Реферат на тему:
Поняття потенціалу проходження державної служби в органах ДПС України
Вивчення проблем проходження державної служби в органах ДПС поряд з
простором проходження природно повинно передбачати також і можливість
службовців цей простір подолати. У даному випадку говориться про
потенціал проходження державної служби працівника органу ДПС. В
юридичній науці це поняття відносно нове. Як і поняття „простір”, воно
запозичене в науковий обіг юристів з фізики і відображає деяку
можливість до якого-небудь проявлення, дії, впливу, тиску, руху тощо.
У статті розглядається доведений у ході дослідження теоретичний та
емпіричний факт, що вплив різних факторів подолання простору проходження
державної служби в органах ДПС на працівника здійснює не безпосередньо,
а опосередковано через організаційно-правовий і соціальний феномен, який
являє собою сукупність, органічне поєднання різних факторів, який ми
назвали ”потенціалом проходження державної служби працівника ДПС” (далі
– потенціал).
У такій сукупності проходить процес взаємодії, взаємозв’язку щодо інших.
Цей процес і виробляє сукупність виробничої і духовної сили як окремих
працівників, так і колективів ДПС, яка реалізується в результатах їх
праці, точніше кажучи, через яку реалізуються фактори діяльності органів
ДПС, їх результатів праці. Те ж саме можна сказати і про проходження
державної служби: цей процес виробляє і забезпечує реалізацію сили цього
проходження.
”Потенціал” з тих понять, яке відображає явище, сформоване на основі
загальної закономірності об’єктивного світу, яка носить назву загального
взаємозв’язку і виражає твердження, що кожне явище пов’язане з іншими
нескінченно (різноманітні переходи, зчеплення, відносини) – і зміна
кожного з цих явищ є результатом впливу на нього інших.
Потенціал у нашому розумінні виступає як безвідносне поняття, тобто при
його аналізі дослідник абстрагується від усього, що складає суть окремих
явищ, сукупність яких він відображає. Але поряд з цим потрібно розуміти,
що таке абстрагування проводиться тільки в аналітичних цілях. Насправді,
у кожному явищі міститься своя суть. У даному контексті потенціал
настільки широке поняття, що у визначеному змісті можна сказати, що він
складає суть усіх явищ, відношень, процесів, властивостей. Так, однаково
справедливо можна говорити про потенціал вулканічної активності або про
податковий потенціал населення тощо.
Потенціал – явище реальне та об’єктивне, але в цілісному стані, як
частина матеріального світу, він не існує. Існують тільки його складові
змінні. Проте для того, щоб сформувався сам потенціал, ці складові хтось
повинен пов’язати аналітично або практично. Направленість працівника ДПС
на проходження ним державної служби і є цим з’єднанням.
Прямий, безпосередній вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на
процес проходження державної служби також можливий, але тривалість
такого впливу, як правило, короткочасна, сформований потенціал
забезпечує вплив цих факторів пропорційно рівню особистої величини: чим
вище потенціал, тим сильніший і триваліший його вплив на процес
проходження державної служби.
Потенціал проходження державної служби належить до того класу
властивостей об’єктів та явищ, які за своєю природою є інтегральними. І
це дає можливість використовувати таку властивість як інтегральний
показник не тільки для проходження служби, але й результативних
можливостей будь-якого органу ДПС і ДПС у цілому чи його окремих сторін,
наприклад, економічний, організаційний, соціальний, технічний та інші
потенціали ДПС. Потенціал проходження служби – це тільки та частина
загального потенціалу ДПС, яка вказує на поєднання здібностей
працівників щодо проходження служби, організаційно-правових умов цього
проходження та організаційно-правових умов втілення здібностей
працівників щодо проходження служби.
Варто зазначити, що, незважаючи на відносну новизну застосування,
поняття „потенціал” у загальному науковому обіході знайшло досить широке
розповсюдження саме дякуючи його феноменальній властивості відображати
стан об’єкта в об’ємній інтегральній формі. Разом з тим серед відомих
опублікованих наукових робіт це поняття використовується, як правило, в
алегоричних потребах, як умовне, іншомовний вираз, стан будь-якого
об’єкта за допомогою наглядного прикладу. За цим прикладом дійсно стоїть
щось реальне, але воно досить рідко вивчається як операція і ще рідше
розраховується і продається як математичний вираз. І таких робіт тільки
за близькою до нас тематикою можна назвати немало.
Проблеми розвитку можливостей персоналу державної служби в Англії
розглядаються в статтях А.Лоутона, Е.Роуза ”Розвиток кадрового
потенціалу” [1]. Рекомендації з оцінки потенціалу розвитку здібностей
керівника, критерії оцінки кандидатів у керівні органи, способи
стимулювання творчого потенціалу аналізуються в книзі ”Як досягти
успіху: практичні поради діловим людям” [2]. Потенціал людини у зв’язку
зі структурою її потреб, факторів благополуччя як передбачення
реалізації трудового потенціалу, досліджується групою вчених під
керівництвом відомого спеціаліста у сфері управління Б.М. Генкіна [3]. У
статті В.М. Поповича [4 ] йдеться про збільшення криміногенного
потенціалу. Автор застосовує такі поняття, як ”причинно-детермінаційний
потенціал”, „причинно-мотиваційний потенціал”, ”потенціал латентності”.
Поняття ”адаптаційний потенціал” аналізується в словнику-довіднику
”Междисциплинарные исследования” [5]. Адаптаційний потенціал А.Ю.
Мисливський трактує як рівень прихованих можливостей індивіда
(особистості) послідовно включається в нові змінні умови навколишнього
природного та соціального середовища. Розвиток філософії оподаткування
на основі визначення податкового потенціалу в статті такого ж
найменування розглядають В.А. Ткаченко і С.В. Каламбет. У статистичному
збірнику ”Вищі навчальні заклади (1977–1998) ” є спеціальний розділ,
який називається “Потенціал мережі навчальних закладів”, чисельність
студентів визначається з розрахунку на 10 тис. населення України.
Кримінальний потенціал грошової приватизації аналізує Г. Корнєєва [6].
Зі сказаного видно, що таке поняття, як „потенціал”, стає повсякденним
терміном наукової літератури найрізноманітних напрямів. Усі наведені
вище приклади застосовуються, в основному, як алегорія. Під ним, як
правило, більшість авторів розуміють здібності якого-небудь об’єкта або
предмета, тобто тільки один бік потенціалу, як можливості. Щоб
можливість могла перетворитись у дійсність, тобто в потенціал, одних
тільки можливостей об’єкта, на нашу думку, недостатньо. Очевидно, що для
реалізації здібностей повинна бути наявна якась сукупність умов, що
забезпечить цю реалізацію.
Наведений вище список робіт, в яких використовується поняття
”потенціал”, свідчить про його універсальну значимість для різноманітних
напрямів науки. У зв’язку з цим виділені найбільш загальні властивості,
що характеризують потенціал проходження державної служби працівниками
ДПС України.
1. Потенціал – це така інтегральна властивість досліджуваного об’єкта, в
якому найбільш повно виявляється сукупність можливостей проходження
державної служби працівниками органів ДПС і найбільш точно
відображається суть явища.
2. З позиції структурно-функціонального підходу, потенціал проходження
державної служби працівником ДПС є системним вираженням сили зв’язку
структури якостей і властивостей, якими володіє працівник ДПС з тими
функціями та завданнями, які повинен виконати цей працівник. Простіше
кажучи, чим вищий потенціал проходження, тим сильніша система залежності
між здібностями працівника і виконуваними ним завданнями та функціями. А
це, в свою чергу, свідчить про можливість високої ефективності
проходження служби.
3. Потенціал проходження державної служби – це синтез явищ, які, по
суті, не є жодним з них, а являють собою тільки абстрактний момент
переходу явища з одного стану в інший. Цей момент переходу не в самій
дії – кінетиці, а тільки у можливості такої дії. Потенціал – це не
результат дії, а лише деяка можливість отримати результат. На цій основі
можна стверджувати, що саме в покращанні, в розвитку усіх структурних
елементів потенціалу проходження служби в ДПС, у розвитку всіх
структурних елементів потенціалу проходження служби, яка забезпечує це
проходження, і полягає зміст вирішення проблем удосконалення діяльності
ДПС.
Отже, на основі зазначеного вище можна визначити не тільки саме поняття
потенціалу проходження державної служби, але і його структуру.
Спочатку дамо визначення поняття ”потенціал” і його структури,
передбачаючи можливі заперечення. Для цього необхідно спиратись на метод
конкретно-історичного аналізу будь-якого явища, в тому числі і такого
логічного явища, яким є термін ”потенціал”. На нашу думку, необхідно
визначати будь-який потенціал залежно від впливу факторів розумової
діяльності в конкретно-історичних умовах.
Проблема конкретно-історичного розвитку наукових понять в юридичній
науці є однією з актуальних і складних. Починаючи з роботи Гегеля
”Філософія права”, принципове значення цієї проблеми виділили багато
вчених в історії наукового знання. Визначення, яке буде наведено нижче,
є результатом розвитку поняття ”потенціал” від його застосування у
фізиці, через широкий комплекс робіт у найрізноманітніших напрямах
науки, в тому числі і в юридичній, і в той же час воно має самостійну
направленість, особисту структуру і досконало оригінальний додаток до
умов діяльності службовців в органах ДПС.
Потенціал проходження державної служби працівниками в органах ДПС –
стійка сукупність можливостей успішного проходження служби, яка
визначається, по-перше, особистими здібностями, якостями, властивостями
працівника; по-друге, умовами реалізації цих здібностей, якостей і
властивостей, по-третє, умовами їх втілення. Як бачимо, структура
потенціалу як можливості складається зі здібностей, умов їх реалізації і
втілення. Це поняття принципово відрізняється від усього того, що щодо
цього говориться в науковій літературі. Там, як уже зазначалось, під
потенціалом розуміється, як правило, тільки будь-яка здібність до
чого-небудь. Все це потребує пояснення та доказів, тобто
операціоналізації поняття теоретичного й емпіричного його прив’язання до
реальної дійсності.
Перше, що потрібно пояснити, це – що таке можливість. З погляду
філософії, „можливість є те, що суттєво для дійсності, але вона суттєва
таким чином, що разом з тим є тільки можливістю” [7]. Беручи за основу
можливість, ми розуміємо її як об’єктивний вираз тенденції дії,
закладеної в явищах, процесах, відношеннях, властивостях речей та
предметів, самих речах і предметах. Необхідно зазначити, що можливість –
це об’єктивно діючий стан процесу проходження служби, яка визначає її
схильність до визначеного успіху, готовність до появи суттєвих
властивостей у процесах проходження служби.
b &b+ 78>N@RD:IJJRMueQX?\///////eeeeeeeeeeeeeeeeeeee
вання. У дослідженні, яке було проведено в 2001–2002 рр., на запитання
респондентів: ”Чого ви очікуєте від роботи в органі ДПС”, були дані
наступні відповіді:
Діаграма
Як бачимо з наведених даних, більше всього респондентів (32,1 %)
відповіли, що хотіли працювати за спеціальністю. Це говорить про те, що
цілісний потенціал будь-якого органу ДПС створює можливість задовольнити
потреби відповідної частини населення. Але виявилось, що ця можливість
органу ДПС не для всіх респондентів важлива. 26,7 % хотіли проявити себе
у новому для суспільства полі діяльності. І дійсно, податкова система зі
своїми завданнями і принципами, які при соціалізмі населення відчувало
мало, активно увійшла в життя і для багатьох стала перепоною
правопорушенням у сфері бізнесу. У суспільному пізнанні податкові органи
стали швидко “обростати” чимось невідомим, втіленням справедливості та
законності. Тому не випадково вони зацікавили молодих спеціалістів. Із
діаграми також видно, що 18 % респондентів хотіли мати відповідну своїм
здібностям кар’єру, повністю реалізувати себе, 16 % – хотіли отримати
престижне місце роботи тощо.
Наскільки можливість органу ДПС розкрилась і стала основою задоволення
очікувань наших респондентів, видно з таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл респондентів за рівнем задоволення своїх очікувань при вступі в
ДПС, %
Незважаючи на те що індекс виправдання очікування, який виражає
інтегральне значення відповідей на поставлене респондентам питання, не
досить високий, для 46,9 % респондентів очікування виправдались. Цей
показник говорить про значні можливості, якими володіють органи ДПС.
Необхідно також пояснити, що розуміється під здібностями проходження
державної служби в органах ДПС. У науковій літературі, особливо в
психології, є багато праць, в яких проблема здібностей досконало
вивчена. На нашу думку, здібності – це синтез властивостей працівника,
який відповідає вимогам роботи в органах ДПС і забезпечує необхідні
результати в ній. Здібності працівника ДПС проявляються у:
– схильності до тих видів роботи, які відображають специфіку органів ДПС
– відмежуванні від усіх інших галузей народного господарства;
– темпах виконання тих специфічних завдань та функцій, які
характеризують особливості роботи органів ДПС;
– кількості, якості та своєчасності виконання завдань і функцій;
– оригінальності і творчості, які виявляє працівник у процесі виконання
завдань.
Розвиток здібностей працівників органів ДПС забезпечує вільний вибір
професійних занять і специфічних для галузі робочих операцій, які
найбільше відповідають особистим можливостям працівника, роблять більш
продуктивною його працю, породжують почуття задоволення від результатів
діяльності за покликанням, ніякі здібності та якості не проявляться, не
розкриються і залишаться в людині, якщо для їх реалізації не будуть
створені відповідні умови. Можна навести чимало прикладів, коли
найздібніші люди не досягли помітних успіхів у службовій кар’єрі та
діяльності тільки тому, що відповідних умов для реалізації їх здібностей
і талантів створено не було. І навпаки, хтось починає свою діяльність,
уже з першого дня маючи посади, звання та ранги, а з ними і відповідні
блага, які інша людина не зможе здобути і до кінця свого життя (якщо,
звичайно, зможе) ціною тяжкої праці. ”В деякому розумінні при народженні
людини доля дає їй в руки карти, щоб вона, вклавшись у зазначений йому
життєвий термін зміг зіграти в преферанс. І від мистецтва гравця, від
його вміння орієнтуватися в своїх можливостях і зіставляти їх з
виникаючими обставинами залежить його виграш, досягнення життєвого
успіху. Хтось зуміє і з поганими картами виграти, а хтось і з чотирма
тузами опиниться в борговій ямі.”
Під умовою реалізації здібностей та якостей працівників ДПС ми маємо на
увазі стан середовища, обставини, виробничі обставини, сукупність
відносин, які цими факторами визначають можливість і необхідність
проявлення тих чи інших здібностей працівників у процесі їх діяльності.
Хоча наукова література в даному випадку досить обмежена і пов’язана в
основному з проблемами причинності, але про умови реалізації здібностей
та якостей, якими володіють люди, не варто багато говорити, наводячи
приклади та статистичні дані. При проведенні експериментів ми отримали
дані щодо умов реалізації здібностей та якостей працівників органів ДПС,
обмежуючи їх кількість тим же способом, що й здібності з якостями. До
цих умов було віднесено: зміст роботи, що виконується, організація
праці, умови праці, організаційно-технічна оснащеність праці, охорона
праці і забезпечення безпеки діяльності, психологічна атмосфера в
колективі. Це саме ті умови, яким при опитуваннях було дано найвищу
оцінку значимості для виконання працівниками своїх функцій.
Із наведеного переліку умов може видатися, що психологічна атмосфера тут
виявилася випадково. Однак це не зовсім так. Наші дослідження довели, що
там, де соціально-психологічна атмосфера відображає ділове
співробітництво, там справи йдуть краще, а працівники більш задоволені
як роботою, так і місцем роботи. І навпаки, в тих колективах, де
психологічна атмосфера проникнена недовірою людей один до одного,
підозрою, де відсутня здорова критика, працівники дуже обережно будують
свої плани проходження державної служби, якщо навіть страждає загальна
справа. Як правило, така ситуація складається в авторитарному
середовищі, де керівник не дуже зацікавлений в успішному проходженні
служби своїми підлеглими.
Як показує життєва практика, для виникнення, росту та використання
потенціалу проходження державної служби в органах ДПС здібностей,
якостей та умов їх реалізації недостатньо, щоб підтримувати потенціал на
належному рівні. За своєю природою цей потенціал не має звичайної
тенденції щодо свого ”зносу”, ”старіння”, поступового зникнення, якщо не
відновлюється, не поновлюється, не збільшується, одним словом, не
реалізуються як самі здібності та якості працівників, так і умови їх
реалізації. Тому для постійної дії потенціалу необхідні також і
організаційно-правові умови їх реалізації. У сферу умов реалізації
входить, на нашу думку, все те, що дозволяє повністю відновити і
розвинути здібності, якості, умови їх реалізації з метою наступного
використання потенціалу проходження державної служби працівниками ДПС
України.
Під реалізацією потенціалу ми розуміємо процес поновлення, обновлення і
доповнення здібностей, якостей працівників та умови їх реалізації, що
означає постійне або періодичне підвищення кваліфікації працівників,
оновлення їх загальної та спеціальної освіти, а також створення
необхідних соціально-побутових умов, які забезпечують постійний процес
реалізації фізичних, інтелектуальних і духовних здібностей працівників.
У результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що між
здібностями працівників щодо проходження державної служби та умовами їх
реалізації і втілення існує зв’язок як між суб’єктивними, так і
об’єктивними факторами одного і того ж процесу. Враховуючи цей зв’язок,
можна передбачити, що потенціал проходження державної служби
працівниками ДПС досягне своєї максимальної величини в тому випадку,
якщо здібності та якості працівників щодо проходження служби повністю
реалізуються, а потім повністю втілюються. Теоретично може скластися
така ситуація, при якій працівник, володіючи порівняно незначними
можливостями проходження служби, може досягти успіху, вміло
використовуючи сприятливі умови реалізації та втілення цих здібностей, і
навпаки.
Правильне використання в практиці роботи структурних елементів
потенціалу проходження державної служби працівниками дає можливість не
тільки постійно слідкувати за станом організаційно-правового механізму
проходження служби в цілому, але й визначити стан його окремих частин та
елементів. Наприклад, який рівень відповідності професійної кваліфікації
працівника виконуваній ним роботи. Можна стверджувати, що соціальний
потенціал проходження державної служби в органах ДПС – це своєрідна
панель управління, на якій десятки ”приладів” показують
робото-спроможність, самопочуття всієї системи на основі показників цих
”приладів”.
На нашу думку, всі офіційні документи, які визначають
організаційно-правові заходи проходження державної служби, встановлюють
необхідні вимоги до наростання потенціалу цього проходження. Це
стосується, в першу чергу, Закону України ”Про державну службу України”,
”Про державну податкову службу України”. Указом Президента України від 9
листопада 2000 р. затверджено комплексну Програму підготовки державних
службовців, Кабінет Міністрів України постановою від 28 грудня 2000 р.
затвердив Положення про проведення атестації державних службовців та ін.
У всіх цих документах викладені вимоги до державних службовців,
намічаються умови реалізації цих вимог і умови втілення тих здібностей і
якостей службовців, які необхідні для ефективного виконання основних
завдань. У цілому можна стверджувати, що система працює, але мета даної
статті полягала в тому, щоб пояснити її роботу з дещо нових позицій, які
дозволяють в кінцевому результаті закріпити як теоретично, так і
методично ті заходи, які застосовують державні структури, і цим посилити
як розуміння, так і ефективність системи проходження державної служби
працівниками в органах ДПС.
Література:
1. Лоутон А., Роуз Е. Розвиток кадрового потенціалу // Державна служба:
питання удосконалення роботи з кадрами. Зарубіжний досвід. – М., 1995. –
С. 71–83.
2. Як досягти успіху: практичні поради діловим людям – М.: Вид-во політ.
літ-ри, 1991.
3. Генкін Б.М., Кононова Г.А., Кочетков В.І. та ін. Основи управління
персоналом / За редакцією Б.М. Генкіна: Підр. для вузів. – Вища школа,
1996.
4. Науковий вісник. – Ірпінь, 2000. – № 3. – С. 124.
5. Междисциплинарные исследования / Под ред. Г.В. Осипова. – М.:
”Наука”, 1991. – С.4.
6. Корнєєва Г. Кримінальний ”потенціал” грошової приватизації // Закон і
бізнес. – 1996. – № 30. – 24 липня.
7. Шинкарук В.І. Логіка, діалектика і теорія пізнання Гегеля. – К.,
1964; Кедров Б.М. Развитие понятия от элемента Мендилеева до наших дней.
– М., 1948; Арсеньев А.С. и др. Анализ развивающегося понятия. – М.,
1967; Мареев С.Н. Диалектика логического и исторического и конкретный
историзм К.Маркса. – М., 1984.
8. Гегель Г. Соч. – Т.1. – М. – Л., 1929. – С. 240.
9. Ковалев А.С., Бодальов А.А. Психические способности человека. – Т. 2
– Изд-во ЛГУ, 1960; Крутецкий В.А. Психология математических
способностей школьников. – М.: Просвищение, 1968; Петровский А.В.
Способности и труд. – М.: Знание, 1966; Лейтес Н.С. Умственные
способности и возраст. – М., 1971; Способности и склонности: Комплексное
исследование / Под. ред. Э.А. Голубевой. – М.: Педагогика, 1983.
10. Валентин Петрушин. Настольная книга карьериста. – С-Пбг: Питер,
2002. – С. 9.
11. Проблема причинности, в современной физике. – М., 1960; Бунге М.
Причинность: Пер.с англ. – М., 1962.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
