UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравовий статус державної податкової служби України як контролюючого суб’єкта (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6509
Скачало562
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правовий статус державної податкової служби України як контролюючого

суб’єкта

 

Державна податкова служба України пройшла складний шлях становлення і

розвитку: від управління по контролю за надходженням податкових платежів

у складі Міністерства фінансів України до центрального органу виконавчої

влади держави зі спеціальним статусом для здійснення державного

управління у сфері податкових правовідносин.

 

У юридичній літературі достатньо проаналізовано поняття правового

статусу, який визначається як категорія, що має сукупність певних ознак,

які складають його системну характеристику [13, c. 48]. У перекладі з

латинської мови “status” означає становище, положення. “Статус” –

сукупність прав і обов’язків громадянина чи юридичної особи [5, с.

1191]; правове положення, [14, с. 762]. Багато авторів визначають

правовий статус державних органів як її правове положення, правове

становище.

 

У своїх роботах питання правового статусу розглядали Авер’янов В.Б.,

Бачило І.Л., Бахрах Д.М., Вінницький Д.В., Габричідзе Б.М., Корнієнко

М.І., Молдован В.В., Ніколов П.Є., Лазарєв Б.М., Мелащенко В.Ф.,

Устинова І.П., Гумерова Л.Ш., Борденюк В.І., Цабрія Д.Д. та ін.

 

На нашу думку, правовий статус має складну структуру, що обумовлює

необхідність визначення загальної системи його елементів. Визначити їх

можна шляхом аналізу ознак органу як суб’єкта управління, беручи ці

ознаки як об’єктивну передумову правового статусу [16, с.126]. В.Б.

Авер’янов, поряд з найстабільнішими характеристиками правового статусу

(вид керуючого суб’єкта, його підлеглість, генеральні цілі, повноваження

тощо), виділяє і “гнучкіші” компоненти статусу (окремі завдання,

конкретні права та обов’язки, зв’язки з іншими структурними одиницями

тощо) [1, с. 103].

 

До елементів правового статусу В.В. Молдован і В.Ф. Мелащенко [12, с.

227] відносять форми і методи діяльності державного органу, правові

підстави їх виникнення та функціонування.

 

На думку Б.М. Лазарєва [11, с. 40, 60–63, 124], функції, права та

обов’язки є самостійними елементами правового статусу. Не можна не

погодитися з твердженням автора, що правовий статус передбачає відповіді

на такі питання: а) органом якого рівня він є? б) до якого виду органів

належить за змістом своєї діяльності? в) хто його утворює, формує

особовий склад? г) кому він підпорядкований, підзвітний, підконтрольний?

д) яка компетенція органу? е) хто йому підпорядкований, підзвітний,

підконтрольний? є) яка юридична сила актів даного органу? ж) які джерела

фінансування? з) чи володіє він (орган) правами юридичної особи?

 

У свою чергу Б.Н. Габричідзе [6, с. 7] виділяє таке поняття, як

“конституційний статус”, який характеризується нормами конституційного

законодавства. Методологічний підхід до конституційного статусу є

першоосновою статусу державних органів, який забезпечує стабільність

державного апарату, зміцнення законності в його діяльності і включає у

себе державно-правову характеристику органу держави, визначення його

місця в загальнодержавній системі видів органів, а також їхні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ