.

Основні напрями взаємодії податкової міліції з правоохоронними органами при виявленні та розслідуванні злочинів у сфері оподаткування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
343 3944
Скачать документ

Реферат на тему:

Основні напрями взаємодії податкової міліції з правоохоронними органами
при виявленні та розслідуванні злочинів у сфері оподаткування

У літературі, присвяченій розгляду сутності та значення взаємодії,
неодноразово ставилися питання про вдосконалення правових основ, видів,
форм, принципів взаємодії слідчих та органів дізнання на стадіях
порушення кримінальної справи і досудового слідства; спільної співучасті
слідчих прокуратури з органами дізнання; оцінки правомірності
ознайомлення керівника слідчого підрозділу, слідчого з
оперативно-розшуковими матеріалами; взаємодії співробітників слідчих
підрозділів з громадськістю; у діяльності слідчо-оперативних груп.
Спільна діяльність слідчих органів, оперативно-розшукових підрозділів,
органів дізнання при виявленні, розкритті і розслідуванні злочинів
отримала в криміналістиці і слідчій практиці назву „взаємодія”.

Коли практичні працівники говорять про взаємодію, то, як правило, вони
мають на увазі „проведення міжвідомчих нарад, які направлені на
покращання правопорядку; використання в цих цілях допомоги контролерів,
ревізорів, інспекторів та інших посадових осіб, виконання органами
дізнання доручень слідчого; співробітництво у складі слідчо-оперативної
групи тощо” [1, с. 4].

Необхідно зауважити, що в Кримінально-процесуальному кодексі України і
його останніх варіантах проекту відсутня норма про взаємодію, про
необхідність якої постійно дискутують науковці і практичні працівники
при розгляді питань покращання боротьби зі злочинністю. Порівняльний
аналіз опублікованих визначень дозволяє, на нашу думку, виявити такі
характерні ознаки, які є типовими для взаємодії правоохоронних органів:
організаційна самостійність суб’єктів правоохоронних органів; їх
одноразова або продовжувана спільна діяльність; узгоджена мета, місце і
час діяльності (співробітництва); об’єднання сил, засобів і методів з
метою виявлення, швидкого і повного розкриття, розслідування злочинів,
викриття винних і забезпечення правильного застосування закону для того,
щоб кожний, хто скоїв злочин, був притягнутий до відповідальності, а ні
один невинний не був засуджений; забезпечення відшкодування шкоди,
спричиненої злочином.

Враховуючи вищевикладене, на нашу думку, сутність взаємодії органів
податкової міліції та органів внутрішніх справ при виявленні, розкритті,
розслідуванні та попередженні злочинів у сфері оподаткування полягає у
співвідношенні, поєднанні певною метою в межах компетенції названих
органів: їх оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності
при провадженні у кримінальних справах; використання чинним підрозділом
правових, організаційних, тактичних повноважень у спрямуванні діяльності
безпосередніх суб’єктів взаємодії відповідно до завдань попередження,
розкриття і розслідування злочинів.

У літературних джерелах і відомчих актах загальноприйнятого визначення
поняття взаємодії правоохоронних і державних управлінських і
контролюючих органів немає. На практиці це породжує неточності і
недоліки у організації і формальному здійсненні такої взаємодії. У
сучасних умовах у зв’язку з розповсюдженням організованої злочинної
діяльності в різних сферах суспільних відносин набула актуального
значення різноцільова співпраця не лише структурних функціональних
підрозділів або відомств, а й у межах предметної компетенції усіх
правоохоронних, контрольних та управлінських органів.

Підстави для здійснення узгоджених дій слідчих, оперативно-розшукових
підрозділів органів податкової міліції і органів внутрішніх справ
складають статті 94, 106, 114, 118 КПК України, п. 5 ст. 7 Закону
України „Про оперативно-розшукову діяльність”, ст. 4 Закону України “Про
державну податкову службу в Україні”, та ст. ст. 6 і 10 Закону України
„Про міліцію”, а також відповідних відомчих і міжвідомчих правових
актів. Об’єктивно це зумовлено тим, що діяльність окремих комерційних
структур або підприємців супроводжується здійсненням ряду злочинів, що
належать як до компетенції органів податкової міліції, так і органів
внутрішніх справ. Злочини у сфері економіки, як правило, мають податкову
спрямованість. Органи внутрішніх справ при проведенні
оперативно-розшукових заходів і розслідуванні кримінальних справ про
злочини, віднесені до їх підслідності, часто встановлюють ознаки скоєння
податкових злочинів, але через відсутність достатньої слідчо-оперативної
практики, навичок виявлення і збору доказів вони залишаються без
потрібного опрацювання.

Основною причиною розповсюдження злочинів у сфері оподаткування є
недосконалість системи взаємодії між органами податкової міліції та
органами внутрішніх справ, що заставляє по-іншому оцінювати місце і роль
вказаних правоохоронних органів у структурі державних органів і
суспільних відносин, оперативно уточнювати завдання і функції цих
правоохоронних органів, удосконалювати організацію управління їх силами
і засобами.

До основних форм взаємодії податкової міліції і органів внутрішніх
справ, на нашу думку, потрібно віднести: створення постійно діючих
координаційних робочих груп у центрі і на місцях для вироблення та
організації узгоджених дій щодо виявлення, попередження і припинення
податкових злочинів, а також правопорушень і злочинів у сфері економіки
і споживчого ринку; проведення спільних оперативно-розшукових і
профілактичних заходів з метою виявлення незаконних операцій, що
здійснюються кредитно-фінансовими та іншими установами, підприємствами і
організаціями, у тому числі які здійснюють торгово-закупівельну
діяльність; обмін спеціальною літературою, іншими матеріалами щодо
проблем боротьби з економічною злочинністю, інформацією про способи
порушення податкового законодавства, позитивних форм і методів
діяльності вітчизняних і зарубіжних правоохоронних органів тощо.

Під час організації взаємодії між податковою міліцією ДПС України і МВС
України керівники органів податкової міліції: інформують органи
внутрішніх справ про попередження чи припинення злочинів, у тому числі і
загальнокримінальних, своєчасно інформують про факти протиправних дій,
виявлених у процесі такої діяльності; надають за запитами ОВС інформацію
про фінансовий стан підприємств, установ і організацій, а також про
джерела прибутків об’єктів їх оперативного обслуговування, за винятком
відомостей, які становлять комерційну таємницю; інформують ОВС про
порушення законодавства з боку приватних охоронних структур [2, с. 79].

Керівники ОВС, у свою чергу: інформують податкову міліцію про виявлені
порушення податкового законодавства з боку юридичних і фізичних осіб;
виконують запити органів податкової міліції про наявність матеріалів
щодо осіб, які становлять оперативний інтерес, а також відомості про
наявність судимості осіб, які проходять по кримінальних справах і
матеріалах перевірки, що є у провадженні оперативних підрозділів,
підрозділів дізнання та слідчих органів податкової міліції; утримують в
ізоляторах тимчасового тримання громадян, затриманих органами податкової
міліції у підозрі скоєння податкових злочинів, забезпечують пропуск за
службовим посвідченням співробітників підрозділів ПМ в ізолятори для
роботи із затриманими; надають допомогу щодо отримання оперативної
інформації в місцях утримання під вартою підозрюваних і обвинувачених;
виділяють спеціалістів для спільних перевірок підприємств, установ і
організацій, які порушують податкове законодавство; проводять
криміналістичне дослідження і експертизи матеріалів і кримінальних справ
про податкові злочини; сприяють підбору і вивченню кандидатів на службу
в органи податкової міліції з використанням наявних оперативних обліків;
забезпечують медичний огляд, професійний і психологічний відбір осіб,
яких беруть на службу в податкову міліцію; забезпечують органи
податкової міліції озброєнням, спеціальними технічними засобами,
обладнанням та іншими ресурсами [2, с. 83].

Питання взаємодії органів податкової міліції та органів внутрішніх справ
не можна розглядати без відповідного дослідження правових основ і їх
форм взаємодії. М.С. Строгович зазначав, що „питання про роль
взаємовідносин у правовому регулюванні має не тільки теоретичний
інтерес, але й велике практичне значення” [3, с. 83].

Якщо раніше діяльність правоохоронних органів не була законодавчо
регламентована (питання взаємодії між правоохоронними органами, в
основному, врегульовувалися відомчими нормативними актами), то прийняття
відповідних законодавчих актів дало б можливість врегулювати ці
відносини за деякими напрямами.

Відповідно до діючого законодавства оперативні підрозділи органів
податкової міліції та оперативні підрозділи органів внутрішніх справ
наділенні правом здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Так, у п. 2 ст. 10 Закону України „Про міліцію” вказано, що міліція у
зв’язку з поставленими перед нею завданнями зобов’язана виявляти і
розкривати злочини. У ст. 10 цього Закону міститься вичерпний перелік
завдань, покладених на міліцію, у тому числі і по розкриттю злочинів, а
стаття 6 передбачає, що міліція вирішує поставлені перед нею питання по
взаємодії з іншими державними органами. Із змісту даних статей випливає,
що міліція зобов’язана виявляти всі злочини, які вказані в Кримінальному
кодексі України, а потім відповідно до ст. 112 КПК України направляти
матеріали дослідчих перевірок і кримінальні справи за підслідністю.
Звідси можна зробити висновок, що органи внутрішніх справ мають всі
законні підстави для активної взаємодії з органами податкової міліції
щодо виявлення, розкриття і розслідування злочинів, передбачених
статтями 204, 207, 208, 209, 216, 218 та частинами 2, 3, 4 ст. 212 КК
України, які зобов’язані проводити оперативно-розшукові заходи, дізнання
і досудове слідство з метою попередження податкових злочинів.

Важливою умовою успішного розкриття злочинів є взаємодія на початковому
етапі розслідування [4, с. 5]. На стадії порушення кримінальних справ по
податкових злочинах якість прийняття процесуальних рішень слідчим
податкової міліції за матеріалами органів внутрішніх справ прямо
залежить від результатів спільної діяльності оперативних підрозділів
вказаних відомств, а також відділів документальних перевірок податкової
міліції за правильністю оцінок діяльності платників податків з погляду
податкового законодавства; якості і повноти проведення
оперативно-розшукових заходів щодо встановлення та розшуку осіб, які
переховуються від слідства, встановлення місцезнаходження свідків по цих
справах, а також об’єктивності і всебічності підготовки й оформлення
актів податкової перевірки.

Після встановлення особи, яка вчинила злочин, взаємодія не закінчується.
Основні зусилля податкової міліції та органів внутрішніх справ повинні
бути спрямовані на всебічне і повне встановлення всіх обставин, які
характеризують предмет доказування по кримінальній справі [5, с. 64], у
тому числі виявлення і викриття усіх співучасників злочину та
доказування всіх епізодів їх злочинної діяльності.

Плануючи взаємодію при виявленні, розкритті і розслідуванні злочинів
необхідно передбачити постійний обмін між співробітниками податкової
міліції і ОВС про фінансовий стан платників податків (у податкової
міліції така інформація є вичерпною), наявності в них ліквідного майна
для забезпечення погашення спричиненої шкоди державі. Цей інформаційний
обмін дозволить використати отримані дані в процесі обшуку, при
проведенні допитів та інших слідчих дій.

Треба вказати на те, що податкова міліція та ОВС, на нашу думку, повинні
ширше застосовувати спільні інформаційні технології, довідкову
літературу, у тому числі про джерела податків за кордоном.

Взаємодія органів державної податкової служби і ОВС повинна виражатися в
наш час у створенні і діяльності постійних координаційних робочих груп
із представників зацікавлених управлінь, відділів, підрозділів,
діяльність яких повинна бути спрямована на координацію дій вказаних
органів при виявленні і розслідуванні податкових злочинів, правопорушень
у сфері економіки, ринку споживачів тощо. При цьому підрозділам по
боротьбі з організованою злочинністю доцільно здійснювати взаємодію з
податковою міліцією, інформуючи її про виявлені порушення податкового
законодавства з боку юридичних і фізичних осіб [6, с. 87].

Значної матеріальної шкоди державі наносять випадки контрабандного
ввезення продукції (товарів) на митну територію України [7]. Порядок
взаємодії підрозділів Державного комітету державного кордону та митної
служби визначає Інструкція, затверджена наказом від 24 лютого 1997 року
№ 74/83, положення якої можуть бути використані у діяльності органів
податкової служби (податкова міліція), а також Закони України „Про
міліцію” від 20 грудня 1990 року, „Про державну податкову службу в
Україні” від 5 лютого 1998 року, Митний кодекс України від 12 грудня
1991 року.

Необхідність взаємодії податкової міліції з органами Державної митної
служби України і Державного комітету в справах охорони державного
кордону обумовлена тим, що підрозділи цих органів мають можливість
отримувати оперативну інформацію не тільки на території України, але і
за її межами в ході захисту економічних інтересів і економічної безпеки
держави шляхом боротьби з порушеннями митних законів і правил, а також у
ході охорони державного кордону як України, так і кордону інших країн
СНГ. При такій взаємодії дуже важливим є обмін взаємною інформацією з
питань, які становлять інтерес у боротьбі з податковими злочинами.

Спільно з Державною митною службою України важливим є здійснення
контролю за вивозом стратегічних та інших важливих для України ресурсів,
матеріальних і культурних цінностей, організація валютного контролю,
спільне ведення боротьби з контрабандою.

В основі такої взаємодії податкової міліції з митними органами лежить
Митний кодекс України, накази, інструкції, вказівки, листи, угоди тощо.
Так, ст. 26 Митного кодексу України врегульовує взаємовідносини митних
органів, спеціалізованих митних установ і організацій та їх посадових
осіб з іншими органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, а також із підприємствами та громадянами, де зазначено,
що „у разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками
митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його
заміщує, повідомляє про це відповідні правоохоронні органи або органи
державного кордону України. А органи охорони державного кордону України
та правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені порушення
митних правил або контрабанду” [8].

Наказом Державної митної служби від 20.06.1995 року № 181 „Про введення
в дію Інструкції про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення
контролю на державному кордоні” закріплено основні напрями взаємодії
правоохоронних органів. Зокрема, їх діяльність здійснюється за такими
принципами: суворе дотримання законності, відповідальність за збереження
службових таємниць, оперативність і комплексне використання сил і
засобів, що є наявним у кожному відомстві.

Головними напрямами взаємодії при цьому є: розробка на основі аналізу
оперативної обстановки і проведення спільних заходів щодо запобігання,
виявлення і розкриття злочинів; здійснення обміну інформацією про наміри
і способи порушення Державного кордону, вивезення через нього зброї,
боєприпасів, вибухових, отруйних речовин і наркотиків, а також джерела
їх придбання і канали незаконного переміщення через кордон валюти,
сировинних ресурсів, великих партій промислових товарів, товарів
народного споживання, культурних цінностей і викрадених автомобілів;
виявлення осіб, які займаються переміщенням через кордон предметів
контрабанди, порушують порядок проведення зовнішньоекономічних операцій,
здійснення спільних заходів щодо документування їх злочинної діяльності;
внесення у відповідні інстанції, міністерства, відомства пропозицій для
усунення причин і умов, які сприяють здійсненню контрабанди;
узагальнення підсумків, розробка нових форм взаємодії.

Виходячи з положень даної Інструкції, органи державної податкової служби
(податкова міліція) формально не є учасниками діяльності боротьби з
контрабандою, однак податкова міліція „часто використовує положення
зазначеного нормативного акта та взаємодіє з підрозділами МВС, СБУ,
митною службою, Державним комітетом з охорони державного кордону на
предмет виявлення податкового та митного законодавства” [9, с. 45].

Необхідно зазначити, що на сьогодні спільного наказу про взаємодію
органів державної податкової служби та митних органів України не існує,
хоча вищенаведений наказ урегульовує питання взаємодії між
правоохоронними органами, але окремо виділеного розділу взаємодії з
даними органами немає. Тому, на нашу думку, доречним було б прийняття
відповідного спільного наказу між органами ДПС і митними органами, в
якому були б передбачені такі основні напрями взаємодії, як здійснення
спільних оперативно-розшукових заходів або надання допомоги в їх
проведенні щодо юридичних і фізичних осіб, якщо є інформація про
причетність цих осіб до порушень податкового і митного законодавства;
обмін інформацією з питань, які становлять взаємний інтерес. З цією
метою доцільно було б організувати взаємодію інформаційних систем і
безплатне надання один одному за відповідними запитами інформації, яка
зберігається в архівах, обліках, банках даних; інформування про факти
порушення митного і податкового законодавства, про фізичних і юридичних
осіб, які мають відношення до таких порушень; про причини й умови, які
сприяють скоєнню даних злочинів. Наприклад, митні органи інформують
податкову міліцію про учасників зовнішньоекономічних зв’язків (юридична
і поштова адреса, фінансові реквізити, телефони, факси, телекси),
надають інформацію про декларування товарів і транспортних засобів, які
переміщаються через державний кордон (вантажні митні документи,
транспортні документи, відомості про декларантів). Органи податкової
міліції повідомляють митним органам інформацію про юридичних осіб, які
займаються зовнішньоекономічною діяльністю (юридичні і поштові адреси,
фінансові реквізити, телефони, факси, телекси, відомості про
засновників), а також здійснюють сприяння у отриманні необхідної
інформації від інспекцій державної податкової служби України; проведення
спільних аналітичних заходів; здійснення за наявності передбачених
законом підстав для перевірки по обліках юридичних і фізичних осіб;
надання допомоги при проведенні дізнання і досудового слідства по
кримінальних справах, віднесених до їх компетенції; підготовка спільних
пропозицій щодо удосконалення податкового і митного законодавства,
розробка спільних нормативних актів, які регламентують
оперативно-розшукову діяльність.

Що стосується взаємовідносин податкової міліції, спеціальних підрозділів
МВС і СБУ, то вони врегульовуються ст. 16 Закону України „Про
організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, які
полягають в обміні оперативною інформацією. Але вказаний законодавчий
акт визначає лише загальний принцип обміну даною інформацією і не
встановлює розподіл компетенції між МВС, СБУ та податковою міліцією.

Проаналізувавши матеріали практики, можна зазначити, що взаємовідносини
перерахованих вище органів, як правило, перебувають на рівні надання
технічної допомоги органами СБУ і досить рідко зустрічаються випадки
обміну оперативною інформацією.

Як органи МВС, так і органи СБУ виконують схожі функції: проводять
розвідувально-розшукові заходи, спрямовані на збір відомостей про
злочини у фінансово-економічній сфері; створюють банки інформації,
аналізують діяльність злочинних угруповань; ведуть оперативну перевірку
учасників і лідерів злочинних організацій; проводять заходи із захисту
інтересів України при складанні договорів на експорт та імпорт
продукції, трансфері грошових коштів, документують діяльність злочинних
угруповань, які мають міжнародні зв’язки; здійснюють постійний збір
інформації про всіх кримінально-активних осіб („авторитетах”
кримінально-злочинного середовища, тіньової економіки, „крадіїв у
законі”, міжнародних аферистах і фінансових махінаторах), які здатні
організовувати злочинні угруповання, здійснювати підкуп посадових осіб в
органах влади та управління; проводять комплексні
оперативно-профілактичні операції; надають допомогу правоохоронним
органам зарубіжних країн згідно з багатосторонніми і двосторонніми
міжнародними договорами [6, с. 134].

У зв’язку з вищезазначеним досвід країн СНД [10; 11], базуючись на
рекомендаціях відомчих нормативних актів, які врегульовують питання
взаємодії різних відомств, результатів аналізу матеріалів практики і
проведеного анкетування, пропонуємо віднести до компетенції ОВС по
боротьбі з економічною злочинністю: розробку злочинних угруповань, які
мають відношення до даного виду злочинів; виявлення і присікання
протиправної діяльності у справах про злочини у сфері оподаткування;
виявлення, попередження і присікання протиправної діяльності стійких
злочинних угруповань, які діють на зіткненні загальнокримінальної і
економічної злочинності в малих і приватних підприємствах та інших
економічних структурах.

На нашу думку, сьогодні спільні зусилля органів податкової міліції, МВС
і СБУ доцільно було б направити на вирішення таких організаційних і
оперативно-тактичних завдань: підготовку пропозицій з законодавчого й
іншого уточненню та розподілу функцій, повноважень, засобів
оперативно-розшукової взаємодії між спеціальними підрозділами МВС, СБУ
та податковою міліцією, а також одночасне встановлення ряду питань,
вирішення яких вимагає обов’язкової координації, у тому числі шляхом
постійної взаємодії у створенні єдиного інформаційного простору,
використання оперативно-технічних можливостей кожного із перерахованих
відомств; зусилля спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими
злочинами спрямувати на оперативно-розшукову роботу в апаратах вищих
органів державної влади, управління, економічної, фінансової,
банківської, зовнішньоекономічної діяльності, процесах приватизації,
конверсії тощо; формування спільних робочих груп на основі спеціальних
підрозділів МВС і СБУ з функціями виявлення і відслідковування незаконно
перерахованих грошових коштів, розшуку осіб, які переховуються від
слідства та суду за межами України, а також забезпечення повноти
перевірки і реагування на відповідну оперативну інформацію; розробку
планів проведення спільних оперативно-тактичних дій з метою здійснення
виявлення і взяття на облік фактів неповернення валютних рахунків із-за
кордону; обмін і спільна розробка нових видів спеціальної техніки,
тактики і методики розслідування окремих видів злочинів; розробку форм і
механізмів взаємодії спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою
злочинністю і корупцією МВС, СБУ та податкової міліції і відповідних
структур зарубіжних країн у боротьбі з проявами транснаціональної
злочинності.

Розвиток оперативно-розшукової взаємодії між органами, які здійснюють
перераховані заходи з розслідування злочинів у сфері оподаткування,
передбачає чітке розмежування повноважень між усіма суб’єктами
оперативно-розшукової діяльності, налагодження постійної взаємодії і
міжвідомчого інформаційного обміну. Тому, враховуючи, що серед функцій
органів МВС, СБУ і митною службою, є здійснення різноманітних заходів по
боротьбі з контрабандою, незаконним обігом грошових коштів тощо, які
виникають у зв’язку з проведенням дізнання, доречно було б підготувати і
прийняти міжвідомчі угоди щодо розмежування повноважень цих органів. Їх
наявність безперечно підвищила б ефективність роботи відповідних
суб’єктів оперативно-розшукової діяльності.

Література:

1. Взаимодействие следователей прокуратуры и органов милиции при
расследовании и предупреждении преступлений / Под ред И.И. Каперца и
А.Н. Шейкина. – М., 1965. – С. 4.

2. Андреев Г.В. Взаимодействие Федеральных органов налоговой полиции и
ОВД при выявлении, раскрытии и расследовании преступлений в сфере
налогообложения: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2001. –251 с.

3. Стогович М.С. Избранные труды: В 3-х т. – М.: Наука, 1990. –Т. 1. –
С. 92.

4. Практика взаимодействия следователей прокуратуры с органами дознания
при расследовании убийств и изнасилований: Информационно-аналитическое
письмо Следственного управления прокуратуры СССР. – М., 1970. – С. 5.

5. Барабаш Т.М. Предмет доказування у кримінальних справах про ухилення
від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Дис. канд.
юрид наук: 12.00.09 / Київський державний університет ім. Т. Шевченка. –
К., 2003. – 215 с.

6. Аркуша Л.И. Основы методики выявления и расследования организованной
преступной деятельности при наличии коррумпированных связей: Дис…
канд. юрид. наук: 12.00.09. – Одесса, 2001. – 232 с.

7. Костін М.І. Контрабанда. Доказування обставин вчинення злочину на
досудовому слідстві: Монографія. – К.: ДІЯ, 2003. – 185 с.

8. Митний кодекс України // Основні чинні кодекси і закони України /
Уклад. Ю.П. Єлісовенко. – К.: Махаон, 2003. – С. 481–532.

9. Лаптеакру В. Коррупция: социально-правовые и криминологические
проблемы. – Кишинев: Юрид. лит., 1996. – 80 с.

10. Лисенко В.В. Виявлення податковою міліцією ухилень від сплати
податків. – К., 2002. – 168 с.

11. Перов А.В. Налоги и международные отношения России. – М.: Юристь,
2000. – 518 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020