.

Організація оперативного супроводження збиткових підприємств (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
254 2405
Скачать документ

Реферат на тему:

Організація оперативного супроводження збиткових підприємств

У своєму виступі „Україна: поступ у XXI століття” Президент держави
Л.Д. Кучма наголосив, що „…визначальним завданням державної політики є
накопичена концентрація зусиль усіх гілок влади на комплексному
здійсненні радикальних економічних правових організаційних та силових
заходів щодо рішучого обмеження корупції та тіньової економічної
діяльності, зростають масштаби нелегального експорту капіталу та
позабанківського грошового обігу…” [1].

Дестабілізації обстановки в Україні сприяють факти ухилення від сплати
податків у різних напрямах економічної діяльності. Одним із таких
напрямів ухилення від сплати податків та інших обов’язкових платежів є
діяльність кримінальних структур, що досягають своєї злочинної мети
шляхом створення штучної збитковості підприємств. Цій проблемі і
присвячена дана стаття. Основна її ідея – дати поняття організації
оперативного супроводження діяльності збиткових підприємств та в межах
можливого розкрити методику боротьби на даному напрямі роботи
оперативних підрозділів оперативної роботи.

Оцінка діяльності „тіньового” сектора свідчить про те, що бюджет щорічно
втрачає значні суми коштів, що обертаються поза полем зору держави та
відповідних контролюючих органів. Зусилля держави та її уряду,
направлені на збільшення доходів державного бюджету шляхом мобілізації
коштів „тіньового” сектора економіки, передбачають переорієнтацію роботи
податкових органів на легалізацію „тіньової” економіки.

Одним із проявів „тіньової” економіки на сучасному етапі є незаконна
мінімізація податкових зобов’язань шляхом штучного завищення витратної
частини, підвищення собівартості продукції, робіт та послуг,
приховування частини доходів, і, як наслідок – утворення штучної
збитковості або малоприбутковості підприємств, насамперед, великих
платників податків, які працюють у базових галузях економіки, виробляють
високоліквідну продукцію, підприємств-монополістів тощо.

З метою встановлення належного контролю та дієвої протидії подальшому
розповсюдженню зазначеного явища, зменшення кількості збиткових та
малоприбуткових підприємств виникає необхідність у постійному
оперативному супроводженні з боку податкової міліції діяльності
суб’єктів господарювання, які за наслідками своєї
фінансово-господарської діяльності звітують про відсутність прибутку або
незначні прибутки.

Що ж таке оперативне супроводження? Під оперативним супроводженням
збиткових підприємств, на нашу думку, необхіднно розуміти діяльність
оперативних підрозділів або окремих працівників з відслідковування за
допомогою гласних і негласних сил, засобів і методів процесів,
пов’язаних з господарською діяльністю конкретних юридичних осіб, їх
керівного і фінансово-господарського складу з метою запобігання та
виявлення правопорушень у сфері оподаткування та інших порушень чинного
законодавства.

Ця діяльність є підзаконною і випливає з вимог статті 67 Конституції
України, де зазначено, що „кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори
в порядку і розмірах, встановлених законом” [2], а також із положень
Законів України „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про державну
податкову службу в Україні” [3].

Оперативне супроводження повинне здійснюватись на основі систематичного
відслідковування, збору та обробки інформації про товарні та грошові
потоки збиткових (малоприбуткових) підприємств, а також вжиття
своєчасних заходів щодо профілактики та припинення порушень чинного
податкового законодавства, пов’язаних зі штучним завищенням валових
витрат. Зазначена функція покладена на підрозділи з оперативного
супроводження збиткових підприємств, які є однією з ланок у складі
Головного управління податкової міліції України. Наказом ДПА України від
26 квітня 2001 року № 183 такі підрозділи створені у кожній області,
Автономній Республіці Крим, містах Києві, Севастополі та органах
податкової міліції. У своїй діяльності вони керують Конституцією та
законами України, указами і розпорядженнями Президента,
нормативно-правовими актами органів виконавчої влади, відомчими
нормативними документами.

Основними завданнями і функціями даних підрозділів є:

– запобігання та виявлення фактів ухилення від сплати податків та інших
обов’язкових платежів суб’єктами підприємницької діяльності, які мають
від’ємне значення об’ктів оподаткування податком на прибуток;

– організація оперативних заходів щодо виявлення збиткових підприємств,
запобігання та виявлення фактів ухилення від сплати податків та інших
обов’язкових платежів суб’єктами підприємницької діяльності, які мають
від’ємне значення об’єктів оподаткування податком на прибуток;

– організація підприємств і відстеження їх фінансово-господарської
діяльності;

– організація проведення регіональними підрозділами податкової міліції
оперативно-розшукових заходів, направлених на виявлення та розкриття
злочинів у сфері оподаткування;

– вжиття заходів для забезпечення відшкодування збитків по кримінальних
справах;

– виявлення схем ухилення від оподаткування, усунення обставин, що їх
породжують;

– оперативне супроводження та ведення профілактичної роботи серед
суб’єктів підприємницької діяльності у найбільш пріоритетних сферах
економіки;

– розробка методики та організація стягнення податкової заборгованості
та інші.

Збитковість або малоприбутковість підприємств може мати об’єктивний
характер, тобто бути пов’язаною з певними обставинами непереборної сили,
здатними впливати на результати фінансово-господарської діяльності
суб’єкта, специфікою галузі, у якій працює підприємство, та іншими
факторами.

Але разом з тим у ряді випадків збитковість або малоприбутковість може
утворюватись штучно з метою ухилення від сплати або мінімізації платежів
до бюджету. При цьому недоброчесні керівники, засновники та власники
високоприбуткових, рентабельних підприємств, які випускають
конкурентоспроможну, високоліквідну продукцію, застосовують різні схеми
господарських операцій та розрахунків, направлені на збільшення валових
витрат, зменшення валових доходів, утворення штучної збитковості.

Таким чином, утворення штучної збитковості або малоприбутковості може і
повинне розглядатись як один із інструментів, що застосовується ділками
тіньової економіки з метою ухилення від сплати податків.

У зв’язку з цим підрозділами з оперативного супроводження збиткових
підприємств повинен проводитись комплекс оперативно-розшукових та
економічних заходів, направлених на виявлення недобросовісних суб’єктів
підприємницької діяльності. Цей комплекс заходів проводиться у найбільш
криміналізованих, з правового погляду, галузях і сферах підприємницької
діяльності і включає в себе:

– визначення збиткових суб’єктів підприємницької діяльності, причетних
до галузей та сфер, у яких найбільш поширені тіньові явища;

– збір та аналіз інформації щодо них із зовнішніх джерел;

– виявлення та опрацювання комерційних і фінансово-економічних зв’язків
обраних об’єктів шляхом аналізу руху коштів за рахунками, оперативної
інформації, проведення зустрічних перевірок контрагентів та інше з метою
підготовки об’єкта до перевірки;

– визначення одного або кількох об’єктів і проведення за ними
позапланових повних документальних перевірок або участь у перевірках
згідно з національним планом.

При цьому не варто сконцентровуватись суто на діяльності окремих
юридичних осіб. Як правило, великі платники для зменшення оподаткованого
прибутку користуються відлагодженими фінансово-господарськими схемами,
що передбачають участь цілої низки юридичних осіб. У багатьох випадках
окремі платники взагалі не ведуть повноцінної діяльності та функціонують
лише як інструмент у механізмах розрахунків, що їх проводять великі
фінансово-промислові групи і корпорації.

Підрозділами податкової міліції напрацьований відповідний досвід з
оперативного супроводження збиткових підприємств. Цей досвід вимагає
комплексного підходу до вирішення поставленого завдання. Умовно він може
складатись з наступних етапів.

1. На основі аналізу економічної ситуації у державі, регіонах, містах і
районах, рівня надходження окремих видів податків, постійного аналізу
товарних і грошових потоків за кожним з регіонів, а також аналізу роботи
підпорядкованих підрозділів на місцях, визначаються регіони, галузі та
сфери підприємницької діяльності, що містять найбільшу кількість
збиткових підприємств. Виходячи з аналізу відповідних ділянок роботи з
адміністрування податків і зборів, узагальнення вчинених злочинів у
сфері оподаткування, вивчення схем роботи посередників та інших
комерційних структур, а також визначення проблемних питань, що виникли
за поточний період і потребують висвітлення під час документальних
перевірок, надаються відповідні пропозиції щодо включення до
Національного плану перевірок на майбутній рік галузей та сфер
діяльності, у яких найбільш поширені збиткові підприємства.

2. На підставі затверджених планом перевірок галузей і сфери
підприємництва, що характеризуються найбільшою питомою вагою збиткових
або малоприбуткових підприємств, визначаються об’єкти (суб’єкти
підприємницької діяльності), які працюють у цих галузях із визначенням
податкових органів, які їх обслуговують. При цьому особливу увагу щодо
відбору об’єктів потрібно зосередити на суб’єктах підприємницької
діяльності (СПД), які не звітують до податкових органів про відсутність
діяльності або про наявність збитків, але при цьому проводять активну
фінансово-господарську діяльність. Щодо них повинні здійснюватись
наступні заходи:

а) проведення відбору СПД з АРМів „Облік платників”, „Звіт”, „Облік
платежів”, із баз даних відділу ДРФО щодо підприємців-фізичних осіб
(7-ДР), які не подали декларації з податку на додану вартість, податку
на прибуток, декларацію з прибуткового податку (приватні підприємці) або
звітували про відсутність фінансово-господарської діяльності чи показали
збиткову діяльність;

б) порівняння бази даних щодо відібраних суб’єктів з базами даних:

– АРМів „КРП” „Митниця” з метою виявлення СПД, які проводили товарні
операції;

– АРМу „ФСПД” з метою виявлення СПД, які мали стосунки з фіктивними
фірмами;

– АРМу „Облік платників” з метою виявлення відкритих рахунків в
установах банків та руху коштів на них, встановлення засновників
керівників підприємств та їх причетності до діяльності інших суб’єктів
підприємницької діяльності;

– АРМу „Паспорт” для виявлення підприємств, заснованих із використанням
викрадених або втрачених паспортів;

– з банківською інформацією, яка надається згідно з постановою НБУ від
14.12.99 № 587;

– з інформацією, отриманою з інших джерел.

Вагомим критерієм оцінки обстановки у даному напрямі можуть бути фактори
майнового стану, матеріального достатку, характеру витрат і їх рівня як
у самих підприємств, так і їх посадових осіб і засновників. У разі
наявності збиткових результатів діяльності, тяжкого фінансового стану за
даними обліку і звітності (значна кредиторська заборгованість, збитки
минулих періодів, їх збільшення у звітному періоді, зменшення обсягів
реалізації продукції) підприємство натомість здійснює коштовні ремонти,
придбає невиробничі основні фонди, нерухомість, регулярно організовує
представницькі заходи, відправляє працівників у закордонні відрядження,
а посадові особи здійснюють значні особисті витрати. Податковий орган
повинен зробити висновок про приховування такими підприємствами об’єктів
оподаткування. Оцінка зазначених факторів, крім зовнішніх ознак, може
здійснюватись на основі даних, одержати які не дуже складно. Відбір СПД,
які мають значні обсяги фінансово-господарських операцій і при цьому
сплачують незначні суми податків, проводиться з використанням раніше
приведеної методики. Але, крім того, вивчається фінансово-майновий стан
засновників і керівників відібраних підприємств (база даних ДРФО, інші
відомості), а також проводиться відбір збиткових СПД за банківською
інформацією, які перерахували кошти за кордон на рахунки типу „ЛОРО”, на
рахунки фізичних осіб, отримали готівку на цілі інші, ніж виплата
заробітної плати своїм працівникам.

Останнім часом підприємства перераховують кошти (як правило, за послуги
у розмірі до 500 тисяч гривень на рік) на рахунки фізичних
осіб-приватних підприємців, які сплачують єдиний податок. При цьому
проводиться перереєстрація власних співробітників (звільнення і їх
перетворення у приватних підприємців). Завдяки такому механізму значно
збільшується штучно розмір валових витрат, не сплачуються нарахування на
фонд оплати праці, конвертують грошові кошти. При виявленні таких фактів
необхідно:

1. Використовуючи бази даних облстатуправління, АРМів „Паспорт”, „Облік
платників” або „АІАС” перевірити дату реєстрації або перереєстрації
суб’єкта, дату відкриття рахунка, керівника і засновників на наявність
інформації щодо них у базі викрадених або втрачених паспортів і
паспортів померлих громадян, юридичні та фактичні адреси суб’єктів
підприємницької діяльності.

2. По АРМу „Аудит” визначити, коли перевірявся суб’єкт і результати
перевірки;

– по АРМу „ФСПД” – чи мав СПД стосунки з „фіктивними” фірмами і, якщо
мав, на які суми;

– по АРМ „Облік платежів”, „Звіт” – перевірити звітність, сплату
податків до бюджету та їх обсяги, чи було задекларовано бюджетне
відшкодування ПДВ. Звернути увагу на наявність податкових зобов’язань з
ПДВ. При відсутності сплати податку на прибуток необхідно провести
аналіз причин такого стану. Вірогідно, що використовуються схеми
заниження податку на прибуток, вивезення коштів за кордон;

– по АРМ „КРП”, „Митниця” або „АІАС” – наявність товарних операцій.

3. Особлива увага приділяється суб’єктам, які звітують про відсутність
фінансово-господарської діяльності, показують збиткову діяльність, мають
незначні платежі до бюджету.

Відбираються збиткові СПД, керівники або засновники яких були
керівниками або засновниками підприємств-банкрутів, або проти яких були
порушені кримінальні справи.

Одержані дані про ці СПД за допомогою АРМу „Облік платників”
порівнюються з базами даних:

– АРМів „КРП”, „Митниця” та інших джерел з метою виявлення товарних
операцій;

– АРМів „ФСПД” з метою виявлення стосунків з „фіктивними” фірмами;

– АРМів „Облік платників” з метою виявлення відкритих рахунків в
установах банків та встановлення фактів руху коштів на них;

– банківська інформація з метою виявлення отримання банківських
кредитів.

За кожним з обраних об’єктів проводиться збір інформації про товарні та
грошові потоки суб’єктів підприємницької діяльності, постійний аналіз їх
фінансово-господарської діяльності. Дані порівнюються з рівнем
нарахування і сплати податків.

З цією метою використовуються наявні бази даних з АРМів, дані банків про
операції по рахунках суб’єктів підприємницької діяльності, дані
транспортних організацій про перевезення товарно-матеріальних цінностей
та іншу зовнішню інформацію.

Управління і відділи з оперативного супроводження збиткових підприємств
постійно взаємодіють з підрозділами АІС „Податки”, які забезпечують
доступ усіх зацікавлених суб’єктів, які проводять перевірки до „Картки
відбору платника” та іншої інформації про діяльність підприємств.

На основі одержаної інформації може бути проведене податкове
розслідування, оперативне відпрацювання СПД або припинена різного роду
перевірка.

На третьому етапі, якщо буде прийняте рішення про відпрацювання певних
об’єктів, за кожним з них ведуться наглядові справи, у яких
конкретизується інформація про аналіз рівня сплати про попередні
перевірки, дані про основні засоби, виробничі потужності, майно та
майнові права, що знаходяться у його власності, про посадових осіб та
засновників.

На основі плану перевірки здійснюється комплекс різних заходів,
направлених на вияснення об’єктивних даних про фінансово-господарську
діяльність суб’єкта підприємництва.

Водночас ведеться підготовка матеріалів для порушення кримінальної
справи, відшкодування завданих збитків державі. Проведення
документальної перевірки СПД здійснюється на основі посвідчення
податкового органу, підписаного заступником начальника ДПІ, а якщо
перевірка позапланова, посвідчення підписується керівником податкового
органу.

Зазначений порядок не поширюється на перевірки, що проводяться
відповідно до кримінально-процесуального законодавства, коли виносяться
постанови слідчих, прокурорів чи суддів.

Особлива роль відводиться співробітникам відділу з контролю за
корпоративними доходами та доходами фізичних осіб, якщо вони залучаються
до участі в перевірці.

Ефективність роботи значно підвищується, коли вони проводять спільні
заходи у складі оперативно-слідчих груп.

Сьогодні у підрозділах, робота яких пов’язана з проблемами викриття
штучної збитковості підприємств, накопичено певний досвід і відповідні
бази даних, такі, як нормативні документи, методики викриття способів
приховування господарських оборотів і доходів з метою ухилення від
сплати податків; постійно відпрацьовуються матеріали перевірок.

Підводячи підсумки розглянутої проблеми, можна зазначити, що вона є
актуальною в боротьбі з ухиленням від сплати податків. Вирішуючи її в
процесі оперативного супроводження збиткових підприємств, з’являється
можливість водночас виявляти фіктивні підприємства, конвертаційні
центри, протидіяти „тіньовим” процесам в економіці і, незважаючи на
злочинну протидію з боку різних зацікавлених суб’єктів, вносити значний
вклад у справу поповнення державного бюджету.

Література:

1. Кучма Л.Д. Україна: поступ у XXI століття // Голос України. – 2000. –
2 лютого.

2. Білоус В.Т., Попович В.М. Про державну програму детінізації економіки
України. – Академія ДПС України, 2000.

3. Конституція України. – К.: Юрінком, 1998.

4. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 січня 2002
року зі змінами.

5. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // Відомості
Верховної Ради України. – 1991 – № 6. – Ст. 37, 38.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020