UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрганізаційно-правові засади мотивації праці державних службовців (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5977
Скачало603
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Організаційно-правові засади мотивації праці державних службовців

 

Серед основних завдань розбудови дієвої державної служби в Україні з

метою підвищення ефективності практичного здійснення функцій держави,

вирішення її завдань, забезпечення державних інтересів на засадах

принципів і положень, встановлених Конституцією України, чинними

законами та іншими законодавчими актами [1], є розбудова сучасного

мотиваційного механізму діяльності державних службовців.

 

Як свідчить аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду, мотивація праці

державних службовців має широкий спектр правових, економічних,

соціальних і моральних аспектів, що підпорядковані принципу адекватної

оцінки кінцевого результату їх діяльності та визначенню винагороди за

працю.

 

Незважаючи на певні національні особливості, існуючі системи

стимулювання праці державних службовців у різних країнах мають багато

спільних рис. Їх головними складовими є підсистеми добору кадрів,

просування по службі (службова кар’єра), оплати праці,

соціально-побутового, матеріального та пенсійного забезпечення. Що

стосується суспільного престижу діяльності державних службовців (який

також є одним із елементів системи стимулювання), то слід лише

зазначити, що він багато у чому залежить від ступеня застосування

наведених вище чинників.

 

В основі системи просування по службі, тобто головної складової

мотивації та стимулювання праці державних службовців, мають лежати чітко

визначені вимоги до їх професійної кваліфікації. Так, Бернар Гурне,

відомий французький дослідник проблем управління, вважає, що серед

„спільних” або „горизонтальних” функцій державної служби найважливішими

є ті, які стосуються персоналу. „Найпродуманіші структури і найсучасніші

знаряддя праці не дадуть очікуваних результатів, якщо службові штати

будуть недоукомплектовані або, що ще гірше, укомплектовані працівниками

низької кваліфікації” [2].

 

У світовій практиці питання об’єктивізації визначення кваліфікації

працівника є основною у системі просування по службі і вирішується двома

шляхами: або за рахунок чіткого визначення вимог щодо вузької

спеціалізації фахівця, здатного обійняти саме тільки цю посаду, або,

навпаки, можливості використання його найширшої фахової універсальності

в системі державного управління.

 

Перший підхід широко застосовується у Сполучених Штатах Америки.

В Європі, зокрема, у Великій Британії та у Франції, більш популярною є

формула універсальної придатності, що особливо проявляється при доборі

керівників на найвищі адміністративні посади [2, с. 27–28]. Особливої

уваги заслуговує поглиблене вивчення системи та досвіду функціонування

державної служби у Франції. Саме цей досвід багато в чому може бути

використаний в Україні, оскільки, як уже зазначалось, саме французька

система стала базою для створення вітчизняної державної служби.

 

Міжпосадові співвідношення у Франції мають чітко визначену професійну

класифікацію, під якою розуміється будь-яка класифікація робочих місць,

посад, професій або рівнів кваліфікації, що утворює певну ієрархію, і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ