.

Законні інтереси особи як елемент її адміністративно-процесуального статусу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
345 3099
Скачать документ

Реферат на тему:

Законні інтереси особи як елемент її адміністративно-процесуального
статусу

Наявність такої правової категорії, як законні інтереси, ґрунтується на
законодавстві і по-різному визнається вченими-правознавцями. Інтереси
громадян у сфері права, виступаючи одним із видів соціальних інтересів,
опосередковуються останнім і визначаються як “законні” або “ті, що
охороняються законом” інтереси. Законний інтерес – це юридичний інтерес,
що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не
закріплений у конкретних правових нормах.

Існування законних інтересів особистості не тільки можливе, а й
необхідне, оскільки її різноманітні інтереси не завжди опосередковуються
суб’єктивними правами і юридичними обов’язками.

Необхідно зазначити, що категорія законних інтересів стосовно
адміністративного процесу ще не стала предметом дослідження
вчених-адміністративістів. Значна увага цьому питанню приділялася в
загальнотеоретичних дослідженнях, а також у працях, присвячених
проблемам кримінального і цивільного процесів. Аналіз висловлених щодо
цього питання суджень дозволяє виділити низку положень, що стосуються
характеристики законних інтересів в адміністративно-процесуальній сфері.

Адміністративно-процесуальні інтереси громадянина становлять собою
інтереси, що виникають у зв’язку з адміністративно-процесуальною
діяльністю. Вони посідають окреме місце в структурі
адміністративно-процесуального статусу громадянина, перебуваючи у сфері
адміністративно-процесуальних суб’єктивних прав і обов’язків, але не
збігаючись з ними.

Отже, законні інтереси – це своєрідні передправа, що можуть
трансформуватися в суб’єктивні права, коли для цього створюються
необхідні умови.

Громадяни як суб’єкти адміністративного процесу мають досить широкий
діапазон інтересів, проте не всі з них можуть бути законними. Так,
навряд чи можна визнати законним інтерес громадянина, пов’язаний із
приховуванням окремих фактів, що можуть, на його думку, негативно
вплинути на бажане для нього рішення з конкретної справи. Щодо цього
потрібно чітко визначити, що законними необхідно визнавати ті
процесуальні інтереси громадянина, які пов’язані з його суб’єктивними
процесуальними правами та обов’язками, дозволяються державою, не
ущемляють при цьому інтереси інших суб’єктів процесу.

Цілком допустимим, на нашу думку, є виділення різноманітних рівнів
законних інтересів громадян. Так можна говорити про загальні законні
інтереси громадян-учасників адміністративного процесу (досягнення
юридично значущого результату, прийняття законного і обгрунтованого
рішення у справі) і приватні або персоніфіковані законні інтереси
(інтерес громадянина у встановленні конкретних фактів, що доводять його
невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують
його позицію у зв’язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Адміністративно-процесуальні інтереси прямо залежать від процесуальної
ролі громадянина в конкретному адміністративному провадженні. Саме з
урахуванням цієї обставини ми говоримо про громадян-суб’єктів процесу,
які мають у справі певний інтерес (особа, яка притягується до
адміністративної відповідальності, потерпілий, їх законні представники),
а також про громадян, які не мають зацікавленості у справі, а лише
сприяють здійсненню процесу (свідок). Для інших осіб, які сприяють
здійсненню процесу (перекладач, експерт), процесуальні інтереси
збігаються із загальними законними. Особливе місце у цьому процесі
посідає адвокат. Але і тут не можна говорити про збіг його прагнень та
інтересів з інтересами зацікавлених учасників процесу, які користуються
послугами адвоката.

Необхідно зазначити, що в окремих випадках законні інтереси пов’язані не
тільки із суб’єктивними адміністративно-процесуальними правами і
обов’язками громадян, а й з конкретними процесуальними обов’язками
відповідних органів, їх посадових осіб, із положеннями, що регламентують
порядок вчинення певних дій. У даному ввипадку доречно говорити про
наявність законних адміністративно-процесуальних інтересів громадянина у
зв’язку з обов’язком відповідальних посадових осіб здійснювати особистий
прийом громадян. Реальною в цьому випадку є наявність законних інтересів
у зв’язку з положеннями, що регламентують порядок проведення особистого
прийому.

Звернемо увагу ще на один аспект питання, що розглядається .Чи пов’язані
законні інтереси з адміністративно-процесуальними свободами? Вважається,
що так. Зокрема, Інструкція про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг
та організації прийому громадян у митних органах, затверджена наказом
Державного митного комітету України від 23 квітня 1993 р. № 105 містить
Положення про періодичність прийому громадян головою Державного митного
комітету України, його заступниками, керівниками структурних
підрозділів, начальниками митниць. Реалізуючи процесуальне право на його
особистий прийом зазначеними посадовими особами, громадянин діє в рамках
процесуальної свободи, наприклад, обираючи можливість звернення до тієї
чи іншої з перелічених посадових осіб, проте при цьому він безумовно
керується певним законним інтересом.

На нашу думку, адміністративно-процесуальні законні інтереси можна
визначити як дозволене прагнення громадянина до певної користі в межах
його суб’єктивних адміністративно-процесуальних прав, обов’язків та
свобод, а також процесуальних обов’язків інших суб’єктів процесу і
процесуальної регламентації його перебігу.

Незважаючи на своє реальне існування, категорія законних інтересів не
одержала чіткого законодавчого визначення. Про необхідність нормативного
закріплення цього поняття вже говорилося в юридичній літературі.
Поділяючи цю думку, зазначимо лише, що чітке тлумачення законодавцем
поняття законних інтересів у сфері адміністративного процесу послужить
важливим чинником найбільш повної реалізації громадянами свого
адміністративно-процесуального статусу, а також вдосконаленню
правозастосовної діяльності лідируючих суб’єктів адміністративного
процесу. При цьому немає необхідності (та й можливості) у законодавчому
закріпленні конкретного переліку законних адміністративно-процесуальних
інтересів громадян. Виходячи із визначення даної категорії в законі,
громадяни і компетентні органи зможуть у кожному конкретному випадку
встановлювати наявність і відповідне коло законних інтересів, оцінювати
їх реальність, значущість і необхідність захисту.

Таким чином, адміністративно-процесуальний статус громадянина, який
включає в себе адміністративно-процесуальні права,
адміністративно-процесуальну правоздатність,
адміністративно-процесуальну дієздатність, адміністративно-процесуальні
свободи, адміністративно-процесуальні обов’язки та
адміністративно-процесуальні законні інтереси, завдяки такій структурі і
кожній складовій його частині, дозволяє йому реалізувати норми
матеріального права (адміністративного, фінансового, екологічного та
ін.), а державі – забезпечувати виконання покладених на громадянина
обов’язків.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020