UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроцесуальні джерела доказів умисного ухилення від оподаткування (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3725
Скачало320
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Процесуальні джерела доказів умисного ухилення від оподаткування

 

Українське кримінально-процесуальне законодавство чітко розмежовує такі

поняття, як „кримінально-процесуальні докази” (“докази”) (ч. 1 ст. 65

Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України) і „процесуальні

джерела доказів” (“джерела доказів”) ( ч. 2 ст. 65 КПК України). При

цьому в ч. 2 ст. 65 КПК України наведено вичерпний перелік джерел

доказів, які допустимо використовувати у кримінальному судочинстві.

 

Але до цього часу в юридичній літерітурі відсутнє єдине розуміння

співвідношення понять “джерело доказів” і “доказ” . Думки вчених

повністю залежать від їх позиції щодо змісту поняття

“кримінально-процесуальний доказ”.

 

Так, розуміючи під доказами тільки фактичні дані (відомості про факти)

(ч.1 ст. 65 КПК України ), М.М. Михеєнко зазначав, що “...джерелами

доказів називають ... передбачені в кримінально-процесуальному

законі...” (ч. 2 ст. 65 КПК України) “...показання свідка, показання

потерпілого, показання підозрюваного, показання обвинуваченого, висновки

експерта, речові докази, протоколи слідчих і судових дій,” протоколи з

відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за

результатами оперативно-розшукових заходів, “та інші документи, за

допомогою яких встановлюються фактичні дані як докази у справі...” [1].

 

Термін “джерела доказів” є в цілому правильним, але, на нашу думку,

більш вдалою є пропозиція М.М. Михеєнка називати перераховані джерела –

“процесуальними джерелами доказів”, щоб підкреслити їх відміннсть від

матеріальних джерел доказової інформації” [2].

 

М.М. Михеєнко, стверджує “якщо прослідкувати весь ланцюжок

причинно-наслідкових зв’язків, то в кінцевому результаті виявиться, що

безпосереднім джерелом доказової інформації є сама подія, яка залишила

сліди в оточуючому середовищі, які надалі, в результаті процесуальної

діяльності слідчого та суду по їх збиранню, стануть процесуальними

доказами” [3].

 

Ураховуючи позицію М.М. Михеєнка, також вважаємо, що саме в

“процесуальних джерелах містяться відомості про факти” умисного ухилення

від сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, “вони є носіями,

сховищем доказів” про умисне ухилення від оподаткування [4].

 

В.Я. Дорохов, який відстоює “єдине” розуміння доказів, вважаючи, що

фактичні дані та їх джерела об’єднані в одному понятті як два необхідні

елементи, показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого,

висновок експерта, протоколи слідчих та судових дій та інші документи

називає джерелом фактичних даних. Щодо речових доказів, такими, на його

думку, є протокол огляду предмета разом із самим предметом. Для

визначення особи, яка займає певне процесуальне становище, і особи, яка

надає відомості про факти, він застосовував терміни “джерело доказів” і

“носій доказів”. Джерелами доказів він вважає осіб, які дають показання

і висновки, слідчого і понятих, які склали протокол слідчої дії, авторів

документа. Носіями речового доказу, на його думку, є слідчий і поняті, а

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ