.

Вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
363 3088
Скачать документ

Реферат на тему

Вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища

План

1. Типологія стратегії розвитку школи

2. Маркетинг освітніх послуг

Література

1. Типологія стратегії розвитку школи

Типологія обумовлюється потребами суспільства, освітньої інфраструктури,
розвитком науки, та реальними можливостями школи. Відомо три “стратегії”
розвитку школи як освітньої установи.

Стратегія локальних змін. Паралельне покращення, раціоналізація,
оновлення окремих ділянок життєдіяльності школи. Зміни здійснюються
незалежно одна від одної, за своїм планом, передбачаються досягнення
часткових результатів, які в сукупності дозволяють школі зробити крок
вперед (проведення експериментів та оволодіння новими методиками чи
програмами).

Стратегія модульних змін. Здійснення кількох комплексних нововведень,
які, однак, не пов’язані між собою. Проте, в середині модуля можуть
координуватися дії багатьох виконавців. Наприклад, в початковій школі
запроваджується нова педагогічна система, вивчаються особливості
методики викладання предмету “Економіка”…

Стратегія системних змін. Повна реконструкція школи як освітнього
закладу. Стосується всіх компонентів діяльності (мети, змісту,
організації, технології…), всіх структур, їх частин, зв’язків. Така
стратегія здійснюється при перетворенні школи на новий освітній заклад.
Мова може йти, наприклад, про створення адаптивної моделі школи-системи,
що задовольняє потреби та можливості навчання всіх дітей мікрорайону,
або школи для обдарованих дітей, гімназії, ліцею, комплексу “дитячий
садок – школа”, “школа – ВНЗ”…

Таблиця 6

Сучасні тенденції розвитку освіти

Було і є Новий аспект

Передача новому поколінню знань та досвіду. Індивідуальний розвиток
учнів,становлення, самовдосконалення.

Підготовка учнів до майбутнього життя. Вміння жити “тут і тепер” не
завдаючи незручностей іншим.

Підготовка для близького майбутнього, яке є поліпшеною копією
дійсного.Орієнтація в освіті та навчанні на об’єм матеріалу. Формування
інноваційної потреби – жити в умовах постійних змін. Орієнтація у
викладанні на структуру матеріалу.

Мета навчання: придбання знань. Мета навчання:саморозвиток та
самовдосконалення “know how”.

Навчання на основі устояних знань. Навчання на основі критичного та
логічного осмислення конкретних ситуацій.

Знання (про світ, про діяльність, про себе) набуваються про запас.
Знання про світ набуваються в діяльності, яка імітує майбутню фахову.

Використання в навчанні методів репетиції, відтворення. Відкриття нових
знань та засобів продуктивної діяльності.

Знання – у відриві від життя та реальних проблем. Орієнтація на
вирішення конкретних проблем, що стоять перед суспільством, людиною.

Учні приймають цілі на віру. Постановка, формулювання своїх власних
цілей і вибір засобів їх досягнення.

Учень прагне уникнути контролю.

Освітні заклади схожі один на одного (однаковість). Прагнення до
об’єктивного і своєчасного контролю.

Кожний навчальний заклад унікальний (різноманіття).

Відособлене функціонування підрозділів навчального закладу (“кожний за
своє”). Узгоджена робота підрозділів (“усі за одне”).

Жорсткість програм. Гнучкість програм.

Викладач даний (вибір не практикується). Можливість вибору викладача.

Одиничні нововведення зверху. Постійний інноваційний процес, що захоплює
весь навчальний заклад на основі аналізу характеру і результатів
діяльності

Таблиця 7

Сутність сучасної парадигми освіти

Характер цілей, завдань Було і є Можливий розвиток, новий аспект

Людина Засіб Ціль

Головне завдання людини. Розуміння сутності світу, науки, виробництва з
метою зміни для задоволення потреб. Розуміння свого місця у світі (як
частини природи) і відповідальності за збереження його цілісності.

Головне завдання освіти. Дати знання про світ і існуючі засоби
діяльністі в науці та виробництві, забезпечити професійну підготовку
людей, зайнятих у сфері науки і виробництва. Озброїти методологією
творчої діяльності, методологією проектування і передбачення можливих
наслідків майбутньої професійної діяльності.

Наукова основа діяльності. Природничо-науковий метод (моделювання,
експеримент). Психологія творчої інноваційної діяльності. Уявний
експеримент. Технологія творчості.

Задача має… Тільки один правильний розв’язок. Множину припустимих
рішень.

Критерії оцінки рішення. Тільки”вірно–невірно”. Безліч критеріїв
ефективності та нешкідливості.

Роль етики, моралі та моральності. В них немає потреби. Вони необхідні
для прийняття рішення.

Можливість духовного формування особистості. Тільки окремо, через
гуманітарну освіту. Можливо і бажано в процесі діяльності.

Фактори, що впливають на розвиток школи

та її інфраструктури [40].

Фактори, які школа може змінити визначення мети;

організація та умови праці;

стосунки в колективі;

забезпечення навчальним матеріалом;

створення санітарно-гігієнічних норм;

кадрове забезпечення;

різноманітність освітніх програм.

Фактори, які школа

може змінити за певних умов узгоджене цілеполягання;

організація навчальної праці;

залучення батьків і громадськості;

організація вільного часу учнів.

Фактори, на які школа може вплинути життєві плани вчителів і учнів;

особисті якості вчителів і учнів;

кар’єра вчителів;

фізична готовність дітей;

стан здоров’я вчителів та учнів;

готовність до сімейного життя.

Фактори, на які школа не може впливати біогенетичні характеристики
учнів;

здібності учнів;

стосунки в сім’ях учнів;

рівень прибутків сімей учнів;

соціально-демографічний стан.

Типові помилки традиційної системи освіти [24]

1. Будівництво шкіл-гігантів. 2. Двозмінні школи. 3. Висока
наповнюваність класів. 4. Порушення періодичності педпроцесу. 5.
Перевантаження навчальних програм. 6. Порушення єдності розвитку,
виховання та навчання. 7. Кабінетна система занять за схемою “бродячі
класи”. 8. Громіздкі плани. 9. Відрив шкільної роботи від теорії. 10.
Протиставлення нового та консервативного. 11. Гіпертрофія
індивідуального підходу. 12. Руйнація вольових якостей учнів. 13.
Підміна пріоритету моральності пріоритетом інтелекту. 14. Зловживання
негативними зауваженнями. 15. Зневага роботи над загальнонавчальними
уміннями. 16. Зневага усвідомленням навчального матеріалу. 17. Зневага
різноваріантної структури уроку. 18. Зневага ділового спілкування учнів
у малих групах. 19. Відсутність диференційованих домашніх завдань. 20.
Відсутність опори на закономірності в збереженні сильних та розвитку
слабких учнів.

2. Маркетинг освітніх послуг

Маркетинг* – це діяльність по просуванню товарів та послуг на ринок. Від
звичайного збуту товарів маркетинг відрізняється тим, що це ціла система
комерційної діяльності. Вона допомагає так зрозуміти клієнта, що, як
сказав один американський вчений, “…товар і послуга будуть точно
підходити йому та продавати себе самі”.

Історія маркетингу дуже древня, але виділився він у напрямок економічної
діяльності в 30-ті роки ХХ сторіччя. Сутність маркетингу, як функції
менеджменту, його кредо: “Виробляйте те, що потрібно споживачу, а не
намагайтеся продати те, що Вам вдалося виробити”.

Основні

поля

дослідження маркетингу частка ринку та конкурентноспроможність

різноманітність та якість асортименту виробів;

ринкова демографічна статистика;

ринкові дослідження та розробки;

допродажне та післяпродажне обслуговування клієнтів;

ефективний збут, реклама та просування товару;

прибуток.

Перехід до ринкових відносин у всіх сферах освіти став реальним фактом.
Освіта – це та сфера життя суспільства, що на жаль надзвичайно залежить
від політичної кон’юнктури, організаційно-структурних та
фінансово-економічних факторів. На думку соціологів скінчився час
освіти, що полягає тільки в пізнанні світу. Пізнання себе, свого “Я”,
своїх прагнень та можливостей для самовизначення та повної реалізації
своїх сил – нове гуманістичне завдання освіти… Вадою сучасної освіти є
те, що наша школа і далі готує дітей до життя в економічних умовах, що
втрачають свою роль, а то і взагалі вже не існують. Тоді як основним
завданням повинна бути підготовка школяра до роботи в сучасних
об’єднаннях, що функціонують на основі різних форм власності, на
принципах цивілізованих ринкових відносин.

Головний менеджер школи, її директор, повинен не тільки вміти дбайливо
використовувати державні, бюджетні гроші, але і вміти їх заробляти. А
для цього необхідні знання маркетингу освітньої інфраструктури. Свій
професіоналізм і організаторський талант необхідно направити так, щоб
розірвати, нарешті, замкнуте коло “злиденне суспільство – злиденна
освіта”.

Особливості

маркетингу

освітніх

послуг невідчутність;

незбережність;

мінливість якості;

висока роль споживача послуги як особистості;

невід’ємнийзв’язок з інтелектуальною власністю та “ноу-хау”.

Основні

послуги

та продукти в

освіті наукові,

інформаційні,

експертні,

орендно-лізингові,

патронажні,

репетиторські,

господарська діяльність,

передача прав на інтелектуальну власність та товарну символіку,

послуги гуртожитків, спортивних, медичних та оздоровчих комплексів.

Ідея акціонування освітніх систем

Розглянемо цю ідею за методикою Мурашова О.Ю. В основі ідеї – право
батьків та учнів на свободу вибору школи і програм, на участь у
запровадженні вимог до якості навчального процесу в школі; принцип
взаємної згоди суспільства (батьки, учні) і держави (адміністрація і
педагогічний колектив) у формуванні та здійсненні політики освіти. Така
система передбачає прийняття обома сторонами взаємних зобов’язань, в
рамках яких здійснюється просування до якісної освіти.

Акціонерне товариство – це організація, створена на основі добровільної
угоди юридичних та фізичних осіб, що об’єднали свої кошти шляхом випуску
акцій і мають на меті задоволення суспільних інтересів щодо отримання
прибутку.

Для цього треба:

Перейти на економічну самостійність, відкрити власний рахунок у банку та
отримати право юридичної особи. В даний час нормативно-правова база
дозволяє зробити це (за наявності наполегливості і переконаності в
успіху).

Створити добродійний фонд школи, зареєструвавши його в місцевому органі
виконавчої влади.

Випустити шкільні акції, які придбають члени шкільного колективу –
вчителі, батьки.

Адміністрації школи, раді школи, вчителям, учням спільно розробити та
прийняти освітню програму розвитку школи, уклавши договір про
співробітництво в інтересах дітей, що навчаються в школі.

Гроші, вкладені в шкільну акцію, повертаються сім’ї, коли дитина
закінчує школу або переходить до іншої школи.

У школі з’являється два розрахункових рахунки в банку: один – рахунок
адміністрації школи (бюджетні гроші), інший – у ради школи – це гроші
акціонерів, членів шкільного колективу.

Після викупу акцій батьки припиняють робити щомісячні внески під шкільні
програми: “потреби класу”, “на зошити, ручки… ” і т.д.

Переходячи на акціонування школи, необхідно прорахувати очікуваний
економічний ефект, за умови, що гроші вкладені в ощадбанк під 6%
щомісячних.

В нашому випадку у школі навчається 1000 учнів. Визначена вартість
шкільної акції 100 грн. на рік.

Таким чином, загальна сума на депозитному рахунку цієї школи складає
100 000 грн. Звідси, чистий щомісячний прибуток школи становить 6 000
грн.

Отже, школа отримує щомісячні дивіденди банку.

Щомісячні дивіденди

банку

дозволяють

школі

перевести педагогічний колектив на нові технології навчання та
виховання;

створити постійно діючу, інтенсивну за розвитком комплексну програму
управління якістю освіти;

забезпечити комфортні умови організації освітнього процесу в школі;

виступати інвестором;

вирішувати інші проблеми шкільного життя.

В маркетингу активно використовуються поняття “ноу хау” та “паблік
релейшинз”.

“Ноу хау”* – походить від виразу “know how to do it” – “знаю, як це
зробити”. Вперше з’явилося в діловій практиці США в 1916 році. Звичайно
“ноу хау” пов’язують із секретними технологіями: креслення, методики,
програми, результати експериментів, дослідів, рецептів. Багато в чому
“ноу хау” близьке до винаходів – це новизна, знання і навички. Як
правило, власник “ноу хау” зберігає свій секрет у таємниці від
конкурентів і користується цією “секретною” інформацією у своєму
бізнесі, що створює йому переваги. Інакше кажучи, “ноу хау” – це
інтелектуальна власність, що охороняється законом.

“Паблік релейшинз”* – це зв’язок із суспільством, формування й
організація суспільної думки, зустрічі, інтерв’ю, газети, радіо,
телебачення. Інформативність, відкритість, обговорення, довіра – основні
принципи “паблік релейшинз”.

Про роботу школи, про вчителів, їх самовіддану працю, успіхи учнів
необхідно інформувати довкілля якомога часто. Шкільні св’ята, ювілеї,
вшанування вчителів, учнів та їх батьків, небайдужих людей, які
підтримують школу та допомагають їй – це все повинно бути здобутком
міста, села, того осередку де знаходиться школа. Завдання “паблік
релейшинз” створювати позитивний образ навчального закладу, його імідж
як культурного центру, важливого соціального інституту, діяльність якого
спрямована в майбутнє.

ЛІТЕРАТУРА

Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения
к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). –
Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. – 381с.

Амонашвили Ш.А. Личностно – гуманная основа педагогического процесса. –
Мн.: Университетское, 1990. – 560с.

Амосов Н.М. Алгоритмы розума. – Киев: Наукова думка, 1979. – 223с.

Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. – К.: Байда, 1994. –
184с.

Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. – М.:
Педагогика, 1980. – 232с.

Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. – М.:
Просвещение, 1991. – 159с.

Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение,
1989.-224с.

Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культура спілкування:
Навч.-метод.посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 328с.

Бараева О.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород:
МП “Балахинская типография”, 1994. – 71с.

Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих
взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой
судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. – М.: Лист-Нью; Центр
общечеловеческих ценностей, 1997. – 336с.

Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М.: Изд-во
Моск. ун-та, 1982. – 200с.

Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. – М.: Педагогика,
1983. – 272с.

Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для
руководителя. – М.: АО “ИНФРА-М” – АОЗТ “Премьер”, 1995. – 204с.

Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой
роботе. М.: Юрист, 1998. 496с.

Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический
материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с.

Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для
руководителя-практика: Пер. с англ. – М.: Дело, 1991. – 320с.

Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. –
К.: Политиздат Украины, 1989. – 189с.

Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. –
Москва-Белгород, 1995. 251с.

Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно
обучать специалистов. – Симферополь: Таврия, 1992. – 112с.

Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для
учителя и руководителей. – М.: Просвещение, 1987. – 207с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020