Реферат на тему:
Реформування інформаційної системи в органах державної податкової служби
Еволюція системи оподаткування та податкової політики в 1991–2007
роках, багаточисленні зміни, які кожен рік вносилися у податкове
законодавство, вирішували різні актуальні проблеми
соціально-економічного розвитку країни. Але останнім часом все частіше
піднімаються питання необхідності реформування податкової системи
України. Для виконання завдання розпочато податкову реформу,
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 56-р
було ухвалено Концепцію реформування податкової системи (далі –
Концепція реформування) [3].
На фоні реформування податкової системи України стало актуальним питання
визначення шляхів удосконалення інформаційно-аналітичної діяльності в
органах податкової служби.
Проблемі дослідження шляхів удосконалення інформаційно-аналітичної
діяльності в органах податкової служби були присвячені праці В. Шкарупи,
Д.Семир’янова, В. Мацюка, Г. Забарного, В.Шамрая та інші, але, на жаль,
не було здійснено жодного комплексного дослідження.
Метою даної статті є визначення орієнтирів податкової реформи взагалі та
удосконалення інформаційно-аналітичної діяльності податкових органів
зокрема, а також висвітлення концепції системи управління
інформаційно-аналітичною роботою в органах державної податкової служби
як одного з напрямів удосконалення цієї роботи.
На основному етапі податкова реформа повинна передбачати, з одного боку,
зниження податкового тягаря та вирішення найбільш важливих для бізнесу
питань (ліквідація перепон, які перешкоджають розвитку бізнесу, а з
іншого – більшу „прозорість” діяльності платників податків для держави,
покращання податкового адміністрування, звуження можливостей для ухилень
від сплати податків.
Заходи, що проводяться у сфері реформування податкової системи, не
повинні обмежуватися лише удосконаленням податкового законодавства [3].
Вони повинні включати в себе також:
– встановлення жорсткого оперативного контролю за дотриманням діючих
законів і швидке посилення мір, спрямованих на зменшення протизаконної
діяльності та тіньових економічних операцій, що не підпадають під
оподаткування;
– посилення пропаганди ідей щодо серйозності, високої суспільної
небезпечності податкових злочинів;
– податкова реформа не повинна ставити за мету кардинальну зміну діючої
податкової системи, більш реальним є її еволюційний розвиток, який
забезпечить усунення недоліків і перекосів, спрямований на створення
раціональної, стабільної та передбачуваної податкової системи.
У межах здійснення податкової реформи необхідно досягнути таких цілей:
– підвищення рівня справедливості та нейтральності податкової системи за
рахунок вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків
(перш за все, шляхом відміни наявних необґрунтованих пільг);
– відміни неефективних і негативно впливаючих на економічну діяльність
суб’єктів господарювання податків і зборів (перш за все обігових
податків);
– виправлення деформацій в правилах визначення податкової бази по
окремих податках, які викривляють економічний зміст цих податків;
– покращання податкового адміністрування та підвищення рівня збору
податків за рахунок включення до податкового законодавства додаткових
механізмів та інструментів, податкового контролю;
– скорочення кількості контролюючих органів, з одночасним створенням
єдиних правил контролю за нарахуванням і сплатою податків;
– спрощення та підшвидшення процедур оскарження рішень та дій податкових
органів (у тому числі за рахунок створення спеціалізованих колегій по
податкових спорах в судах загальної юрисдикції та господарських судах);
– скорочення можливостей для ухилення від сплати податків.
Для зниження загального податкового тягаря на законослухняних платників
податків необхідно:
– добитися більш рівномірного розподілу податкового навантаження між
платниками податків;
– відмінити податки, що обчислюються залежно від виручки підприємств;
– знизити податкове навантаження на фонд оплати праці;
– дозволити відняти від бази оподаткування податку на прибуток усіх
обґрунтованих для ведення бізнесу видатків;
– у міру здійснення бюджетної реформи, що повинна призвести до зниження
видатків держави за рахунок зросту їхньої ефективності, понизити ставки
ПДВ, податку на прибуток підприємств.
Спрощення податкової системи буде досягнуте за рахунок:
– встановлення закритого переліку податків і зборів (обов’язкових
платежів);
– скорочення кількості податків і зборів;
– максимальної уніфікації податкових баз і правил їхнього обчислення з
окремих податків, а також порядку їхньої сплати;
– забезпечення стабільності та передбаченості податкової системи.
Податкова реформа повинна проводитися в декілька етапів і зайняти кілька
років. Згідно з Концепцією реформування, реформування податкової системи
здійснюватиметься за трьома етапами: на першому етапі (протягом 2007
року) передбачається проведення заходів, спрямованих на подолання
основних недоліків податкової системи, а також передбачається протягом
2007 року доробити та прийняти Податковий кодекс; на другому (2008–2012
роки) реалізація положень Податкового кодексу для створення
сприятливого середовища сталого економічного зростання на
інвестиційно-інноваційній основі шляхом нормативно-правового
забезпечення впровадження Податкового кодексу; на третьому (2013–2015
роки) – поглиблення реформування податкової системи з урахуванням
досягнутого соціально-економічного рівня розвитку держави (ст. 8
Концепції реформування) [3].
Зниження податкового навантаження за рахунок податку на прибуток і
податку з доходів фізичних осіб може стати додатковим стимулом для
розвитку підприємницької діяльності та розширення платоспроможного
попиту населення. При цьому необхідно підвищити фіскальне значення
податків, пов’язаних із використанням природних ресурсів, а також
майнових податків, які повинні стати основою доходів місцевих бюджетів.
У перші роки в загальному обсязі податкових надходжень необхідно
зберегти високу частку непрямих податків, і перш за все ПДВ.
Одним із пріоритетних напрямів розвитку податкової системи повинно стати
реальне зменшення податкового навантаження на економіку [3]. Таке
зменшення повинно супроводжуватися заходами, які дозволять збільшити
фактичне збирання податків. Ці заходи необхідно спрямувати на розширення
бази оподаткування. Вони повинні містити в собі скорочення кількості та
обсягів податкових пільг і закриття наявних у законодавстві каналів
уникнення оподаткування.
Лібералізація податкової системи та помітне посилення захищеності
платників податків повинні сприяти покращанню інвестиційного клімату та
поверненню в легальну сферу капіталів, виведених з-під оподаткування.
Необхідно добитися скорочення багаточисленних і безсистемних податкових
пільг, що порушують принцип справедливості щодо тих учасників
економічної діяльності, які не користуються податковими привілеями.
Окремі норми можуть бути переведені до категорії загальних правил,
зокрема, можуть бути розширені можливості обліку витрат, пов’язаних з
природоохоронними заходами, розробкою корисних копалин тощо.
З метою упорядкування податкових пільг необхідно ввести обов’язкову
щорічну статистичну звітність в обсязі наданих податкових пільг по видах
податків і напрямах використання коштів, що дозволить забезпечити облік
коштів, які отримуються у вигляді податкових пільг, при формуванні
видаткової частини бюджету.
З наведеного вище короткого викладення стратегії розвитку податкової
політики, акумульованого з найбільш важливих рішень і документів вищих
органів влади та управління, праць авторитетних учених [2], витікають
завдання в сфері податкового адміністрування, принципи якого повинні
бути спрямовані на максимально можливий збір податків при мінімізації
відповідних видатків, пониженні податкового навантаження, яке
покладається на платників податків.
Досягнення цього пов’язано з концентрацією функцій з податкового
адміністрування. Набуває актуальності адекватна завданням зміна
організаційної структури податкової адміністрації.
Важливим напрямом реформування податкової системи та модернізації
податкових органів згідно із Концепцією реформування є запровадження
інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в
національному масштабі, автоматизація процесів оподаткування із
застосуванням сучасних технологій [3]. Як відомо,
інформаційно-аналітична робота є важливою допоміжною діяльністю в
здійсненні податковими органами своїх функцій. Обсяги та складність
такої діяльності дозволяють погодитися з пропозицією деяких науковців
виділити інформаційно-аналітичну роботу в окрему самостійну проблемну
ділянку робіт [4; 1].
Вважаємо, що одним із важливих шляхів розвитку інформаційно-аналітичної
роботи є створення центрів обробки даних (далі – ЦОД), у яких буде
виконуватися централізація та аналіз податкової інформації даного
регіону, а в майбутньому й міжрегіональної інформації. На нашу думку,
функції ЦОД можна визначити такі: інтеграція даних із зовнішніх джерел;
централізація рутинних операцій (уніфіковане перетворення усіх вхідних
документів у їхній електронний вигляд); формування електронного архіву;
формування, друкування та підготовка документів для їхнього надсилання
платникам податків та організаціям в електронному вигляді засобами
телекомунікаційного зв’язку, обробка інформації, що надходить, на основі
безпаперових технологій; формування аналітичних і статистичних
матеріалів з функціонування податкової системи; створення та введення в
дію єдиних регіональних баз даних юридичних і фізичних осіб; підготовка
та навчання спеціалістів, вивільнення робочого часу інспекторів
податкових інспекцій для змістовної роботи по суті податкових завдань;
централізація планування контролюючої роботи щодо дотримання податкового
законодавства всіма категоріями платників податків; забезпечення робіт
зі збору та обробки всієї доступної інформації щодо господарської
діяльності юридичних і фізичних осіб.
Головна мета ЦОД – створення інформаційного масиву (електронного
паспорту платника податків) на основі об’єднання потоків інформації щодо
його господарської діяльності, яка надходить не тільки від самого
платника податків, але й з інших джерел, у тому числі засобів масової
інформації, державних і недержавних структур. Це дозволить зробити
основою контрольної діяльності не порівняння облікових реєстрів з
первинною документацією, а повний аналіз інформації щодо платника
податків, отриманої із усіх можливих джерел, вирішити завдання контролю
дотримання податкового законодавства всіма категоріями платників
податків (великих, проблемних, малого та середнього бізнесу та інших
класифікаційних груп), забезпечить вибір об’єктів під час планування
контролюючої діяльності та виїзних перевірок, відстеження дотримання
податкової дисципліни платників податків, враховуючи ланцюжки дочірніх
структур, що перебувають у різних куточках України та за кордоном, тощо.
Зважаючи на викладене вище можна зробити висновок, що основні положення
концепції системи управління інформаційно-аналітичною роботою в органах
державної податкової служби України повинні містити такі розділи:
1. Призначення системи. Полягаєв тому, що система управління
інформаційно-аналітичною роботою в органах державної податкової служби
(далі – СУІАР) призначена для використання в податкових органах України
всіх рівней.
2. Мета. Метою СУІАР ОДПС України є:
– удосконалення організації та технології інформаційно-аналітичного
забезпечення діяльності органів ДПС України;
– підвищення ефективності процесів прийняття управлінських рішень у ДПС
України;
– підвищення якості підготовлюваних рішень, їхньої узгодженості на
основі інтеграції інформаційно-аналітичного забезпечення центрального
апарату ДПС України та податкових інспекцій.
3. Завдання роботи зі створення СУІАР. Завдання, на нашу думку, полягає
в наступному:
– забезпечити єдність вимог і методичних підходів щодо вдосконалення
організації та автоматизації інформаційно-аналітичних процесів у
податкових органах України;
– здійснити оптимізацію переліків та уніфікацію форм і реквізитів
електронних документів;
– розробити рекомендації щодо організації обліків, архівування та
забезпечення захисту інформаційного ресурсу та інформаційних баз даних;
– розробити типові технологічні процеси та процедури зберігання,
обробки, обміну електронною інформацією та маршрути її руху в податкових
органах як по горизонталі, так і по вертикалі управління;
– розробити технологічні вимоги та схеми електронного документообігу;
– забезпечити методичну допомогу податковим інспекціям в удосконаленні
інформаційно-аналітичної роботи та створенні автоматизованих
інформаційних систем.
4. Вихідні дані. Повинні містити перелік основних ініціативних
документів та інформаційно-аналітичних систем, на базі яких створюється
СУІАР ОДПС України.
5. Скорочена характеристика об’єкта. Для забезпечення повномасштабної
розробки та реалізації Концепції СУІАР ОДПС України, на нашу думку,
необхідне створення спеціалізованого науково-методичного центру з
закріпленням за ним завдань проектування, забезпечення функціонування,
постійного розвитку та удосконалення СУІАР ОДПС України з такими
функціями:
1) планування, організація, контроль, координація та ведення робіт щодо
супроводження СУІАР ОДПС України (розробка та супроводження концепції
розвитку, концептуальне проектування, узагальнення досвіду
експериментальних проектів централізованої обробки податкової інформації
по роботі з великими платниками податків, системна ініціація нових
пілотних проектів і пошук ресурсів для їхньої реалізації та ін.);
2) ведення інформаційно-аналітичної роботи СУІАР ОДПС України за
напрямами її діяльності;
3) проведення досліджень проблем інформаційного та
інформаційно-аналітичного забезпечення корпоративного управління
організації, прогнозування можливих тенденцій, розробка
науково-обгрунтованих рекомендацій для використання СУІАР ОДПС України;
4) розробка та використання в СУІАР ОДПС України інтеграційних
технологій інформаційно-аналітичного супроводження усього життєвого
циклу управління;
5) організація вдосконалення елементів СУІАР ОДПС України в межах
державних, міжрегіональних цільових і місцевих програм;
6) розробка системи інформаційно-аналітичного забезпечення
автоматизованих робочих місць керівників вищого рангу;
7) документаційне та інформаційно-аналітичне забезпечення
співробітництва ДПС України по міжнародних проектах і програмах;
8) системне та оперативне дослідження ситуації в сфері електронної
документації з метою використання в СУІАР ОДПС України;
9) дослідження процесів розвитку національних систем освіти в сфері
інформаційно-аналітичного забезпечення корпоративного управління;
10) ведення рекламно-інформаційної роботи з основних напрямів діяльності
СУІАР ОДПС України;
11) надання інформаційних, консалтингових, посередницьких та інших
послуг з основних напрямів діяльності СУІАР ОДПС України;
12) організація взаємодії розробників і користувачів СУІАР ОДПС України
з розробниками та користувачами основних державних цільових програм у
сфері інформатизації управління.
Особливі вимоги до технології супроводження концепції СУІАР ОДПС України
полягають у тому, що вона повинна забезпечити:
– ініціювання, збір, обробку та зберігання зауважень і пропозицій до
концепції;
– аналіз та експертизу нормативно-правових актів та інших матеріалів,
які впливають на розвиток СУІАР ОДПС України;
– розробку рекомендацій для коректирування концепції;
– аналіз та експертизу рішень, що визначають перспективи розвитку СУІАР
ОДПС України щодо їхньої відповідності концепції.
Отже, прийняття своєчасних позитивних рішень щодо організаційних заходів
розробки та супроводження СУІАР, без сумнівів, буде сприяти більш
ефективній модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення
управління податковитх органів України та підвищенню їхньої основної
діяльності.
Література:
1. Воскресенский Г.М. Теория управления в сфере правоохранительной
деятельности. – М., 1985. – С. 7.
2. Попович В.М. Тіньова економіка: Монографія. – К.: Правові джерела,
1998. – 448 с.
3. Про схвалення Концепції реформування податкової системи:
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 р. № 56-р.
4. Семир’янов Д.Я. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління
підрозділами податкової міліції: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.07. –
Ірпінь, 2004. – С. 38.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
