UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2645
Скачало253
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування

міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект

 

Потреба в захисті прав і свобод людини та громадянина – це не примха, а

об’єктивна реальність часу. Це, безперечно, стосується і забезпечення

надійного захисту прав і свобод громадян при застосуванні до них

працівниками міліції заходів забезпечення провадження в справі про

адміністративне правопорушення.

 

У сучасних умовах ці питання набули не тільки теоретичного, а й великого

практичного значення, а деякі сторони такої діяльності потребують

законодавчого врегулювання. Важливим, наприклад, є з’ясування і

вирішення в законодавчому порядку такого питання, із якого громадського

місця може бути доставлена особа, особливо коли вона скоїла проступок на

ґрунті пияцтва й алкоголізму з проявами дрібного хуліганства, порушення

правил руху та експлуатації транспортного засобу, а також порушення

правил пожежної безпеки, оскільки на ці проступки припадає значна

кількість зареєстрованих адміністративних правопорушень в Україні. Разом

з тим, це питання раніше піднімалось вченими-адміністративістами М.І.

Єропкіним і Л.Л. Поповим, адже останнє є необхідним елементом

об’єктивної сторони складу таких проступків, як появу в громадських

місцях. Проте, на нашу думку, доцільно визнати більш переконливу думку

І.П. Голосніченка, який писав, що до громадських потрібно віднести місця

спілкування людей з метою задоволення різноманітних життєвих потреб.

Дане поняття одержало своє закріплення у відомчому нормативному акті, де

під громадськими потрібно вважати місця, що використовуються громадянами

для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів

та інших потреб. Що стосується використання громадських місць, то воно

може бути постійним, періодичним та одноразовим. До громадських місць

постійного використання відносяться такі, в яких громадяни знаходяться

постійно, незалежно від часу доби, пори року (вулиці, двори, під’їзди,

вокзали, аеропорти тощо). Громадськими місцями періодичного використання

визнаються магазини, кафе, бари, музеї та інші у період їх роботи, а

також засоби громадського користування під час перебування в них

пасажирів. Громадськими місцями одноразового використання необхідно

вважати місця проведення одноразових громадських заходів (будівлі під

час проведення в них зборів, ділянки лісу). Якщо правопорушення вчинені

в місцях, які хоч і вміщують значну кількість людей, але відведені для

їх проживання (хоча б тимчасово) і виконують функції житла (жилі кімнати

будівель та приміщень готелів, гуртожитків, будинків відпочинку тощо),

то їх не слід враховувати як вчинені в громадських місцях. На нашу

думку, об’єкти, які виконують функцію житла, необхідно віднести до

таких, на які поширюється статус недоторканності. Оскільки в ст. 30

Конституції України записано, що кожному гарантується недоторканність

житла, то не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння

особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше, як за вмотивованим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ