.

Супроводження платників податків у теорії і практиці управління податковими органами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
259 2714
Скачать документ

Реферат на тему:

Супроводження платників податків у теорії і практиці управління
податковими органами

Виконання важливого завдання з посилення протидії кримінально караним
порушенням законодавства про податки суб’єктами господарювання вимагає
удосконалення організації роботи державної податкової служби (далі –
ДПС) України та її спеціального підрозділу – податкової міліції,
діяльність яких спрямовується на забезпечення фінансової безпеки
держави. Це, зокрема, випливає із вимог Стратегічного плану розвитку ДПС
України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України від
07.04.2003 р. № 160 (із зміна-ми, внесеними наказом ДПА України від
29.09.2005 р. № 420), у третьому пункті другого розділу якого
наголошується, що створення високопрофесійної податкової служби
„передба-чає удосконалення процедур, які забезпечують реалізацію функцій
органів ДПС України”.

На нашу думку, враховуючи ситуацію, що останнім часом склалася у сфері
забезпечення енергетичної безпеки держави, першочергового і стратегічно
важливого значення удоскона-лення цих процедур набуло щодо реалізації
функцій податкових органів у паливно-енергетичному комплексі (далі –
ПЕК), особливо у вугільній галузі економіки країни, що і зумовлює
актуальність проведення дослідження окресленої проблеми. У постанові
Верховної Ради України „Про інформацію Кабінету Міністрів України
„Розвиток вугільної галузі України та запровадження енергозберігаючої
моделі економіки – шлях до набуття енергетичної незалежності” від
17.11.2006 р. № 373 – V сказано: „вугільна промисловість України є
однією із найважливіших складових частин її енергетичної безпеки,
оскільки вугілля – єдиний енергоносій, обсяги якого є потенційно
достатніми для практично повного забезпечення потреб національної
економіки.” Зазначене, у свою чергу, зумовлює необхід-ність розробки як
короткострокових, так і довгострокових програм розвитку вугільної
промисловості, що передбачає удосконалення організаційного механізму
протидії податко-вій злочинності у вугільній галузі ПЕК України.
Важливим елементом цього механізму є супроводження платників податків
податковою міліцією органів ДПС.

Поставивши за мету дослідження внаслідок аналізу наукових публікацій та
нормативних актів визначити поняття „супроводження платників податків
податковою міліцією”, зазначимо, що зосередження уваги на податковій
міліції зумовлене:

1. Спеціальним статусом податкової міліції у структурі податкової служби
– це озброєні підрозділи податкових органів, на які, за Законом України
„Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ,
покладено виконання оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної та
охоронної функції.

2. Винятковою роллю, яку відіграє податкова міліція в боротьбі зі
злочинністю у сфері оподаткування. За даними ГУПМ ДПА України, тільки за
останні два роки, (2004–2005 рр.) податковою міліцією у цій сфері
викрито та припинено понад 13,8 тис. злочинів, за її участю забезпечено
надходження до бюджетів і державних цільових фондів близько 7,8 млрд
грн.

3. Розгляд питання щодо удосконалення організаційного механізму
супроводження податковою міліцією платників податків – підприємств
вугільної галузі, – як елемента управління – організації ефективної
діяльності підрозділів податкової міліції, потребує визначення поняття
„супроводження платників податків податковою міліцією” ще і через інші
причини, які розглянемо нижче.

Поняття „супроводження платників податків податковою міліцією
(податковими органа-ми)” досить широко застосовується у практиці
управління органами податкової служби, нормативних актах ДПА України,
публікаціях. Разом з тим ні в теорії управління, ні в управлінській
діяльності в органах ДПС чіткого визначення це поняття поки що не
набуло. Навіть у „Науковому віснику Національної академії ДПС України” з
початку його видання (1997 рік) дослідженню цього поняття не було
присвячено достатньої уваги. Відмітимо тільки статті В. Лисенка,
О. Довгого і Л. Самофалова, присвячені цій проблемі.

Так, В. Лисенко, розглядаючи поняття супроводу (термін, синонімічний
терміну „супро-водження” – авт.), пов’язує його з організацією
оперативного супроводження податковою міліцією документальних перевірок,
що здійснюються податковими органами, і розглядає цю процедуру як форму
використання на практиці оперативно-розшукових можливостей підрозділів
податкової міліції у процесі взаємодії з іншими структурними
підрозділами органів ДПС [1].

Інші дослідники – О. Довгий і Л. Самофалов, – хоча і пропонують цікаве
визначення поняття оперативного супроводження, але трактують його дещо
звужено, лише стосовно збиткових підприємств, розуміючи під цим поняттям
„діяльність оперативних підрозділів або окремих працівників з
відслідковування за допомогою гласних і негласних сил, засобів і методів
процесів, пов’язаних з господарською діяльністю конкретних юридичних
осіб, їхнього керівного і фінансово-господарського складу з метою
запобігання та виявлення правопорушень у сфері оподаткування та інших
порушень чинного законодавства” [2].

Щодо нормативних актів ДПА України, то тут достатньої чіткості і
визначеності щодо сутності поняття „супроводження платників податків”
немає. Якщо далі, у хронологічному порядку, проаналізувати нормативні
акти та інші управлінські документи, які були чинними певний період часу
або є чинними на сьогодні і, використовуючи термін „супроводження”,
відносяться до сфери управління органами ДПС і державного регулювання
податкових відносин, то можна побачити наступне.

Так, наказ ДПА України „Про впровадження нових підходів в організації
роботи підрозді-лів стягнення податкової заборгованості в органах
державної податкової служби та програм-ного забезпечення АС „Картка
боржника та нова система звітності у підрозділах примусо-вого стягнення
податкової заборгованості” у промислову експлуатацію від 01.12.2000 р. №
615 використовує вказаний термін у контексті „методичне супроводження”
промислової експлуатації підсистем АС „Картка боржника” (п. 3.3) та
„супроводження програмного забезпечення” при проведенні промислової
експлуатації підсистеми АС „Картка боржника” (п. 8.4).

У п. 4.2 Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень
платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р.
№ 253 (зареєстровано в Мін’юсті України 06.07.2001 р. за № 567/5758),
термін „супроводження” застосовується для визначення в податковому
органі структурного підрозділу, що відповідає за збереження інформації у
реєстрах податкових повідомлень, „на який покладено функції із
супроводжен-ня та збереження баз даних”.

Інший наказ ДПА України – „Про затвердження Порядку направлення органами
держав-ної податкової служби України податкових вимог платникам
податків” від 03.07.2001 р.

№ 266 (зареєстровано в Мін’юсті 16.07.2001 р. за № 595/5786), визначає
цей термін як „функцію із супроводження порядку направлення органами
державної податкової служби України податкових вимог платникам
податків”.

П. 1.9 Типового положення про Спеціалізовану державну податкову
інспекцію по роботі з великими платниками податків (далі – ВПП),
затвердженого наказом ДПА України від 27.11.2001 р. № 474 (Додаток 1 до
наказу), визначає таке поняття, як „повносервісне податко-ве
супроводження – це специфічна функція, яка властива виключно інспекціям
по роботі з ВПП, включає у себе процес податкового обслуговування та
контролю за великими платни-ками податків, починаючи з надання
консультацій під час складання клієнтом податкової звітності та
закінчуючи проведенням податкового аудиту в разі виявлення податкових
ризиків”*. У п. 2.1 Типового положення термін „супроводження”
застосовується уже дещо по-іншому, у контексті „скоординованого
податкового супроводження” без визначення його сутності. А п. 7.7 цього
документа взагалі пропонує: „розуміти та запроваджувати нову форму
відносин податкових органів та платників податків – податкове
супроводження великих платників податків”. У той же час Додаток 3 до
наказу ДПА України № 474-2001 р., „податкове супроводження великих
платників податків” розглядає як функцію і окреслює тридцять два напрями
її виконання, не роз’яснюючи відмінностей, які існують у розумінні
податкового супроводження як форми і функції. На нашу думку, щодо
подвійного тракту-вання терміна „супроводження” стосовно податкової
міліції, то суперечностей тут не повинно виникати, якщо його розглядати
як:

1) спеціальні аспекти діяльності податкової міліції України, за
допомогою яких реалі-зуються визначені для неї нормативними актами
функції (форма);

2) напрями впливу спеціального підрозділу державної податкової служби
України – податкової міліції, на спеціальні відносини у сфері
оподаткування (функція).

Відповідно до наказу ДПА України „Про затвердження Положення про банк
даних про сумнівні фінансові операції” від 18.02.2002 р. № 78 терміном
„супроводження” позначають-ся заходи спеціально призначених
співробітників управлінь боротьби з відмиванням доходів, одержаних
злочинним шляхом, органів ДПС із заповнення і постійного аналізу
відомостей існуючих у податкових органах баз даних з метою встановлення
фактів приховування і маскування незаконного походження коштів і
доходів, їхнього справжнього характеру, джерел одержання і визначення
сумнівності фінансово-майнових операцій.

За наказом ДПА України „Про взаємодію між підрозділами державної
податкової служби України при організації документальних перевірок
юридичних осіб” від 04.06.2002 р.

№ 263 необхідність оперативного супроводження податковою міліцією
виникає при недопуску працівників податкового органу до перевірки,
нестворенні належних умов для проведення перевірки, погрозах,
ігноруванні вимог перевіряючих, необхідності забезпечен-ня вилучення
документів. Основним змістом оперативного супроводження платників
податків цей наказ визначає діяльність податкової міліції з встановлення
складу злочину, вчиненого посадовими особами суб’єкта підприємництва або
фізичною особою, місць знаходження грошових коштів і матеріальних
цінностей, забезпечення їхнього збереження для наступного стягнення до
бюджету несплачених сум податків та інших платежів.

Зовсім інший зміст – „супроводження працівників органів державної
виконавчої служби при примусовому входженні до приміщень та сховищ
підприємств – боржників…”, – містить п. 3 Порядку взаємодії органів
державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому
виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за
позовами органів ДПС, затвердженого наказом Мін’юсту і ДПА України від
03.07.2002 р. № 60/5; 304 (зареєстровано в Мін’юсті України 04.07.2002
р. за № 555/6843).

По-іншому трактується термін „супроводження” у Методичних рекомендаціях
з організа-ції кабінетного аудиту (для юридичних осіб) – наказ ДПА
України від 25.11.2002 р. № 567. Цей документ проголошує зміну
пріоритету фіскальної функції податкового органу на функцію
супроводження платників податків як клієнтів державної податкової служби
шляхом здійснення постійного моніторингу платників.

Різне тлумачення терміна „супроводження”, часто нечітке, містять й інші
управлінські документи: спільний наказ ДПА і Мінпаливенерго України „Про
взаємодію органів ДПС та Мінпаливенерго України при супроводженні у
господарських судах справ про банкрутст-во підприємств вугільної галузі”
від 07.03.2003 р. № 105/115; постанова КМ України „Про забезпечення
транспортування спирту етилового, коньячного і плодового у супроводженні
представників органів ДПС” від 16.12.2004 р. № 1689 – вона передбачає
процедуру супро-водження фізичними силами працівників міліції
транспортування спирту територією України; Інструкція про порядок
ведення органами ДПС оперативного обліку платежів до бюджету, контроль
за справлянням яких здійснюється органами ДПС України, затверджена
наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276 – тут передбачено здійснення
процедури супроводження у контексті єдиного технологічного процесу
комп’ютерної обробки докумен-тів щодо обліку платежів, що надходять до
бюджету; у листі ДПА України державним податковим адміністраціям в
областях від 17.05.2006 р. № 9337/7/21-0417 – у цьому документі йдеться
уже про процедуру опломбування цистерн із спиртом та їхнє супровод-ження
податківцями разом із підрозділами МВС тощо.

Необхідно зазначити, що найбільш точне тлумачення терміна
„супроводження”, подано у наказі ДПА України „Про затвердження
Методичних рекомендацій щодо розподілу платників податків за категоріями
уваги та їх супроводження органами державної податкової служби України”
від 23.02.2005 р. № 78. Відповідно до п. 2.4.1 частини першої „Розподіл
платників податків за категоріями уваги” Методичних рекомендацій,
супроводження органами державної податкової служби платників податків за
категоріями уваги полягає у проведенні тим чи іншим підрозділом
(підрозділами) податкової служби заходів, визначених саме п. 2.4.1
частини першої Методичних рекомендацій. Зокрема, на підрозділи
податкової міліції покладено обов’язок супроводження платників податків
високого рівня ризику – з ознаками шахрайства. Наказ ДПА України № 78 –
2005 р. пропонує таке визначення поняття „супроводження податковою
міліцією платників податків” – це „виявлення, попередження та руйнування
схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилень від сплати податків,
встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності, збір необхідної
доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності,
збір інформації для ініціювання ліквідації суб’єктів господарювання у
судовому порядку” (абзац 10-й п. 2.4.1 частини першої Методичних
рекомендацій), а в другому розділі частини п’ятої Методичних
рекомендацій вказані форми відпрацювання платників податків у межах
їхнього супроводження: моніторинг діяльності суб’єктів господарювання,
здійснення перевірочних заходів відповідно до законодавства, претензійна
робота в судах, розслідування кримінальних справ тощо.

Але, як вважає автор, наведене вище поняття супроводження податковою
міліцією платників податків навряд чи можна вважати завершеним.

Зокрема, не зрозуміло, як узгоджується визначена мета супроводження –
притягнення платників податків до кримінальної відповідальності, з
проголошеним ДПА України курсом на зміну „філософії спілкування з
платниками податків з фіскальної на добровільну сплату податків, що
потребує переходу до світових цивілізованих норм в оподаткуванні” [3]. І
друге. Як співвідноситься проголошена ДПА України перебудова, а власне,
концепція відшкодування та її спрямованість на підтримку національної
економіки [4] з вимогою збору податковою міліцією інформації для
ініціювання ліквідації суб’єктів господарювання, нехай і не
безпідставно?

Навіть наведений вище далеко неповний перелік нормативних актів та інших
документів, а також наукових публікацій, де стосовно діяльності
податкової служби в цілому і податкової міліції зокрема використовується
термін „супроводження”, дає достатньо підстав для твердження, що при
тлумаченні зазначеного поняття в теоретичних розробках і нормативних
актах щодо управління податковою службою і регулювання податкових
відносин не існує не тільки його загальноприйнятого визначення, а
взагалі відсутній єдиний підхід до розуміння цього терміна.

Все викладене вище ще раз наголошує на необхідності розробки
узагальненого поняття „супроводження платників податків податковою
міліцією”. Для цього звернемося далі до енциклопедичних і довідникових
видань.

В.І. Даль термін „сопровождение” розглядає як дію, у контексті терміна
„сопровождать” – „сопутствовать, идти вместе с кем, для проводов,
провожатым, следовать” [5].

Інші російськомовні видання під цим терміном розуміють, зокрема: 1)
„сопровождение арестованных, сопровождение груза, назначить для
сопровождения кого-либо, идти в сопровождении кого-либо (вместе с
кем-либо)”; 2) „то, что сопровождает какое-либо явление, действие”; 3)
„группа военнослужащих (или боевых машин, самолетов и т.п.),
сопровождаю-щая или конвоирующая кого-, что-либо” [6].

Практично так же трактують це поняття С.І. Ожегов і Н.Ю. Шведова [7].

Укладачі іншого довідкового російського видання – „Большого толкового
словаря русско-го язика” у це поняття вкладають такий зміст: 1) „вместе
с кем – чем-нибудь”, „сопровождае-мый кем – чем-нибудь”; 2) „то, что
сопровождает какие-нибудь явления, какой-нибудь процесс” [8].

Автори статті термін „супроводити” у Тлумачному словнику української
мови розглядають так: 1) „виконувати щось одночасно з чим-небудь, 2)
іти, їхати разом із кимось як супутник, як провідник, як охорона; 3)
стежити за кимось” [9].

Більш ширше поняття „супроводжувати” розглядають В.В. Яременко та
О.М. Сліпушко. На їхню думку, це означає: 1) „іти, їхати разом із
ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця; постійно,
бути поряд із ким-, чим-небудь, тісно пов’язуватись з чимсь”; 2)
„прощаючись, висловлювати що-небудь тому, хто відходить, від’їздить та
ін.; лунати, звучати вслід тому, хто або що відходить, від’їздить та
ін.; стежити за тим, хто або що віддаляється”; 3) „поєднувати яку-небудь
дію з іншою, побічною”; 4) „додавати що-небудь до чогось, доповнювати
що-небудь чимось”; 5) „вести супровід” [10].

Так визначають поняття „супроводжувати” й автори Великого тлумачного
словника сучасної української мови [11].

Отже, наголошуючи у процесі дослідження на діяльнісному аспекті процесу
супровод-ження платників податків – підприємств вугільної та інших
галузей економіки, підрозділами податкової міліції, працівники яких
діють на підставі норм адміністративного права, положень законів України
„Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ,
„Про міліцію” від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ, „Про оперативно-розшукову
діяльність” від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ, „Про організаційно-правові
основи боротьби з організованою злочинністю” від 02.03.1999 р. № 461,
відомчих наказів ДПА України та ін., виділимо із наведених тлумачень
поняття „супроводження” такі основні ознаки. Це, на думку автора,
діяльність, яка:

1) є супутньою щодо іншої діяльності (В.І. Даль, С.А. Кузнєцов,
В.В. Яременко, О.М. Сліпушок та ін.), процесу (Д.Н. Ушаков);

2) містить охоронний аспект (С.А. Кузнєцов, С.І. Ожегов, Н.Ю. Швєдова);

3) передбачає процедуру стеження (В.С. Калашник, О.М. Сліпушок);

4) за наявності окреслених нормативно-правовими актами підстав,
передбачає відпрацю-вання суб’єктів господарювання і здійснюється
відповідно до чинних законодавчих і підзаконних актів (закони України,
постанови КМ України, накази і розпорядження ДПА України, інших органів
центральної виконавчої влади), з застосуванням передбачених ними сил,
засобів, форм і методів роботи.

Результати дослідження податкової практики, співставлення вихідних
структуроутво-рюючих ознак семантичного розуміння терміна
„супроводження” з правами й обов’язками податкової міліції, окресленими
чинними законодавчими та підзаконними актами, дозволяє, спираючись на
положення Концепції модернізації ДПС України, визначити узагальнене
поняття „супроводження платників податків підрозділами податкової
міліції” як діяльність, що здійснюється з метою охорони фінансової
безпеки держави, для забезпечення наповнен-ня дохідної частини бюджетів
і державних цільових фондів, за наявності підстав, визначених
нормативно-правовими актами, відповідно до них та згідно з наданими
повноваженнями, шляхом організації постійного спостереження за
своєчасністю та повнотою сплати суб’єкта-ми господарювання податків,
зборів, обов’язкових платежів та їхнє відпрацювання із вжиттям системи
адміністративно-правових, кримінально-процесуальних,
оперативно-розшукових та інших заходів, передбачених чинним
законодавством і підзаконними актами.

Як висновок зазначимо наступне:

1. Запропоноване поняття „супроводження платників податків податковою
міліцією”, на нашу думку, має міжгалузевий характер, оскільки його можна
застосовувати в процесі управління податковими органами та організації
діяльності підрозділів податкової міліції як щодо вугільних підприємств,
у цілому ПЕК, так і будь-якого іншого суб’єкта господарю-вання –
платника податків, щодо якого цей підрозділ податкової міліції на
підставах, визначених чинними законодавчими та підзаконними актами,
вживає заходів щодо їхнього супроводження.

2. Правильне розуміння терміна „супроводження платників податків
податковою міліцією” у процесі управління податковими органами дозволяє
більш ефективно впровад-жувати у практику положення Стратегічного плану
розвитку ДПС України, більш чітко і цілеспрямовано планувати, вживати та
контролювати здійснення заходів податковими органами з забезпечення
виконання платниками податкових зобов’язань, що у кінцевому результаті
позитивно відіб’ється на повноті та своєчасності сплати податків та
інших обов’язкових платежів і зборів до державного та місцевих бюджетів,
державних цільових фондів.

Література:

1. Лисенко В. Взаємодія окремих підрозділів податкової служби при
проведенні перевірок діяльності суб’єктів підприємництва // Збірник
наукових праць Академії ДПС України. – 2001. – №1 (11). – С. 155.

2. Довгий А., Самофалов Л. Організація оперативного супроводження
збиткових підприємств // Науковий вісник АДПСУ: Збірник наукових праць.
– 2003. – № 1(19). – С. 150.

3. Стратегічний план розвитку ДПС України на період до 2013 року:
Додаток до Наказу ДПА України „Про внесення змін до Стратегічного плану
розвитку ДПС України на період до 2013 року” від 29.09.2005 р. № 420. –
К.: ДПА України, 2005. – С. 1.

4. Колегія ДПА України підсумувала діяльність податківців у 2005 році. –
www.sta.gov.ua/news.php3?8822.

5. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.:
Рус. яз., 1999. – Т 4: З-гр. – 1999. – С. 272.

6. Большой толковый словарь русского языка / Сост. и гл. ред.
С.А. Кузнецов. – СПб.: Норинт, 1998. – С. 1237.

7. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000
слов и фразеоло-гических выражений / Российская академия наук. Институт
русского языка им. В.В. Вино-градова. – 4-е изд., дополенное. – М.:
Азбуковник, 1999. – С. 748.

8. Большой толковый словарь русского языка: Ок. 60 000 слов / Под ред.
Д.Н. Ушакова. – М.: ООО „Издательство АСТ”, ООО „Издательство Астрель”,
2004. – С. 1035.

9. Тлумачний словник української мови: Понад 12 500 статей (близько
40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашника. –
Х.: Прапор, 2003. – С. 790.

10. Яременко В.В., Сліпушко О.М. Новий словник української мови: В 4 т.
– К.: Аконіт, 2001. – Т.4: РОБ-Я. – 2001. – С. 457–458.

11. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і
голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2004. – С. 1217.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020