UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття правового статусу державного виконавця (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5144
Скачало412
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

j

 

Реферат на тему:

 

Поняття правового статусу державного виконавця

 

Актуальність наукового дослідження проблеми правового статусу

державного виконавця обумовлюється необхідністю визначення його ролі і

місця в системі правовідносин виконавчого провадження, а також сприяє

формулюванню поняття державного виконавця.

 

Метою даної статті є визначення правового статусу державного виконавця.

 

Категорія правового статусу державного виконавця походить від більш

загальної категорії – правового статусу особистості. Остання в основному

досліджується в межах науки теорії держави і права. У зв’язку з цим А.С.

Мордовець та В.Н. Синюков зазначають: „Проблема правого статусу

особистості важлива та багатогранна. Вона порушує всю діалектику

відносин людини і суспільства, громадянина і держави. У структуру

правого статусу юристи часто включають і такі елементи, як законні

інтереси, правові принципи, правовідносини загального (статутного типу),

правосуб’єктність. У вузькому сенсі категорія „правовий статус особи”

характеризує обсяг прав і свобод, якими володіє людина – суб’єкт права.

Вони ж (права і свободи) складають основний зміст, ядро правового

статусу” [1, с. 480–481]. О.Ф. Скакун розглядає правовий статус

особистості у системі закріплених у нормативно-правових актах і

гарантованих державою прав, свобод, обов’язків, відповідальності.

Відповідно до них індивід як суб’єкт права координує свою поведінку в

суспільстві. На її думку, структура правового статусу особистості може

бути подана у вигляді таких елементів, як правосуб’єктність, права,

свободи, обов’язки та відповідальність [2, с. 409]. В.М. Корельський та

В.Д. Перевалов зазначають: „Правовий статус особистості – це правовий

стан людини, що відображає її фактичний стан у взаємовідносинах з

суспільством та державою” [3, с. 503].

 

У науковій літературі розрізняють загальний, спеціальний та

індивідуальний статуси [1, с. 485; 2, с. 413]. Загальний статус особи є

узагальненим і однаковим для усіх, незалежно від національності,

релігійних переконань, соціального стану; характеризується стабільністю

й визначеністю; передбачає рівність прав та обов’язків громадян,

рівність усіх перед законом; є основним для інших різновидів правового

статусу. Спеціальний статус характеризує представника тієї або іншої

соціальної групи, який наділений згідно з нормативно-правовими актами

спеціальними, додатковими правами, обов’язками, обмеженнями та

відповідальністю. Цей вид правового статусу обумовлений особливостями

стану особи і потребами його функціональної спеціальної активності,

наприклад, учень, робітник, державний службовець. Спеціальний статус є

обмеженням або доповненням загального правового статусу. Індивідуальний

статус являє собою сукупність персоніфікованих прав та обов’язків в їх

конкретних, природних і набутих здібностях та особливостях (стать, вік,

сімейний стан, релігійні переконання). Необхідно зазначити, що ці

статуси накладаються один на одного і на практиці є неподільними.

Загальний правовий статус у всіх громадян – один, спеціальних статусів –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ