UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття конституційного права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6151
Скачало623
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Поняття конституційного права людини на безпечне для життя і здоров’я

довкілля

 

Будь-яка правова система держави значне місце приділяє правам людини і

громадянина. Визнання і закріплення у законодавстві прав людини і

громадянина, їх обсяг, види і зміст у сучасних умовах становлять одну з

актуальних, пріоритетних і найважливіших проблем.

 

Традиційний підхід до характеристики прав громадян УРСР базувався на їх

поділі на: громадянські (особисті), політичні, соціально-економічні,

культурні. Що стосується конституційного права людини і громадянина на

безпечне для життя і здоров’я довкілля, то воно навіть не згадувалось.

Питання про визнання права на безпечне навколишнє природне середовище

поставив О.С. Колбасов у монографії „Экология: политика – право” у 1976

році. „У Радянському Союзі є широкий комплекс конституційних положень,

які визначають і захищають права громадян на сприятливий стан

навколишнього природного середовища” [1].

 

Конституція СРСР від 7 жовтня 1977 р. (ст. 67), Конституція України від

20 квітня 1978 р. (ст. 40) не сформулювали право на безпечне для життя і

здоров’я довкілля і не визначили гарантій його забезпечення. Але за

своїм змістом вони виразили це право, тобто право людини жити в

сприятливих природних умовах. „Громадяни України мають право на охорону

здоров’я. …Це право забезпечується заходами щодо оздоровлення

навколишнього середовища …”

 

На міжнародному рівні право на сприятливе навколишнє середовище було

закріплено в Декларації Стокгольмської конференції ООН з охорони

навколишнього природного середовища (1972р.), принцип перший якої

проголошує: „Люди мають фундаментальне право на вільні, якісні та

адекватні умови життя в навколишньому середовищі, якість якого дає змогу

вести гідне та благополучне життя”. У Декларації ООН з навколишнього

середовища і розвитку (1992 р., Ріо-де-Жанейро) у першому принципі було

підкреслено: „Люди перебувають у центрі інтересів сталого розвитку. Вони

мають право на здорове та плідне життя у гармонії з природою”.

 

Право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля у

сучасній юридичній літературі є малодослідженою групою конституційних

прав.

 

Учені це право називають по-різному: „право на здорове та сприятливе

навколишнє середовище”, „право на життя у сприятливих природних умовах”,

„право на сприятливий стан навколишнього природного середовища”, „право

на здорове навколишнє природне середовище”, „право на безпечне та

здорове навколишнє середовище”, „право на сприятливе навколишнє

середовище”, „право екологічної безпеки” тощо.

 

У юридичній літературі існує декілька визначень права на безпечне для

життя і здоров’я довкілля.

 

П. Рабінович вважає, що конституційне право на безпечне для життя і

здоров’я довкілля – це можливості людини, необхідні для її фізичного

існування, для задоволення її біологічних, матеріальних потреб [2].

 

На думку С. Грицкевича, зазначеним правом доцільно вважати закріплену

нормами Конституції якісно нову, самостійну групу можливостей,

спрямовану на задоволення екологічних потреб та інтересів. Виходячи з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ