.

Правовий статус працівників податкової міліції України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
586 6762
Скачать документ

Реферат на тему:

Правовий статус працівників податкової міліції України

Питання правового статусу працівників податкової міліції тісно
пов’язане з категорією “юридична відповідальність” посадових осіб
підрозділів податкової міліції, яка є надзвичайно важливим правовим
засобом механізму правового регулювання податкових органів. Саме
особливостями служби в органах податкової міліції, особливим правовим
статусом її працівників пояснюється доцільність заміни одного виду
юридичної відповідальності на інший у разі вчинення працівником
податкової міліції адміністративного проступку, а відтак специфіка
юридичної відповідальності за порушення правових норм, які охороняються
адміністративними санкціями. Але проблема правового статусу працівників
податкової міліції ще не досліджувалась і потребує розгляду.

Необхідно зазначити, що працівники органів податкової міліції є
державними службовцями і виконання ними службових функцій пов’язане з
наданням державно-владних повноважень. Ці працівники спеціально
уповноважені вирішувати ті чи інші соціально-правові питання, приймати
викладені в формі правових актів рішення, пов’язані у певних випадках з
державним примусом.

О.В. Петришин стверджує, що закріпленню правового статусу і перш за все
державно-владних повноважень державних службовців надається першочергове
значення, так як компетенція цих працівників визначає відповідне
юридичне ставлення до здійснення державної діяльності [1].

Владна природа службових повноважень забезпечує реальну можливість для
державних службовців органів податкової міліції впливати на суб’єктів
суспільних відносин із метою досягнення соціально корисного результату,
забезпечує обов’язок інших суб’єктів правових відносин виконувати
законні вимоги і розпорядження цих працівників.

Розглядаючи елементи правового статусу державних службовців, О.В.
Петришин включає до них наступні:

а) юридичні державно-владні повноваження;

б) юридичну відповідальність [2].

Погодившись з таким твердженням, необхідно зазначити, що без наявності
цих двох головних елементів не можна говорити про правовий статус
службовця взагалі, адже процес їх об’єднання визначено та чітко
закріплено в законодавстві:

1) що і яким чином повинен виконувати співробітник, який займає ту чи
іншу посаду;

2) до якої юридичної відповідальності може бути притягнута особа за
порушення, недоліки в службі та за службові досягнення.

Крім того, О.В. Петришин правильно зазначає, що повинно йтися не про
правовий статус посади, як про це говориться в юридичній літератури, а
про юридичний статус державного службовця-громадянина, який займає
управлінську посаду в державному апараті [3].

У зв’язку з цим необхідно зауважити, що не можна відривати один від
одного такі тісно пов’язані поняття, як службовий та юридичний статус
державного службовця. Проте, на нашу думку, такий елемент правового
статусу, як юридичні державно-владні повноваження, пов’язаний із
посадою, яку обіймає державний службовець. До того ж і юридична
відповідальність цих працівників визначається посадою в органах
державного управління.

Автори книги “Загальна теорія права і держави”, визначаючи місце посади
в правовому статусі службовця, зазначають, що “посада – службове місце,
якому відповідає правове положення особи, яка його обіймає. Посадою
визначається характер роботи, що виконується, обов’язки та права,
заохочення і відповідальність службовця, вимоги щодо професійної
підготовки” [4]. Ми поділяємо цю думку.

В.М. Манохін наголошує на невід’ємному зв’язку між посадою та
державно-владними повноваженнями службовця, а також вважає, що
повноваження державного службовця охоплюють дії, які створюють юридичні
наслідки і спрямовані на виконання державних завдань. Повноваження
державного службовця вихідні від компетенції органу держави (у якому
службовець працює), є його частиною та мають відповідну структуру:

а) завдання відповідно до посади;

б) основні функції, які здійснює службовець у своїй діяльності;

в) права, обов’язки та обмеження, що встановлюють межі практичної
реалізації кожної з функцій, покладених на службовця відповідно до
займаної посади;

г) правові форми діяльності службовця, через які він здійснює свої
функції, права та обов’язки (накази, розпорядження та інші);

д) організаційні відносини службовця з іншими державними службовцями
(рівними, нижчими та вищими за рангом) [5].

На нашу думку, повноваження державних службовців органів податкової
міліції створюють ті межі, в яких вони діють. Дані повноваження
визначаються правами, обов’язками та обмеженнями, що надаються або
покладаються на державного службовця органів податкової міліції. А тому
В.М. Манохін говорить не про структуру повноважень, а про структуру
службової функції державного службовця. Саме вона включає в себе всі
зазначені вище елементи. Повноваження ж є вагомою складовою службової
функції.

Загальні права, обов’язки та обмеження для всіх державних службовців
закріплено в основному нормативному акті, що регулює трудову діяльність
цієї категорії працівників у Законі України “Про державну службу” [6]. У
ньому в загальному вигляді визначені основні права, обов’язки та
обмеження державних службовців, які вони незалежно від відомчої
належності, державної функції та займаної посади повинні виконувати.

Державні службовці підрозділів податкової міліції як співробітники
правоохоронного органу та органу фінансового контролю виконують
спеціальні державні функції, мають особливий правовий статус та наділені
спеціальними правами та обов’язками, законодавством для них встановлені
особливі обмеження при проходженні служби.

Таким чином, правовий статус державних службовців органів податкової
міліції визначається як Законом України “Про державну службу”, так і
спеціальними нормативними актами, а саме: Законами України “Про держану
податкову службу в Україні”, “Про міліцію”, Постановою Кабінету
Міністрів України “Про проходження служби особами начальницького складу
податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та
виплати пенсій і грошової допомоги” від 30 жовтня 1998 року № 1716 [7],
Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом
органів внутрішніх справ України [8], Дисциплінарним статутом органів
внутрішніх справ України [9].

У даних нормативних актах зазначені основні спеціальні права, обов’язки
та обмеження для державних службовців при проходженні служби в
підрозділах податкової міліції. Конкретні ж права та обов’язки державних
службовців органів податкової міліції щодо займаної посади визначаються
на підставі типових кваліфікаційних характеристик та закріплюються в
посадових положеннях та інструкціях. Такі висновки випливають з аналізу
норми частини 2 статті 11 Закону України “Про державну службу”
[10].Обмеження, пов’язані із проходженням служби в органах податкової
міліції відповідно до частини 3 статті 16 зазначеного Закону, можуть
встановлюватися винятково законодавчими актами України.

Так, у статті 23 Закону України “Про державну податкову службу в
Україні” [11] зазначено деякі обмеження, пов’язані зі вступом та
проходженням служби в органах податкової міліції.

А в Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом
органів внутрішніх справ України [12] в розділі II “Права, обов’язки і
відповідальність” визначено основні спеціальні права та обов’язки, які
поширюються на працівників податкової міліції. Зазначені особи
користуються всіма соціально-економічним, політичними та особистими
правами і свободами, виконують усі обов’язки громадян, передбачені
Конституцією України, іншими законодавчими актами, а їх права, обов’язки
та відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються
законодавством, присягою, статутами та відповідними положеннями.

У Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ України [13] у статті
2 акцентується увага на основних спеціальних обов’язках, що поширюються
на працівників податкової міліції.

Розглянувши загальні та спеціальні права й обов’язки державних
службовців податкової міліції, а також загальні і спеціальні обмеження,
пов’язані з проходженням служби, можна зробити висновок, що визначені
основні межі відповідної поведінки цієї категорії працівників при
виконанні ними службових функцій щодо займаної посади, тобто визначені
їх повноваження.

Таким чином, службову функцію державного службовця органів податкової
міліції складають завдання, предмет діяльності, відповідні для них
права, обов’язки, обмеження (повноваження) та основні форми діяльності,
закріплені в правових нормах.

Такі елементи службової функції державного службовця підрозділів
податкової міліції, як завдання та предмет діяльності, організаційне
становище, визначаються відповідно до конкретної посади, залежно від її
місця в системі посад державного апарату. Права, обов’язки та обмеження
(повноваження) державного службовця підрозділів податкової міліції
забезпечують виконання завдань щодо кожної відповідної посади.
Повноваження становлять відповідну частину компетенції державного
органу.

Правовий статус та місце податкової міліції в системі державних органів
не можуть бути визначені без органів державної податкової служби.
Залежно від забезпечення виконання функцій держави органи державної
податкової служби (у тому числі податкової міліції) належать до
загальної системи правоохоронних органів та до системи спеціальних
органів фінансового контролю.

Особливості здійснення форм державної діяльності визначають своєрідність
державних органів, які здійснюють цю діяльність.

У зв’язку з цим П.Т. Василенков зазначив, що своєрідність діяльності
державних органів визначається особливостями завдань і методів їх
реалізації. Органи, які належать до системи державних органів, як
правило, застосовують одну і ту ж форму державної діяльності, одними і
тими ж методами виконують одні і ті ж завдання. Але обсяг повноважень,
тобто обсяги компетенцій, якими наділено орган держави для виконання цих
завдань, неоднаковий.

Той чи інший обсяг державної діяльності, що належить відповідному органу
держави або коло питань, передбачених правовим актом, на вирішення яких
уповноважений цей державний орган, має назву компетенції органу.
Безумовно, компетенція органу держави залежно від його положення в
системі цих органів неоднакова. Органи держави відрізняються один від
одного також і за своєю організаційною структурою, яка визначається
специфікою їх роботи, завданнями, що виконуються на відповідному етапі
розвитку суспільства [13].

Сьогодні місце податкової міліції в системі органів виконавчої влади
необхідно встановлювати у складі Державної податкової адміністрації
залежно від того, виконання якої з функцій держави вона забезпечує.

Органи державної податкової служби забезпечують здійснення
правоохоронної функції держави шляхом виконання завдань, пов’язаних із
попередженням порушень законодавства у галузі оподаткування,
підприємницької діяльності; розкриттям та розслідуванням відповідних
правопорушень та злочинів; притягненням порушників до відповідальності.
Ці завдання стоять перед структурним підрозділом Державної податкової
адміністрації – податковою міліцією, яка стовідсотково повинна належати
до системи правоохоронних органів у вузькому значенні за умови
функціонування його як самостійного державного органу. Але правоохоронна
функція органів державної податкової служби не превалює над функцією
фінансового контролю, тобто не є основною в їх діяльності. Крім цього,
функція контролю за дотриманням законодавства у галузі оподаткування та
захист інтересів держави у процесі формування централізованих фондів
дозволяє віднести органи податкової служби до загальної системи
правоохоронних.

Завдяки даній функції контролю за своєчасністю сплати та правильністю
обчислення податків та інших обов’язкових платежів у бюджет та в
установлених законом випадках позабюджетні фонди, органи державної
податкової служби і податкова міліція зокрема належать до системи
спеціальних органів фінансового контролю.

У статті 19 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
додатково визначаються завдання, що стоять перед підрозділами податкової
міліції: розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших
платежів; запобігання корупції в органах податкової служби та виявлення
її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної
податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних із
виконанням службових обов’язків.

Необхідно зазначити, що у зв’язку з виконанням специфічних завдань
податкова міліція виконує також і відмінні від органів податкової служби
функції (оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, охоронну).
Спільною у даному випадку є лише функція контролю за дотриманням
податкового законодавства.

Права та обов’язки органів державної податкової служби регулюються
розділом 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а
повноваження податкової міліції закріплюються окремою статтею розділу V.
Зазначимо, що повноваження податкової міліції визначаються статтею 21 не
як система взаємообумовлених прав та обов’язків посадових осіб
підрозділів податкової міліції, а є лише більш розширено викладеними,
перефразованими завданнями та функціями. Так як податкова міліція
належить до складу органів державної податкової служби, тому на
посадових осіб підрозділів податкової міліції повинні були б
розповсюджуватися всі права, передбачені статтею 11 Закону України “Про
державну податкову службу в Україні”. Реалізація ж наданих прав повинна
здійснюватись посадовими особами підрозділів податкової міліції в межах
їх посадових обов’язків та професійного рівня.

З урахуванням зазначеного можна стверджувати, що державно-владні
повноваження державного службовця підрозділів податкової міліції як
елемента його правового статусу формуються наступним чином:

1) визначення правоохоронної діяльності та діяльності з питань
фінансового контролю підрозділів податкової міліції;

2) формулювання завдань (функцій), прав та обов’язків органів податкової
міліції для здійснення правоохоронної діяльності та діяльності з питань
фінансового контролю у певному напрямі;

3) визначення компетенції конкретних підрозділів податкової міліції з
головного управління до низових підрозділів;

4) визначення повноважень конкретного державного службовця для кожної
посади як складової частини компетенції конкретного підрозділу
податкової міліції.

Визначення державно-владних повноважень державного службовця підрозділів
податкової міліції, тобто визначення того, що і яким чином повинен
робити працівник, який обіймає відповідну посаду в системі
правоохоронних органів та органів фінансового контролю, пов’язане з
питаннями юридичної відповідальності. Дані питання врегульовані для
державних службовців підрозділів податкової міліції в статті 25 Закону
України “Про державну податкову службу в Україні”. У ній зазначається,
що посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень,
наданих Законом України “Про державну податкову службу в Україні” та
іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні
дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність, згідно із
Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, або іншу, передбачену
законодавством, відповідальність.

Виходячи з норми статті 25 Закону України “Про державну податкову службу
в Україні”, можна зробити висновок, що працівники податкової міліції при
виконанні своїх службових функцій несуть будь-яку передбачену
законодавством відповідальність. За адміністративні проступки, вчинені
при виконанні службової функції, відповідно до частини 1 статті 15
Кодексу України про адміністративні правопорушення, вони несуть
дисциплінарну відповідальність. Як виняток, за порушення правил, норм і
стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,
санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил
полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення
корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних із корупцією,
неправомірне використання державного майна, невжиття заходів щодо
окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу
дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення
від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про
державну таємницю ці особи несуть адміністративну відповідальність на
загальних підставах, але до них не може бути застосовано виправні роботи
та адміністративний арешт.

Однак у випадках, зазначених у частині першій статті 15 Кодексу України
про адміністративні правопорушення, органи (посадові особи), яким надано
право накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладених
стягнень передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для
вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної
відповідальності.

У разі завдання шкоди державі під час виконання працівниками податкової
міліції службових функцій вони несуть матеріальну відповідальність
відповідно до Положення про матеріальну відповідальність
військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого
постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР
[14].

У статті 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким
складом органів внутрішніх справ України [15] зазначено, що
співробітники несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та
кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Таким чином, державні службовці органів податкової міліції за порушення,
пов’язані з виконанням службової функції, несуть кримінальну,
дисциплінарну, а у виняткових випадках і адміністративну
відповідальність.

Норми, що стосуються відповідальності посадових осіб податкової міліції,
носять здебільшого декларативний та відсилочний характер. У ситуації, що
склалася, правильним буде висновок про те, що інститут юридичної
відповідальності зазначених осіб за порушення законності при здійсненні
посадових обов’язків потребує реформування. У зв’язку з цим у Закон
України “Про державну податкову службу в Україні” як нормативний акт, що
визначає правовий статус державних службовців органів податкової міліції
щодо їх відповідальності, необхідно внести зміни, які передбачають
можливість притягнення цієї категорії працівників до зазначених видів
юридичної відповідальності. Також потрібно на законодавчому рівні
вирішити питання про прийняття Дисциплінарного статуту податкової
міліції державної податкової служби України, в якому визначити механізм
заміни адміністративної відповідальності дисциплінарною в разі вчинення
працівником податкової міліції адміністративного проступку.

Література:

1. Петришин О.В. Статус службової особи: природа, структура,
спеціалізація. – К.: УМК ВО, 1990. – С. 41.

2. Там саме. – С. 42.

3. Там саме. – С. 42.

4. Общая теория права и государства: Учебник / В.С. Афанасьев, А.Г.
Братко, А.П. Герасимов и др. / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист,1944.
– С. 291.

5. Манохин Н.С. Советская государственная служба. – М.: Юрид. лит.,
1966. – С. 97–98.

6. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року //
Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

7. Про проходження служби особами начальницького складу податкової
міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і
грошової допомоги: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня
1998 року № 1716.

8. Положення про проходження служби осіб рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ України, затверджено постановою Кабінету
Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 // Збірник нормативних актів
України з питань правопорядку. – К.: Друкарня МВС України, 1993. – С.
438–464.

9. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 року №
1368-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 45 – Ст. 599.

10. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року //
Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

11. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // Відомості
Верховної Ради України. – 1998. – № 29. – Ст. 190.

12. Положення про проходження служби осіб рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ України, затверджене постановою Кабінету
Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114: Збірник нормативних актів
України з питань правопорядку. – К.: Друкарня МВС України, 1993. – С.
438–464.

13. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 року №
1368-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 45. – Ст. 599.

14. Василенков П.Т. Органы советского государства и их система на
современном этапе. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1967. – 304 с.

15. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за
шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України
від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР // Відомості Верховної Ради України.
– 1995. – № 25. – С. 193.

16. Положення про проходження служби осіб рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ України, затверджене постановою Кабінету
Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 // Збірник нормативних актів
України з питань правопорядку. – К.: Друкарня МВС України. – С. 438–464.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020