UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеоретико-методологічні підходи до визначення поняття інформаційного права (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5628
Скачало495
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття інформаційного

права

 

Формування інформаційного суспільства на сьогодні є однією із

актуальних проблем держави та суспільства, вирішувати яку потрібно так,

щоб Україна посіла гідне місце в інформаційному просторі, як того

вимагають демократичні принципи держав-учасниць Євросоюзу.

 

Для цього необхідно звернути увагу на рівень демократії у нашій країні,

оскільки саме він потребує більшого захисту та упорядкованого руху

інформації у суспільних відносинах. Перехід України від індустріального

до інформаційного суспільства зумовлювався значним накопиченням

нормативного масиву, що дозволяє ряду політиків, науковців, юристів

висловити думку про можливість відгалуження зазначених вище матеріалів і

на підставі цього групування його в окрему галузь – інформаційне право.

 

Виділення інформаційного права як наукового напряму відбулося завдяки

прийняттю 8 постанови Верховної Ради України „Про підсумки

парламентських слухань „Суспільство, засоби масової інформації, влада:

свобода слова і цензура в Україні” (від 16.01.2003 р. № 441 - IV) [1], а

також постанови Президії ВАКу України (від 21.05.2003 р. № 26-11/5,)

[2], постанови Президії Верховної Ради України „Про розробку пакета

проектів законів з проблем інформатизації і захисту інформації”

(від 24. 03 1992 р. № 2212-ХII) [3], завдяки чому до паспорта

спеціальності з юридичних наук – 12.00.07 – внесені доповнення щодо

інформаційного права [4].

 

Ідеєю щодо підтримки нового напряму дослідження займались такі

вітчизняні вчені, як В. Брижко, Б. Беспала, В. Гавловський,

А. Гальчинський, В. Речицька, А. Коюдюка, Р. Калюжний, В. Цимбалюк,

М. Швець Г. Шевченко та багато інших науковців. Серед російських учених

– це Г. Артамонов В. Іноземцев, А. Ракітова, В. Копилов, І. Сиголян,

С. Черемків та ін.

 

Необхідно зазначити, що визначення поняття „інформаційне право” у

вітчизняній науці до цього часу не існує, що, у свою чергу, створює ряд

проблем – перешкоджає співвідношенню з іншими галузями права.

 

Вважаємо, що для того, щоб дати визначення поняття „інформаційне право”,

необхідно дослідити історію виникнення цього поняття, але спочатку

звернемо увагу на поняття „інформація”.

 

З появою нових інформаційних технологій, зв’язку, системи

телекомунікації інформація стає постійним і необхідним атрибутом

забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організацій

та громадян.

 

Поняття інформації неодноразово змінювалось, його межі то розширювалися,

то звужувалися. Спочатку під цим терміном розуміли „уявлення”,

„поняття”, згодом – „відомості”, „передачу повідомлень”. Уперше термін

„інформація” знайшов своє відображення у математичній теорії інформатики

і теорії передачі даних каналами зв’язку Клода Шеннона (1948), у якій

він під „інформацією” розумів усі види повідомлень. К. Шеннон разом з

У. Уівером запропонували імовірні методи для визначення кількості

інформації, що передається. Однак такі методи описують лише знакову

структуру інформації, не торкаючись її змісту.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ