UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВиникнення та розвиток податкової системи Київської Русі (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10524
Скачало697
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі

 

У літературних джерелах період виникнення Київської Русі одні автори

відносять до VІІІ–ХІІ інші до ІХ–ХІІІ століття [1, с. 45; 2, с. 12].

 

Податкова система в Україні тісно пов’язана з виникненням, формуванням і

розвитком Київської Русі як держави.

 

Спочатку податки існували у вигляді безсистемних платежів, що носили

переважно натуральну форму і називалися данина, подимне, пополужне,

полюддя тощо [3, с. 34].

 

Крім того, в Київській Русі сплачували так зване мито.

 

Спочатку митні порядки існували в містах Причорномор’я, а також

згадуються у перших міжнародних угодах, зокрема в договорах 907, 911

років Київської Русі з Візантією [4, с. 45].

 

Найдавнішою формою прямих податків у Київській Русі була данина, яка в

основному йшла на утримання княжого двору і дружини.

 

На ранній стадії становлення державності у Київській Русі основною

формою натуральної повинності – одним із перших видів податку, були

данина і полюддя. У „Повісті минулих літ” згадується про данину від

окремої будівлі – диму. Подимна данина з часом трансформувалася у

поземельну – від рала або плуга [5, с. 95; 6, с. 47].

 

Данина носила звичаєвий характер і саме це робило її протягом тривалого

часу відносно постійною. Данина, як правило, сплачувалася продуктами

промислів і сільського господарства (хлібом, медом, воском, хутром,

шкірами тощо), а вже пізніше грошима. Данина була основним джерелом

доходів Київської Русі.

 

Близько 1/3 зібраної данини князь брав на свої особисті потреби, а решта

йшла на утримання дружини, органів управління, ведення війни [2, с. 40].

 

 

На перших порах данина була „платіжкою” за спокій, але з часом вона

перетворилася в податок, який повинні були сплачувати всі підлеглі

народи. У свій час С.А. Корф у розвитку данини в Київській Русі виділяв

три стадії:

 

– дань у формі простої контрибуції з населення, яку брав князь за свій

військовий ризик;

 

– дань, яку брав князь, який уже твердо тримав владу в окремо взятому

князівстві;

 

– дань, що мала характер державної повинності.

 

Спочатку це був нерегульований, а пізніше все більш систематичний прямий

податок.

 

До прямих податків також належали дари (добровільне підношення

підданих), оброк (плата за користування земельними надрами, знаряддями

праці).

 

Данина справлялась двома способами: повозом – коли її привозили в Київ,

та полюддям, коли князі чи їх дружинники самі їздили за даниною.

 

Полюддя, як правило, нічим не регламентувалося, залежало від самих

потреб і задумів князя, збиралося восени, а саме в листопаді, і

найчастіше носило характер походів, які періодично повторювалися.

 

З часом полюддя перетворилося вже в регулярний податок незалежно від

того, чи приїздив за даниною сам князь, чи його агенти-прислуга.

 

При зборі данини проявлялися найбільш характерні, негативні риси

феодально-децентралізованої системи: неврегульованість розмірів і

періодичності збору більшості податків, їх величезна кількість і

різнорідність, випадковість і свавілля поборів, збирання особами, які

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ