UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПодатки за років правління Петра І історико-правові аспекти (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2772
Скачало357
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Податки за років правління Петра І історико-правові аспекти

 

Фінансовий стан Російської держави під час правління Петра І був

надзвичайно напруженим. Безперервні воєнні дії, створення власного

флоту, будівництво міст, фортець, доріг, каналів, утримання державного

апарату вимагало великих матеріальних ресурсів.

 

Основою оподаткування населення того періоду було подвірне обкладання,

введене у 1679 році після перепису населення в 1676–1678 роках та

укладення переписних книг.

 

Уся фінансова політика Петра І була спрямована на постійний і напружений

пошук джерел грошових коштів. Тому звернення Петра І до сенату „денег

как возможно собирать, понеже деньги суть артерия войны” став своєрідним

девізом його управління [1, с. 75–76].

 

Починаючи з 1704 року увагу уряду було звернено на всебічне підвищення

основних статей державних доходів – прямих податків.

 

Приріст доходів від прямих податків досягався в основному двома шляхами:

збільшенням ставок існуючих і введенням нових податків. До другого

методу уряд Петра І удавався частіше.

 

У тому ж 1704 році було створено спеціальний штат осіб, які були

зобов’язані вигадувати все нові і нові види податків і „сидеть и чинить

государю прибыли”. Їх називали „прибильщиками”, а в народі вигадниками,

які повинні були вишукувати нові джерела доходу [2, с. 440].

 

Кількість податків, вигаданих „прибильщиками”, примножувалося з кожним

днем. Нові податки посипалися на голову платників Росії. Починаючи з

1704 року один за одним вводилися такі податки і збори: гербовий збір

(за видачу та засвідчення документів), поземельний, посажений,

криголамний, водопійний, погрібний, з димарів на печі, з мостів і

переправ, причальний та відливний – з плавучих суден, помірний, вісчий,

хомутний, шапочний, сапожний, з клеймування хомутів, з клеймування та

продажу суконь, шапок і чобіт, з квасних напоїв, з варіння пива,

воскобоєнь, зі шкіряного, з конячих та ялових шкір, миловарного

промислу, з кузень, крамниць, корчм, пекарень, з майстрових і робітних

людей, із запису клейма майстрових, із крамничних і „ходячих” продавців,

із продажу свічок, кінських шкір, подушний з „візників” – десята частка

найму, покосовщинний, бджолиний, банний; млиновий – з постоялих дворів,

з найму домів, з найму кутків, із дрів, із продажу продуктів харчування,

а іноді досить незвичайні збори – з кавунів, горіхів, податок на дубові

гроби [1, с. 78; 2, с. 440; 3, с. 434; 4, с. 94; 5, с. 140; 6, с. 117].

 

У 1700 році був введений „хомутний” збір.

 

У цей же період був введений млиновий збір із суворим приписом „о

немолонии на мельницах ничьего хлеба без помольных денег” [1, с. 78].

 

Згідно з Указом 1704 року думні люди і першостатейні купці повинні були

сплачувати такі податки: з домашніх бань – по 3 крб., прості дворяни,

купці і різні різночинці – по 1 крб., селяни – по 15 коп. [3, с. 443].

 

У січні 1705 року вийшов указ „О бритии бород и усов всякого чина людям,

кроме попов и дьяконов, о взятии пошлины с тех, которые сего исполнить

не захотят, и о выдаче заплатившим пошлину знаков” [1, с. 78].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ