується понад 400
його визначень, що пояснює складність і його вивчення.

Аналіз наукової, науково-методичної літератури свідчить про відсутність
єдиного підходу до визначення податкової культури. О.М. Виходець,
Є.А.Кизилова вважають, що податкова культура – це своєчасна сплата
податків та обов’язкових відрахувань до державних цільових фондів у
терміни, передбачені законодавчими та нормативними документами [1].

Таке визначення дещо перегукується з тлумаченням поняття “податкова
дисципліна”, що дається В. Сулимом: належне виконання суб’єктами
податкових правовідносин, встановлених для них нормами податкового права
обов’язків [2].

Т. Воїнова, О. Павленко під податковою культурою розуміють “рівень
розвитку суспільства, виражений в існуючих нормах системи оподаткування,
глибині податкових знань населення, умовах розвитку підприємництва, а
також в усвідомленні необхідності виконання податкових зобов’язань [3].

Вважаємо, що наведені тлумачення не зовсім повно і точно визначають
поняття. На нашу думку, податкова культура – це соціально-економічні,
психолого-педагогічні взаємовідносини між платником податків і
податківцем на основі досконалого знання податкових законів і
нормативно-правових документів, культури спілкування,
культурно-моральні, етичні та професійні складові гарантування безпечної
податкової діяльності та своєчасного наповнення бюджетів усіх рівнів і
державних цільових фондів.

Тобто поняття податкової культури стосується не лише самих платників
податків, а й інших суб’єктів суспільного життя – суб’єктів податкових
правовідносин: держави, органів місцевого самоврядування.

Логічно починати формування податкової культури передусім з працівників
податкових органів – представників держави, адже ефективність роботи
будь-якої системи в першу чергу залежить від рівня кваліфікації
працівників, від їх ставлення до професійної діяльності, від
морально-етичних та особистих якостей.

Необхідно враховувати реалії та труднощі перехідного періоду.
Законодавча база України як молодої держави перебуває на стадії
формування і далека від досконалості. Податкове законодавство не
виняток. Ще багато питань потребують врегулювання та доопрацювання. За
таких умов надзвичайно важливо не погіршувати ситуацію ще й
непрофесійними діями податківців.

Найближчими безпосередньо до платників податків є низові ланки державної
податкової служби – податкові інспекції. Тому якість їхньої роботи з
населенням є одним з вирішальних факторів успіху діяльності у цьому
напрямі.

Кожен крок податкового інспектора має чітко відповідати закону, платники
податків повинні бути надійно захищені від перевищення повноважень та
зловживань з боку працівників податкової служби. Необхідно забезпечити
баланс між правами та обов’язками податківців і платників податків.

Потрібно зазначити, що протягом кількох останніх років спостерігаються
якісні зміни кадрового потенціалу податкової служби. 80 відсотків
працівників ДПС мають вищу освіту (правда, інколи це базова економічна,
юридична тощо), інші продовжують навчання. Більше третини фахівців –
молоді люди віком до 30 років. У Національній академії ДПС України
навчається понад 10 тисяч студентів – кваліфікований потенціал служби,
який втілюватиме в життя завдання її модернізації. Протягом 2001 року у
відомчих навчальних центрах підвищили фаховий рівень понад 7 тисяч
працівників податкових органів . А в рамках проекту модернізації ДПС,
який реалізується за підтримки Світового банку, буде реалізовано
програму міжнародного співробітництва у справі перепідготовки та
підвищення кваліфікації кадрів.

Така робота дає позитивні результати, про що яскраво свідчать факти,
зокрема кількість зареєстрованих платників податків, що постійно
зростає.

Працівники податкових органів нині обслуговують 990 тисяч платників –
юридичних осіб; 1,2 мільйона підприємців – фізичних осіб та понад 22
мільйони фізичних осіб. На одного податківця припадає 417 платників
податків [4].

Крім того, надзвичайно важливо працівникам податкового відомства
пам’ятати про необхідність формування особистої культури, що передусім
передбачає: дотримання принципів і норм професійної діяльності,
вимогливість до себе та підлеглих, розвиток загальнолюдських моральних
якостей, вміння критикувати й адекватно сприймати критику. До того ж
цілу низку вимог до податківців передбачає службовий етикет: рівність,
толерантність, доброзичливість у стосунках з людьми, готовність до
співпраці, безкорисливість і співчуття; розумне використання наданих
повноважень, самокритичність, реальну оцінку наявних і можливих
здобутків, ділову вимогливість і принциповість; почуття особистої
відповідальності перед суспільством і державою тощо.

Кожен працівник податкових органів, як наголошував М.Я. Азаров, “повинен
сповідувати ідеологію: служба для платників податків, а не навпаки. І
повинен оволодіти технологіями сучасного податкового сервісу.
Інформаційно-аналітичним, а не суто фіскальним iструментарієм”.

Стосовно ж платників податків, формування податкової культури включає:

– вплив на населення (платників податків і потенційних платників
податків) усіма формами й методами з використанням сучасних податкових
технологій роз’яснення норм діючого податкового законодавства;

– розгляд актуальних, проблемних питань щодо його застосування;

– інформування населення про роль податків для розвитку суспільства,
пропаганду добровільної і своєчасної сплати податків до бюджету і
податкових платежів до державних цільових фондів.

Безперечно, для удосконалення діяльності з платниками податків необхідно
ширше використовувати досвід інших держав: Співдружності незалежних
держав, індустріально розвинених країн так званої вісімки, країн з
перехідною економікою.

Так, за кордоном, і зокрема в США, платники податків також не завжди із
задоволенням віддають частину своїх грошей державі. Американські
експерти констатують, що вдається зібрати лише 85 відсотків податків від
прогнозованих.

Штат органів податкової служби США нараховує майже 100 тисяч осіб
постійних фахівців та майже 40 тисяч тимчасових (для обробки
декларацій). За функціональними обов’язками вони розподіляються так: 20
тисяч займаються роз’ясненням податкового законодавства ; 20 тисяч –
прийманням та обробкою податкових декларацій; 40 тисяч – екзаменатори,
які відслідковують та перевіряють декларації, 4 тисячі – агенти у
відділах кримінальних розслідувань; 7 тисяч – підрозділи примусового
стягнення; 9 тисяч – адміністративне та кримінальне забезпечення [5].

Значення податкової служби Сполучених Штатів настільки високе, що її
рішення має силу на рівні рішень судових інстанцій. Прикладом цього є
можливість отримання інформації від банківських установ, яка надається
на підставі рішення податкової служби.

Нам же працювати складніше. Адже американці вже майже сто років живуть
за стабільної податкової системи. А ми лише створюємо правове,
демократичне суспільство. Ще не всі наші підприємці-співгромадяни
впевнилися в тому, що податки є основою забезпечення діяльності держави.

Соціологічні дослідження свідчать, що не більше 5 відсотків наших
співгромадян контактують з податківця в роботі. Однак оцінку діяльності
податківців, як правило, негативну, висловлюють набагато більше
платників податків.

Податкова служба населенням оцінюється неадекватно. Поза увагою
залишається позитивний аспект її діяльності, говорять же лише про її
недосконалість і недоліки. Адже більшість населення, вихована за
тоталітарного режиму, взагалі не звикла перейматися проблемами
наповнення бюджету. Тому податковим органам слід робити все необхідне
для того, щоб платник розумів значення податків для держави і діяльності
податківців для своєї родини, для себе особисто.

Системний аналіз і спроба визначення основних завдань роботи з
платниками податків на перспективу були здійснені у статті Віктора
Онищенка “Шляхи вдосконалення роботи податкової служби з платниками
податків” [5].

Отже, виходячи із сучасних умов розвитку податкової системи і
стратегічних завдань ДПС, можна визначити такі завдання
масово-роз’яснювальної роботи , як вироблення ідеології податкової
політики, яка б органічно поєднувала, узгоджувала інтереси підприємців,
тобто платників податків, і держави; формування податкової дисципліни і
високої податкової культури населення – платників податків і потенційних
платників податків.

Державною податковою адміністрацією України, податковими органами в
регіонах вироблені різні засоби формування податкової грамотності і
податкової культури. Особливої уваги набувають масово-роз’яснювальна
робота з платниками податків, рівень їх інформаційного та
консультаційного обслуговування. Необхідно допомогти платникам краще
зрозуміти, що відбувається в законодавчому полі, політику податкової
адміністрації.

Важливим аспектом діяльності ДПС є висвітлення результатів роботи
податкових органів у ЗМІ. З іншого боку, населенню, зокрема платникам
податків, необхідно пояснювати, як поповнюється казна, куди
спрямовуються зібрані кошти у видатках бюджету.

Соціально-інформаційна діяльність державної установи – явище в нашому
житті нове. Основна мета такої діяльності щодо державної податкової
служби – створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча
б толерантне ставлення до неї, закріпити або змінити (що набагато важче)
певні переконання широкої аудиторії на великих територіях.

Місцева преса – це найбільш ефективний засіб зв’язку та спілкування між
податковими органами та громадянами – платниками податків, тому ДПС
необхідно робити все можливе, щоб установити та підтримувати добрі
стосунки з редакторами та репортерами.

Проблеми оподаткування цікавлять кожного активного члена суспільства.
Через це доцільним є доступність повної, достовірної, свіжої інформації
з питань оподаткування. Тому важлива роль у здійсненні
масово-роз’яснювальної та консультаційної роботи органів ДПС відводиться
відомчим спеціалізованим періодичним виданням.

Підрозділи по роботі з платниками напрацювали чіткі схеми взаємодії з
різними видами ЗМІ.

Адже саме від діяльності прес-служби податкових органів залежить значною
мірою результативність роботи підрозділів, що безпосередньо працюють із
платниками податків, займаються масово-роз’яснювальною роботою, а також
імідж податкової служби в цілому, відношення населення до податківців.

Як прямий крок до партнерства, на одному із круглих столів, що
проводився за участі Головного управління громадських зв’язків і
масово-роз’яснювальної роботи ДПА України , було розглянуто пропозицію
про необхідність створення спільної масової газети (тижневика) – трибуни
податківців та платників податків [7, с. 21].

Виходячи з принципів соціального партнерства і для виконання вимог Указу
Президента України від 01.08.2002 № 683 / 2002 “Про додаткові заходи
щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”, з
метою широкого та кваліфікованого інформування населення з найважливіших
питань діяльності державної податкової служби та податкового
законодавства через засоби масової інформації ДПА України та Національна
спілка журналістів уклали Меморандум про співробітництво.

У жовтні 2002 року було укладено Меморандум між ДПА України та
Інститутом масової інформації, який одночасно є представником
“Репортерів без кордонів” у нашій країні. Поява нового документа
знаменує ще один крок з метою реалізації стратегічного курсу ДПА на
максимальну прозорість і відкритість роботи податкових органів,
гармонізацію стосунків із платниками податків.

Стратегію розвитку податкової служби і виховання високої податкової
культури населення спрямовано на десятиліття вперед.

Завдання формування нової свідомості дітей, школярів, “переформування”
деформованої тоталітарним суспільством свідомості дорослих, створення
позитивного іміджу ДПС, виховання прихильності громадськості до
діяльності податківців сьогодні набуває особливої актуальності. Його
виконання покликані забезпечити різні форми навчальної діяльності:
семінари, навчальні лекції, ділові ігри, вікторини, брейн-ринги на
податкову тематику тощо.

Крім того, для забезпечення системності роботи з молоддю, можливості
використання ініціативи молодих ДПА України та Молодіжна податкова
адміністрація уклали Меморандум про співпрацю. Предметом цього
Меморандуму є поєднання зусиль в реалізації заходів відповідно до
волонтерських програм ДПА України (мається на увазі проведення олімпіади
на знання податкового законодавства, проведення студентських
науково-практичних конференцій тощо).

В умовах постійного зростання кількості суб’єктів підприємницької
діяльності, з одного боку, та обмеження чисельності працівників
податкових органів, які проводять цю важливу роботу, з іншого – виникає
необхідність постійного пошуку нових шляхів і методів її якісного
виконання.

У розвинених країнах уже знайдено досить ефективні методи розв’язання
цієї проблеми. Одним з них є залучення до цієї роботи громадських
податкових консультантів з-поміж студентів, пенсіонерів і колишніх
працівників податкових органів.

Для проведення широкомасштабної масово-роз’яснювальної роботи
податкового законодавства серед населення та формування належного рівня
його податкової культури в структурі ДПС створюється інститут волонтерів
– громадських податкових консультантів.

У загальному розумінні волонтерський рух – це доброчинна діяльність, яка
здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без
отримання ними заробітної плати, без просування по службі, заради
добробуту та процвітання суспільства.

Головною метою діяльності волонтера податкової служби є сприяння
податковим органам у налагодженні партнерських відносин між податковими
органами та платниками податків; формування об’єктивного погляду на
необхідність добровільної сплати податків і роль податкової служби у
виконанні цієї функції держави; проведення цілеспрямованої постійної
пропаганди необхідності загальної податкової грамотності; налагодженні
ділових контактів з громадськими організаціями, що представляють і
захищають інтереси платників податків.

Державною податковою адміністрацією України було також укладено угоди
про взаємне співробітництво з найбільшими і найвпливовішими громадськими
організаціями, що представляють і захищають інтереси платників податків:
Українським союзом промисловців і підприємців, Національним клубом
лідерів громадських об’єднань підприємців, Асоціацією платників
податків.

Програми співробітництва з цими організаціями передбачають широкий
спектр взаємовигідної роботи: від експертиз проектів нормативно-правових
актів у сфері оподаткування до вирішення конфліктних ситуацій, що
виникають.

16 травня 2002 року представники 15 громадських організацій підприємців,
юристів, споживачів провели установчі збори і створили громадську
колегію при ДПА України, діяльність якої дає можливість податковій
службі здійснювати відкриту, прозору податкову політику, залучаючи
широкі кола платників податків до вирішення державних проблем.
Громадська колегія – незалежний консультаційний орган, діяльність якого
покликана забезпечити зворотний зв’язок із платниками податків,
узагальнення громадської думки та рекомендацій щодо роботи податкових
органів, контроль за процесом модернізації ДПС. Державній податковій
службі необхідна підтримка громадськості щодо реформування податкової
сфери.

Лише у співпраці податківців і громадськості можливе досягнення
паритетності у діях платників податків і держави, суттєве зменшення
рівня податків як засобу стимулюючого впливу на розвиток підприємницької
активності, поліпшення цивілізованого відношення держави до різних
соціальних груп як платників податків.

Основна мета такої співпраці полягає у досягненні максимальної
добровільної сплати податків. Це вигідно державі, тобто і податковій
службі, оскільки держава здешевлюватиме функцію збору податків. А
податкова служба витрачатиме менше зусиль на законослухняного платника і
зможе більше уваги приділяти тим, хто навмисно ухиляється від сплати
податків. Це вигідно і платникам податків, оскільки правильне
застосування податкового законодавства збереже їх від штрафів і санкцій,
зменшить кількість перевірок тощо.

Вважаємо, що особливо ефективною може бути й індивідуальна
роз’яснювальна робота з населенням. До періоду стабілізації податкового
законодавства пересічний платник податків у першу чергу потребує
консультаційної допомоги, а не штрафних санкцій.

Вчасна й оперативна консультаційна робота підвищує обізнаність платників
податків, поглиблює їх знання податкового законодавства, зменшує
кількість конфліктних ситуацій, сприяє налагодженню цивілізованих
партнерських відносин між органами влади, контролюючими органами та
платниками податків.

Як видно із зазначеного вище, діяльність із платниками податків стає
одним із основних напрямів модернізації ДПС.

Література:

1. Выходец А., Кизилова Э. Культура и этика взаимоотношений налоговых
инспекторов с налогоплательщиками. – Киев, 1999. – С. 4.

2. Сулим В. Поняття податкової дисципліни // Вісник податкової служби
України. – 2000. – № 34. – С. 61–64.

3. Воїнова Т., Павленко О. Деякі питання формування податкової культури
в сучасних умовах // Вісник податкової служби України. – 2000. – № 37. –
С. 55–59.

4. Державна податкова служба в цифрах і фактах : 2001 рік. // Вісник
податкової служби України. – 2002. – № 12. – С. 8.

5. Податкова служба США: досвід, напрацювання, перспективи // Вісник
податкової служби України. – 2002. – № 31. – С. 62–63.

6. Онищенко В.А. Організація роботи з платниками податків у податковій
службі України // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 28. – С.
49–60.

7. Громадським звязкам – підвищену увагу // Вісник податкової служби
України. – 2002. – № 41. – С. 21.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020