UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаукові засади пізнавальної діяльності слідчого під час розслідування злочинів (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3741
Скачало333
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Наукові засади пізнавальної діяльності слідчого під час розслідування

злочинів

 

Питання про можливості та внутрішні механізми людського пізнання – це в

кінцевому підсумку питання про зміст і перспективи людського ставлення

до дійсності. У даному випадку знання – це об’єктивна реальність, що

існує у свідомості людини, яка протягом своєї діяльності відображає,

ідеально відтворює об’єктивні закономірності зв’язків реального світу.

Тому знання правових норм, основ психологічної діяльності, правовий та

життєвий досвід тощо є невід’ємною частиною діяльності слідчого – як

форма пізнання.

 

Пізнання обумовлюється перш за все суспільно-історичною практикою і

складає процес набуття і розвитку знань, постійне їхнє розширення,

розвиток, удосконалення і відтворення. Тобто це така взаємодія об’єкта

та суб’єкта, результатом якого є нові знання (наприклад слідчий,

вивчаючи слідчі ситуації, може будувати типові версії).

 

Як зазначає В. Кохановський, термін „знання” можна вживати в трьох

основних значеннях:

 

1) умінні, навичках, які базуються на усвідомлені, що і як зробити;

 

2) отримання пізнавально значимої інформації (наприклад про скоєний

злочин);

 

3) гносеологічна форма відношення людини до дійсності у сукупності з

практичним досвідом [1, с. 7].

 

Другий і третій аспект саме і є предметом розгляду гносеології (теорії

пізнання) та епістемології – теорії наукового пізнання. Епістемологія є

значною мірою нормативною дисципліною. Нормативність епістемології має

амбівалентний характер:

 

– по-перше, вона задає критерії визначення знання, що є кінцевим

продуктом когнітивної діяльності, відрізняючи його від хибності та

переконання;

 

– по-друге, епістемологія регулює сам процес роздумів, визначаючи

нормативні стандарти для досягнення мети, з найкоротшим раціональним

шляхом.

 

Таким чином, у межах нормативної епістемології доцільно поставати не

лише питання, за яких умов переконання С у том, що Р (де Р – будь-яка

пропозиція), є знанням (є істинним), [2, с. 124].

 

І. Лузгін розглядав пізнання щодо слідчої практики та стосовно

кримінального процесу як діяльність [3]. Проте вивчення даної проблеми

потребує переосмислення, адже деякі проблеми вирішені, проте виникли

нові. Крім того, знання, що існують сьогодні, та форми здійснення

розслідування, збір і оцінка доказів дещо змінилися, тому пізнавальна

діяльність слідчого повинна розглядатися в новій концепції. Це викликано

перш за все необхідністю глибокого і всебічного розуміння суперечностей

соціальної дійсності та її пізнання. Дану проблему розкривають ряд

філософів [4], проте, на нашу думку, ніхто не приділяє уваги онтології

та гносеології, як різним аспектам пізнання під час розслідування

злочинів.

 

Друге завдання – засвоєння філософської та соціально-гуманітарної думки

Заходу, де вона постійно розвивається (адже Україна інтегрується в

Європу).

 

Третє – історичні зміни в суспільстві породили нові зміни як у науці,

так і освіті. Враховуючи зазначені вище завдання приходимо до висновку,

що сьогодні не існує спеціалізованої методології гуманітарних наук, у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ