UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо питання про конституційно-правові засади видання та виконання розпорядження чи наказу (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2558
Скачало318
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До питання про конституційно-правові засади видання та виконання

розпорядження чи наказу

 

За роки незалежності Україна пройшла складний, але продуктивний шлях –

від колишньої республіки Союзу РСР до незалежної держави. Одним із

найголовніших завдань розбудови демократичної, правової держави був

відхід від стереотипів, які склалися за часів існування Української РСР.

Один із основних стереотипів, який потрібно було докорінно змінити, –

стереотип відносини “влади та індивіда”. Початок зміни вказаного

стереотипу на державному рівні необхідно було починати через створення

нової законодавчої бази, яка б відповідала європейським та всесвітнім

стандартам. Це полягало, передусім, у створенні власної Конституції,

ратифікації цілої низки міжнародних документів у справах людини та

плідній законотворчій роботі. Можна сказати, що частково це завдання

виконано: по-перше, прийнято Конституцію незалежної держави України;

по-друге, ратифіковано багато важливих міжнародних та європейських

документів із прав людини (за останні 10 років ратифіковано понад 400

міжнародних договорів та угод); по-третє, держава на законодавчому рівні

визнала пріоритет прав людини перед інтересами держави.

 

Сьогодні кожна людина в нашій державі володіє певним обсягом прав,

свобод серед яких найважливіші – це природні права, зокрема, право на

життя як найвища соціальна цінність для людини. Визнаючи це, держава не

тільки зобов’язалася охороняти життя людини, а й надала їй право

самостійно захищати його від протиправних посягань. Відповідно до ст. 27

та ч. 5 ст. 55 Основного Закону України кожен громадянин має право

будь-якими незабороненими засобами захищати власне життя та здоров’я.

Сюди можна віднести різноманітні можливості для його захисту: інститут

необхідної оборони, крайньої необхідності, можливість звернення до

правоохоронних органів, ЗМІ тощо. Додатковою гарантією захисту життя та

здоров’я є принцип, який закріплено в ст. 19 Конституції: “Правовий

порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не

може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством”, тобто

це є можливість уникнути вимоги виконання дій, які можуть загрожувати

життю, здоров’ю. Особливої актуальності це положення набуває для осіб,

професійна діяльність яких вимагає дотримання суворої дисципліни та

чіткого виконання наказів та розпоряджень керівництва. До даної

категорії можна віднести рядовий та начальницький склад органів

внутрішніх справ, податкової міліції, військовослужбовців Служби безпеки

України, Збройних Сил України та інших військових формувань.

 

Саме тому в Конституції України (ст. 60) закріплено положення про те, що

ніхто не може бути зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження

чи накази та встановлено відповідальність як за видання, так і виконання

таких розпоряджень чи наказів. Дане положення має подвійне значення.

По-перше, це гарантія належного виконання в межах законів та власної

компетенції функцій особами, яким надано право видавати такі

розпорядження чи накази та стримувати їх від зловживання посадовим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ