UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія та предмет наукового менеджменту (реферат)
Авторdimich/www.ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2297
Скачало236
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Історія та предмет наукового менеджменту План

 

1. Принципи управління

 

2. Три закони робототехніки

 

3. Типи структур управління

 

4. Основні підходи в управлінні

 

Література

 

 

1. Принципи управління

 

Мистецтво управління не може спиратися лише на талант керівника та його

інтуїцію. Існують певні принципи, тобто максимально широкі за обсягом

твердження, у яких фіксується предмет науки управління.

 

1. Принцип правової захищеності управлінського рішення. Вимагає від

керівників знань чинного законодавства та прийняття управлінських рішень

лише відповідно до чинних нормативно-правових актів.

 

2. Принцип оптимізації управління. Оптимізація управління підвищує

ефективність керованої системи. У цьому значенні важливим є принцип

Оккама: "Не примножуй сутність без необхідності". Все геніальне –

просте!

 

3. Принцип найменшого впливу. Розумне сполучення централізації та

децентралізації управління. Проголошення єдиноначальності: працівник

повинен отримувати наказ тільки від одного безпосереднього начальника.

 

4. Норма керованості*. Норму керованості складає число педагогічних

працівників, підлеглих безпосередньо керівнику. В Біблії, у книзі

"Вихід" описано, що коли Мойсей виводив євреїв із Єгипту, все управління

він узяв на себе. Але незабаром зрозумів, що йому самому не вирішити

безкінечну множину проблем тривалого переходу. "І вибрав Мойсей з усього

Ізраїлю здібних людей, і поставив їх начальниками народу... І судили

вони народ повсякчас; про справи важливі доносили Мойсеєві, а всі малі

справи судили самі". (Вихід 18;25-26.)

 

А. Файоль та Л. Урвік виступали за неухильне дотримання норми

керованості. Л.Урвік настоював на тому, що "ідеальне число підлеглих в

усих вищих керівників повинно дорівнювати чотирьом".

 

Кількість посадових зв’язків у системі "керівник – підлеглий" безмежна.

Дослідження В.Грейкунаса (1932) свідчать, що коли керівнику

безпосередньо підлеглі 4 виконавці, то кількість звернень їх до

керівника буде дорівнювати 44 впродовж робочого дня.

 

5. Принцип делегування повноважень*. Делегування – поняття, що

обслуговує теорію управління. Коли у людини є лише один варіант вибору,

вона здійснює цей вибір сама. При двох альтернативах вибору зростає

кількість імовірних помилкових рішень. При n-кратній альтернативі у

людей виникає так багато варіантів вибору, що вони не можуть ефективно

приймати рішення. Вони бажають, за висловом Е.Тоффлера, аби рішення

приймалися іншими, а вони їм підкоряться. Делегування – це передача

завдань та повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх

виконання. Делегування – це засіб, за допомогою якого керівник

розподіляє серед співпрацівників завдання, виконання котрих необхідне

для досягнення цілей організації.

 

Малюнок 6

 

 

Важливо пам’ятати, що делегування реалізується лише у випадку прийняття

повноважень, сама ж відповідальність не може бути делегована.

 

Відповідальність – це зобов’язання виконувати поставлені завдання та

відповідати за їх рішення.

 

Види управлінської відповідальності:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ