UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема дефініції національної меншини у доктрині міжнародного права (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2986
Скачало279
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблема дефініції національної меншини у доктрині міжнародного права

 

Спроби науково-правового осмислення поняття „меншина”, проникнення в

суть цього складного соціального феномена робилися протягом багатьох

віків. Однак, незважаючи на уявну ясність ознак, що характеризують

національну меншину, виявилося не так просто виробити загальноприйняте

визначення цього поняття. Очевидно, що проблема наукового визначення

цієї категорії пояснюється складністю, багатоаспектністю сфери

суспільних відносин, які вона зачіпає. Як зазначав Г.В.Ф. Гегель, „чим

багатший предмет визначення, тобто чим більше сторін він пропонує для

розгляду, тим різноманітніші можуть бути представлені на їх основі

визначення” [1, c. 349].

 

Поняття „національна меншина” тісно пов’язане з тією групою проблем, для

яких вихідним пунктом є поняття „нація”. Донині нація залишається

складною і все ще певною мірою загадковою сутністю. Тому так як важко

подати дефініцію нації, яка б відповідала усім теоріям, що існують у цій

сфері, так само важко подати і дефініцію національної меншини. Але

потрібно, щоб рівень її сформованості беззаперечно позначався не лише на

розвитку науки міжнародного права, а і на формуванні міжнародної

нормативно-правової бази захисту меншин.

 

26 січня 2006 р. Парламентська Асамблея Ради Європи на своєму пленарному

засіданні в Страсбурзі розглянула і прийняла Рекомендацію „Поняття

нація” [2].

 

Комітет із правових питань і прав людини, на який була покладена

відповідальність за підготовку проекту Рекомендації, провів ряд

експертних заходів для найбільш повного розгляду зазначеної

проблематики. Як доповнення до цього були отримані дані від 35

держав-членів Ради Європи щодо питання легального визначення поняття

„нація”.

 

Як говориться в Доповіді, що надавала депутатам проект Рекомендації і

пояснювальний меморандум, поняття „нація” сягає Середньовіччя. Термін

„нація” походить від дієслова nascere (лат. народжуватися) і означає

походження, приналежність до спільноти, родинні зв’язки з громадою.

Політичне трактування цього терміна з’явилося в XIV столітті, тоді

„нацією” називалися ті, кому приналежність до привілейованого стану

дозволяла брати участь у керуванні справами держави. Французьке

розуміння поняття „нація” – ключовою ознакою якого є „національний” (за

нового політичного ладу приналежного усім громадянам) суверенітет –

виросло саме на цій основі. Паралельно з „французькою концепцією нації”

з’явилася „німецька концепція нації”, що мала на увазі, насамперед,

спільність мови і культурних традицій. Зрозуміло, межі застосування

останньої не збігалися з державними кордонами і не особливо опиралися на

інститут громадянства. Обидві ці концепції, що виникли у визначеному

історичному контексті, не раз були використані в політичних цілях, і

дотепер не позбавлені актуальності.

 

Перший етап підвищеного інтересу юристів до проблеми меншин пов’язаний

із міжвоєнним періодом. На той час однією із найбільш суттєвих суперечок

у доктрині була суперечка навколо питання, чи існують об’єктивні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ