Реферат на тему:
Взаємодія податкової міліції з іншими державними органами України у
сфері протидії податковим правопорушенням
На податкові органи України покладено виконання значного обсягу завдань
щодо виявлення, припинення, профілактики злочинів у сфері оподаткування.
Ефективне вирішення зазначених завдань можливо лише при комплексному
використанні сил та засобів правоохоронних та контролюючих органів
України.
Аналіз ситуації, що склалася у сфері оподаткування та здійснення
підприємницької діяльності, свідчить про поширення ухилень від сплати
податків та інших правопорушень і необхідність комплексного використання
сил та засобів різних державних органів. Правопорушники застосовують
складні фінансові схеми для скоєння податкових злочинів, використовують
можливості фіктивних суб’єктів підприємництва. Все це ускладнює процес
виявлення та контролю за діяльністю платників податків. Для здійснення
контрольної діяльності на належному рівні необхідно використовувати
значний обсяг інформації, також і тієї, яка є в розпорядженні інших
правоохоронних та контролюючих органів.
Одним із чинників, який впливає на ефективність протидії податковій
злочинності, є організація співробітництва, взаємодії та координації
діяльності різних державних органів. Практика діяльності свідчить про
слабкий рівень організації взаємодії податкової міліції з іншими
правоохоронними органами. Як правило, вона має епізодичний характер. В
окремих випадках виникає дублювання при виконанні певних контрольних
функцій. У цілому даний напрям у діяльності правоохоронних та
контролюючих органів України характеризується неузгодженістю дій. На
зазначене впливає, перш за все, відсутність належного
нормативно-правового забезпечення. Взаємодія окремих підрозділів органів
державної податкової служби України знайшла чітку регламентацію в наказі
ДПА України “Про взаємодію підрозділів органів державної податкової
служби України при організації контрольно-перевірочної роботи” від 7
лютого 2000 р. № 49. Нормативне ж забезпечення координації діяльності та
взаємодії податкових органів з іншими правоохоронними та контролюючими
органами України належним чином не регламентовано.
Центральним органом у організації взаємодії та координації діяльності
правоохоронних органів України є Генеральна прокуратура України. На
підставі Указу Президента України “Про вдосконалення координації
діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та
організованою злочинністю” від 12 лютого 2000 р. № 229 на прокуратуру
покладено обов’язки щодо координації діяльності органів прокуратури,
внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної податкової адміністрації
України та ін. Формами здійснення координації діяльності є:
– обмін інформацією з питань боротьби зі злочинністю за окремими
запитами або з власної ініціативи;
– проведення нарад керівників правоохоронних органів;
– видання спільних наказів, вказівок, інструкцій, інформаційних листів;
– надання допомоги місцевим органам у боротьбі зі злочинністю;
– поширення позитивного досвіду;
– проведення спільних заходів щодо виявлення, припинення, профілактики
злочинів;
– створення слідчо-оперативних груп для розслідування злочинів;
– підвищення кваліфікації співробітників правоохоронних органів тощо
Для розкриття змісту спільної діяльності правоохоронних та контролюючих
органів України щодо протидії податковій злочинності необхідно
розглянути окремі нормативні акти, які мають відношення до зазначеної
проблеми.
Найбільш загальним нормативним документом щодо організації взаємодії та
координації діяльності є Інструкція про взаємодію правоохоронних та
інших державних органів України у боротьбі із злочинністю Зазначеною
Інструкцією визначено основні напрями та форми взаємодії у вирішенні
питань боротьби із злочинністю правоохоронних органів України (МВС, СБУ,
Державного комітету у справах охорони державного кордону України,
Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України). Виходячи із
тлумачення даного нормативного акта Державна податкова адміністрація
України в цілому та податкова міліція, зокрема, не є учасником
визначених основних напрямів та форм взаємодії в процесі протидії
злочинності. Це викликано, на наш погляд, тим, що на час прийняття
зазначеної Інструкції (1994) у функції податкових органів не входило
виявлення, розслідування та профілактика злочинів. Однак виходячи із
загальних положень даного нормативного акта, органи державної податкової
служби мають право в своїй діяльності використовувати можливості
механізму взаємодії правоохоронних та інших державних органів.
Спільна діяльність щодо протидії злочинності знаходить безпосередній
вираз у таких напрямах взаємодії:
– виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів;
– профілактика злочинів та інших правопорушень;
– розшук та затримання злочинців, (осіб, які переховуються від слідства
та суду);
– удосконалення правової бази у сфері протидії злочинності в цілому та
окремих злочинних проявів.
Відповідно до визначених напрямів взаємодії та співробітництва
виділяються головні форми проведення спільних дій у сфері протидії
злочинності: спільні наради з метою визначення та розгляду найбільш
актуальних питань боротьби зі злочинністю; розробка та реалізація
спільних планів, програм протидії злочинності в цілому та за окремими
напрямами; підготовка та видання відомчих нормативних актів, які
регламентують спільну діяльність; створення робочих груп щодо вивчення
криміногенної ситуації в цілому в країні та за окремими напрямами;
підготовка пропозицій щодо окремих заходів та комплексу дій протидії
злочинності тощо. Більш детальніше зміст взаємодії можна розкрити за
окремими формами проведення спільних дій.
1. Профілактика ухилень від сплати податків, інших злочинів і
правопорушень у сфері оподаткування та здійснення підприємницької
діяльності:
– розробка, подання пропозицій до чинних нормативних актів та
законопроектів щодо профілактики злочинів та інших правопорушень у сфері
оподаткування;
– обмін інформацією між органами, які здійснюють протидію злочинності,
про причини та умови, що сприяють скоєнню ухилень від сплати податків та
інших злочинів у сфері оподаткування;
– обмін оперативною інформацією, яка може бути використана з метою
виявлення, запобігання та профілактики злочинів;
– спільне вивчення стану криміногенної ситуації та розробка заходів щодо
профілактики злочинів;
– підготовка, внесення до органів влади та управління пропозицій щодо
усунення причин та умов скоєння злочинів.
2. Виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів:
– інформування інших правоохоронних органів про факти готування або
скоєння злочинів;
– визначення спільними наказами форм, порядку взаємодії оперативних,
слідчих підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів, а також
регламентування дій конкретних підрозділів правоохоронних органів;
– створення спільних слідчо-оперативних груп для розслідування особливо
небезпечних злочинів, а також злочинів, скоєних організованими
угрупованнями та таких, що мають міжрегіональний і міждержавний
характер;
– використання окремих співробітників та спеціалістів у викритті,
розслідуванні злочинів, проведенні експертних досліджень для отримання
консультацій;
– взаємообмін інформацією оперативно-розшукового, оперативно-довідкового
та іншого призначення, яка використовується при виявленні,
розслідуванні, профілактиці злочинів;
– створення спільних інформаційних банків даних;
– покладання на конкретних співробітників обов’язків щодо організації та
координації взаємодії з аналогічними підрозділами інших правоохоронних
органів.
3. Розшук та затримання злочинців:
– обмін між правоохоронними органами інформацією про осіб, які
розшукуються;
– здійснення заходів щодо встановлення осіб, які переховуються від
слідства та суду;
– проведення спільних операцій по затриманню осіб, які розшукуються.
4. Удосконалення правової бази щодо протидії злочинності у сфері
оподаткування:
– спільне вивчення практики діяльності правоохоронних органів щодо
протидії скоєння злочинів та розробка відповідних рекомендацій;
– аналіз практики та обмін інформацією про застосування нормативних
актів у сфері правоохоронної діяльності;
– узгодження з іншими правоохоронними органами проектів змін до чинного
законодавства та законопроектів щодо удосконалення та підвищення
ефективності діяльності правоохоронних органів.
Значної матеріальної шкоди державі наносять випадки контрабандного
ввезення товарів (продукції) на митну територію України. Порядок
взаємодії підрозділів Державного комітету по охороні державного кордону
та Державного митного комітету України визначає відповідна Інструкція.
Метою взаємодії є об’єднання можливостей для виявлення, документування
та попередження правопорушень, пов’язаних із незаконним (контрабандним)
ввезенням товарів, транспортних засобів, валюти, зброї, наркотичних
речовин, культурних та історичних цінностей. Досягненню позитивних
результатів діяльності сприяє використання наступних форм взаємодії:
– спільне розташування прикордонних та митних нарядів на окремих
напрямах державного кордону (засідка, секрет, контрольний пост,
розшукова група, пересувний пост);
– обмін інформацією про наміри та спроби незаконного ввезення товарів та
інших предметів контрабандним шляхом;
проведення спільних операцій тощо.
Положення Інструкції про взаємодію прикордонних та митних підрозділів,
на наш погляд, можуть бути використані у своїй діяльності органами
державної податкової служби, зокрема підрозділами податкової міліції.
Оперативні підрозділи податкової міліції часто отримують інформацію про
суб’єктів підприємництва та діяльність окремих осіб, які незаконно
ввозять на територію України значні партії товарів. Більшою мірою це
стосується контрабандного ввезення підакцизних товарів на кордоні з
Республікою Білоруссю, Російською Федерацією, Республікою Молдова
(тютюнові вироби та спиртні напої, паливно-мастильні матеріали тощо).
Значної уваги, зокрема і з боку податкових органів, потребує діяльність
“човникового” бізнесу щодо ввезення товарів повітряним та морським
шляхом. Спільне проведення заходів зазначеними підрозділами з
використанням можливостей оперативних підрозділів податкової міліції
дозволить більш ефективно виявляти, документувати та попереджувати факти
контрабандного ввезення товарів на митну територію України.
Проблемам взаємодії щодо виявлення незаконних фактів ввезення товарів на
митну територію України приділяє увагу також Інструкція про взаємодію з
питань контрабанди. Зазначений нормативний акт визначає зміст та основні
форми взаємодії підрозділів МВС, СБУ, ДМК та Держкомкордону щодо
боротьби з правопорушеннями у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
припинення незаконного вивозу та ввозу наркотичних засобів,
сильнодіючих, отруйних, радіоактивних, вибухових речовин, зброї і
боєприпасів, культурних та історичних цінностей. Інструкція проводить
розподіл функцій правоохоронних та інших органів, які займаються
проблемами виявлення та попередження незаконного переміщення товарів
через державний кордон України.
Органи державної податкової служби формально не є учасниками діяльності
по боротьбі з контрабандою відповідно до положень даної Інструкції.
Однак практика свідчить, що податкова міліція часто використовує
положення зазначеного нормативного акта та взаємодіє з підрозділами МВС,
СБУ, Державного митного комітету, Державного комітету з охорони
державного кордону на предмет виявлення порушень податкового та митного
законодавства.
Діяльність податкових та митних органів України щодо контролю за сплатою
суб’єктами підприємництва податку на додану вартість та акцизного збору
при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регламентовано
відповідним Порядком. Механізм взаємодії митних та податкових органів
визначено на виконання ст. 2 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами”. Спільний наказ визначає зміст взаємодії ДПА та Держмитслужби
України у сфері зовнішньоекономічних операцій та розмежовує напрями
діяльності даних органів.
Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових
зобов’язань, сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні
(пересиланні) товарів на митну територію, наявністю акцизних марок на
пляшках (упаковках) алкогольних напоїв та на пачках (упаковках)
тютюнових виробів, які відповідно до чинного законодавства підлягають
такому маркуванню, здійснюється митними органами.
Податкові ж органи у своїй діяльності здійснюють контроль за виконанням
податкових зобов’язань, погашенням цих зобов’язань та податкового боргу,
які виникають із операцій продажу товарів, ввезених (пересланих) на
митну територію України з-за її меж. Контроль щодо наявності марок
акцизного збору під час реалізації таких товарів на митній території
України здійснюють податкові органи, контрольно-ревізійна служба та
органи внутрішніх справ.
Спільними діями митних та податкових органів здійснюється контроль за
цільовим використанням на митній території України товарів (предметів),
що були ввезені (переслані) з-за меж митного кордону України, територій
спеціальних економічних зон або з застосуванням податкових пільг. Якщо
під час документальної перевірки, проведеної податковими органами,
будуть виявлені факти нецільового використання товарів, ввезених із
застосуванням податкових пільг з-за митної території України, податкові
органи повідомляють про це митні органи.
Контроль за товарами, які були ввезені на митну територію України та
знаходяться під митним контролем або на відповідальному зберіганні,
здійснюють митні органи. У зв’язку із зазначеним, якщо під час
документальної перевірки будуть встановлені факти використання або
реалізації товарів, що перебувають під митною вартою (на відповідальному
зберіганні), податкові органи повідомляють про це митні органи.
Встановлення фактичної кількості або проведення експертних досліджень
товарів, які знаходяться під митною вартою (на відповідальному
зберіганні) здійснюється обов’язково у присутності представників митних
органів. Копії матеріалів, які свідчать про встановлення податковим
органом правопорушень у зазначеній сфері, повинні направлятись до митних
органів.
Взаємодія щодо протидії правопорушенням у сфері обігу алкогольних напоїв
та тютюнових виробів
Дані оперативних підрозділів та узагальнення практики діяльності
підрозділів податкової міліції свідчать про поширення правопорушень у
сфері обігу підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв та тютюнових
виробів. Зазначене викликано, з одного боку, постійним попитом на дані
види товарів (наприклад, у Російській Федерації діє 76 тютюнових
фабрик). Більшість із них належить іноземним компаніям, які контролюють
до 90 % тютюнового ринку. Обсяг споживання сигарет становить понад
270 млрд. штук за рік. Це майже по 15 шт. сигарет на душу населення. За
даними Міністерства охорони Росії палить більше 40 % дорослого
населення. В Україні ситуація має аналогічний характер. Щорічне
споживання цигарок становить близько 75 млрд. штук (за оцінками
спеціалістів, в Україні палить майже 37 % населення). За останній час у
тютюнову промисловість вкладено більше 160 млн. доларів іноземних
інвестицій.
З іншого боку, даний напрям характеризується складністю виявлення та
документування протиправних діянь.
Оскільки виготовлення та реалізація алкогольних напоїв, тютюнових
виробів та паливно-мастильних матеріалів належить до надприбуткових
видів підприємницької діяльності, то відповідно отримали поширення
надходження в торговельну мережу фальсифікованих, неякісних товарів. За
даними ГУПМ ДПА України за півроку 2001 р. податковою міліцією було
встановлено 530 підпільних цехів, які займались виготовленням
контрафактних спиртних напоїв. Останнім часом збільшилась кількість
тютюнових виробів, які надходять на територію України контрабандним
шляхом. У зв’язку з цим необхідно вжити заходів щодо призупинення
криміногенних процесів у даній сфері.
Проблема протидії правопорушенням у сфері обігу підакцизних товарів має
різноплановий прояв і тому потребує взаємодії різних державних органів
(Державної митної служби, Служби безпеки, органів внутрішніх справ,
органів державної податкової служби України). Правовою основою
діяльності окремих державних органів у цьому напрямі є відомчі
нормативні акти:
– наказ “Про вдосконалення діяльності по охороні і супроводженню
підакцизних товарів, що переміщуються транзитом через митну територію
України”;
– наказ “Про створення міжвідомчих комісій з контролю за транзитом
підакцизних товарів та затвердження Положення про міжвідомчі комісії за
транзитом підакцизних товарів”;
– наказ “Про посилення контролю за реалізацією суб’єктами
підприємницької діяльності алкогольних напоїв та тютюнових виробів”;
– наказ “Про проведення спільної операції “Тютюн”;
– розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 1996 р. №
760 – Р;
постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку шляхів і
напрямів транзиту підакцизних товарів через територію України та пунктів
на митному кордоні, через які здійснюється ввезення та вивезення цих
товарів, та граничні терміни транзитів підакцизних товарів автомобільним
і залізничним транспортом через територію України” від 6 травня 1996 р.
№ 484.
Координуючим центром у протидії правопорушенням у сфері транзиту
підакцизних товарів є міжвідомчі комісії по контролю за переміщенням цих
товарів. Зазначені комісії створені у всіх пунктах пропуску на митному
кордоні України. До складу міжвідомчих комісій входять співробітники
трьох відомств (Державної митної служби, Міністерства внутрішніх справ,
Державної податкової адміністрації України). До функціональних
обов’язків членів комісії входить здійснення контролю за надходженням
підакцизних товарів, що переміщуються транзитом через митну територію
України, а також отримання оперативної та достовірної інформації про
фактичне вивезення таких товарів за межі митної території України.
Контроль за діяльністю суб’єктів підприємництва у сфері реалізації
алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території України
здійснюється спільно декількома державними органами (Міністерством
зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі, Державною податковою
адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, Державним комітетом
України у справах захисту прав споживачів).
Зазначеними органами на підставі спільних планів можуть здійснюватись
перевірки суб’єктів підприємницької діяльності на предмет дотримання
законодавства у сфері реалізації алкогольних напоїв та тютюнових
виробів. Під час перевірок встановлюється:
– наявність дозволів (ліцензій) на право здійснення торгівлі (оптової,
роздрібної) алкогольними напоями і тютюновими виробами;
– документів, які підтверджують належну якість товарів;
– наявність сертифікатів відповідності;
– маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів марками акцизного
збору;
– дотримання порядку щодо обов’язкової реєстрації місць зберігання
оптових партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Аналіз криміногенної ситуації та результати оперативно-розшукових
матеріалів свідчать про те, що основним каналом незаконного
(контрабандного) надходження тютюнових виробів та алкогольних напоїв є
молдово-румунський та російський напрями. Контрабандний товар в Україну
ввозиться автомобільним та залізничним транспортом. На території України
контрабандні партії підакцизних товарів перевантажуються на автомашини з
українськими номерами та розвозяться оптовим покупцям. Як свідчить
практика перевірки транспортних засобів, які ввозять через митниці
алкогольні напої та тютюнові вироби, до 30–40 % занижується кількість
цих товарів у супровідних документах.
Найбільш поширеними схемами ухилення від оподаткування при ввезенні
підакцизних товарів на митну територію України є:
– контрабандне ввезення товарів;
– виконання операцій псевдотранзиту;
– декларування факту ввезення товару на фіктивні фірми;
– підробка документів фіктивною фірмою на ім’я суб’єкта
зовнішньоекономічної діяльності;
– заниження митної вартості товару;
– ввезення одного виду товару (марки, сорту) під виглядом іншої.
Для приховування факту надходження оптових партій контрабандних
підакцизних товарів (а також товарів у результаті псевдоекспорту)
використовуються:
– складські приміщення овочевих баз, військових частин тощо;
– гаражно-будівельні кооперативи;
– приватні будинки, дачі, квартири.
Для ефективної діяльності щодо виявлення правопорушень у сфері обігу
підакцизних товарів підрозділи податкової міліції використовують
можливості автоматизованого обліку “Митниця”, який ведеться митними
органами та АРМу “КРП” щодо реєстрації відвантаження продукції (товарів)
на території України.
Через різницю ставок акцизного збору на сигарети на території Російської
Федерації, України, Молдови, на територію України контрабандним шляхом
почали завозитись значні партії тютюнових виробів. Поширення зазначених
фактів та ускладнення криміногенної ситуації викликало необхідність
прийняття відповідних заходів протидії. На виконання доручення
Президента України від 12 січня 2001 р. № 1–14/15 доручено провести
спільну операцію “Тютюн”, “Тютюн – 2”. У проведенні операцій беруть
участь співробітники Державної митної служби, Державної податкової
адміністрації, Служби безпеки, Державного комітету у справах охорони
державного кордону, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету
стандартизації, метрології та сертифікації України.
Основними формами взаємодії при проведенні спільної операції “Тютюн” є:
– наради представників органів учасників операції;
– здійснення оперативних заходів на предмет виявлення каналів
нелегального надходження тютюнових виробів;
– посилення оглядової роботи в пунктах пропуску (автомобільного,
залізничного, авіаційного, морського (річкового) транспорту через
державний кордон України при здійсненні митного та прикордонного
контролю;
– посилення протидії в сфері контрабандного ввезення тютюнових виробів
на кордоні з Російською Федерацією, Молдовою, Білоруссю;
– здійснення перевірки (огляду) транспортних засобів з вантажами, які
переміщуються територією України;
– встановлення реального надходження тютюнових виробів із-за кордону;
– проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють імпорт, зберігання та реалізацію тютюнових виробів на предмет
виявлення необлікованої, контрабандної, неякісної, небезпечної та
фальсифікованої продукції;
– виявлень місць виготовлення фальсифікованих тютюнових виробів;
– ліквідація каналів реалізації контрабандної продукції (реалізація “з
рук”, в роздрібній торгівлі, на ринках, автошляхах) тощо.
Взаємодія та координація діяльності органів державної податкової служби
та інших правоохоронних органів знаходять прояв і в інших напрямах, які
потребують окремого розгляду.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
