.

Департамент боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, набуває досвіду в роботі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
287 1982
Скачать документ

Реферат на тему:

Департамент боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом,
набуває досвіду в роботі

Завдання боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом,
вирішується правоохоронними органами більшості країн із метою припинення
фінансування організованої злочинності. Проникнення злочинних доходів у
легальну (офіційну) економіку веде до її криміналізації, підриву
державних підвалин і міжнародного авторитету будь-якої держави.

Світове співтовариство, гостро усвідомлюючи свою вразливість перед
транснаціональною організованою злочинністю, вживає рішучих заходів,
спрямованих на боротьбу з нею. За ініціативою Організації Об’єднаних
Націй у 1988 році прийнято Конвенцію про боротьбу проти незаконного
обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (Віденська Конвенція),
яка оголосила “відмивання” грошей міжнародним злочином. У 1990 році за
ініціативою Ради Європи у Страсбурзі прийнято Конвенцію про відмивання,
пошук, арешт і конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

З метою об’єднання зусиль країн у боротьбі з відмиванням грошей у 1989
році з ініціативи Великої сімки у Парижі створюється міждержавна
неурядова організація fatf (група з розробки фінансових заходів боротьби
з відмиванням грошей).

Вивчивши наявний досвід боротьби з цим небезпечним видом злочину, fatf у
1990 році розробила Сорок Рекомендацій, що є універсальними правилами та
визнані всіма державами-членами fatf міжнародним стандартом (програмою)
боротьби з відмиванням грошей.

З метою фінансового впливу на країни, що не вважають за необхідне
боротися з відмиванням грошей, fatf у 1998 році розробила 25 критеріїв
оцінки країн і територій, фінансові інструменти яких не відповідають
міжнародним стандартам (Сорока Рекомендаціям) або вони відмовляються від
співробітництва у справі боротьби з відмиванням грошей.

На початковому етапі боротьба з відмиванням грошей велась, у першу
чергу, проти легалізації доходів, отриманих від торгівлі наркотиків. Про
це йшлося у прийнятій 10 червня 1991 року Радою Європи Директиві “Про
запобігання використанню фінансових систем з метою відмивання грошей” №
(91\308\ЄЕС).

Однак з поширенням фактів відмивання грошей, отриманих у результаті
вчинення фінансових та інших корисливих злочинів, що передбачає
отримання матеріальної вигоди та їх подальшу легалізацію, 14 липня 1999
року Комісія Європейських співтовариств внесла пропозицію до зазначеної
Директиви № (91\308\ЄЕС) “Про запобігання використанню фінансових систем
з метою відмивання грошей”, яка полягає у розширенні заборони на
відмивання грошей, що стосується не лише контрабанди наркотиків, а всіх
прибутків, отриманих від злочинної діяльності. Враховуючи юрисдикцію
останнього правового акта, Україна потрапила до числа країн із високим
рівнем криміналізації соціально-економічних відносин.

Першою причиною такої оцінки став “тіньовий” сектор економіки, який за
різними підрахунками становить від 50 до 60 % ВВП.

За результатами вивчення природи утворення та накопичення “брудних”
грошей, а також їх подальшого відмивання, встановлено, що на відміну від
західних країн, де відмиваються доходи, отримані від торгівлі
наркотиками, зброєю та інших промислів кримінального характеру, в
Україні має місце відмивання доходів, одержаних унаслідок вчинення
злочинів у сфері економічних відносин.

За оцінками експертів, у 1994 році обсяг неконтрольованої грошової маси
в Україні становив близько 25 % загальної суми, а у 2000 році він уже
дорівнював понад 40 %. У 2001 році у нелегальному обігу знаходилось 19,5
млрд. гривень, що дорівнює половині всієї грошової маси, яка знаходиться
в обороті.

Характерно, що більша частина тіньових доходів формується у результаті
вчинення економічних злочинів, зокрема і за рахунок несплати податків.

На сучасному етапі розвитку економічних відносин подібна ситуація
розвивається також у деяких західних країнах. Закордонні експерти
наголошують на зростанні обсягів “брудних” грошей, накопичених за
рахунок ухилення від сплати податків та прихованих в офшорних зонах.

Німецький фахівець у сфері оподаткування Клаус Коттке у своїй книзі
“Брудні гроші”, яка витримала вже 7 видань, стверджує, що “брудні” гроші
варто шукати у двох сферах – загальнокримінальній і сфері
оподатковування. Саме в останній – як у національному, так і в
міжнародному масштабі, вони все більшою мірою мають своїм джерелом
доходи, приховані від оподатковування.

Відповідно до чинного законодавства викриттям таких загальнокримінальних
злочинів, як тероризм, торгівля наркотиками, живим товаром, нелегальна
торгівля зброєю, проституція, рекет та деяких інших злочинів, займаються
Служба безпеки та органи внутрішніх справ, а їх розкриттям у сфері
оподаткування – органи державної податкової служби у взаємодії із
зазначеними правоохоронними.

І це цілком слушно, оскільки злочини, які вчинені із корисних мотивів
(чи то пограбування, розбій або торгівля наркотиками), передбачають
отримання матеріальної вигоди, яка врешті-решт могла бути легалізована.
Тобто кожний із перерахованих правоохоронних органів повинен вести
боротьбу з відмиванням “брудних” грошей за своїми напрямами, що і
передбачено чинним законодавством (ст. 209 ККУ згідно зі статтею 312
Кримінально-процесуального кодексу підслідна слідчим органів внутрішніх
справ, служби безпеки, податкової міліції та прокуратури).

Здійснюючи послідовні кроки з інтеграції до Європейського Союзу, Україна
приєдналася до обох Конвенцій, які було ратифіковано у 1991 і 1997
роках. У 1995 році було встановлено кримінальну відповідальність за
відмивання грошей, отриманих від наркобізнесу (ст. 229-12, ст. 306
нового КК), а з 1 вересня 2001 року – загальну кримінальну
відповідальність за відмивання будь-яких доходів, отриманих злочинним
шляхом (ст. 209 нового Кримінального кодексу).

Верховною Радою України були прийняті Закони України “Про банки і
банківську діяльність” (грудень, 2000 року) та “Про фінансові послуги і
державне регулювання ринків фінансових послуг” (липень, 2001 року), у
яких передбачені положення щодо протидії відмиванню грошей, але в них
законодавець не передбачив механізму виявлення сумнівних фінансових
операцій та повідомлення про них відповідних правоохоронних органів.

Рада Європи у травні 2000 року вперше здійснила перевірку та оцінку
ситуації в Україні щодо стану боротьби з відмиванням грошей, за
результатом яких у всіх сферах державної системи (юридичної, фінансової
та правоохоронної) на пленарному засіданні fatf нашу державу включили до
так званого “чорного” списку. Як наслідок, у випадку неприведення
законодавства України відповідно до Сорока Рекомендацій fatf можливе
застосування до України фінансових санкцій, що ще більше ускладнить
економічну ситуацію.

Враховуючи зазначені проблеми особливо щодо прогалин у чинному
законодавстві, Президент України підписав Указ “Про додаткові заходи
щодо посилення боротьби з приховуванням доходів від оподаткування, а
також відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом” від 22 червня
2000 року № 813, яким зобов’язав Державну податкову адміністрацію
створити у своєму складі на центральному та регіональному рівнях
спеціальні підрозділи по боротьбі з приховуванням доходів від
оподаткування і відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом.

Поставлені вимоги було виконано, а підрозділи укомплектовано
досвідченими аналітиками, аудиторами та юристами, які спрямували свої
зусилля на встановлення схем отримання “брудних” грошей і засобів їх
відмивання як в Україні, так і за її межами.

Зазначена діяльність проводиться на підставі вивчення позитивного
світового досвіду боротьби з відмиванням доходів із паралельним
створенням власної системи контролю за сумнівними фінансовими операціями
та попередження відтоку капіталів за кордон.

За час роботи зазначених підрозділів встановлено і припинено діяльність
за десятками схем вивозу українських капіталів за кордон, а також
незаконного відшкодування ПДВ тощо.

Станом на 1 березня 2002 року за матеріалами спецпідрозділів порушено
366 кримінальних справ за несплату податків (ст. 148-2 (212) КК
України), де мали місце елементи відмивання грошей і 123 кримінальні
справи за приховування валютної виручки (ст. 80-1 (207, 208) КК
України).

У результаті встановлення контролю за перерахуваннями грошей у
національній валюті на кореспондентські рахунки іноземних банків, а
також придбанням іноземної валюти під зовнішньоекономічні контракти на
міжбанківському валютному ринку припинено 242 факти розрахунків через
“фіктивні фірми”, 67 фактів – через “ЛОРО”-рахунки та 255 випадків –
через відтік коштів у ВКВ за кордон. Загальна сума становить понад
1 млрд. грн.

Тільки у результаті посилення контролю за розрахунками з іноземними
партнерами з використанням “ЛОРО”-рахунків кількість таких перерахувань
до банків країн Балтії скоротилася минулого року у 10 разів.

Досвід роботи цих підрозділів покладено в основу організації діяльності
створеного відповідно до Указу Президента України “Про додаткові заходи
по посиленню боротьби з відмиванням прибутків, отриманих злочинним
шляхом” від 19.07.01 № 532/2001 у структурі Державної податкової
адміністрації України Департаменту боротьби з відмиванням доходів,
отриманих злочинним шляхом.

Перед Департаментом поставлено завдання подальшого удосконалення
боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, створення
банку даних про сумнівні фінансові операції, забезпечення
співробітництва з fatf та Європейською групою аналізу, а також
підрозділами по збору фінансової інформації інших держав.

Для створення системи контролю за сумнівними операціями, на виконання
Указу Президента України від 22.03.01 № 183 у ДПА створюється
відповідний банк даних про сумнівні фінансово-майнові операції, який
формується з різних офіційних джерел.

Як показує аналіз порушених кримінальних справ, легалізація доходів,
одержаних злочинним шляхом, незалежно від джерела їх походження
відбувається у секторах отримання так званих “швидких грошей” – у
паливно-енергетичному та агропромисловому комплексах, на ринку
підакцизних товарів, у кредитно-фінансовій системі, на фондовому ринку,
у шоу-бізнесі та зовнішньоекономічній діяльності.

Практика показує, що складність боротьби з економічною злочинністю
полягає в тому, що для відмивання грошей злочинний світ широко
використовує не тільки внутрішні можливості країни, але й міжнародні
грошові розрахункові системи, сприятливі умови для реєстрації
підприємств та відкриття рахунків у банках, розташованих у багатьох
офшорних зонах, у так званих “податкових сховищах”.

Тільки у 1998 році функціонувало близько 4 000 банківських установ, які
одержали ліцензії на здійснення банківської діяльності в 60 офшорних
зонах. Близько 44 % з них розташовані на Карибських островах та в
Латинській Америці, 28 % – у Європі, 18 % – в Азії і 10 % – на Близькому
Сході та в Африці. На рахунках у цих банках знаходиться приблизно
5 трлн. доларів США.

Навіть поверхневий аналіз ділової української зовнішньоекономічної сфери
свідчить про те, що багато заможних громадян заробили капітал
кримінальними методами, використовуючи офшори.

За минулий та перший квартали поточного року здійснено перевірки більш
10,4 тис. сумнівних операцій, з них: 9,6 тис. – з питань валютного
регулювання та 0,8 тис. – з майном та майновими правами. Попереджено
майже 400 фактів незаконної купівлі іноземної валюти на загальну суму
2 191,3 млн. грн. Напрацьована інформація дозволила викрити доходи
кримінального походження у 437 випадках на суму 300,7 млн. грн., 89
матеріалів на суму 80,6 млн. грн. передано іншим правоохоронним органам
відповідно до їх компетенції.

Аналіз результатів роботи щодо викриття та розслідування злочинів,
пов’язаних з ухиленням від сплати податків і легалізацією “брудних”
грошей, переконливо свідчить, що основним механізмом такої протиправної
діяльності залишаються зовнішньоекономічні технології.

Основним технологічним елементом цих механізмів є фіктивно створені
іноземні суб’єкти підприємницької діяльності або підконтрольні
криміналітету іноземні компанії, в основному офшорної юрисдикції.

Протидія таким проявам ускладнюється тим, що ознаки офшорних зон має
набагато ширше коло країн і територій, ніж той перелік, який щорічно
оголошується Кабінетом Міністрів України.

Регіональними спецпідрозділами постійно здійснюються заходи, направлені
на виявлення таких підприємств, встановлення груп осіб, які
використовують дані іноземні суб’єкти підприємництва, а також на
відшкодування збитків, завданих інтересам держави внаслідок проведення
протиправних операцій.

Протягом 2001 року Департаментом велася робота, пов’язана з виявленням
та припиненням діяльності на території України фіктивно створених
іноземних суб’єктів підприємництва.

У цілому, незважаючи на високу латентність при проведенні заходів,
спрямованих на виявлення схем відмивання доходів, особливо з
використанням банківських та інших фінансових технологій, фактів
маскування, незаконного походження та використання у легальній економіці
таких коштів, за 6 місяців дії нового Кримінального кодексу України (з
1.09.01 до 1.03.02) порушено понад 350 кримінальних справ за ст. 209
Кримінального кодексу України, з яких 66 направлено до суду. За 10-ма
кримінальними справами судами винесені рішення про позбавлення волі з
відстрочкою виконання вироків.

Від загальної кількості порушених кримінальних справ злочинні доходи
отримувались шляхом:

– ухилення від сплати податків – у 152-х випадках (44,5 %);

– незаконного виготовлення, зберігання і збуту підакцизних товарів – у
40-а випадках (11,6 %);

– порушення порядку заняття господарською та банківською діяльністю – у
28-ми випадках (8,2 %);

– зловживання владою або службовим становищем – у 50-ти випадках (14,5
%);

– привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання
службовим становищем – у 17-ти випадках (4,9 %);

– ухилення від повернення валютної виручки та незаконного відкриття
валютних рахунків – у 9-ти випадках (2,6 %);

– незаконного відшкодування ПДВ – у 4-х випадках (2,1 %);

– інші – у 47-ти випадках (13,7 %).

Серед загальної кількості порушених кримінальних справ за ст. 209 КК
України відмивання брудних грошей здійснювалось у сфері підпільного
виробництва та реалізації алкогольних і тютюнових виробів та
агропромисловому комплексі – у 30-ти, в торгівлі – 20-ти, у
зовнішньоекономічній сфері – 16-ти, у кредитно-фінансовій сфері – 9-ти,
на ринку металу – 8-и та у паливно-енергетичному комплексі і при
видобуванні корисних копалин – 6-ти4.

Співробітники Департаменту тісно взаємодіють з іншими структурними
підрозділами податкової міліції та податкової служби, а також
підрозділами правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з економічною
злочинністю. До елементів взаємодії можна віднести:

• організацію та безпосереднє проведення оперативно-розшукових заходів
щодо попередження і виявлення фактів відмивання доходів, одержаних
злочинним шляхом, інших порушень податкового законодавства на
пріоритетних напрямах економіки, координації дій і надання методичної та
практичної допомоги підпорядкованим підрозділам податкової міліції у
здійсненні оперативних заходів у справах міжрегіонального характеру,
керівництво створеними для цього оперативними групами, зокрема і
міжвідомчими;

• взаємодію з відповідними інформаційно-аналітичними підрозділами МВС,
СБУ, митної служби, міністерств економіки, зовнішньоекономічних зв’язків
і торгівлі, інших міністерств і відомств, а також науковими установами з
питань обміну інформацією щодо криміногенних процесів у сфері
оподаткування;

• вивчення та розповсюдження вітчизняного досвіду і зарубіжних країн
щодо організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним
шляхом, та іншими злочинами у сфері оподаткування.

Для вдосконалення організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних
злочинним шляхом, розроблена Програма заходів щодо запобігання
легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. У цілому ж
робота по боротьбі з відмиванням брудних коштів ведеться як і в інших
країнах, але мають місце випадки, коли проводяться перевірки з
малозначимих фактів (менше 100 тис. гривень) легалізації злочинних
доходів. Так, тільки у січні поточного року з 43-х матеріалів перевірок
10 (або 23 %) не відповідають вищевказаному критерію.

Незважаючи на те, що порушенню кримінальних справ за ст. 209 КК України
передує предикатний злочин, внаслідок вчинення якого відбувається
накопичення “брудних” грошей, мають місце порушення “фактових”
кримінальних справ за ст. 209 ККУ.

Простежуються порушення кримінальних справ за ст. 209 КК України за
фактом легалізації злочинних доходів у незначних розмірах.

Стан роботи в цілому та зазначені недоліки стали предметом розгляду 25
грудня минулого року на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. У
результаті цього прийнято відповідне рішення, яким передбачено усунення
зазначених недоліків та активізацію боротьби з відмивання “брудних”
коштів.

19 квітня поточного року Президент України Л.Д. Кучма на нараді з
керівниками правоохоронних органів поставив нові вимоги щодо посилення
боротьби з економічними злочинами, особливо боротьби з ухиленням від
сплати податків фізичними особами. Президент зазначив, що розслідування
таких злочинів і винесення звинувачувальних вироків трапляється досить
рідко. За приведеними ним даними у минулому році суди визнали винними в
ухиленні від сплати податків і винесли звинувачувальний вирок тільки
36-ти громадянам.

Зазначене вимагає від підрозділів податкової служби та інших
правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю,
взаємодіяти не тільки між собою, але й співпрацювати з судами.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020