UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська медицина та фармація в XVIII, XIX та на початку XX століття (рефера)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5788
Скачало331
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Українська медицина та фармація в XVIII, XIX та на початку XX століття

 

Українські медики внесли вагомий вклад у скарбницю світової медицини.

 

Олександр Шумлянський (1748—1796), родом з Полтавщини, вчився в

Київській академії і Петербурзькій госпітальній школі. Захистив у 1793

році дисертацію у Страсбурзькому університеті, присвячену побудові

нирок. За допомогою нових для того часу методів наповнення судин і

мікроскопа він перший описав мальпігієве тільце, встановивши, що воно є

не залоза, як вважалося тоді в науці, а судинний клубочок – glomerulus

(термін, запропонований О.Шумлянським). Він же відзначив, що glomerulus

має навколо себе “кільцеву межу” – оболонку, яку через 57 років, при вже

більш досконалій мікроскопічній техніці, вдруге описав англійський

учений Баумен. Ця оболонка дістала в науці назву бауменової, незважаючи

на те, що сам Баумен визнавав пріоритет у цьому відношенні Шумлянського.

У своїй дисертації О. Шумлянський описав і подав малюнок сечових

канальців з їх петльовим згином, який у другій половині XIX ст. вдруге

був описаний анатомом Генле і дістав в науці лише його ім’я. Шумлянський

довів, що ці канальці не сполучаються з артеріальними капілярами, як це

вважали за його часів видатні анатоми.

 

Мартин Тереховськнй (1740—1796), родом з Полтавщини, вчився в Київській

академії і Петербурзькій госпітальній школі. Захистив у Страсбургу

докторську дисертацію, в якій довів, що мікроорганізми в настоях води не

виникають самостійно, як це вважалося за тих часів більшістю вчених, а

заносяться ззовні. О. Шумлянський і М. Тереховський були командировані в

країни Західної Європи для вивчення постановки медичної освіти.

Повернувшись, вони розробили проект перетворення госпітальних шкіл на

медико-хірургічні училища. За цією реформою (1786) програми медичних

шкіл були наближені до програм медичних факультетів, але справжніми

вищими медичними школами вони стали лише з перетворенням їх у 1798 році

на медико-хірургічні академії, які були створені в Петербурзі і в

Москві.

 

Нестор Максимовнч-Амбодик (1744—1812), родом з Полтавщини, по закінченні

Київської академії і Петербурзької госпітальної школи, дістав

докторський диплом у Страсбургу. Протягом 24 років він уперше викладав

російською мовою акушерство в медичних школах Петербурга, написав перший

класичний підручник з акушерства, який мав, за тогочасним звичаєм,

довгий заголовок: “Искусство повивання или наука о бабичьем деле, в коем

кратко, но ясно толкуется, какое детородные женские части строение

имеют, каким образом надлежит пособлять беременным при родах, роженицам

после родов и новорожденным им младенцам во время младолетства; на 6

частей разделенная и многими рисунками снабженная”. Він першій увів

демонстрацію оперативного акушерства на фантомі, виготовленому за його

малюнками, запровадив у нас в практику акушерські кліщі.

 

Нестор Максимови був високоосвіченою людиною. Він написав ще “Врачебное

веществословие или описание целительных растений...” з прегарними

власними малюнками, “Анатомо-физиологический словарь”, в якому подав

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ