.

Шляхи удосконалення нагородної справи в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
318 5541
Скачать документ

Реферат на тему:

Шляхи удосконалення нагородної справи в Україні

За роки незалежності Україна зробила відчутні кроки у правовому,
економічному, соціальному розвитку. Найвагомішим здобутком нашої держав
є прийняття Конституції України, яка окреслила правові засади розвитку
української державності. Одним з її невід’ємних атрибутів стали
нагороди. Саме тоді відбувалося становлення держави, розвиток суспільних
інститутів, створення власної системи нагород.

Реалізація завдань будівництва дійсно правової, демократичної і
соціально орієнтованої на потреби громадян держави вимагає нової
ідеології державної нагородної політики. Адже нагороди не тільки атрибут
державності, а й реальний вимір ставлення держави до своїх громадян,
важливий чинник морального заохочення за досягнення у діяльності,
спрямованій на зміцнення соціально-економічного, державного,
науково-технічного і культурного потенціалу України.

Головним завданням сучасного етапу державної нагородної політики є зміна
векторів соціальної спрямованості нагороджень, серед яких пріоритетним
мало б бути збільшення питомої ваги серед нагороджених орденами відомих
представників громадськості, видатних особистостей нашої держави, які
мають високий авторитет і визначні заслуги перед Україною, а почесними
званнями – робітників та інженерно-технічних працівників,
матерів-героїнь, донорів, які мають значні трудові здобутки і високий
професіоналізм.

Державні нагороди України високо цінуються не тільки в Україні, а й за
її межами, тому не можна допустити девальвації державних нагород. Для
цього важливим є не тільки ретельний добір кандидатур, а й відбір осіб
для наступних нагороджень вищими ступенями в межах окремої нагороди.
Часто в нашій практиці зустрічаються випадки, коли кандидатури
безпідставно представляються не до вищого ступеня певного ордена, а до
зовсім іншого ордена. Наприклад, якщо особа нагороджена орденом „За
заслуги” III ступеня, то цілком логічним було б представити її до цього
ж ордена II ступеня. А пропонується нагородити її орденом князя Ярослава
Мудрого V ступеня. Часто непродуманим є подання про нагородження
військовослужбовців орденом князя Ярослава Мудрого, „За заслуги”. Хоча
законодавство й передбачає їхнє нагородження цими орденами, але ж
існують нагороди, встановлені і призначені саме для цієї категорії –
ордени Богдана Хмельницького, „За мужність”, військова медаль, відзнака
„Іменна вогнепальна зброя”.

Діяльність Комісії державних нагород та геральдики залишалася
непрозорою, не було створено умов для належного контролю за її роботою з
боку суспільства. На постійній основі не було забезпечено процесу
інформування громадськості через засоби масової інформації, у тому числі
з використання можливостей відповідних веб-сторінок (інтернет-сайтів),
про максимальну відкритість проходження подань щодо нагородження
державними нагородами, досягнень осіб, відзначених державними
нагородами, інших питань нагородного процесу. Тому одним із основних
векторів діяльності Комісії повинна бути її відкритість перед ЗМІ. Можна
переглянути гори преси попередніх років, але не знайти жодного
повідомлення про те, що відбулося засідання комісії і які конкретні
питання були на ньому розглянуті, які кроки планується здійснити у
майбутньому.

Зупинимося, ще на одній негативній тенденції. Комісія не завжди займала
принципову позицію щодо надходження значної кількості подань від
центральних і місцевих органів виконавчої влади про нагородження осіб з
нагоди ювілейних дат підприємств, організацій та установ. Неодноразово
вносилися пропозиції про відзначення у зв’язку з пам’ятними датами в
житті трудових колективів (15, 20, 25, 30, 40 тощо років із часу їхнього
заснування). Такого не було навіть за часів колишнього СРСР. Інколи
трапляються унікальні випадки, коли подаються документи про відзначення
цілої групи людей, скажімо, 135-річчя з нагоди заснування міста, або
85-річчя з початку випуску продукції, або 100-річчя від дня народження
особи, яка вже 20 років потому є померлою тощо. Причому подання
порушуються нерідко без урахування економічних показників того чи іншого
підприємства. Тому необхідно упорядкувати цей стихійний процес вирішуючи
питання про ювілеї щодо дотримання норм Указу Президента України від 2
грудня 1995 року № 1116 „Про впорядкування відзначення пам’ятних дат і
ювілеїв”. Які дати вважаються ювілейними: 50, 75, 100 тощо. Щодо осіб,
то ще Постановою Президії Верховної Ради Української СРСР від 15
листопада 1988 року заборонялося нагородження громадян державними
нагородами у період їхньої трудової діяльності з нагоди ювілеїв. На
сьогодні ж ювілеї стають все частіше нагодою для нагородження.

Відсутність моніторингу у діяльності Комісії, слабка взаємодія з
центральними та місцевими органами виконавчої влади спричинила внесення
останніми значної кількості подань про відзначення осіб, які не мали
конкретних і вагомих заслуг, нехтування вимог щодо додержання
встановлених законодавством мінімальних термінів представлення
нагороджених осіб у попередні роки до наступного відзначення державними
нагородами, відповідних взаємних погоджень кандидатур з центральними та
місцевими органами виконавчої влади. Нагородне законодавство чітко
визначає черговість нового нагородження у термін через 3 роки після
попереднього, присвоєння звання „народний” – через 10 років від
попереднього присвоєння почесного звання „заслужений”. Але ці
законодавчі норми виявилися „паперовими”, оскільки їх не дотримувалися
можновладці, які зобов’язані були за своїми державницькими посадами
оберігати закон від трактування його норм „на власний розсуд”.

Подальший розвиток і удосконалення нагородної справи у сучасних умовах
повинен здійснюватися на засадах:

– конституційності та законності забезпечення реалізації нагородного
процесу;

– об’єктивності, справедливості і відповідності нагороди заслугам особи,
що представ-ляється до нагородження;

– гласності та відкритості висунення кандидатур до відзначення
державними нагородами;

– демократичності та прозорості діяльності органів і служб у нагородній
справі, залучення громадськості і врахування їхньої думки у процесі
нагородження;

– неупередженості, чесності та професійності державних службовців та
інших осіб, що забезпечують реалізацію нагородного процесу та інших
напрямів нагородної справи;

– послідовності та періодичності відзначення осіб державними нагородами;

– вільного та об’єктивного висвітлення у засобах масової інформації
вагомих досягнень нагороджених осіб і шляхів розв’язання проблемних
питань у нагородній справі.

Основними напрямами удосконалення нагородної справи в Україні є:

1. Створення ефективного правового регулювання нагородної практики.

2. Удосконалення організаційного забезпечення нагородної справи.

3. Запровадження належного науково-методичного забезпечення нагородної
справи.

4. Врегулювання питань інформаційного забезпечення у сфері нагородної
справи.

5. Впровадження принципів гласності, прозорості та відкритості у
нагородну справу відповідно до засад демократизації українського
суспільства.

Таким чином, нагородна справа – комплекс цілеспрямованих і
взаємопов’язаних заходів правового, організаційного, науково-методичного
та інформаційного характеру, спрямова-них на формування і ефективне
функціонування цілісної системи нагород для вшанування громадян за
видатні досягнення і заслуги у різних галузях суспільного життя,
створення належних умов реалізації нагородного процесу.

В іншому випадку, термін „нагородна справа” у буквальному розумінні – це
конкретно спрямована організаційно-правова діяльність органів державної
влади або її інституцій на вироблення, формування та реалізацію засад і
принципів державної нагородної політики.

1. Створення ефективного правового регулювання та вдосконалення практики
відзначен-ня державними нагородами – комплексне завдання, яке вимагає
грунтовної і змістовної роботи щодо:

– удосконалення нагородного законодавства, у тому числі і Закону України
„Про державні нагороди України”;

– законодавчого врегулювання питань нагородного процесу;

– приведення у відповідність з Законом України „Про державні нагороди
України” статутів і положень до державних нагород;

– підготовки проектів актів Президента України та інших
нормативно-правових докумен-тів, якими передбачається внесення змін в
організацію роботи органів і служб, що реалізують питання нагородної
справи;

– розширення системи державних нагород і встановлення нових відзнак,
зокрема, на відзначення заслуг громадян у розвитку демократичних засад
українського суспільства, утвердження ідеалів свободи, демократії, прав
людини і суверенітету громадян, чесну і плідну громадсько-політичну
діяльність, а також відзнаки на вшанування активної дії, спрямованої на
збереження життя людини, благодійну та гуманістичну діяльність у справі
охорони здоров’я громадян України;

– розмежування порядку присвоєння почесних звань України „заслужений” і
„народний”;

– удосконалення питань регламенту щодо внесення клопотань про
нагородження держав-ним нагородами України різними право-суб’єктами,
удосконалення критеріїв оцінки заслуг кандидатур, які представляються до
нагородження;

– деталізації порядку внесення клопотань про присвоєння почесного звання
„Мати-героїня”;

– визначення порядку носіння державних нагород України;

– встановлення порядку видачі дублікатів нагород і документів про
нагородження замість утрачених;

– забезпечення державою гарантій захисту прав нагороджених державними
нагородами України та колишнього СРСР, підвищення престижу державних
нагород у суспільстві;

– визначення переліку пільг для осіб, нагороджених державними нагородами
України;

– удосконалення правового механізму захисту державних нагород України;

– встановлення дієвих норм щодо відповідальності за порушення
законодавства про державні нагороди України;

– опрацювання нормативно-правового документа про надання
Банкнотно-монетному двору Національного банку України виключного права
на виготовлення усього переліку державних нагород України.

2. Без чіткої внутрішньої та зовнішньої структурованої організації
нагородної справи не можна налагодити й поточну роботу, не говорячи вже
про зрушення кардинального характеру.

Головними напрямами розвитку організаційного забезпечення всієї
нагородної справи є:

– визначення дорадчих органів і служб, на які покладається забезпечення
процесів, пов’язаних з розвитком нагородної справи, їхнього
персонального складу, порядку та форми роботи;

– підпорядкування питань відзначення Державними преміями України єдиному
органу з питань державної нагородної політики;

– налагодження ефективної взаємодії Комісії державних нагород та
геральдики з Кабіне-том Міністрів України, Верховною Радою України,
центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами судової
влади та прокуратури у питаннях внесення кандидатур до відзначення
державними нагородами України;

– удосконалення організації діяльності Комісії державних нагород і
геральдики, перегляд її складу, запровадження періодичної ротації членів
Комісії, забезпечення регулярного проведення засідань, удосконалення
організаційного та матеріально-технічного забезпе-чення її діяльності;

– удосконалення організаційного забезпечення діяльності комісій з питань
нагородження при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, що діють
як дорадчі органи, що здійснюють свої повнова-ження на громадських
засадах, з широким залученням до роботи в них представників
громадськості, компетентних, висококваліфікованих фахівців, створити
необхідні умови для їхньої роботи;

– удосконалення структури служб та органів, які реалізують нагородну
справу відповідно до вимог забезпечення конституційних повноважень
Президента України, утвердження демократичних засад процесу нагородження
і налагодження дієвої його організації;

– забезпечення створення відповідних структурних підрозділів у складі
Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних
органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
для реалізації пріоритетних напрямів нагородної справи в Україні;

– розвиток кадрового забезпечення діяльності органів і служб, що
здійснюють реалізацію нагородної справи, підготовки і залучення до
державної служби фахівців із питань нагород-ної справи;

– запровадження ефективних і більш дієвих форм роботи органів виконавчої
влади у нагородному процесі;

– забезпечувати на постійній основі взаємодію з Секретаріатом Президента
України, Комісією державних нагород та геральдики при Президентові
України при вирішенні питань нагородного процесу, вдосконаленні
пріоритетних напрямів нагородної справи в Україні, здійсненні
комплексних перевірок органів виконавчої влади, що мають порушення у
дотриманні вимог законодавства України про державні нагороди;

– періодичне проведення семінарів та інших заходів з метою підвищення
кваліфікації працівників нагородних служб центральних і місцевих органів
виконавчої влади;

– вдосконалення діяльності нагородних служб та органів щодо питань,
пов’язаних з відзначенням нагородами України та колишнього СРСР, а саме:

а) збереження статусу нагороджених у випадках втрати документів про
нагородження державними нагородами СРСР та України;

б) вивчення та розгляд питань щодо можливого повернення державних
нагород СРСР особам, які були репресовані в період 30-40-х років та на
початку 50-х років і посмертно реабілітованим;

в) забезпечення перевірки та підтвердження нагородження громадян України
державними нагородами СРСР у зв’язку з втратою документів, що
підтверджують нагородження;

г) встановлення фактів наявності документів до нагород особам, у яких у
даний час записи прізвищ, імен, по батькові містять розбіжності у
записах у паспортах;

д) розгляд питань щодо поновлення у правах на нагороди осіб, позбавлених
свого часу нагород СРСР у зв’язку із засудженням;

е) здійснення архівно-пошукової роботи з питань підтвердження факту
відзначення державними нагородами СРСР та України;

є) надання зацікавленим особам офіційних довідок щодо встановлення факту
нагород-ження даної особи державними нагородами України або колишнього
СРСР;

– здійснення ефективного контролю за виготовленням державних нагород
України та покращанням їхньої якості, а саме:

а) удосконалення існуючих зразків державних нагород України і їхнє
приведення у відповідність з світовими стандартами, покращання якості
державних нагород України;

б) запровадження нового зразка шийної стрічки до вищих ступенів орденів
князя Ярослава Мудрого, „За заслуги”, Богдана Хмельницького, „За
мужність”, нагородних планок до цих відзнак;

в) організації замовлень щодо виготовлення державних нагород та
атрибутів до них на кожний поточний рік;

– розроблення та запровадження більш досконалої організації церемоній
вручення державних нагород України за участі Президента України, інших
осіб за його дорученням, а саме щодо:

а) організації тісної взаємодії служб Кабінету Президента України
Секретаріату Президента України та інших органів виконавчої влади у
проведенні церемоній вручення нагород Президентом України;

б) належного і вчасного оформлення нагород і документів до них, і
організація їхньої відправки в регіони для вручення на місцях
нагородженим особам;

в) посилення контролю за врученням державних нагород на місцях;

г) здійснення реєстраційного обліку та індивідуального номерного обліку
нагород і документів до них;

– запровадження Єдиного реєстру нагород України, встановлених в Україні,
або проведення нагородження ними, а саме:

д) державних нагород України;

е) президентських відзнак;

є) відзнак та нагород, встановлених вищими органами державної влади;

ж) відомчих заохочувальних відзнак, встановлених центральними органами
виконавчої влади;

з) нагород місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування;

и) інших відзнак, запроваджених релігійними або громадськими
організаціями тощо.

3. Метою науково-методичного забезпечення нагородної справи є здійснення
комплексу заходів щодо популяризації історичної нагородної спадщини
України, систематичного глибокого вивчення вітчизняної та іноземної
нагородної практики, історії її розвитку, нагородотворчих ініціатив
органів державної влади та громадських організацій шляхом оперативного
розроблення на основі результатів такого вивчення пропозицій щодо
подальшого розвитку нагородної справи в Україні та її нагородної
системи.

З цією метою передбачається:

– підготовка та видання збірників з питань нагородного законодавства
України, нагородної справи в Україні, плакатів та інших друкованих
матеріалів про державні нагороди України;

– вивчення вітчизняної та світової нагородної практики;

– організація пересувних експозицій державних нагород України, відомчих
заохочуваль-них відзнак у музеях України.

4. Метою інформаційного забезпечення є здійснення заходів щодо широкого
інформу-вання громадськості про діяльність Президента України щодо
відзначення державними нагородами України, а також здійснювані заходи
державними та іншими органами у питаннях нагородної справи в Україні.

З цією метою передбачається:

– започаткування регулярного і всебічного висвітлення у засобах масової
інформації церемоній вручення Президентом України державних нагород
України;

– започаткування публічного інформування громадськості про діяльність
органів і служб, що забезпечують реалізацію нагородної справи;

– висвітлення у засобах масової інформації досягнень осіб, відзначених
державними нагородами України;

– регулярну публікацію у газетах указів Президента України про
відзначення державни-ми нагородами України;

– регулярне наповнення веб-сторінки Інтернету „Президент України”
інформацією про державні нагороди України, правові акти Президента
України з питань нагородного законодавства тощо.

5. Метою запровадження прозорості та відкритості нагородної справи в
Україні є комплекс заходів, здійснюваних відповідними центральними та
місцевими органами державної влади з метою впровадження принципів
гласності, прозорості та відкритості у повсякденну нагородну практику
відповідно до засад демократизації українського суспільства.

З цією метою передбачається:

– організувати через засоби масової інформації постійне і широке
роз’яснення серед громадськості нових вимог нагородного законодавства
України, підходів до формування та реалізації нагородної справи в
Україні;

– залучення громадськості до процесу прийняття рішень щодо нагородження,
проведення з ними відповідних консультацій з цих питань;

–забезпечення гласного визначення та висунення кандидатур про
нагородження за місцем роботи цих осіб, на загальних зборах колективів;

– запровадження максимальної відкритості проходження пропозицій щодо
нагородження через комісії з питань нагородження, органи державної
влади;

– запровадження прозорості та відкритості органів державної влади шляхом
використан-ня можливостей відповідних веб-сторінок (інтернет-сайтів)
своїх органів, про внесені пропозиції щодо нагородження державними
нагородами, досягнення осіб, відзначених державними нагородами,
діяльність відповідних комісій з питань нагородження та з інших питань
нагородної справи в Україні;

– організація оперативного інформування громадськості про акти
Президента України у питаннях нагородження, діяльність і прийняті
рішення Комісією державних нагород та геральдики.

Для реального здійснення вказаних напрямів доцільно було б провести ряд
поетапних заходів.

На першому етапі передбачається:

– створити сприятливі умови для реалізації Президентом України
конституційних повноважень щодо нагородження державними нагородами
України, відзнаками Президента України;

– утворити дорадчі органи з питань нагородження при центральних і
місцевих органах виконавчої влади з метою забезпечення у нагородній
практиці принципів відкритості, прозорості, гласності і чесності;
визначення графіка, порядку та форм роботи цього органу, його
персонального складу;

– реформування нагородних служб у центральних і місцевих органах
виконавчої влади;

– проведення детального моніторингу питань, що стримують розвиток
нагородної справи та впливають на падіння авторитету державних нагород
України;

– розроблення проекту нової редакції Закону України „Про державні
нагороди України” та інших нормативно-правових актів, необхідних для
вдосконалення та розвитку нагородної справи в Україні шляхом
запровадження нових критеріїв і підходів до представлення кандидатур на
нагородження державними нагородами України;

– підготовка методичних рекомендацій з питань організації нагородної
справи в Україні, як складової основи державної нагородної політики;

– удосконалення правового та організаційного механізму захисту державних
нагород України.

На другому етапі провадитиметься:

– здійснення практичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності
організації роботи нагородних служб у центральних і місцевих органах
виконавчої влади, впровадження у їхню діяльність принципів прозорості та
відкритості;

– покладання персональної відповідальності на керівників органів, яким
надана право вносити подання про нагородження державними нагородами
України щодо неухильного додержання вимог нагородного законодавства
стосовно:

а) ретельного добору кандидатур, які подаються до відзначення державними
нагородами і належну підготовку відповідних документів про їхнє
нагородження;

б) строків внесення подань про нагородження з нагоди державних,
професійних свят, визначних подій в історії України, ювілею особи або
ювілею підприємства, установи, організації, регіону, району, міста,
селища, села;

в) процедур представлення до нагородження;

г) строків представлення до наступного нагородження осіб, яких попередні
роки було відзначено державними нагородами;

д) обов’язкового погодження подань про відзначення державними нагородами
з центральними та місцевими органами виконавчої влади;

– посилення контролю щодо неухильного дотримання вимог чинного
законодавства України про державні нагороди;

– забезпечення на постійній основі взаємодії центральних і місцевих
органів виконавчої влади з Комісією державних нагород і геральдики при
вирішенні питань нагородження;

– збільшення інформованості громадськості про здійснювану нагородну
справу в Україні;

– приведення нормативно-правових актів у відповідність із новим
законодавством України;

– встановлення дієвої відповідальності за порушення нагородного
законодавства України.

Зважаючи на багатовекторність діяльності комісії, яка повинна поєднувати
у своїй роботі вирішення питань нагородної і геральдичної справи, на
сьогодні виникає питання про створення у складі Комісії робочих
експертних груп. До роботи в цих групах можна залучити провідних
фахівців з даних питань, представників громадськості, які оперативно і
неупереджено надаватимуть висновки і пропозиції щодо вдосконалення
нагородної практики і геральдичної справи.

Окреслено шляхи вдосконалення нагородної справи в Україні. Кожний з цих
напрямів вимагає копіткої роботи, але її потрібно здійснити, адже
ефективність діяльності Комісії державних нагород та геральдики буде
оцінювати громадськість не за кількістю окреслених завдань, а за
конкретними рішеннями.

Здійснення нагородної справи є надзвичайно важливою, але разом з тим і
складною справою. Вона охоплює комплекс заходів правового,
матеріального, організаційного, пропагандистського характеру і повинна
бути спрямована на якомога повнішу реалізацію конституційних повноважень
Президента України у сфері нагородження. Головною метою у цій діяльності
повинна стати проекція нагородної справи на зміцнення авторитету
президентської гілки влади.

Можемо зазначати, що створення та впровадження ефективних
організаційних, правових та інших умов розвитку та реалізації положень
нагородної справи в Україні, забезпечення гласності і відкритості
нагородного процесу відповідно до засад демократизації українського
суспільства, вдосконалення організації діяльності органів державної
влади, що забезпечують нагородний процес, запровадження більш
об’єктивного і прозорого механізму визначення критеріїв оцінки заслуг
осіб, підходів до представлення кандидатур і нагородження державними
нагородами, залучення громадськості і врахування їхньої думки у процесі
нагородження, створення можливостей для вільного та об’єктивного
висвітлення у засобах масової інформації вагомих досягнень нагороджених
осіб і шляхів розв’язання проблемних питань у нагородній практиці є
пріоритетними завданнями у формуванні нових підходів до вдосконалення
нагородної справи в Україні.

Підводячи підсумок, можна сказати, що нагородження стало невід’ємним
інститутом суспільно-політичного розвитку держави.

Здійснення комплексу визначених кроків забезпечить належні умови для
реалізації конституційних повноважень Президента України у сфері
відзначення державними нагородами, впровадить прозорість і відкритість
державної нагородної політики, підвищить довіру громадськості до
діяльності органів державної влади у цій сфері.

Література:

1. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України:
Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

2. Відзнаки Президента України: Ордени, медалі, нагородна зброя:
(Фотоальбом) / Авт.-упоряд.: М.П. Білоблоцький, В.Й. Бузало, В.М.
Куценко, В.М. Литвин, В.П. Рябоконь. – К.: Мистецтво, 1999. – 168 с.:
іл. – Укр., англ.

3. Конституція України.

4. Про державні нагороди України: Закон України від 16 березня 2000 року
№ 1549-III.

5. Про вдосконалення нагородної справи в Україні: Указ Президента
України від 18 серпня 2005 року № 1177.

6. Концепція вдосконалення нагородної справи в Україні, схвалена Указом
Президента України від 18 серпня 2005 року № 1177 „Про вдосконалення
нагородної справи в Україні”;

7. Про впорядкування відзначення пам’ятних дат і ювілеїв: Указ
Президента України від 2 грудня 1995 року № 1116.

8. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Луцьк:
Ред.-вид. відд. „Вежа” Вол. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2000. – 559
с.

9. Системна інформатизація законотворчої та правоохоронної діяльності:
Монографія / Кер. авт. кол. Швець М.Я.; За ред. В.В. Дурдинця та ін. –
К.: Навч. книга, 2005. – 639 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020