Реферат на тему:
Процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії податкової міліції з
органами внутрішніх справ України
У Кримінально-процесуальному кодексі України і його останніх варіантах
проекту відсутня норма про взаємодію, про необхідність якої постійно
дискутують науковці і практичні працівники, розглядаючи питання
покращання боротьби зі злочинністю. Як зазначалося раніше, поняттю
„взаємодія” приділялася у літературі значна увага, що стало причиною
формулювання різних її визначень [1, с. 45; 2; 3; 4]. Порівняльний
аналіз опублікованих визначень дозволяє, на нашу думку, виявити такі
характерні ознаки, які є типовими для взаємодії правоохоронних органів:
– організаційна самостійність суб’єктів правоохоронних органів;
– їхня одноразова або продовжувана спільна діяльність;
– узгоджена мета, місце і час діяльності (співробітництва);
– об’єднання сил, засобів і методів із метою виявлення, швидкого і
повного розкриття, розслідування злочинів, викриття винних і
забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожний, хто
скоїв злочин, був притягнутий до відповідальності, а жодний невинуватий
не був засуджений;
– забезпечення відшкодування шкоди, спричиненої злочином.
Перераховані ознаки дозволяють глибше пізнати сутність і властивості
взаємодії органів податкової міліції та органів внутрішніх справ. В.Є.
Караханов, зокрема, вважає, що сутність взаємодії – це „дійовий прояв
цілісної системи” [5, с. 61]. Можна погодитися з думкою цього автора про
дієвий системний аспект взаємодії, але ним не розкрито, про яку систему
йдеться, не визначені елементи, що утворюють взаємодію як систему.
В.А. Захаров зазначає, що „ядром взаємодії між державними структурами є
співробітництво, яке слід розглядати в якості сутності взаємодії” [6, с.
15]. Разом з тим В.А. Захаровим не визначена сутність, завдання,
структура співробітництва та його практичної спрямованості. Наведені
визначення, в даному разі – поняття взаємодії, у логіці характеризують
як розумні, тобто такі, що потребують правозастосування в практичних
цілях предметно-галузевої конкретизації.
С.І. Ожогов термін „співробітництво” тлумачить як „працювати, діяти
разом, приймати участь в загальній справі” [4, с. 751].
Враховуючи викладене, на нашу думку, сутність взаємодії органів
податкової міліції та органів внутрішніх справ при виявленні, розкритті,
розслідуванні та попередженні злочинів у сфері оподаткування полягає у
співвідношенні, поєднанні в певних цілях і межах компетенції названих
органів:
– їхньої оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності
при провадженні у кримінальних справах;
– використання чинним підрозділом правових, організаційних, тактичних
повноважень у спрямуванні діяльності безпосередніх суб’єктів взаємодії
відповідно до завдань попередження, розкриття і розслідування злочинів.
Враховуючи, що у літературних джерелах і відомчих нормативних актах
загальноприйнятого визначення поняття взаємодії правоохоронних і
державних управлінських і контролюючих органів, що на практиці
породжують неточності і недоліки у її організації і формальному
здійсненні, а також те, що у сучасних умовах у зв’язку з розповсюдженням
організованої злочинної діяльності в різних сферах суспільних відносин
набула актуального значення різноцільова співпраця не лише структурних
функціональних підрозділів або відомств, а й у межах предметної
компетенції усіх правоохоронних, контрольних та управлінських органів,
на нашу думку, назріла необхідність: а) у теорії права розрізнити
загальне визначення поняття „взаємодія”, визначення його ролі у
правозастосовній практиці; б) виходячи із специфіки форм і завдань
досудового слідства та повноважень суб’єктів, які його здійснюють, а
також функціональних напрямів їхньої співпраці з оперативно-розшуковими
і іншими підрозділами правоохоронних, контролюючих і державних органів
управління, потрібно включити в чинний КПК України.
Підстави для здійснення узгоджених дій слідчих, оперативно-розшукових
підрозділів органів податкової міліції і органів внутрішніх справ
складають статті 94, 106, 114, 118 КПК України, п. 5 ст. 7 Закону
України „Про оперативно-розшукову діяльність”, ст. 4 Закону України „Про
державну податкову службу в Україні”, та ст. ст. 6 і 10 Закону України
„Про міліцію”, а також відповідних відомчих і міжвідомчих правових
актів. Об’єктивно це зумовлено тим, що діяльність окремих комерційних
структур або підприємців супроводжується здійсненням ряду злочинів, що
належать як до компетенції органів податкової міліції, так і органів
внутрішніх справ. Злочини у сфері економіки, як правило, мають податкову
спрямованість. Органи внутрішніх справ при проведенні
оперативно-розшукових заходів і розслідуванні кримінальних справ про
злочини, віднесені до їхньої підслідності, часто встановлюють ознаки
скоєння податкових злочинів, але через відсутність достатньої
слідчо-оперативної практики, навичок виявлення і збору доказів вони
залишаються без потрібного опрацювання.
До недостатньо розроблених проблем теорії кримінального процесу,
оперативно-розшукової діяльності і криміналістики необхідно віднести
проблему визначення мети взаємодії, завдань, функцій органів податкової
міліції та органів внутрішніх справ. На думку І.В. Атаманчука, „тільки
організовані вчинки і дії в наш час, які управляються за допомогою
узгодження мети, здатні в наш час приносити позитивні і суспільно
значущі результати” [7, с. 178].
П.С. Елькінд вважає, що категорія „мета” відповідає на питання про те,
на що спрямована ця діяльність і для чого вона здійснюється [8, с. 4].
Ю.М. Ратишевський під метою взаємодії органів внутрішніх справ і органів
податкової міліції розуміє „ефективне і раціональне вирішення загальних
завдань, що виникають в процесі функціонування вказаних органів” [6, с.
13].
Одним із найважливіших питань є узагальнення функціональних обов’язків
співробітників взаємодіючих підрозділів органів податкової міліції та
органів внутрішніх справ і їхня відповідність меті взаємодії. На
сьогодні вивчення функціональних обов’язків співробітників органів
внутрішніх справ і співробітників органів податкової міліції показує, що
питання взаємодії перерахованих правоохоронних органів практично не
визначені.
До основних форм взаємодії податкової міліції і органів внутрішніх
справ, на нашу думку, потрібно віднести: створення постійно діючих
координаційних робочих груп у центрі і на місцях для вироблення та
організації узгоджених дій щодо виявлення, попередження і припинення
податкових злочинів, а також правопорушень і злочинів у сфері економіки
і споживчого ринку; проведення спільних оперативно-розшукових і
профілактичних заходів з метою виявлення незаконних операцій, що
здійснюються кредитно-фінансовими та іншими установами, підприємствами і
організаціями, у тому числі які здійснюють торгово-закупівельну
діяльність; обмін спеціальною літературою, іншими матеріалами щодо
проблем боротьби з економічною злочинністю, інформацією про способи
порушення податкового законодавства, позитивних форм і методів
діяльності вітчизняних і зарубіжних правоохоронних органів тощо.
Відповідно до чинного законодавства України органи податкової міліції та
органи внутрішніх справ можуть співпрацювати між собою, використовуючи
процесуальні і непроцесуальні (організаційні) форми взаємодії. Предметом
такої взаємодії можуть бути: взаємне виконання доручень, вимог, запитів
і прохань по кримінальних справах; взаємне сприяння у проведенні
оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій відповідно до
доручень, вимог, прохань, запитів; виклик або привід свідків,
підозрюваних, обвинувачених у скоєнні злочинів, передбачених статтями
204, 207, 208, 209, 216, 218 та 212 КК України; видача предметів, які
стосуються до кримінальної справи; повідомлення відомостей про судимість
осіб; доставка осіб, які утримуються під вартою по інших кримінальних
справах, для допиту як свідків; взаємне співробітництво відповідно до
доручень, прохань, запитів, вимог із розшуку осіб, які переховуються від
органів слідства та суду, безвісти зниклих платників податків і осіб,
які ухиляються від виконання судових рішень за позовами, що були
розглянуті при здійсненні правосуддя по кримінальних справах, пов’язаних
із податковими злочинами [9, с.12]; встановлення адреси та інших
відомостей про осіб, якщо в цьому є потреба, по охороні прав людини і
громадянина [10]; взаємне сприяння відповідно до доручень і вимог про
затримання осіб, які ухилилися від органів розслідування і правосуддя,
від відбуття покарання, про взяття, коли це потрібно, їх під варту [11];
На нашу думку, до предмета взаємодії органів податкової міліції та
органів внутрішніх справ необхідно віднести:
– проведення спільних заходів щодо виявлення та попередження
правопорушень у сфері оподаткування, що здійснюють платники податків;
– створення інформаційних моделей можливих податкових злочинів і тактики
дій слідчих органів внутрішніх справ під час виявлення епізодів
злочинних діянь, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, зборів,
інших обов’язкових платежів;
– взаємодія з питань співробітництва з правоохоронними органами
іноземних держав;
– проведення спільних заходів щодо виявлення суб’єктів господарської
діяльності, які ухиляються від постановлення на облік у податкових
органах і сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
– розроблення спільних пропозицій щодо удосконалення чинного
кримінального, кримінально-процесуального та оперативно-розшукового
законодавства.
Питання взаємодії органів податкової міліції та органів внутрішніх справ
не можна розглядати без відповідного дослідження правових основ і їхніх
форм взаємодії. М.С. Строгович зазначав, що „питання про роль
взаємовідносин у правовому регулюванні має не тільки теоретичний
інтерес, але й велике практичне значення” [12, с. 92].
Якщо раніше діяльність правоохоронних органів не була законодавчо
регламентована (питання взаємодії між правоохоронними органами, в
основному врегульовувалися відомчими нормативними актами), то прийняття
відповідних законодавчих актів дозволило б урегулювати ці відносини за
деякими напрямами.
Суттєве значення для організації взаємодії має своєчасне отримання
інформації і організація інформаційного обміну між правоохоронними
органами під час оперативно-розшукової діяльності та розслідування
злочинів.
Матеріали кримінальних справ, що перебувають у провадженні слідчих
підрозділів органів податкової міліції, мають підвищену складність у
їхньому розслідуванні через багатоепізодність, обсяг, завуальованість
злочинів, намагання обвинувачених різноманітними способами вплинути на
результат справи на свою користь і ухилитися від явки в слідчі органи.
Слідчому податкової міліції під час прийняття процесуальних і тактичних
рішень необхідно враховувати різноманітність факторів, залучати
спеціалістів із різних галузей, знати податкове, валютне, цивільне
законодавство, вивчати десятки, а іноді й сотні нормативних документів
[13, с. 407]. Наприклад, у Україні прийнято понад 50 тис. законів,
указів, постанов, правил, інструкцій та інших нормативних актів, що
врегульовують діяльність підприємців, які, як показує практика,
найчастіше ухиляються від сплати податків, зборів, інших обов’язкових
платежів.
Важливою умовою успішного розкриття злочинів є взаємодія на початковому
етапі розслідування. На стадії порушення кримінальних справ по
податкових злочинах якість прийняття процесуальних рішень слідчим
податкової міліції за матеріалами органів внутрішніх справ прямо
залежить від результатів спільної діяльності оперативних підрозділів
вказаних відомств, а також відділів документальних перевірок податкової
міліції за правильністю оцінок діяльності платників податків щодо
податкового законодавства; якості і повноти проведення
оперативно-розшукових заходів зі встановлення та розшуку осіб, які
переховуються від слідства, встановлення місцезнаходження свідків по цих
справах, а також об’єктивності і всебічності підготовки й оформлення
актів податкової перевірки.
Одним із завдань взаємодії органів податкової міліції з органами
внутрішніх справ на стадії порушення кримінальної справи є становлення
прямого умислу на здійснення ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів, який має на меті утримання несплачених у бюджет
податків в особисту власність, власність організації або у власність
інших осіб. Найчастіше грошові кошти, які були виведені з-під
оподаткування, йшли на заробітну плату, на ремонт приміщень,
устаткування та інші потреби.
Враховуючи, що діяльність органів податкової міліції разом із органами
внутрішніх справ спрямована на виявлення і встановлення обставин справ,
які порушують законодавство про податки та збори, важливе практичне
значення має своєчасне та якісне проведення документальних перевірок
дотримання податкового законодавства господарюючими суб’єктами. Така
взаємодія слідчих підрозділів податкової міліції і органів внутрішніх
справ із співробітниками підрозділів дослідчих перевірок повинна
організовуватись так, щоб акти, складені за результатами перевірок
дотримання податкового законодавства, відповідали умовам допустимості
доказів і щодо них не виникало б потреби у проведенні додаткових
перевірок, оскільки час на такі додаткові заходи негативно
відображається на строках і якості розслідування.
Акт документальної перевірки, проведеної податковою міліцією, додається
до матеріалів дослідчої перевірки і враховується у процесі прийняття
рішення про порушення кримінальної справи.
Після здійснення першочергових процесуальних та інших передбачених
законом заходів у провадженні по кримінальній справі настає інший етап.
Значення наступних етапів провадження у кримінальній справі полягає у
логічному продовженні заходів, розпочатих під час її порушення і
першочерговому етапі розслідування. Ініціатива в організації взаємодії
на наступних її етапах належить слідчому, начальнику слідчого відділу
або керівникам органів державної податкової служби, зацікавленим у
ефективному розслідуванні кримінальних справ. Організувавши взаємодію,
слідчі і відповідні керівники повинні забезпечити послідовність
виконання відповідних заходів, визначити організаційні аспекти
взаємодії, її характер із урахуванням того, розкрито чи не розкрито
злочин, затримано підозрюваного чи він переховується від органів
слідства.
Після встановлення особи, яка вчинила злочин, взаємодія не закінчується.
Основні зусилля податкової міліції та органів внутрішніх справ повинні
бути спрямовані на всебічне і повне встановлення усіх обставин, що
характеризують предмет доказування у кримінальній справі, у тому числі
виявлення і викриття всіх співучасників злочину та доказування всіх
епізодів їхньої злочинної діяльності.
Взаємодія ні в якому разі не повинна перериватися до завершення
розслідування, але інтенсивність узгоджених слідчих,
оперативно-розшукових та інших заходів, як правило, регулюється з
урахуванням отриманих результатів. На нашу думку, не можна вважати
взаємодію податкової міліції з органами внутрішніх справ завершеною,
якщо узгоджені процесуальні й оперативно-розшукові заходи не забезпечили
виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, а дані досудового
слідства, оперативно-розшукових підрозділів, а також результати інших
підрозділів не використані при підготовці подання відповідно до вимог
статті 23 КПК України.
У практичній діяльності податкової міліції і органів внутрішніх справ
мають місце факти, коли частина документів про фінансово-господарську
діяльність підприємства перебуває у підрозділах по боротьбі з
економічними злочинами або з організованою злочинністю органів
внутрішніх справ, а інша – в оперативних підрозділах податкової міліції,
а також у матеріалах кримінальних справ. У цих випадках необхідно
спільно вивчати існуючі матеріали і проводити спільну роботу в межах
міжвідомчих оперативних, слідчо-оперативних або слідчих груп. Це
призведе до підвищення якості проведення дослідчих перевірок, а у
випадках порушення кримінальної справи – забезпечити повне розслідування
[9, с.178].
Плануючи взаємодію при виявленні, розкритті і розслідуванні злочинів
необхідно передбачити постійний обмін між співробітниками податкової
міліції і ОВС про фінансовий стан платників податків (у податкової
міліції така інформація є вичерпною), наявності в них ліквідного майна
для забезпечення погашення спричиненої шкоди державі. Цей інформаційний
обмін дозволить використати отримані дані в процесі обшуку, під час
проведення допитів та інших слідчих дій.
Треба вказати на те, що податкова міліція та ОВС, на нашу думку, повинні
ширше застосовувати спільні інформаційні технології, довідкову
літературу, у тому числі про джерела податків за кордоном.
З профілактичною метою податковій міліції, ОВС та іншим правоохоронним
органам необхідно систематично аналізувати динаміку злочинності, питання
організації діяльності з попередження, запобігання податкових злочинів і
найбільш небезпечних злочинних проявів із обговоренням результатів на
нарадах правоохоронних органів; зміцнювати взаємодію усіх зацікавлених
органів, служб і підрозділів з профілактики правопорушень; вносити
узгоджені пропозиції в місцеві органи влади і управління з питань, які
виходять за компетенцію правоохоронних органів. На нашу думку, треба
також здійснювати узгоджені дії з розширення контактів із засобами
масової інформації, що свідчать про суспільну небезпеку ухилення від
сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також прийняття
реальних заходів щодо їхнього попередження, припинення та усунення.
Взаємодія органів державної податкової служби і ОВС повинна виражатися в
наш час у створенні і діяльності постійних координаційних робочих груп
із представників зацікавлених управлінь, відділів, підрозділів,
діяльність яких повинна бути спрямована на координацію дій указаних
органів при виявленні і розслідуванні податкових злочинів, правопорушень
у сфері економіки, ринку споживачів тощо. При цьому підрозділам по
боротьбі з організованою злочинністю доцільно здійснювати взаємодію з
податковою міліцією, інформуючи її про виявлені порушення податкового
законодавства з боку юридичних і фізичних осіб [14, с. 134].
Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що оперативним підрозділам
податкової міліції для ефективності боротьби з організованою злочинністю
і корупцією, а також відповідно до Закону України „Про
організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”
необхідно регулярно інформувати спеціальні підрозділи по боротьбі з
організованою злочинністю про конкретні факти підготовки або скоєння
злочинів у сфері економіки та, звичайно, у найкоротші терміни надавати
інформацію за запитами зазначених органів МВС про фінансовий стан
підприємств, установ і організацій, а також про джерела доходів об’єктів
їхньої оперативної уваги.
Література:
1. Волковский В.И. Становление и развитие ФСНП России и ее роль в
обеспечении экономической безопасности (организационно-правовые
аспекты): Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 1998. – 18 с.
2. Лаптеакру В. Коррупция: социально-правовые и криминологические
проблемы. – Кишинев: Юрид. лит., 1996. – 202 с.
3. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – М.,
1999. – С. 751.
4. Организация работы следственного отдела (управления) УВД МВД / Под.
ред С.В. Мурашова. – М.: НИИ МВД СССР, 1977. – 169 с.
5. Караханов В.Е. Проблемы теории и социологии управления органами
внутренних дел. – М., 1992. – С. 61.
6. Ратышевский Ю.М. Организационно-правовые основы взаимодействия
органов внутренних дел с органами налоговой полиции с учетом
региональных особенностей: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 1998.
– 18 с.
7. Атаманчук Г.В. Налоговое право: поиски, иллюзии, возможности. – М.:
Славянский диалог, 1996. – С. 178.
8. Эльдкин П.С. Цель и средства их достижения в советском
уголовно-процессуальном праве. – Л.: Издательство Ленинградского
университета, 1976. – С. 3–6.
9. Андреев Г.В. Взаимодействие Федеральных органов налоговой полиции и
ОВД при выявлении, раскрытии и расследовании преступлений в сфере
налогообложения: Дисс… канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2001. – 251
с.
10. Про забепечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному
судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3782-ХІІ //
Відомості Верховної Ради України. – № 11. – Ст. 296.
11. Про взаємодії МВС та ДПА стосовно розшуку осіб, які переховуються
від слідства і суду: Наказ від 1 вересня 1999 року № 658/475.
12. Стогович М.С. Избранные труды: В 3-х т. – М.: Наука, 1990. – Т.1. –
С. 92.
13. Цимбал П.В., Мигрин Г.П. Проблеми залучення спеціалістів до
проведення слідчих дій та призначення експертизи при розслідуванні
податкових злочинів // Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку
податкової системи України // Тези науково-практичної конференції. –
Ірпінь, 1999. – С. 407–408.
14. Аркуша Л.И. Основы методики выявления и расследования преступной
деятельности при наличии коррумпированных связей: Дис… канд. юрид. наук:
12.00.09. – Одесса, 2001. – 232 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
